КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13492/17 Суддя (судді) першої інстанції: Дегтярьова О.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2018 року м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В. В.,
суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,
за участю секретаря Видмеденко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрі Саєнсиз Україна про стягнення податкового боргу, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агрі Саєнсиз Україна на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.12.2017, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрі Саєнсиз Україна про стягнення податкового боргу.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.12.2017 позов задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрі Саєнсиз Україна (місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 27, кім. 57, код ЄДРПОУ 38814873) на користь Державного бюджету України суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 374 359,91 грн.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В судове засідання з'явився представник апелянта, підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Представник позивача будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився.
Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Агрі Саєнсиз Україна (код ЄДРПОУ 38814873, місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 27, кім. 57) перебуває на обліку в ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві, як платник податків за основним місцем обліку.
З довідки від 11.09.2017 року № 14026/9/26-15-17-10-31 і розрахунку податкового боргу вбачається, що загальний розмір податкового боргу відповідача перед бюджетом становить 374 359,91 грн.
За даними контролюючого органу заявлена до стягнення податкова заборгованість у розмірі 374 359,91 грн. виникла у зв'язку з неповною несплатою ТОВ Агрі Саєнсиз Україна суми самостійно узгодженого податкового зобов'язання, задекларованого платником у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2016 року (реєстр. № 9247200536 від 20.12.2016 року).
28.04.2017 року ГУ ДФС у м. Києві сформувало та виставило ТОВ Агрі Саєнсиз Україна податкову вимогу за № 9659-17, згідно якої станом на 27.04.2017 року сума податкового боргу відповідача за узгодженим грошовим зобов'язанням за платежем: код бюджетної класифікації 14010100 становила 374 529,91 грн.
Дана Вимога від 28.04.2017 року разом з рішенням № 9659-17 про опис майна у податкову заставу від 03.05.2017 року була надіслана контролюючим органом за адресою місцезнаходження товариства та повернулася не врученою з причини незалежної від контролюючого органу, що підтверджується наявними матеріалами справи.
Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК України) передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
В розумінні пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
В свою чергу у відповідності до норм абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Також податкова вимога надсилається (вручається) коли платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 цього Кодексу).
Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
В силу норми п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Згідно п. 3.1 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міндоходів України від 10.10.2013 року № 576, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 року за № 1840/24372 та діяв до 08.09.2017 року, податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів.
Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відтак, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що право на формування податкової вимоги виникає у контролюючого органу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання.
Одночасно нормами п. 95.1 і 95.2 ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, однак не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Доказів сплати суми грошових зобов'язань, визначених у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2016 року у встановлений ПК України строк відповідач не подав.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрі Саєнсиз Україна на користь Державного бюджету України суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 374 359,91 грн., оскільки вказана сума самостійно узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість, яка задекларована відповідачем у податковій декларації реєстр. № 9247200536 від 20.12.2016 року набула статусу податкового боргу та не сплачена останнім у встановлений законодавством строк не сплатив.
Доводи апелянта стосовно відсутності боргу перед позивачем спростовується викладеними вище обставинами.
А тому, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, а позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційних скарг, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позову, через що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про судове рішення в адміністративній справі від 20.05.2013 № 7 колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрі Саєнсиз Україна на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.12.2017 у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрі Саєнсиз Україна про стягнення податкового боргу - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.12.2017 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
А. Г. Степанюк
Повний текст постанови виготовлено 10.04.2018
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.04.2018 |
Оприлюднено | 12.04.2018 |
Номер документу | 73256916 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Кузьменко В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні