Рішення

від 10.04.2018 по справі 815/143/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/143/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.,

при секретарі: Казарян С.Б.

сторін:

позивач: Панчук Д.В. (представник за довіреністю)

відповідач: Статірова М.В. (представник за наказом)

треті особи:

Саратська районна

державна адміністрація: не з'явився

Розівська сільська рада

Саратського району

Одеської області: Рузанкіна В.В. (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (ГУ ДСНС України в Одеській області) до комунального закладу Розівський навчальний дошкільний заклад ясла-садок Берізка , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Саратська районна державна адміністрація, Розівська сільська рада Саратського району Одеської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -

На підставі ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04 квітня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до комунального закладу Розівський навчальний дошкільний заклад ясла-садок Берізка , в якій позивач просить: застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до комунального закладу Розівський навчальний дошкільний заклад ясла-садок Берізка у вигляді повного зупинення роботи комунального закладу Розівський навчальний дошкільний заклад ясла-садок Берізка (ідентифікаційний код юридичної особи 35804726), розташованого за адресою: 68261, Одеська область, Саратський район, с. Розівка, вул. Шкільна, 22, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, наведених в Акті перевірки №131 від 08.12.2017 року за номерами: 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31.

Ухвалою суду від 12.02.2018р., яка занесена до протоколу судового засідання, залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Саратську районну державну адміністрацію, Розівську сільську раду Саратського району Одеської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за наслідками проведення позапланової перевірки об'єкта відповідача встановлено порушення, які зафіксовано в акті перевірки №131 від 08.12.2017 р. При цьому зазначено, що порушення, відображені у пунктах 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31 акту №131 від 08.12.2017 р., є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, а також неможливість їх ефективної ліквідації та рятування людей. Будь-яких скарг під час проведення позапланового заходу чи заперечень на акт №131 від 08.12.2017 р., який вручено завідуючій комунального закладу Розівський навчальний дошкільний заклад ясла-садок Берізка Леоновій В.І. не надходило.

Позивач зазначив, що подальша робота вказаного закладу з виявленими під час перевірки порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров'ю людей, а не усунення виявлених під час перевірки порушень впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що може спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки вливає на забезпечення безпеки роботи дитячого садку, безпеки дітей, вихователів, співробітників та обслуговуючого персоналу у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію її наслідків; на евакуацію людей та їх захист від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації тощо.

Ухвалою від 15.02.2017 р. відкрито провадження по справі та визначено, що розгляд справи буде проводитися в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін); встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив; встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення; встановити учасникам справи п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання заяв з процесуальних питань; призначено судове засідання по справі 12.02.2018 р. о 10 год. 30 хв.

Ухвалою суду, яку занесено до протоколу судового засідання 12.02.2018 р., відкладено розгляд справи та призначено судове засідання на 22.02.2018р. об 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду, яку занесено до протоколу судового засідання 22.02.2018р. відкладено розгляд справи та призначено судове засідання на 05.03.2018р. об 10 год. 30 хв.

Ухвалою суду, яку занесено до протоколу судового засідання 05.03.2018р. відкладено розгляд справи та призначено судове засідання на 12.03.2018р. об 09 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 12.03.2018р. за клопотанням сторін про надання часу для примирення зупинено провадження у справі до 04.04.2018р.

Від Розівської сільської ради Саратського району Одеської області надійшли письмові пояснення (а.с. 96-100), в яких в обґрунтування правової позиції зазначено, що більшість виявлених за наслідками перевірки порушень відповідачем усунуто, а усунення інших порушень потребує додаткового фінансування. Крім того, вказано, що відповідач звернувся до Розівської сільської ради із клопотанням про фінансування для усунення порушень, виявлених у ході перевірки пожежної безпеки. Рішенням Розівської сільської ради Саратського району Одеської області № 15 8-VII від 14 лютого 2018 року Про виділення додаткових коштів з бюджету Розівської сільської ради на усунення недоліків згідно припису № 131 ДСУНС від 08.12.2017 по КЗ Розівський НДЗ ясла-садок Берізка було виділено додаткові кошти у сумі 100 тис. гривень на розробку технічної документації та установку блискавкозахисту та системи пожежної сигналізації, обробку даху, створення пожежної водойми та на предмети і матеріали. Також 20.02.2018 р. з ФОП ОСОБА_7 було укладено договір про надання послуг з вогнезахисної обробки дерев'яних конструкцій горищних приміщень будівель комунального закладу Розівський навчальний дошкільний заклад ясла-садок Берізка . З метою вжиття заходів по усуненню порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, керівництвом комунального закладу розроблено план заходів по усуненню інших порушень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, проте підтвердив, що станом на час розгляду справи порушення у повному обсязі не усунуто.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Розівської сільської ради Саратського району Одеської області проти позову заперечував.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Саратська районна державна адміністрація до судового засідання явку представника не забезпечила, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд зазначає, що 15.12.2017 р. набув чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017р., котрим КАС України викладено в новій редакції. Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, керуючись КАС України в редакції чинній з 15.12.2017 р.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальний заклад Розівський навчальний дошкільний заклад ясла-садок Берізка (68262, Одеська обл., Саратський район, село Розівка, вулиця Шкільна, будинок 22; код ЄДРПОУ 35804726) здійснює господарську діяльність за таким видом: Код КВЕД 85.10 Дошкільна освіта (основний).

Судом встановлено, що відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Кодексу цивільного захисту України, на виконання наказу Головного управління ДСНС України в Одеській області № 387 від 28.09.2017 р., посвідчення на проведення перевірки № 132 від 01.12.2017р., у період з 04.12.2017 р. по 08.12.2017 р. посадовими особами Саратського РС ГУ ДСНС України в Одеській області проведено позапланову перевірку території, будівель та приміщень комунального закладу Розівський навчальний дошкільний заклад ясла-садок Берізка за адресою: 68261, Одеська область, Саратський район, с. Розівка, вул. Шкільна, 22, за результатами якої складений акт №131 від 08.12.2017 р. (а.с. 19-32), яким зафіксовано порушення приписів Кодексу цивільного захисту України №5403-VI (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р., зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 05.03.2015р. за №252/26697 (далі - ППБУ), Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях та на небезпечних територіях, затверджених наказом МНС №557 від 15.08.2007р. (далі - ПТБ), та інших чинних нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної, пожежної безпеки, зокрема:

1) ст.20 КЦЗУ, пункт 3 розділу ІІ ППБУ, пункт 2 розділу ІІ ППБ для НЗ та УСОУ - не встановлений наказом (інструкцією) відповідний протипожежний режим, який включає: порядок утримання шляхів евакуації; порядок використання побутових нагрівальних приладів; порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт; правила проїзду та стоянки транспортних засобів; порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі; порядок огляду та зачинення приміщень після закінчення роботи; порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту; порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, зупинки технологічного устаткування, застосування засобів пожежогасіння, послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки;

2) ст.20 КЦЗУ, пункт 5 розділу ІІ ППБУ, підпункт 10 пункту 6 розділу VIІІ ППБ для НЗ та УСОУ - не відповідають встановленим вимогам плани евакуації на кожному поверсі та не розроблені інструкції про порядок дій під час пожежі;

3) статті 20, 55, 69 КЦЗУ, пункт 5 розділу ІІ ППБУ, пункт 7.1.9 ДБН В. 1.1-7-2016 - територія, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки згідно ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки . Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цветосигнальные и знаки безопасности ;

4) статті 20, 55 КЦЗУ, пункт 15 розділу ІІ ППБУ - Працівники при прийнятті на роботу та робочому місці проходять інструктажі з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях ;

5) статті 20, 55 КЦЗУ, пункт 16 розділу II ППБУ - посадові особи не проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях ;

6) статті 20, 55 КЦЗУ, пункт 2.5 глави 2 розділу III ППБУ - не проводиться вогнезахисна обробка деревини елементів горищних покриттів;

7) стаття 20, 55 КЦЗУ, пункт 2.9 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, пункт 8 розділу II ППБ для НЗ та УСОУ - не визначена категорія приміщень виробничого, складського призначення щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки згідно з вимогами ДСТУ Б В. 1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою , а також клас зони за Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, із позначенням на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні;

8) стаття 20, 55 КЦЗУ, пункт 2.28 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - відсутні відомості показників щодо токсичності продуктів горіння, помірної димоутворювальної здатності та відповідності групам поширення полум'я РП1, РП2 на лінолеум та іншого покриття в приміщеннях;

9) стаття 20, 55, 69 КЦЗУ, пункт 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, пункт 7.1.1 ДБН В.1.1-7-2016, пункти 9.2.9, 10.7 ДБН В.2.2-9-2009 - допускається застосування для світлопрозорого заповнення дверей, фрамуг без загартованого або армованого скла і склоблоків на шляхах евакуації;

10) стаття 20, 55, 69 КЦЗУ, пункт 2.27, 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, п.7.2.10 ДБН В.1.1-7-2016 - двері евакуаційного виходу з коридорів поверхів, сходових кліток, вестибюлів (фойє), корпусів мають врізані замки, що перешкоджають їх вільному відкриванню зсередини без ключа;

11) стаття 20, 55 КЦЗУ, пункт 2.31 глави 2 розділу III ППБУ - не обладнана будівля евакуаційним освітленням із світловими покажчиками ВИХІД у відповідності до вимог ДБН В.2.5-23, ДБН В.2.5-28, ДБН В.2.5-56, ПУЕ, ДСТУ 7313, ДСТУ ISO 6309, ГОСТ 12.4.026 та ДНАОП 0.00-1.32-01;

12) стаття 20, 55, 69 КЦЗУ, пункти 2.23, 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, пункт 14 розділу ІІІ ППБ для НЗ та УСОУ, пункт 7.1.1 ДБН В.1.1-7-2016 - допускається перепланування приміщення та влаштування перегородки (стіни) із горючих матеріалів;

13) стаття 20, 55 КЦЗУ, пункт 2.12 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - допускається використання приміщень на першому поверсі не за призначенням шляхом розміщення в них складських дільниць горючих матеріалів (вугілля, дрова і т.д.);

14) стаття 20, 55, 69 КЦЗУ, пункт 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, пункт 8.6 ДБН В.1.1-7-2016 - не передбачений вихід на покрівлю будинку через протипожежні двері (люк) 2-го типу;

15) стаття 20, 55 КЦЗУ, пункт 2.23 глави 2 розділу III ППБУ, пункт 14 розділу III ППБ для НЗ та УСОУ - допускається влаштування порогів на шляхах евакуації більше 0,05 м;

16) статті 20, 55, 69 КЦЗУ, пункт 2.3 глави 2 розділу III, пункт 1.24 глави 1 розділу IV ППБУ - не відокремлено у відповідності з вимогами пункт 6.17 ДБН В.1.1-7-2016, пункт 9.3.6 ДБН В.2.2-9-2009 пожежонебезпечні та технічні приміщення (електрощитові, вентиляційні камери, архіви, склади тощо) протипожежними перегородками 1-го типу із заповненням прорізів дверима з нормованою межею вогнестійкості;

17) стаття 20, 55, 69 КЦЗУ, пункти 2.23, 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, пункт 14 розділу ІІІ ППБ для НЗ та УСОУ, пункт 3.11 ДБН В.2.2-4-97 - не забезпечені групи 2-ма евакуаційними виходами, що виключає можливість евакуації по розосередженим напрямкам;

18) стаття 20, 55 КЦЗУ, пункти 1.6 глави 1 розділу ІV ППБУ - допускається експлуатація в учбових приміщеннях, їдальні та в складських приміщеннях електромереж із з'єднанням проводів за допомогою скрутки;

19) стаття 20, 55 КЦЗУ, пункти 1.16 глави 1 розділу ІV ППБУ - не оснащені електрощити, групові електрощитки схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

20) стаття 20, 55 КЦЗУ, пункт 1.18 глави 1 розділу ІV ППБУ - допускається застосування в учбових приміщеннях саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред'являються до переносних (пересувних) електропроводок;

21) стаття 20, 55 КЦЗУ, пункти 1.12, 1.18 глави 1 розділу ІV ППБУ - в приміщеннях допускається: підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи; використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків); складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;

22) стаття 20, 55 КЦЗУ, пункт 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ - будівля не захищена від потрапляння блискавки згідно з вимогами ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд (ІЕС 62305:2006 NEQ)";

23) стаття 20, 55 КЦЗУ, пункти 2.1, 2.5 глави 1 розділу ІV ППБУ - не фіксуються результати очищення димоходів та печей у відповідному журналі;

24) стаття 20, 55 КЦЗУ, пункт 2.17 глава 1 розділу ІV ППБУ - у приміщені котельні допускаються до роботи особи, які не пройшли навчання з пожежно-технічного мінімуму;

25) пункти 1.1 глави 1 розділу V ППБУ, пункт 6 глави 1 розділу VI ППБ для НЗ та УСОУ - відсутня автоматична система пожежної сигналізації;

26) пункти 1.2 глави 1 розділу V ППБУ, пункт 6 глави 1 розділу VI ППБ для НЗ та УСОУ - не обладнана будівля системою оповіщування про пожежу та управлінням евакуюванням людей;

27) стаття 20, 55 КЦЗУ, підпункт 2 пункту 2.2 глави 1 розділу V ППБУ, пункт 1 глави 1 розділу VI - відсутнє зовнішнє протипожежне водопостачання;

28) стаття 20, 55 КЦЗУ, пункт 3.6 глави 3 розділу V ППБУ, пункт 8 глави 1 розділу VI ППБ для НЗ та УСОУ - пожежні щити (стенди) не укомплектовані згідно норм із розрахунку 1 щит (стенд) на 5000 кв.м;

29) стаття 20 КЦЗУ - не призначені особи з питань цивільного захисту за рахунок штатної чисельності;

30) статті 20, 40 КЦЗУ, ПКМУ №444 - не організовано проходження функціонального навчання відповідними категоріями осіб у встановленому законодавством порядку;

31) пункти 9, 10, 11 ПКМУ 1200, пункт 4.3 ПТБ - працюючий персонал не забезпечений засобами радіаційного та хімічного захисту згідно вимог.

Акт перевірки №131 від 08.12.2017 року вручено завідуючій комунального закладу Розівський навчальний дошкільний заклад ясла-садок Берізка Леоновій В.І. 08.12.2017р., про що свідчить особистий підпис останньої (т. 1, а.с. 28).

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При вирішенні спору суд керувався критеріями, закріпленими у ч.2 ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Таким чином, суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України № 877-V від 05.04.2007 р. "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до ст. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно абзацу 1 ч. 5 ст.4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Частиною 7 ст. 7 Закону № 877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначенням повноважень органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює та визначає Кодекс цивільного захисту України.

Відповідно до ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

За приписами ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Статтею 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складання актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до Указу Президента України №20/2013 від 16 січня 2013 року Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій , Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України (далі - Міністр).

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Основними завданнями ДСНС України є: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Крім цього, у відповідності до п.3 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1052 від 16 грудня 2015 року, основними завданнями ДСНС України є, зокрема: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб; внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах; реалізація в межах повноважень, передбачених законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Враховуючи зазначене, Головне управління ДСНС України в Одеській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Згідно ч.3 ст.55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю (п. 33 ч.1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до п.43 ч.1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з п. 26 ч.1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.

Таким чином, в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров'ю людей слід пов'язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Згідно ч.ч.1-3 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк.

Відповідно до ст.70 Кодексу цивільного захисту України підставами для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи з системного аналізу вищенаведених норм, суд дійшов висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливо в тому випадку, якщо суб'єктом господарювання не дотримано вимоги пожежної безпеки, визначених Кодексом цивільного захисту України, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, за обов'язкової умови, що таке порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створює загрозу життю та здоров'ю людей.

Як вбачається з матеріалів справи, Саратським РС ГУ ДСНС України в Одеській області було проведено позапланову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки комунального закладу Розівський навчальний дошкільний заклад ясла-садок Берізка . За результатом проведеної перевірки виявлено численні порушення вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на ті обставини, що виявлені позивачем порушення комунальним закладом Розівський навчальний дошкільний заклад ясла-садок Берізка частково усунуто, про що свідчать надані до суду копії документів, оскільки, факт усунення порушень має підтверджуватися відповідним актом, складеним уповноваженим органом контролюючого органу.

Положеннями абз. 1 ч.1 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" передбачено, що підставою для здійснення позапланових заходів може бути подання субєктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням. Отже, керівництво відповідача повинно після усунення всіх порушень звернутись до позивача з клопотанням про проведення повторної перевірки для підтвердження факту виконання усіх приписів щодо додержання законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Абзацом 3 ч.1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" передбачено, що підставою для здійснення позапланових заходів також може бути перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Так, в розумінні ст.ст.73, 74 КАС України належними та допустимими доказами усунення порушень у сфері пожежної і техногенної безпеки є виключно матеріали проведених органом управління в порядку Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" та Кодексу цивільного захисту України, позапланових заходів нагляду (контролю).

Як вбачається з матеріалів справи, Саратським РС ГУ ДСНС України в Одеській області за наслідками проведеної позапланової перевірки будівель, споруд та приміщень, території комунального закладу Розівський навчальний дошкільний заклад ясла-садок Берізка у період з 13 по 14 березня 2018 року складено акт № 2 від 14.03.2018р., яким зафіксовано порушення, які залишились не усунутими станом на час проведення вказаного позапланового заходу, з аналізу яких вбачається, що відповідачем не усунуто порушень, виявлених за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю), а саме:

1)стаття 20, 55 КЦЗУ, пункт 2.31 глави 2 розділу III ППБУ - не обладнана будівля евакуаційним освітленням із світловими покажчиками ВИХІД у відповідності до вимог ДБН В.2.5-23, ДБН В.2.5-28, ДБН В.2.5-56, ПУЕ, ДСТУ 7313, ДСТУ ISO 6309, ГОСТ 12.4.026 та ДНАОП 0.00-1.32-01;

2) стаття 20 №5403-VI, розділ V, п.1, п.1.2 НАПБ А.01.001-2014, Додаток А таб. А.1 ДБН В.2.5-56:2014 - приміщення не обладнані системами протипожежного захисту (автоматичні системи пожежної сигналізації та пожежогасіння). 05.03.2018р. укладено договір щодо виконання робочого проекту щодо облаштування системи пожежної сигналізації та пожежогасіння та перераховано 30 % за послуги;

3)пункти 1.2 глави 1 розділу V ППБУ, пункт 6 глави 1 розділу VI НЗ та УСОУ - не обладнана будівля системою оповіщання про пожежу та управлінням евакуації людей. 05.03.2018р. укладено договір щодо виконання робочого проекту щодо облаштування системи пожежної сигналізації та пожежогасіння та перераховано 30 % послуги;

4) стаття 20, 55 КЦЗУ, підпункт 2 пункту 2.2 глави 1 розділу V ППБУ, пункт 1 глави 1 розділу VI ППБ для НЗ та УСОУ - відсутнє зовнішнє протипожежне водопостачання;

5)статті 20, 40 КЦЗУ, ПКМУ №444 - не організовано проходження функціонального навчання відповідними категоріями осіб у встановленому законодавством порядку;

6)пункти 9, 10, 11 ПКМУ 1200, пункт 4.3 ПТБ - працюючий персонал не забезпечений засобами радіаційного та хімічного захисту згідно вимог.

Таким чином, на час розгляду справи залишаються не усунутими відповідачем порушення нормативно-правових актів у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, окрім іншого тих, які створюють реальну загрозу життю та здоров'ю дітей, а саме порушення зазначені в акті № 2 від 14.03.2018р.

Вирішуючи спір, суд враховує, що виявлені під час позапланового заходу порушення, зазначені в акті № 2 від 14.03.2018р., створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а відповідачем їх наявність не спростована, навпаки представник відповідача в судовому засіданні підтвердив їх наявність, не надано доказів усунення виявлених порушень у повному обсязі. При цьому метою адміністративного позову є превентивна міра, усунення умов, які несуть ризик спричинення шкоди людям.

При цьому, суд зазначає, що надані у судовому засіданні на підтвердження здійснення організаційно-практичних заходів щодо усунення порушень у сфері пожежної безпеки, виявлених позаплановою перевіркою та досліджені судом докази (а.с. 101-129) свідчать про те, що відповідач розпочав вживати заходи щодо усунення порушень у сфері пожежної безпеки, виявлених за результатами проведеної Саратським РС ГУ ДСНС України в Одеській області позапланової перевірки, проте не спростовують факт того, що порушення, виявлені за результатами проведення вищезазначеної перевірки, які створюють реальну та невідворотну загрозу життю та здоров'ю людей, відповідачем не усунуто у повному обсязі.

Аналізуючи аргументи відповідача у контексті чинного законодавства про те, що повне зупинення роботи об'єкта в даному випадку негативно позначиться на усій соціально-економічній сфері суспільного життя населеного пункту, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом (ст. 43 Конституції України).

Відповідно до Конвенції ООН про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради № 789-XII від 27.02.91р., держави-учасниці визнають, що кожна дитина має невід'ємне право на життя. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.

Отже, саме людина, її життя і здоров'я, зокрема визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Кожен громадянин повинен бути забезпечений безпечними для його життя і здоров'я умовами праці.

Недотримання правил у сфері техногенної та пожежної безпеки може призвести до тяжких наслідків, що є неприпустимим, оскільки порушуватиме конституційно закріплені права людей, зокрема тих, які працюють комунальному закладі Розівський навчальний дошкільний заклад ясла-садок Берізка на безпечні умови праці та життя, а також вихованців цього закладу.

Крім того, дії відповідача щодо усунення порушень, зазначених в акті №131 від 08.12.2017 р., з урахуванням положень ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує, що право кожного на життя охороняється законом та обов'язок захищати право на життя за ст. 2 цієї Конвенції визначається у поєднанні із загальним обов'язком держави за ст. 1 Конвенції, яка визначає гарантування кожному, хто перебуває під юрисдикцією, права і свободи, визначені в Конвенції, суд вважає, що дії відповідача не є пропорційними відносно шкоди, яка може настати в майбутньому для осіб, які працюють, виховуються, та відносно мети з охорони здоров'я та життя громадян. При цьому, суд вважає необхідним зазначити, усі аргументи відповідача, наведені суду, які за наміром покликані забезпечити безпечне функціонування закладу системи освіти, не дають можливості суду дійти висновку відносно того, що існуюча загроза життю та здоров'ю людей може бути усунута в інший спосіб, ніж ліквідація передумов цих шкідливих наслідків шляхом застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи їх повного усунення.

З огляду на викладене, суд враховує приписи ст. 3 Конституції України, яка визначає, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю і вважає що позовні вимоги позивача щодо застосування до позивача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є законними, обґрунтованими та відповідають легітимній меті, а отже, підлягають задоволенню.

З урахування наведеного, беручи до уваги наявність загрози життю та/або здоров'ю людей, а також з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю людей, суд вважає за необхідне застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до комунального закладу Розівський навчальний дошкільний заклад ясла-садок Берізка у вигляді повного зупинення роботи комунального закладу Розівський навчальний дошкільний заклад ясла-садок Берізка (ідентифікаційний код юридичної особи 35804726), розташованого за адресою: 68261, Одеська область, Саратський район, с. Розівка, вул. Шкільна, 22, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, наведених в Акті перевірки №131 від 08.12.2017 р. в частині порушень, вказаних в Акті перевірки № 2 від 14.03.2018 р.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (ГУ ДСНС України в Одеській області) (65091, Одеська обл., місто Одеса, вул. Прохорівська, будинок 6; код ЄДРПОУ 38643633) до комунального закладу Розівський навчальний дошкільний заклад ясла-садок Берізка (68262, Одеська обл., Саратський район, село Розівка, вулиця Шкільна, будинок 22; код ЄДРПОУ 35804726), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Саратська районна державна адміністрація (68200, Одеська обл., Саратський район, селище міського типу Сарата, ВУЛИЦЯ КРІСТІАНА ВЕРНЕРА, будинок 84; код ЄДРПОУ 04056871), Розівська сільська рада Саратського району Одеської області (68262, Одеська обл., Саратський район, село Розівка, ВУЛИЦЯ РАДЯНСЬКА, будинок 2; код ЄДРПОУ 20995315) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),- задовольнити.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до комунального закладу Розівський навчальний дошкільний заклад ясла-садок Берізка у вигляді повного зупинення роботи комунального закладу Розівський навчальний дошкільний заклад ясла-садок Берізка (ідентифікаційний код юридичної особи 35804726), розташованого за адресою: 68261, Одеська область, Саратський район, с. Розівка, вул. Шкільна, 22, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, наведених в Акті перевірки №131 від 08.12.2017 р. в частині порушень, вказаних в Акті перевірки № 2 від 14.03.2018 р.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.04.2018 р.

Суддя: Г.П. Самойлюк

.