Рішення

від 27.03.2018 по справі 807/1/15

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 березня 2018 року м. Ужгород№ 807/1/15 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Луцовича М.М., суддів Рейті С.І., Шешеня О.М.

при секретарі судових засідань - Симканич Ю.В.

з участю сторін та їх представників:

позивача - ОСОБА_2

представника відповідача 1 - Жупан А.В.

представника відповідача 2 - Повідайчик О.І.

третя особа 1 та 2 в судове засідання не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Державної Фіскальної Служби України, Воловецької районної ради, треті особи - Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, Державна казначейська служба України про стягнення грошової допомоги, матеріальної та моральної шкоди та зобов'язання вчинити дії -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної Фіскальної Служби України, Воловецької районної ради, треті особи - Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, Державна казначейська служба України про стягнення грошової допомоги, матеріальної та моральної шкоди та зобов'язання вчинити дії.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що Наказом № 130-о Державної податкової адміністрації України від 15 лютого 2010 року позивач був звільнений з податкової міліції у відставку у зв'язку з хворобою у відповідності до пункту 65 підпункту "б" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 19 липня 1991 року № 114. Відповідно до пунктів 10 та 14 Постанови Кабінету Міністрів України Від 17 липня 1992 року за № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (далі по тексту Постанова № 939), позивачеві при звільненні за станом здоров'я - передбачена виплата одноразової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби особам. Вказані кошти позивачеві відповідачем виплачені не були. У зв'язку із цим відповідачем була завдана матеріальна шкода у розмірі 7750 грн. та моральна шкода у розмірі 57350 грн. У позовній заяві позивач зазначає, що доказом заподіяння відповідачем моральної та матеріальної шкоди є Свідоцтво про хворобу № 495 від 07 грудня 2009 року. Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.06.2015 року позовну заяву ОСОБА_2 до Державної Фіскальної Служби України, третіх осіб Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, Державної казначейської служби України та Воловецької районної ради про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової допомоги, матеріальної та моральної шкоди - задоволено частково; Визнано протиправною бездіяльність Державної Фіскальної Служби України щодо невиплати одноразової грошової допомоги; стягнуто із Державної Фіскальної Служби України одноразову грошову допомогу у розмірі 102464 грн.( сто дві тисячі чотириста шістдесят чотири грн.); В задоволенні позовної заяви в частині решти позовних вимог - відмовлено. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2015 року апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України задоволено частково; постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.06.2015р. скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_2 задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо несвоєчасної виплати на користь ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, виплачуваної під час звільнення з публічної служби; стягнуто з Державної фіскальної служби України (04655, м.Київ, пл.Львівська, 8, код ЄДРПОУ 39292197) на користь ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу в загальному розмірі 29540 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот сорок) грн. 34 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.06.2016 року касаційні скарги ОСОБА_2 та Державної фіскальної служби України задоволено частково; Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, треті особи: Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, Державна казначейська служба України, Воловецька районна рада Закарпатської області, про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової допомоги, матеріальної і моральної шкоди - скасовано; справу за позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, треті особи: Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, Державна казначейська служба України, Воловецька районна рада Закарпатської області, про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової допомоги, матеріальної і моральної шкоди направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

В ході судового розгляду даної адміністративної справи позивачем 14.11.2017 року в судовому засіданні було подано заяву про уточнення та збільшення позовних вимог відповідно до якої позивач просив суд на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.06.2016р. у даній справі - стягнути з Воловецької районної ради Закарпатської області на користь ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу в розмірі 102464,20 гривень, моральну шкоду в розмірі 17500 гривень та матеріальну шкоду в розмірі 7500 гривень; зобов'язати Воловецьку районну раду Закарпатської області провести повний розрахунок з позивачем при звільненні з посади голови районної ради із дати звільнення 11.11.2010р. по дату остаточного виконання рішення суду з врахуванням індексації, компенсації, інфляційних та 3% річних; зобов'язати Воловецьку районну раду Закарпатської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію, компенсацію, інфляційні та 3% річні за весь період невиплати одноразової грошової допомоги по дату проведення повного розрахунку та виконання рішення суду в повному обсязі; зобов'язати Воловецьку районну раду Закарпатської області надати ОСОБА_2 довідку для перерахунку пенсії в Пенсійний Фонд України та стягнути з Державної Фіскальної Служби України 278408,880 грн. одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності ІІІ-ої групи у відповідності до вимог Постанови КМУ №707 від 12.05.2007 року.

Як вбачається зі змісту ухвали ВАСУ та підставою для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції слугували не самі мотиви судів, а те, що сума виплати одноразової грошової допомоги підлягає до стягнення не з податкового органу, а з Воловецької районної ради. Так, на виконання вимог ухвали ВАСУ, судом ухвалою, яка занесена до журналу судового засідання від 10.04.2017 року ()Т.2 а.с 68-69) було замінено Воловецьку районну раду на відповідача 2 у даній адміністративній справі.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд даний адміністративний позов задовольнити повністю з врахуванням заяви про уточнення та збільшення позовних вимог.

Представник відповідача 1 - Державної Фіскальної Служби України проти позову заперечив, подавши свої письмові заперечення (Т.1 а.с. 68-70). Зокрема, представник відповідача пояснив, що протиправної бездіяльності зі сторони відповідача допущено не було, оскільки у відповідності до пункту 10 Постанови за № 393, виплата одноразової грошової допомоги при звільненні повинна була бути проведена Воловецькою районною радою Закарпатської області - де перед звільненням працював позивач займаючи посаду голови цієї ради. Пунктом 14 абзацом 2 Постанови № 393 визначено, що військовослужбовцям, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, звільненим із служби безпосередньо з посад, які вони займали в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі, виплата одноразової грошової допомоги у випадках, передбачених пунктом 10 цієї постанови, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких військовослужбовці та зазначені особи працювали. А тому, саме - Воловецька районна рада Закарпатської області, де працював на момент звільнення позивач, повинна була виплачувати позивачу вказану допомогу, а не відповідач, про що йому вже неодноразово наголошувалось у відповідях ДПА України на його запити - звернення. У зв'язку з наведеними обставинами представник відповідача просив суд у задоволенні даного позову відмовити в повному обсязі. Крім цього в судовому засіданні представник відповідача 1 зазначила, що питання про виплату позивачеві суми одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності вже неодноразово розглядалися судами різних інстанцій і з даного приводу постановлені судові рішення, які набрали законної сили.

Представник відповідача 2 - Воловецької районної ради Закарпатської області в судовому засіданні проти задоволення даного адміністративного позову також заперечив, при цьому пояснивши, що пунктом 10 Постанови КМУ від 17.07.1992р. № 393 передбачено виплату, зокрема особам рядового і начальницького складу органів податкової міліції, які звільняються із служби за станом здоров'я, одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Місячне грошове забезпечення позивача відповідно до наказу ДПА України від 27.04.2010р. № 519 Про внесення доповнень до наказу ДПА України від 15.02.№ 130-о було визначено з як звільнення із посади завідувача сектора ДПІ у м. Ужгороді у розмірі 3 282,26 грн. Згідно доданого ДПА України до матеріалів справи розрахунку вислуги років для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні підполковника податкової міліції ОСОБА_2 станом на 15.02.2010 року вислуга років Позивача становила 18 років 00 місяців 20 днів. За таких обставин обґрунтованим в частині його суми є розмір одноразової грошової допомоги при звільненні на підставі пункту 10 Постанови КМУ № 393 в сумі 29540,34 грн. (3282,26 грн. х 50% х 18 років) і саме ця сума підлягає стягненню.

Представники третіх осіб Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області та Державної казначейської служба України в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомлялися судом про дату, час та місце судового розгляду даної адміністративної справи. Крім цього, суд зазначає, що представником Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області подано письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів даної адміністративної справи, ОСОБА_2 працював в Ужгородському міжрайонному відділі податкової міліції ДПІ у м. Ужгороді Закарпатської області.

Відповідно до Протоколу № 2 засідання лічильної комісії по виборах голови Воловецької районної ради від 25 квітня 2006 року, головою Воловецької районної ради обрано депутата від виборчого блоку місцевих політичних партій "Блок Юлії Тимошенко" ОСОБА_2 (а.с. 97).

Рішенням Воловецької районної ради № 1 І сесії V скликання від 25 квітня 2006 року на підставі статті 55 пункту 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" головою Воловецької районної ради обрано депутата від виборчого блоку "Блок Юлії Тимошенко" ОСОБА_2 (а.с. 98).

Відповідно до Наказу Державної податкової адміністрації у Закарпатській області від 14 червня 2006 року № 83-о (а.с. 100), прийнявши до уваги наказ ДПА України від 14 червня 2006 року № 587-о "Про відрядження працівників податкової міліції" (а.с.а.с. 71, 99), до Воловецької районної ради на період роботи на постійній основі, із залишенням в кадрах податкової міліції ДПА України було відряджено підполковника податкової міліції ОСОБА_2, якого обрано головою Воловецької районної ради Закарпатської області, звільнивши його з посади завідувача сектором боротьби з ухиленням від сплати податків Ужгородського міжрайонного відділу податкової міліції ДПІ у місті Ужгороді.

Наказом № 130-о Державної податкової адміністрації України від 15 лютого 2010 року позивач був звільнений з податкової міліції у відставку у зв'язку з хворобою у відповідності до статті 65 пункту "б" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України на підставі свідоцтва про хворобу, видане військово-лікарською комісією від 07 грудня 2009 року № 495, витягу із акту огляду у МСЕК від 15 грудня 2009 року № 0381154 та рапорту ОСОБА_2 від 27 січня 2010 року (а.с.а.с. 72, 103).

Наказом Державної податкової адміністрації у Закарпатській області від 17 лютого 2010 року № 19-о було оголошено вищевказаний наказ № 130-о ДПА України від 15 лютого 2010 року.

Згідно наказу ДПА України № 519-0 від 27.02.2010р. Про внесення доповнень до наказу ДПА України № 130-0 від 15.02.2010р. визначено підполковнику податкової міліції ОСОБА_2 грошове забезпечення для призначення пенсії, при цьому йому встановлені посадовий оклад за посадою завідувача сектором ДПІ у м.Ужгороді - 1148 грн., оклад за спеціальне звання - 130 грн., надбавку за вислугу років (35 відсотків) - 447 грн. 30 коп., надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи (43 відсотки) - 741 грн. 88 коп., премію (71 відсоток) - 815 грн.

Цим же наказом установлено, що виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої п.10 постанови КМ України № 393 від 17.07.1992р. Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей , провести відповідно до абз.2 п.14 цієї постанови (а.с.73).

Окрім цього, рішенням Воловецької районної ради від 23.04.2009р. позивача звільнено з посади голови ради, однак постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2010р. ОСОБА_2 поновлено на посаді голови районної ради, рішення суду фактично виконано лише 07.10.2010р. (а.с.106-108).

Позивач обіймав посаду голови Воловецької районної ради Закарпатської обл. до 11.11.2010р. (а.с.147).

Предметом розглядуваного позову є оскарження бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу під час звільнення з публічної служби одноразової грошової допомоги, стягнення останньої з відповідача, а також відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяних такою бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Розглядувані правовідносини у частині виплати спірної одноразової грошової допомоги регулюються приписами Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та постанови КМ України № 393 від 17.07.1992р. Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Частиною п'ятою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених частинами першою та другою цієї статті, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.

Крім того, пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей також передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, після закінчення строку контракту, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Пунктом 14 цієї постанови встановлено, що військовослужбовцям, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, звільненим зі служби безпосередньо з посад, які вони займали в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі, виплата одноразової грошової допомоги у випадках, передбачених пунктом 10 цієї постанови, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких військовослужбовці та зазначені особи працювали.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ, організацій від 07 лютого 2001 року №104 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені зазначені військовослужбовці, особи начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.

У разі коли працівники податкової міліції звільняються безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях, вищих навчальних закладах, куди вони були відряджені для подальшого проходження служби із залишенням в кадрах податкової міліції Державної фіскальної служби України, обов'язок виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби покладається законодавцем на органи державної влади, органи місцевого самоврядування або сформовані ними органи, підприємства, установи, організації, вищі навчальні заклади відповідно, до яких були відряджені зазначені працівники податкової міліції та у яких вони працювали.

За таких обставин, проаналізувавши наведені норми права, колегія суддів дійшла висновку, що, оскільки виплата заробітної плати ОСОБА_2, відрядженого до Воловецької районної ради Закарпатської області, здійснювалась за рахунок коштів цієї ради, то й виплата йому одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби також повинна здійснюватись за рахунок коштів Воловецької районної ради Закарпатської області.

Місячне грошове забезпечення позивача відповідно до наказу ДПА України від 27.04.2010р. № 519 Про внесення доповнень до наказу ДПА України від 15.02.2010 року № 130-о було визначено як звільнення із посади завідувача сектора ДПІ у м. Ужгороді у розмірі 3 282,26 грн. Згідно доданого ДПА України до матеріалів справи розрахунку вислуги років для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні підполковника податкової міліції ОСОБА_2 станом на 15.02.2010 року вислуга років Позивача становила 18 років 00 місяців 20 днів.

В частині правильності обчислення розміру спірної допомоги колегія суддів виходить з того, що відповідно до п.10 Постанови строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктом 1 цієї постанови. Приписами цього пункту передбачено, що до строку календарної служби для визначення одноразової грошової допомоги при звільненні не зараховується час навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання.

Згідно Розрахунку вислуги років для виплати спірної допомоги при звільненні підполковника податкової міліції ОСОБА_2 станом на 15.02.2010р. вислуга років позивача становила 18 років 00 місяців 20 днів (а.с.93).

Таким чином, враховуючи грошове забезпечення позивача за останньою посадою, обрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні позивача згідно п.10 Постанови повинен складати 29540 грн. 34 коп. (3282 грн. 26 коп. грошового забезпечення х 50 % х 18 років).

За таких обставин обґрунтованим в частині його суми є розмір одноразової грошової допомоги при звільненні на підставі пункту 10 Постанови КМУ № 393 в сумі 29 540,34 грн. (3282,26 грн. х 50% х 18 років) і саме ця сума підлягає стягненню.

Зважаючи на норми вищевикладених статей, а також враховуючи наявний трудовий стаж позивача, суд приходить до переконливого висновку, що адміністративний позов в частині стягнення з Воловецької районної ради на користь ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги в загальному розмірі 29540, 34 грн., підлягає до часткового задоволення саме в межах цієї суми відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб .

Стосовно відшкодування матеріальної та моральної шкоди позивачу колегія суддів враховує, що згідно ст.1166 Цивільного кодексу /ЦК/ України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму ВС України № 4 від 31.03.1995р. Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (п.3 постанови).

Оскільки під час розгляду справи позивачем не представлені належні докази наявності взаємозв'язку між бездіяльністю відповідача щодо невиплати спірної допомоги та наслідками такої бездіяльності для позивача, заподіяння йому неправомірними та винними діями відповідача матеріальної та майнової шкоди, що є необхідною умовою відшкодування таких, тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання Воловецької районної ради Закарпатської області провести повний розрахунок з позивачем при звільненні з посади голови районної ради із дати звільнення 11.11.2010 року по дату остаточного виконання рішення суду з врахуванням індексації, компенсації, інфляційних та 3% річних та відповідно похідної від неї вимоги щодо зобов'язання Воловецької районної ради Закарпатської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію, компенсацію, інфляційні та 3% річні за весь період невиплати одноразової грошової допомоги по дату проведення повного розрахунку та виконання рішення суду в повному обсязі, колегія суддів зазначає, що такі позовні вимоги не підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Порядок індексації грошових доходів населення регулюється Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядком, що затверджений Постановою КМ України № 1078.

Відповідно до статті 1 частини 1 абзацу 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та пункту 2 Порядку, що затверджений Постановою КМ України № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру. Враховуючи, що в даному випадку позивач просить стягнути на його користь одноразову грошову допомогу при звільненні, така допомога має разовий характер, а тому індексації не підлягає.

Разом з тим, як щодо вищевказаних позовних вимог в частині нарахування позивачеві індексації, компенсації, інфляційних та 3% річних відносно суми, яка підлягає до стягнення на його користь, суд вважає за необхідне з урахуванням п.10 ч.1 розділу VII КАС України застосувати норми ч.2 та ч.3 ст. 47 КАС України відповідно до яких чітко передбачено, що у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

При цьому суд констатує, що такі вимоги в первісному позові не заявлялись, відтак не були предметом розгляду судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій, а фактичні обставини справи з цього часу не змінювались.

Відповідно до ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 72 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 цієї статті).

Отже, всупереч обов'язку доказування, закріпленому у ст.77 КАС України, відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, не доведено тих обставин, що стали підставою для невиплати позивачу одноразової грошової допомоги, у зв'язку з чим позивач звернувся за захистом свого порушеного права.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів зібраних у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

На підставі наведеного та керуючись статтями 5,6,9,77,78,90,134,139,205,243-246 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Державної Фіскальної Служби України, Воловецької районної ради, треті особи - Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, Державна казначейська служби України про стягнення грошової допомоги, матеріальної та моральної шкоди та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Стягнути з Воловецької районної ради (Закарпатська область, Воловецький район, смт. Воловець, вул. Пушкіна, буд. 8, код 22094438) на користь ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу в загальному розмірі 29540, 34 грн. (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот сорок гривень тридцять чотири копійки).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5).

Повний текст рішення суду виготовлено та підписано 11.04.2018 року у зв'язку із перебуванням головуючого у справі судді Луцович М.М на лікарняному до 10.04.2018 року включно.

Головуючий суддя Судді: М.М. Луцович С.І. Рейті О.М. Шешеня