Постанова

від 29.03.2018 по справі 822/2947/17

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2947/17

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

29 березня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г.

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

предствника позивача: Соловйова А.В.,

представника позивача: Шостацької Т.В.,

представника відповідача: Плехацького О.А.,

представника третьої особи: Присяжного В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року (повне рішення складене 26 грудня 2017 року 9год. 30 хв.) у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області до Черчецького будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів Хмельницької обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Хмельницька обласна рада, про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2017 року позивач Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області звернулося до суду з адміністративним позовом про застосування заходів реагування щодо повного зупинення експлуатації Черчецького будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів, та зобов'язання директора Черчецького будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів зупинити експлуатацію до повного усунення недоліків, зазначених в акті складеному за результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенного та пожежної безпеки №156 від 10.10.2017 року.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 19 грудня 2017 року в задоволенні позову відмовив. Своє рішення мотивував тим, що момент розгляду справи відсутні підстави, визначені ст.70 Кодексу цивільного захисту України для застосування такого суворого і виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи інтернату, а позивач в свою чергу не позбавлений можливості і повинен перевірити виконання Припису і фактичне усунення порушень, після сплину ним же визначеного строку - 2018 рік.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі позивач наголошує, що на об'єкті відповідача залишились невиконаними 34 порушення, які створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей, а суд всупереч наданих пояснень та доказів залишив без задоволення позовну заяву, тобто висновки суду не відповідають обставинам справи.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що інтернат утворено за рішенням Хмельницької обласної ради, підпорядкований Департаменту соціального захисту населення обласної держаної адміністрації, є бюджетною установою, фінансується з обласного бюджету. зупинення роботи інтернату потягне за собою порушення прав, свобод та інтересів мешканців, які перебувають на повному державному утриманні та яких переселити в інші інтернати області немає можливості.

У поданому відзиві відповідач наголошує, що судом першої інстанції правильно встановлено та досліджено усі обставини справи, в результаті чого прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Також, у відзиві на апеляційну скаргу представник третьої особи просив відмовити у задоволенні скарги так як вважає, що не має підстав для повної зупинки експлуатації інтернату, про що свідчить факт усунення відповідачем переважної більшості порушень і включення у обласний бюджет 2018 року видатків на протипожежні заходи.

В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд задовольнити її.

Представник відповідача та представник третьої особи заперечували проти задоволення апеляційної скарги позивача та просили суд залишити її без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно наказу ГУ ДСНС України у Хмельницькій області №550 від 27 вересня 2017 року "Про проведення позапланових перевірок", обставини проведення перевірки з 10.10.2017, результат якої зафіксовано Актом №156 складеному за результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенного та пожежної безпеки (далі - Акт №156), примірник якого одержано директором Черчецького будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів Пелехацьким О.А. 10.10.2017 (стор. 21-27) і виконання частини порушень на час розгляду справи судом, отже, на момент розгляду справи в суді, відповідач усунув 22-а порушення з 56-и, які вказані у позові та були зафіксовані Актом №156, і які, як вважає позивач є підставою для повної зупинки експлуатації інтернату.

За результатом перевірки позивач склав також Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 10.10.2017 в якому зафіксував ті ж порушення, які вказані в Акті №156 та надав відповідачу строк для їх усунення до 01.01.2018 ( стор. 187 - 191).

Крім цього, судом першої інстанції встановлено, що позивач 14.12.2017 провів планову перевірку і склав Акт №303 ( стор. 205 - 215) та склав новий Припис за результатом цієї перевірки надавши Черчецькому будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів строк для їх усунення в 2018 році.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 30.10.2017, Черчецький будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів є комунальною організацією, засновником якої є Хмельницька обласна рада і має вид діяльності: 87.30 Надання послуг щодо догляду із забезпеченням проживання для осіб похилого віку та інвалідів ( стор. 40 - 43).

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон № 877-V).

Статтею 1 Закону № 877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до абз.1 ч.5 ст.4 Закону №877-V, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Згідно з ч.7 ст.7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Пунктом 26 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту України визначено, що небезпечний чинник - це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини, а згідно п.33 цієї ж статті, пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Згідно з п.12 ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Частинами 1 - 3 ст.68 Кодексу цивільного захисту України визначено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк.

Згідно з ст.70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуал

Пунктом 4 розділу 1 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року № 1417 визначено, що пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Отже, встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей може бути зупинене: 1) повністю; 2) частково тільки у випадку наявності 11-и підстав, які визначені ст.70 Кодексу цивільного захисту України.

З урахуванням встановлених обставин у справі, суд першої інстанції прийшов до висновків, а саме: 1) усунення відповідачем близько половини порушень, які зафіксовані в Акті №156, що відповідно вказує на відсутність сукупності порушень, адже позивач цю сукупність вказує як підставу для повного зупинення експлуатації інтернату; 2) повне зупинення експлуатації інтернату у зимову пору року без вирішення питання альтернативного переміщення осіб похилого віку та інвалідів порушить права цих осіб; 3) фіксування позивачем окремих порушень роками (перевірки проводились кожного року) і не визначення їх за попередні роки (до 2017 року), як підставу для зупинення експлуатації інтернату; 4) надання Хмельницькою обласною радою доказів щодо планування у бюджеті області на 2018 рік коштів на усунення окремих порушень ( стор. 216 - 258); 5) повне зупинення роботи комунального закладу фактично унеможливить усунення порушень; 6) встановлення позивачем Приписами для відповідача строку до 2018 року для усунення порушень визначених Актом №156, на думку суду, вказує в сукупності на відсутність підстав, визначених ст.70 Кодексу цивільного захисту України для застосування такого суворого і виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи інтернату. При цьому, суд не ставить під сумнів, що порушення, які залишились не виконаними на час прийняття рішення судом повинні бути усунуті відповідачем у розумні строки з допомогою засновника - Хмельницької обласної ради, адже для їх виконання інтернату потрібні також кошти, а позивач в свою чергу не позбавлений можливості і повинен перевірити виконання Припису і фактичне усунення порушень, після сплину ним же визначеного строку - 2018 рік.

Таким чином, суд першої інстанції помилково зробив висновок, що на момент розгляду справи відсутні підстави, визначені ст.70 Кодексу цивільного захисту України для застосування такого суворого і виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи інтернату, оскільки на момент апеляційного розгляду справи залишилися так і не виконаними порушення вказані в акті складеному за результатами проведення планової (позапланової) перевірки №156 від 10.10.2017, а саме.

п.10. У будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, чим порушено вимоги п.2.5, розділ III НАПБ А.01.001-2014;

п.14. Допущено використання будівельних матеріалів з вищими показниками пожежної небезпеки ніж Г2, В2, Д2, Т2 на коридорах та шляхах евакуації, чим порушено вимоги п.2.23 розділ III НАПБ А.01.001-2014;

п.30. Будівлю спального комплексу не забезпечено пристроями захисту від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів, чим порушено вимоги п.1.21 розділ IV НАПБ А.01.001-2014;

п.39. Не проведено заміну пошкоджених пожежних сповіщувачів, шлейфи та пожежні сповіщувачі не прикріплено до будівельних конструкцій, не опломбовано пристрої ручного пуску, не забезпечено 10 % запас пожежних сповіщувачів відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту, чим порушено вимоги п.1.4 розділ V НАПБ А.01.001-2014;

п.44. Будівлю спального корпусу не забезпечено системою оповіщення про пожежу та управління евакуювання людей третього типу, чим порушено вимоги п.1.2 розділ V НАПБ А.01.001-2014, п.18 табл. Б.1 додаток Б ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";

п.52. Не забезпечено працівників об'єкта засобами індивідуального захисту органів дихання від отруйних речовин, чим порушено вимоги ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, ст. 2 Порядку забезпечення населення та особового складу невоєнізованих формувань засобами протирадіаційного та хімічного захисту, затвердженого постановою КМ України від 19.08.2002 №1200;

п.54. Особи які задіяні в оповіщенні, локалізації та ліквідації аварійних ситуацій не забезпечені засобами захисту органів дихання з переговорними пристроями, чим порушено вимоги р. 4.3.4 ПТБ;

Вищевказані недоліки можуть призвести до загибелі або травмування людей в разі виникнення небезпечної події або надзвичайної ситуації.

Відповідно до статті 3 Конституції У країни людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в У країні найвищою соціальною цінністю.

Згідно частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту У країни забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Порушення, які є підставою для застосування заходів реагування, встановлені в акті перевірки, відповідач повністю не усунув.

Колегія суддів зазначає, що підставами для застосування заходів реагування в першу чергу є наявність встановлення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей. При цьому, кількість таких порушень є неважливою, так як наявність навіть одного порушення може створювати загрозу життю та здоров'ю людей. Відтак, посилання суду першої інстанції на те, що застосовані заходи реагування не співмірні з виявленими порушеннями, не заслуговують на увагу.

Відтак, враховуючи наявність таких порушень, подальша діяльність відповідача створює загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють та або перебувають на підприємстві, внаслідок чого є підстави для застосування до відповідача заходів реагування.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом ч. 1 ст. 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області до Черчецького будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів Хмельницької обласної ради про застосування заходів реагування скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області до Черчецького будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів про застосування заходів реагування, а саме вжиття заходів щодо повного усунення недоліків вказаних в акті складеному за результатами проведення планової (позапланової) перевірки №156 від 10.10.2017, задовольнити

Зупинити експлуатацію Черчецького будинку-інтернату для громадян похилого віку (31646, с. Черче, Чемеровецького району Хмельницької області, код 14160606) до повного усунення недоліків вказаних в акті складеному за результатами проведення планової (позапланової) перевірки №156 від 10.10.2017.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 10 квітня 2018 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.