Рішення

від 03.04.2018 по справі 629/574/18

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/574/18

Номер провадження 2/629/595/18

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.04.2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Попова О.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Габор В.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Кушнір В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Агросвіт про визнання договору оренди земельної ділянки (паю) недійсним,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним договір оренди землі від 01.12.2007 року, кадастровий номер НОМЕР_2, укладений між ОСОБА_1 та приватно-орендним сільськогосподарським підприємством Агросвіт , зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.11.2015 року; стягнути з відповідача на її користь судові витрати в сумі 705,80 грн. Зазначає, що вона є власником земельної ділянки площею 5,7953 га, яка розташована в межах Катеринівської сільської ради Лозівського району Харківської області, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, 01.12.2007 року між нею та відповідачем був укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки терміном на 10 років. Вона зверталась до відповідача з приводу розірвання даного договору у зв'язку із закінченням терміну дії договору, однак у задоволенні її вимог відповідачем відмовлено. Крім того, форма зазначеного договору не відповідає вимогам закону, у ньому не визначений розмір орендної плати з урахуванням її індексації.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові. Пояснили, що орендна плата була визначена без врахування коефіцієнту індексації, що є істотним порушенням умов договору.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити в їх задоволенні в повному обсязі, посилаючись на те, що договір оренди землі було укладено відповідно до Закону України Про оренду землі , при укладенні договору позивача умови договору задовольняли, вона отримувала оренду плату натурпродуктами.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до висновку про відмову в задоволені позовних вимог, виходячи з наступного.

Статтею першою Закону України Про оренду землі визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За правилами ч.1 ст.15 вищезазначеного закону істотними умовами договору оренди землі є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 5,7953 га, розташованої на території Катеринівської сільської ради Лозівського району Харківської області, кадастровий номер НОМЕР_2, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, про що свідчить свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 19.08.2015 року, індексний номер 42488576 (а.с.8) та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.9).

01.12.2007 року між позивачем та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством Агросвіт в особі генерального директора Семенова А.В. укладено договір оренди земельної ділянки, площею 5,7953 га, кадастровий номер НОМЕР_2 (а.с.10-11).

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відносини, що склалися між сторонами, суд відносить до правовідносин, що виникають унаслідок укладання правочинів, у тому числі договору оренди земельної ділянки.

Згідно ч.ч. 1,3 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

У частині першій ст. 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.1 ст. 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

У судовому засіданні встановлено, що позивач звернулася з позовом про визнання договору оренди землі недійсним, оскільки він суперечить вимогам ст. 15 Закону України Про оренду землі , а саме визначений розмір орендної плати без врахування її індексації, що суттєво порушує співвідношення майнових інтересів сторін договору оренди, а тому просила визнати договір оренди землі, укладений між нею та відповідачем, недійсним.

Відсутність в договорі істотних умов є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання такого договору недійсним відповідно до закону.

Статтею 15 Закону України Про оренду землі визначено, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У постанові від 09.12.2015 року в справі №6-849цс15 Верховний суд України зазначає, що суд повинен встановити чи були порушені права, свободи чи інтереси позивача та залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмови в їх задоволенні. Суд вищої інстанції звертає також увагу, що у справі про визнання недійсним договору оренди землі, з підстав відсутності у ньому істотних умов, суд має встановити чи дійсно порушується право орендодавця, у зв'язку з відсутністю у договорі оренди таких умов визначити істотність цих умов, а також з'ясувати, у чому саме полягає порушення його законних прав.

За умовами спірного договору, за користування земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату в натуральній та відробітковій формі в розмірі не менше одного відсотка від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, яка складала на момент укладання договору 196958,68 грн., з розрахунку: 1200 кг. зерно продукції, 100 кг. насіння соняшника, 50 кг. цукру.

У судовому засіданні позивач не заперечувала факт отримання орендної плати за вищезазначені звітні роки.

Як зазначила в своїй позовній заяві та додаткових поясненнях позивач, відповідач порушує умови договору оренди земельної ділянки, що виражається у тому, що не враховані при визначені розміру орендної плати за користування земельною ділянкою коефіцієнти індексації.

Однак, на момент укладання договору сторін задовольняли його умови, про що свідчать їх підписи у договорі.

У зв'язку з порушенням договору оренди, позивачем на адресу відповідача неодноразово надсилалися пропозиції щодо розірвання договору (а.с.19-21,22, 23-25, 27), на які відповідач жодним чином не відреагував, у зв'язку із чим позивач вимушена була звернутися до суду.

Частиною 1 статті 182 ЦК України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Стаття 210 ЦК України встановлює, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

Згідно зі статтею 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Стаття 6 Закону України Про оренду землі визначає, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Частина 2 вказаної статті встановлює, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Як вбачається з письмових заперечень та пояснень представника відповідача в судовому засіданні, договір оренди був укладений по сертифікату на земельну ділянку у відповідності до положень Закону України Про оренду землі , реєстрація права власності ОСОБА_1 була проведена 19.08.2015 року, тому реєстрація договору № 423/2 була проведена 05.11.2015 року у відповідності до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Постановою ВСУ від 18 січня 2017 року у справі № 6-2777цс16 зроблено правовий висновок щодо того, що набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Як на підставу для визнання Договору оренди недійсним позивач посилається на те, що державним реєстратором безпідставно проведено державну реєстрацію оспорюваного договору оренди, оскільки, як вказує позивач, вона як Орендодавець жодного договору оренди земельної ділянки з ПОСП Агросівт у 2015 році для подання його на державну реєстрацію не підписувала.

У постанові від 21.09.2016р. № 6-1512цс16 Верховний Суд України зробив висновок, що відсутність у договорі однієї з істотних умов не унеможливила виконання договору, зокрема в частині проведення розрахунків, і сторони протягом певного часу виконували договір погодженим способом, то незгода позивачів з умовою виконання договору не може бути підставою для визнання їх прав порушеними в момент укладення договору та визнання його недійсним з цих підстав.

Позивач зазначає, що, відповідач порушує умови договору оренди земельної ділянки, що виражається в сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою без врахування коефіцієнта індексації, але не підтверджує дані доводи жодним чином, не надавши суду розрахунок заборгованості.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Однак, позивач та її представник у своїх доводах не зазначили, яке саме їхнє право порушене та підлягає захисту в судовому порядку, як при укладенні так і при виконанні договору оренди земельної ділянки зі сторони відповідача, та не довели суду цього відповідними доказами, а тому суд вважає, що права позивача не є порушеними.

Виходячи з наведеного, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 203, 207, 215, 627 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Агросвіт про визнання договору оренди земельної ділянки (паю) недійсним - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідач - Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство Агросвіт , місце реєстрації: Харківська обл., Лозівський район, с. Катеринівка, код ОКПО 30614081.

Суддя О.Г.Попов

Повний текст рішення виготовлений 10 квітня 2018 року