Постанова

від 10.04.2018 по справі 295/10238/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/10238/16-ц Головуючий у 1-й інст. Слюсарчук Н. Ф.

Категорія 2 Доповідач Миніч Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Миніч Т.І.

суддів: Павицької Т.М.,

Трояновської Г.С.

секретаря

судового засідання Кучерявого О.В.

з участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3

на заочне рішення Богунського районного суду м.Житомира від 21 лютого 2017 року під головуванням судді Слюсарчук Н.Ф.

у цивільній справі №295/10238/16-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку та визнання права власності на 12/100 ідеальної частки житлового будинку, -

в с т а н о в и в:

У липні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом. Просила припинити право власності ОСОБА_3 на 12/100 ідеальних частин у праві власності на житловий будинок та земельну ділянку площею 0,01045 га. та визнати за нею право власності на 12/100 ідеальних частин житлового будинку і земельної ділянки площею 0,01045 га. В обґрунтування заявлених вимог зазначала, що 17.01.1986 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Другої Житомирської державної нотаріальної контори Павлюк Г.А. за реєстровим номером 2-151 відповідач придбав 1/3 частину житлового будинку у АДРЕСА_1, що згодом змінена на АДРЕСА_1. Вказаний договір зареєстровано 10.02.1986 року в Житомирському міжміському бюро технічної інвентаризації.

На підставі Державного акта на право приватної власності на землю від 09.04.1997 року ОСОБА_3 отримав у приватну власність земельну ділянку площею 0,0209 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за цільовим використанням - обслуговування жилого будинку і господарських будівель.

Згідно рішення Богунського районного суду м.Житомира від 14.12.2010 року у справі за позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частину майна, придбаного у шлюбі, за позивачем було визнано право власності на 1/2 частину майна, що було придбано у період шлюбу з відповідачем, та визначено за кожною із сторін право власності на 12/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1, а також право власності на земельну ділянку за цією ж адресою площею 0,01045 га.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 14.08.2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування та володіння жилим будинком та стягнення грошової компенсації з позивача на користь відповідача було стягнуто грошову компенсацію вартості 12/100 ідеальних часток у праві власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 у розмірі 102 600 грн. Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що з урахуванням житлових норм та правил не представлялося можливим виділити відповідачу в натурі 12/100 ідеальних частин зазначеного житлового будинку. Це рішення суду набрало законної сили 02.10.2013 року та перебуває на виконанні в Богунському ВДВС м.Житомира.

Заочним рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 21 лютого 2017 року позов в даній справі задоволено частково. Припинено право власності ОСОБА_3 на 12/100 ідеальних часток житлового будинку по проспекту АДРЕСА_1.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю. Цим же рішенням стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 1026,00 грн.

Ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 01.06.2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_4 про роз'яснення рішення суду відмовлено.

Ухвалою цього ж суду від 27.02.2018 року у задоволені заяви ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення від 21.02.2017 року - відмовлено.

У поданій через свого представника апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить зазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що оскаржуване рішення завдає йому істотної матеріальної шкоди в сумі 104 824,56 грн. та винесене всупереч вимог п.2 ст.364 та ч.2 ст.365 ЦК України без надання доказів внесення ОСОБА_4 на депозитний рахунок суду зазначеної суми заборгованості.

Апеляційна скарга не містить доводів щодо незаконності рішення суду в частині відмови в позові. Тому законність рішення суду в цій частині апеляційним судом не перевіряється.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 17.01.1986 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Другої Житомирської державної нотаріальної контори Павлюк Г.А. за реєстровим номером 2-151 відповідач придбав 1/3 частину житлового будинку в АДРЕСА_1, що згодом змінена на АДРЕСА_1 (а.с.6-11).

Вказаний договір зареєстровано 10.02.1986 року в Житомирському міжміському бюро технічної інвентаризації (а.с.14).

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 14.12.2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частину майна, придбаного у шлюбі, визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину майна, що було придбане у період шлюбу з ОСОБА_3, та визнано остаточно за кожним з них право власності на 12/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1, а також право власності на земельну ділянку за цією ж адресою площею 0,01045 га.(а.с.13).

Відповідно до рішення Богунського районного суду м.Житомира від 14.08.2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування та володіння жилим будинком та стягнення грошової компенсації, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 стягнуто грошову компенсацію вартості 12/100 ідеальної частки у праві власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 у розмірі 102 600,00 грн. Це рішення суду набрало законної сили 02.10.2013 року (а.с.15).

Згідно з Постановою про відкриття виконавчого провадження від 09.10.2013 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №295/4759/13-ц від 03.10.2013 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованості на загальну суму 109 985,00 грн.(а.с.82).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що позов підлягає задоволенню з підстав, передбачених ст.365 ЦК.

Проте, з такими висновками суду погодитись неможливо, оскільки вони зроблені передчасно, без належного з ясування всіх обставин справи.

Так, відповідно до ст.365 ЦК України , право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Разом з тим, матеріали справи свідчать про те, що на підставі ст.364 ЦК рішенням Богунського райсуду м.Житомира, яке набрало законної сили та є чинним, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 стягнуто грошову компенсацію вартості 12/100 ідеальних частин у праві власності на цей же житловий будинок. Тобто, у зв язку із недосягненням співвласниками згоди щодо поділу майна, яке перебуває і спільній частковій власності та неможливістю поділу його в натурі, судом вже вирішено спір за обраним сторонами способом захисту про виділ частки із спільного майна.

Із змісту зазначеного судового рішення вбачається, що ОСОБА_3 дав згоду на отримання грошової компенсації за належне йому нерухоме майно.

Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання(ч.2 ст.364 ЦК).

Відповідно до ч.3 ст.364 ЦК у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що рішення суду про стягнення грошової компенсації перебуває на примусовому виконанні (а.с.82,83). Проте, остаточний розрахунок проведений 6 квітня 2018 року, про що свідчить квитанція про внесення коштів в сумі 112114 грн.

Тобто, спір між співвласниками вже вирішений із інших правових підстав і законних підстав для припинення права власності в порядку ст.365 ЦК не було.

За наведених обставин та відповідно до п.1 ч.1 ст.376 ЦПК оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового - про відмову в позові.

Керуючись ст.ст.258,259,367,374,376,381-384ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволити частково.

Заочне рішення Богунського районного суду м.Житомира від 21 лютого 2017 року в частині задоволення позову про припинення права власності ОСОБА_3 на 12/100 ідеальних часток житлового будинку по проспекту АДРЕСА_1 скасувати, ухваливши в цій частині вимог нове рішення про відмову в позові.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий: Судді:

Повний текст постанови складений 10.04.2018 року.