Ухвала

від 10.04.2018 по справі 817/985/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 квітня 2018 року м. Рівне №817/985/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., після одержання позовної заяви

Головне управління ДФС у Рівненській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монашинські сири"

про застосування арешту коштів на рахунках платника податків,-

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДФС у Рівненській області звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монашинські сири" про застосування арешту коштів на рахунках платника податків.

Згідно з п.3 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161 цього Кодексу.

Перевіривши відповідність позовної заяви статтям 160,161 КАС України, суддя встановив наступне.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС Українидо позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі – Закон №3674-VI), з подальшими змінами та доповненнями.

Згідно зі статтею 2 Закону №3674-VI, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 становить 1762,00 грн.

Зі змісту позовної заяви Головне управління ДФС у Рівненській області просить суд застосувати арешт коштів на рахунках платника податків відповідача.

Отже позовна заява містить позовну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, за подання вказаної позовної заяви позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 1762,00 грн., що дорівнює прожитковому мінімуму для працездатних осіб.

Всупереч викладеному, позивачем до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору.

Разом з тим, в позовній заяві позивач зазначив клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення, в обґрунтування якого вказав, що станом на 03.04.2018 згідно з кодом економічної класифікації на сплату судового збору 2800 "судовий збір" кошти на сплату судового збору відсутні, а тому позивач не має можливості сплатити судовий збір.

Оцінюючи обгрунтованість поданого позивачем клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону №3674-VI, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною 1 статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відтак, підставою для відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення, зокрема, є майновий стан сторони, визначення якого є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень.

При цьому, клопотання про відстрочення сплати судового збору може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Так, на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення, ним не було додано до відповідного клопотання жодних доказів.

Одночасно, суд зазначає, що ст.129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Таким чином, обставини, пов'язані з відсутністю у позивача коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Крім того, задоволення заяви позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення з неналежних підстав або з підстав, що не підтвердженні доказами, поставить позивача у привілейоване становище перед іншими учасниками судового процесу, що, на переконання суду, з урахуванням приписів ст.129 Конституції України є неприпустимим.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.1,2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху.

Позивачу недоліки позовної заяви слід усунути у спосіб подання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору на суму 1762,00 грн. Судовий збір слід перераховувати за наступними реквізитами: р/р 31211206784002; одержувач: УДКСУ у м. Рівному (м. Рівне) 22030101; банк одержувача: ГУ ДКСУ у Рівненській області; код ЄДРПОУ одержувача: 38012714; МФО: 833017.

Керуючись статтями 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя                               Дорошенко Н.О.