Рішення

від 10.04.2018 по справі 815/551/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/551/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючої судді Потоцької Н.В.

за участю секретаря Сердюк І.С.

сторін:

позивача Самборського О.О.

представника позивача Кочури Ю.О.

представника відповідача Хвостікової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МОБІМАЙ" до Головне управління ДФС України в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 16.01.2018 року № 0003141406,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю МОБІМАЙ до Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області від 16.01.2018 р. №0003141406.

Ухвалою суду від 15.02.2018р. відкрито провадження по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю МОБІМАЙ до Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення і призначено судове засідання з викликом сторін на 14.03.2018 року.

Ухвалу про відкриття провадження по справі з витягом процесуальних прав і обов'язків позивач (представник за довіренностю Кочура Ю.О.) отримав 15.02.2018р.

Ухвалу про відкриття провадження по справі з витягом процесуальних прав і обов'язків представник відповідача отримав 19.02.2018р.

06.03.2018р. представником відповідача Тарановским Р.В. через канцелярію суду за вхід.№6423/18 подано відзив на позовну заяву у встановленний законом 15-денний строк, з доказами направлення позивачу.

13.03.2018р. через канцелярію суду за вхід.№6973/18 представником позивача надано відповідь на відзив, у строк встановленний законом, з доказами вручення відповідачу.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що у Товариства з обмеженою відповідальністю МОБІМАЙ була відсутня можливість здійснити друк звітного чеку (Z-звіту) та оприбуткування готівкових коштів у день фактичного надходження через вихід з ладу реєстратора розрахункових операцій. Крім того, представником позивача наголошено, що у період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій Товариством з обмеженою відповідальністю МОБІМАЙ не було здійснено жодної розрахункової операції, а тому не було необхідності використовувати розрахункові книжки та, відповідно, здійснювати записи у розділі 3 книги ОРО. З огляду на викладене, представником позивача зазначено, що до Товариства з обмеженою відповідальністю МОБІМАЙ у межах спірних правовідносин застосовано штрафні санкції за діяння, які, згідно із чинним законодавством, не є порушенням.

Також позивач вважаю протиправними дії співробітників ГУ ДФС в Одеській області по проведенню фактичної перевірки не за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, порушення порядку направлення акту перевірки, створення перешкод в його отриманні та позбавлення права позивача на подання заперечень на акт перевірки.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА

Оприбуткуванням готівки в Касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням Касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК) (абзаци другий, третій пункту 2.6 Положення № 637).

Вказані вимоги позивачем порушені, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте у межах та на підставі наявних у контролюючого органу повноважень, з огляду на виявлені під час перевірки порушення вимог податкового законодавства.

Розглянувши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області проведено фактичну перевірку об'єкту магазину, розташованого за адресою м. Одеса, вул. Генуезька,5, суб'єкта господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю МОБІМАЙ , зареєстрованого в ДПІ в Приморському районі ГУ ДФС в Одеській області, за результатами якої складно акт фактичної перевірки від 24.11.2017 року, який зареєстрований 27.11.2017 року за №1051/15/50/РРО/41300589.

У висновках вказаного акту перевіряючими зазначено про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю МОБІМАЙ п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, в частині несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів, які надійшли до каси РРО у відповідних КОРО, а саме: неоприбуткування готівкових коштів, які надійшли 10.09.2017р. на суму 18387,00 грн.

На підставі викладеного, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.01.2018р. №0003141406, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю МОБІМАЙ застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 91935грн.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають, зокрема, право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

У відповідності до п.п. 80.1 та 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.

Вказане також підтверджується положеннями ст. 15 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , згідно з якою контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб'єктом владних повноважень при прийнятті ними рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, бездіяльності (ст. 2 КАС України), є, зокрема, принцип законності, відповідно до якого суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб'єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто у урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі Звежинський проти Польщі ЄСПЛ в черговий раз висловив правову позицію щодо підстав позбавлення майна та дій державних органів при цьому, яка цілком відображає приписи ст. 2 КАС України та ст.19 Конституції України.

П.71. Позбавлення майна, у значенні цього речення, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності (цит. Вище справа Брумареску). Суд нагадує, що під час втручання необхідно дотримуватися "справедливої рівноваги" між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (див. рішення у справі "Pressos Compania Naviera S. A." та інші проти Бельгії" від 20 листопада 1995, серія A, N 332, с. 23, п. 38). Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар (див. цит. вище рішення у справі Спорронга і Льонрота, с. 26-28)…

73. Суд підкреслює, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі "Беєлер проти Італії"). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок. .

Оскільки ідеологія Конвенції фактично відображена у Конституції України, національним судам варто враховувати правові позиції ЄСПЛ під час вирішення спорів, посилатися на висновки Євросуду як на безпосереднє джерело права, а також переймати притаманні його рішенням ідеї справедливості.

Надаючи юридичну оцінку доводам позивача щодо порушення порядку проведення фактичної перевірки та, відповідно запереченням з боку відповідача щодо відсутності такого порушення, суд дійшов висновку про недотримання відповідачем приписів податкового законодавства щодо місця проведення фактичної перевірки, оскільки ст. 75 ПКУ встановлено: Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. . Вказана норма розширеному тлумаченню не підлягає. Недотримання її свідчить про порушення з боку відповідача ст.19 Конституції України.

Відповідачем в судовому засіданні не доведено правомірність проведення фактичної перевірки позивача в приміщенні податкового органу, що свідчить про зміну виду перевірки - фактичної на документальну невиїзну(ст.75 ПКУ).

Як вбачається зі змісту акту фактичної перевірки, контролюючим органом встановлено порушення порядку ведення Товариством з обмеженою відповідальністю МОБІМАЙ касових операцій.

Так, нормативно-правовим актом, який визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, є Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, який діяв станом на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Положення №637).

Приписами п. 2.6 Положення №637, про порушення якого йде мова в акті перевірки, передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Так, у силу п. 9 ч. 1 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зокрема, зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Аналогічні положення також викладено у п. 4 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 (надалі - Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій), згідно з яким суб'єкти господарювання, які використовують РРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані, зокрема, друкувати X-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства.

Виходячи з системного аналізу наведених положень, суд звертає увагу на те, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані своєчасно та в повній мірі оприбутковувати всю готівку, що надходить до кас, та щоденно, тобто кожного робочого дня по закінченні зміни, але не пізніше 24 години цього ж дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки, забезпечувати їх зберігання в КОРО, а також відображувати (здійснювати відповідні записи) на їх підставі кошти у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО у день одержання таких готівкових коштів. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України, яка викладена у постанові від 14.06.2016 у справі №0870/11140/12 та в ухвалі від 30.04.2015 у справі № 21-911а15.

У той же час, представником позивача наголошено на тому, що висновки контролюючого органу, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення щодо несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів, які надійшли до каси РРО у відповідних КОРО, не відповідають дійсності, оскільки 10.09.2017 року у Товариства з обмеженою відповідальністю МОБІМАЙ була відсутня можливість здійснити друк звітних чеків (Z-звітів) та оприбуткування готівкових коштів у день фактичного надходження через вихід з ладу реєстратора розрахункових операцій, що підтверджується письмовими доказами і не заперечується відповідачем.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

При цьому, якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги ОРО та розрахункової книжки, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам'яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція службове внесення на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків (п. 10 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій).

Відповідно до п. 11 розділу ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України14.06.2016 №547, у розділі 4 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються ремонти, роботи з технічного обслуговування, а також перевірки конструкції та програмного забезпечення РРО. Графи 1 - 5 заповнює особа, яка здійснює ремонт, технічне обслуговування або перевірку, графи 6 та 7 - працівник суб'єкта господарювання після відновлення працездатності РРО. У разі виходу РРО з ладу графи 1, 2 заповнює працівник суб'єкта господарювання безпосередньо після виходу РРО з ладу. За потреби до розділу 4 книги ОРО може вноситися додаткова інформація.

Поясненнями учасників справи та письмовими доказами підтверджено, що 10.09.2017р., з урахуванням того, що друкування на РРО фіскальних звітних чеків (Z-звітів) здійснюється не пізніше 24 години цього ж дня (тобто 00:00 год.), мала місце несправність РРО на перевіряємому об'єкті. Відтак, позивач з об'єктивних причин був позбавлений можливості роздрукувати Z-звіти не пізніше 24 години (тобто 00:00 год.) 10.09.2017р.

Судом встановлено, що Згідно з договором №1675 від 25.07.2017 року щодо сервісного обслуговування РРО між Позивачем та ТОВ ФІРМА ЮТИС , останнє прийняло на сервісне обслуговування РРО та займається технічним обслуговуванням та ремонтом РРО.

Одразу після виходу з ладу РРО №ЗМ 1001021496 представник Позивача зателефонував до ТОВ ФІРМА ЮТИС та повідомив, що при спробі роздрукувати Z- звіт РРО №ЗМ 1001021496 вийшов з ладу.

11.09.2017 року приблизно о 13:00 год. до магазину SAMSUNG (м. Одеса, вул. Генуезька, буд.5, ТЦ Гагарін Плаза ) прибув фахівець ТОВ ФІРМА ЮТИС , який полагодив РРО №ЗМ 1001021496. Після відновлення роботи РРО №ЗМ 1001021496 фахівець ТОВ ФІРМА ЮТИС роздрукував Z -звіт за 10.09.2017року на суму 18387 грн. в автоматичному режимі, але з датою 11.09.2017 року - Z -звіт №0011.

На підтвердження вищезазначеного фахівцем ТОВ ФІРМА ЮТИС зроблено відповідний запис в Розділі 4 Облік ремонтів та технічного обслуговування РРО в КОРО позивача. На підтвердження зазначеного проставлено підпис відповідального працівника та штамп ФІРМА ЮТИС №8.

Водночас, використання розрахункової книжки (РК), у силу наведених вище законодавчих положень, здійснюється у разі проведення розрахункових операцій. За твердженнями представника позивача, у період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій Товариством з обмеженою відповідальністю МОБІМАЙ не було здійснено жодної розрахункової операції. Вказане відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, під час судового розгляду справи не спростовано достатніми доказами і не заперечувалось. Внаслідок викладеного, твердження контролюючого органу про необхідність використання позивачем у межах спірних правовідносин розрахункової книжки не підтверджені, а тому є необґрунтованими.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що наявними у матеріалах справи доказами не підтверджено факту порушення Товариством з обмеженою відповідальністю МОБІМАЙ п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, внаслідок чого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, як наслідок, податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 16.01.2018р. №0003141406 є протиправним та підлягає скасуванню.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку про Порушення ст. 1 Протоколу до Конвенції, оскільки органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку.

В пункті 42 рішення "Бендерський проти України" від 15.11.2007 р. Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Відповідно до прецедентного права Суду, рішення судів і трибуналів повинні бути належним чином мотивовані. Ступінь цього обов'язку може варіюватися залежно від характеру рішення, що повинно бути визначено у світлі конкретних обставин справи (справа "Гарсія Руїз проти Іспанії" § 26).

Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (рішення "Артіко проти Італії" від 13.05.1980р.). Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом ("Дюлоранс проти Франції", п. 34553/97, п. 33, від 21.03.2000р.; "Донадзе проти Грузії", n 74644/01, пп. 32 від 07.03.2006р.).

З огляду на наведену практику ЄСПЛ, вмотивовувати - наводити аргументи, докази, які пояснюють, виправдовують певні дії, вчинки тощо або доводять їх необхідність. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його прийняття.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Беручи до уваги сплачений позивачем судовий збір в сумі 1762,00 грн., позивачу у відповідності до ч.1 ст.139 КАС України належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області судові витрати в зазначеному розмірі.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "МОБІМАЙ" до Головне управління ДФС України в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 16.01.2018 року №0003141406 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 16.01.2018 року №0003141406.

Стягнути з Головного управління ДФС України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МОБІМАЙ" суму судового збору за подання адміністративного позову за:

- квитанцією № 90973 від 07.02.2018 р. у сумі 1 762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.).

Призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат на 06.04.2018 р. о 10 годині 00 хвилин.

Встановити для позивача строк з дня ухвалення рішення для надання до суду доказів щодо розміру понесених ним витрат до 06.04.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МОБІМАЙ" - адреса: 65009, м. Одеса, вул. Генуезька, 5, код ЄДРПОУ 41300589, телефон: (048) 783 03 11

Головне управління ДФС України в Одеській області - адреса: 65044, Одеська область, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646, телефон: (048) 725-83-58, електронна пошта: od.official@sfs.gov.ua

Суддя Потоцька Н.В.

.