Рішення

від 12.04.2018 по справі 815/6889/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6889/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюка І.В.,

за участю секретаря - Маковейчук Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Мед-ок , про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаною позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.08.2017 № НОМЕР_1 про нарахування податку на доходи фізичних осіб та штрафних санкцій в розмірі 3874988,37 грн. та № НОМЕР_2 про нарахування суми військового збору та штрафних санкцій в сумі 322915,18 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в лютому 2017 р. ним було подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 р., в т.ч. доходи, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу в сумі 17354034,60 грн. В червні 2017 р. позивачу надійшов лист ГУ ДФС в Одеській області щодо надання документів з метою уточнення джерела доходів. На зазначений лист позивачем було надано відповідь-роз'яснення, згідно якої 136864 грн. отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, а в іншій частині - доходи у вигляді основної суми поворотної фінансової допомоги, наданої іншим особам, яка була повернута позивачу в 2016 р. В подальшому податковим органом проведено перевірку, оформлену актом від 18.08.2017 № 1068/15-32-13-05/4409433, в ході якої встановлено заниження загального річного оподатковуваного доходу в сумі 17222170,60 грн. з підстав ненадання позивачем документів, що підтверджують отримання відповідних коштів, відсутності в довідці ТОВ Мед-ок форми розрахунку, наявність певних недоліків у виконання сторонами відповідних договорів (порушено законодавство про проведення розрахунків в безготівковій формі). Позивач вважає прийняті на підставі вказаного акту перевірки податкові повідомлення-рішення неправомірними, зважаючи на недотримання контролюючим органом вимог податкового законодавства при проведенні перевірки. Зокрема, запит, що передував контрольному заходу, не відповідав вимогам п.73.3 ст.73 ПК України, оскільки не містив підстав його направлення, визначених законом, переліку запитуваної інформації, печатки податкового органу. Крім того, наказ про проведення перевірки від 07.08.2017 був направлений 12.08.2017, тобто після початку перевірки, а отже у співробітників податкового управління відсутнє право приступити до перевірки. Також договори позики та фінансової допомоги, укладені між позивачем та фізичними особами, третьою особою не передбачають нарахування процентів, а тому отримані за ними позивачем кошти на повернення боргу є доходом, визначеним в п.165.1.32 п.165.1 ст.165 ПК України та не оподатковується. Також чинне законодавство не передбачає оформлення будь-яких документів у разі повернення боржником - фізичною особою боргу кредитору - фізичній особі на підтвердження цього факту. Проведення розрахунків в готівковій формі між фізичними особами також законодавчо не обмежено і посилання відповідача на постанову НБУ № 210 від 06.06.2013 є хибним, так як остання поширюється на договори, що підлягають нотаріальному посвідченню. Факти проведення розрахунків можуть бути підтверджені власне самими фізичними особами, які можуть бути допитані в якості свідків. Розрахунки із ТОВ Мед-ок проведено у повній відповідності до вимог законодавства та оформлено видатковими касовими ордерами ф. КО-2. Невідображення ТОВ Мед-ок проведених з позивачем розрахунків в звітності ф.1-ДФ не свідчить про їх відсутність або безпідставність їх проведення. Зважаючи на неправомірність та безпідставність спірних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся за судовим захистом.

Ухвалою судді від 11.01.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 01.02.2018 о 11:00 год.

В підготовчому засіданні 01.02.2018 оголошено перерву для надання відповіді на відзив до 20.02.2018 о 11:30 год.

20.02.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.03.2018 о 10:00 год.

В судовому засіданні 15.03.2018 оголошено перерву до 10.04.2018 о 11:00 год.

До суду з'явилася представник позивач, яка позовні вимоги із викладених вище підстав підтримала у повному обсязі та просила задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Згідно наданого відзиву на позовну заяву (т.ІІ, а.с. 50-53), перевірку проведено з відома ОСОБА_1, з огляду на направлення копії наказу на проведення перевірки та повідомлення платнику податків засобами поштового зв'язку. До перевірки платником податків не були надані документи на підтвердження отримання позивачем у 2016 р. доходу у вигляді основної суми поворотної фінансової допомоги, наданої іншим особам, як такої, що відповідає вимогам ст.165 ПК України. Відтак, на думку податкового органу, задекларовані позивачем доходи підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідають чинному законодавству та не підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник відповідача також пояснив, що позивач мав би знати про заплановий щодо нього контрольний захід в результаті телефонних розмов із ним співробітників податкового управління.

Представник ТОВ Мед-ок наполягала на задоволенні позову, підтримавши правову позицію позивача.

Вислухавши пояснення представників учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що 23.02.2017 ОСОБА_1 подав податкову декларацію про майновий стан і доходи, в п.11 Доходи, які не включаються до розрахунку загального річного оподатковуваного доходу, у т.ч. 11.1 + рядок 11.2 + 11.3) якої зазначено суму 17359034,60 грн.

Листом від 24.05.2017 № 2343/К/15-32-13-01-07 ГУ ДФС в Одеській області витребувало від ОСОБА_1 інформацію для уточнення джерела доходів, а саме фактичний вид діяльності, від якого отримано вищезазначений дохід; суб'єктів господарювання; документи первинного обліку, на підставі яких відображено суму іншого доходу ; договори, угоди (контракти); довідку про наявність земельної ділянки та інші документи.

У відповідь листом від 13.06.2017 № 1 ОСОБА_1 надав пояснення на вищевказаний запит, згідно якого у рядку 10.3 декларації Дохід від надання майна в оренду вказано суму 127200 грн.; в рядку 11.3 Інші доходи, що не підлягають оподатковуванню - 17359034,60 грн. В свою чергу, інші доходи складаються з суми 136864 грн., що є доходом від реалізації меду з належної позивачу пасіки; решта частина доходів є поверненням основної суми поворотної фінансової допомоги, наданої іншим особам, яка повернута в 2016 р. Зокрема, в 2012 р. позивач надавав фізичним особам (родичам та друзям) за усним цивільно-правовими договорами було надано поворотну фінансову допомогу на розвиток бізнесу у галузі бджільництва.

Наказом ГУ ДФС в Одеській області від 07.08.2017 № 3417 згідно з пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України та на підставі доповідної записки начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_2 від 27.07.2017 № 157/11/15-32-13-05 призначено документальну позапланову перевірку платника податків фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 по 31.012.2016 з 07 серпня 2017 року тривалістю 5 робочих днів. Також ГУ ДФС в Одеській області видане повідомлення від 07.08.2017 № 387/15-32-13-05 про проведення перевірки.

На підставі вищезазначених наказу та повідомлення, у відповідності до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України головним державним ревізором інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податкові і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_3 проведено документальну позапланову перевірку платника податків ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, за результатами якої скаредний акт від 18.08.2017 № 1068/15-32-13-05/4409433.

Перевіркою встановлено порушення пп.164.2.20 п.164.2 ст.164 з урахуванням п.167.1 ст.167 ПК України, а саме заниження загального річного оподатковуваного доходу на загальну суму 17222170,60 грн. та податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 3099990,70 грн.; ст.163, пп.164.2.20 п.164.2 ст.164, ст.171, ст.176 ПК України в частині заниження зобов'язань з військового збору за 2016 р. на загальну суму 258332,55 грн.

Не погодившись викладеними в акті перевірки висновками, позивач надав до ГУ ДФС в Одеській області заперечення від 11.09.2017, додавши копії первинної документації, за результатами розгляду яких рішенням ГУ ДФС в Одеській області від 26.09.2017 № 5683/К/15-32-13-05-09 висновки акту перевірки залишено без змін.

На підставі вищевказаного акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.09.2017 № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового забезпечення по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного нарахування, на 3099990,70 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 774997,67 грн.; № 007233130, яким збільшено суму грошового зобов'язання по військовому збору на 258332,55 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію 64583,13 грн.

На вказані податкові повідомлення-рішення ОСОБА_1 подано скаргу від 13.10.2017 та доповнення до скарги від 23.11.2017, які рішенням ГУ ДФС в Одеській області від 14.12.2017 № 16757/К/99-99-11-02-01-14 залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін, що зумовило позивача звернутись за судовим захистом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначені податкові повідомлення-рішення необґрунтованими, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 та пп. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків, зокрема, документальні позапланові виїзні перевірки, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Порядок проведення документальних позапланових виїзних перевірок регламентовано ст. 78 Податкового кодексу України.

Згідно із пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З наведеної норми вбачається, що обов'язковою передумовою здійснення документальної перевірки є направлення платнику податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує, перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати, а також печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; у разі проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Пунктом 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

З огляду на наявну в матеріалах справи копію запиту ГУ ДФС в Одеській області від 24.05.2017 № 2343/К/15-32-13-01-07, який позивач отримав від податкового органу, в останньому не визначено жодної з шести, визначених у п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, підстав для направлення такого запиту.

У запиті також не зазначено жодних відомостей про виявлені факти під час аналізу податкової інформації, які б свідчили про можливі порушення позивачем вимог податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також в порушення пп.3 п.73.3 ст.73 ПК України запит ГУ ДФС в Одеській області від 24.05.2017 № 2343/К/15-32-13-01-07 не містить печатки податкового органу.

З огляду на зазначене запит контролюючого органу про надання інформації від 24.05.2017 № 2343/К/15-32-13-01-07 був оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку, а тому позивач звільнений від обов'язку надавати відповідь на вказаний запит, що прямо передбачено п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим контролюючий орган був позбавлений права приймати наказ від 07.08.2017 № 3417 про призначення позапланової перевірки платника податків з підстав визначених пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, що свідчить про протиправність зазначеного наказу.

Таким чином, у разі, якщо запит контролюючого органу про надання інформації оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку, зокрема в якому чітко не зазначено підстави для його направлення (надсилання), платник податку звільняється від обов'язку надання відповіді на такий запит, що в свою чергу виключає право контролюючого органу призначати проведення перевірки з підстав ненадання пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит, а у разі прийняття рішення, оформленого наказом, про призначення перевірки за вказаних обставин такий наказ може бути визнано протиправним та скасовано.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 20.02.2018 по справі № 826/12244/14.

В свою чергу, відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, суд враховує що нормами Податкового кодексу України встановлені умови та порядок проведення перевірок, в тому числі документальних невиїзних - з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів. Лише їх дотримання може бути підставою для висновку про законність такої перевірки.

Зокрема, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

При цьому, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Зазначений висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України.

Таким чином, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Невиконання, в свою чергу, вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме - компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії.

Повертаючись до обставин справи, суд враховує, що наказ № 3417 від 07.08.2017 та повідомлення № 387/15-32-13-05 від 07.08.2017 були направлені ГУ ДФС в Одеській області на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку (штрихкодовий ідентифікатор 6800104984612) 10.08.2017 о 17:25 год. (т.І, а.с. 23, 24), тобто після початку проведення контрольного заходу, який тривав з 07.08.2017 по 11.08.2017, та вручені безпосередньо адресату 25.08.2017 - після завершення відповідної перевірки, результати якої оформлені актом 18.08.2017.

Тобто в даному випадку позивач був об'єктивно позбавлений можливості ознайомитись у встановлений законом спосіб із зазначеними документами до початку здійснення контрольного заходу, що обумовлює протиправність дій відповідача щодо проведення документальної невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1

У випадку ж незаконності перевірки, як у спірному випадку, прийнятий за результатами такої перевірки акт індивідуальної дії автоматично підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Наведене правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеному у постанові від 23.01.2018 по справі 804/12558/14 (№ К/9901/1367/18), який в силу ч.5 ст.242 КАС України, є обов'язковим до врахування при застосуванні правових норм.

Відтак, за встановлених судом обставин невиконання відповідачем вимог Податкового кодексу України щодо проведення перевірки ОСОБА_1, останні не можуть мати правових наслідків, а саме - компетенції у податкового органу на прийняття спірних актів індивідуальної дії, про що неодноразово слушно зауважували суди найвищих інстанцій у відповідних податкових спорах.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. З точки зору принципу забезпечення довіри громадян до держави, право на адекватну поведінку державного органу та правової визначеності має забезпечуватися не через оцінку його сутності, а через оцінку засобів захисту цього права.

Суд зазначає, що спосіб, в який діяв податковий орган як під час призначення/проведення перевірки та за її наслідками, так і в ході судового розгляду справи, свідчить про нехтування базовими принципами податкового законодавства, ігноруванні визначеного законодавством порядку здійснення податкового контролю, відсутність адекватної відповіді на доречні та важливі аргументи та доводи позивача стосовно відсутності фактичного підґрунтя для таких контрольних заходів та їх наслідків, упередженості та порушення процедури податкового контролю. Зазначені обставини, в свою чергу, призвели до прийнятті безпідставних податкових-повідомлень рішень та надмірного податкового навантаженням на платника податків без належних та законних підстав для цього.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер'їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).

Суд зазначає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний приймати рішення, а дії - вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх, дотримуючись встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції ЄСПЛ визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

За обставин справи, відповідачем не наведено жодних доводів проти адміністративного позову та не доведено правомірності призначення та проведення перевірки, за результатами якої податковим управлінням прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення. У відзиві фактично відсутні адекватні відповіді на доречні та важливі аргументи позивача, однак при цьому зазначається про відсутність підстав для задоволення позову.

При цьому суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про можливу обізнаність позивача із плануванням проведення перевірки щодо нього, оскільки це не нівелює обов'язок податкового органу діяти виключно в установлених ПК України приписах, які в свою чергу уповноважують податковий орган приступити до проведення перевірки виключно за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (67571, Одеська область, Лиманський район, с. Фонтанка, вул. Грушевського, 43; ІПН НОМЕР_3) до Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; ЄДРПОУ 39398646), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Мед-ок (67513, Одеська область, Лиманський район, с. Олександрівка, вул. Цвіточна, 83; ЄДРПОУ 38534297), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити .

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області від 29.08.2017 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 8000 грн. (вісім тисяч грн.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12.04.2018 року.

Суддя І.В. Завальнюк