Постанова

від 04.04.2018 по справі 820/903/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 квітня 2018 р. № 820/903/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Кухар М.Д.,

при секретаря судового засідання - Єрьомкіній К.І.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМІДАС" (пр. Перемоги, буд. 48, к. 188,м.Харків,61202, код ЄДРПОУ36456872) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ39599198) скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 31.01.2018р. за №0000081405 про збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 203591,25грн., з яких сума 162873грн. за податковим зобов'язаннями, сума 40718,25грн. за штрафними (фінансовими санкціями) та №0000071405 про збільшення податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 133762,50грн., з яких сума 107010грн. за податковими зобов'язаннями з податку, сума 26752,5грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки за №154/20-40-14-05-19/36456872 від 16.01.2018р. ГУ ДФС у Харківській області, на підставі яких були винесені спірні податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими. Судження податкового органу про порушення вимог податкового законодавства зі сторони ТОВ Амідас виходять виключно з мотивів нереальності здійснення господарських операцій по взаємовідносинах з наступними контрагентами: ТОВ Транс Клінінг та ТОВ Трітон Груп за період з 01.10.2016р. по 01.07.2017р., у зв'язку з наявністю податкової інформації інших податкових органів відносно контрагентів позивача, а також наявність зареєстрованого кримінального провадження, в рамках якого була призначена перевірка ТОВ Амідас . Вважав, що висновки відповідача про фіктивність укладених правочинів, що були предметом перевірки та, як наслідок - неправомірності формування податкового кредиту та валових витрат спростовується наявністю первинної документації щодо господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити його в повному обсязі. Зазначивши, що усі документи по господарській діяльності ТОВ Амідас по зазначеним контрагентам, відповідають вимогам Податкового, Цивільного, Господарського Кодексів України, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , іншим Законам та нормативним актам. Під час укладення договорів та здійснення господарських операцій, усі контрагенти перебували в Єдиному державному реєстрі підприємств, стояли на обліках в територіальних відділеннях фіскальної служби, та були зареєстровані в реєстрі платників податку на додану вартість. Взаємні зобов'язання між сторонами виконані у повному обсязі. Оплата проведена в безготівковій формі. Усі податкові накладні виписані на адресу позивача були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, при їх реєстрації та адміністрування податку, був сплачений ПДВ до державного бюджету. За будь-які порушення, які можливо були допущені контрагентами, на думку представника, підприємство ТОВ Амідас не має нести жодного виду відповідальності, у тому числі у вигляді донарахуванні податку на додану вартість та податку на прибуток, та штрафних санкцій за податковими повідомленнями рішеннями.

На вимогу суду, позивачем були залучені додаткові пояснення, що до використання в його господарської діяльності отриманих товарно-матеріальних цінностей, робіт (послуг), отриманих від постачальників ТОВ Транс Клінінг та ТОВ Трітон Груп протягом 2016-2017 років. Зазначене найменування документів, угоди, рахунки-фактури, накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, інші на підставі яких були здійснені поставки. Наведені доводи та документи щодо подальшої реалізації товарів (робіт, послуг) на адресу основних замовників. Позивачем залучені до позову документи бухгалтерського/податкового обліку, у тому числі податкові декларації з податку на додану вартість (з додатками) та на прибуток підприємства, які підтверджують ствердження позивача що до відображення усіх операцій в обліку підприємства.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, з огляду на доводи викладені в письмовому відзиві на позов. Вважав що господарські документи складені між ТОВ Амідас та його постачальниками товарів (робіт, послуг) ТОВ Транс Клінінг та ТОВ Трітон Груп не відповідають вимогам законодавства та не можуть бути такими, які підтверджують факт здійснення господарських операцій. Також зазначив, що фактично між підприємствами не було здійснено передачі товарно-матеріальних цінностей, та вказані підприємства не могли виконати будь-які роботи та надавати послуги. Операції були без товарні. Також посилалася на наявності податкової інформації територіальних органів Чернігівської ОДПІ стосовно діяльності підприємств, яка свідчить про відсутність відповідних ресурсів (фізичних, технічних, технологічних, та інших), відсутність інформації про наявність транспортних засобів та орендованих складських приміщень для зберігання товарів, та інших обов'язкових умов для здійснення господарських операцій. Посилався на матеріали кримінального провадження, в якого була призначена перевірка ТОВ Амідас , та допитані керівники підприємств ТОВ Транс Клінінг та ТОВ Трітон Груп , як на підставу для відмови у задоволені позову.

До справи був залучений письмовий відзив на позовну заяву. У відзиві представником відповідача наведені обставини, які на його думку є підставами для відмови у задоволені позову. Стверджував, що висновки акту перевірки ТОВ Амідас №154/20-40-14-05-19/36456872 від 16.01.2018р. ГУ ДФС у Харківській області є повністю законними та обґрунтованими. Господарські операції з ТОВ Транс Клінінг та ТОВ Трітон Груп були відсутніми, тому підприємство ТОВ Амідас їх не могло відображати в податковому обліку. В якості доказів були залучені копії протоколів допиту свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як керівників вказаних підприємств, а також розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість.

На вимогу суду, відповідачем були надані та залучені до справи додаткові докази порушень з боку підприємства ТОВ Амідас , а саме додаткові пояснення обґрунтування відзиву на позов, а також залучена копія ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08.09.2017р., про призначення в рамках кримінального провадження №32017270000000009 від 17.02.2017р. за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.212, ч.1 ст.205 КК України, позапланової перевірки ТОВ Амідас . Інших документів, на вимогу суду, відповідачем залучено не було.

04.04.2018р., відповідно до ч.7 ст. 181 КАС України, від сторін по справі суду надані письмові заяви щодо надання усіх можливих доказів, та можливості призначення розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку про результати документальної позапланової виїзної перевірки підприємства ТОВ Амідас з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства щодо господарських взаємовідносин з ТОВ Транс Клінінг та ТОВ Трітон Груп за період з 01.10.2016р. по 01.07.2017р. За наслідками перевірки складено акт ГУ ДФС у Харківській області за №154/20-40-14-05-19/36456872 від 16.01.2018р. Відповідно до висновків акту перевірки, встановлені порушення: вимог ст.4 п.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.5 ст.21 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , п.11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати . Національного Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затверджено Наказом Мінфіну від 07.02.2013р. №73, пунктів 3.3, 3.5, 3.10 Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджено Наказом Мінфіну від 28.03.2013р. №433, абзац 11 ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.п.134.1.1, п.134.1 ст.134 ПКУ, знижено податок на прибуток за 2016 рік на загальну суму 107010,00грн.; порушення вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.4 п.201.10. ст.201 ПК України, що привело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на загальну суму 162873,00грн., у тому числі за грудень 2016 року - 118899,00грн., за січень 2017 року - 16719,00грн., за лютий 2017 року - 27255,00грн.

За наслідками перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення- рішення: №0000081405 від 31.01.2018р. про збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 203591,25грн., з яких сума 162873,00грн. за податковим зобов'язаннями, сума 40718,25грн. за штрафними (фінансовими санкціями); №0000071405 від 31.01.2018р. про збільшення податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 133762,50грн., з яких сума 107010,00грн. за податковими зобов'язаннями з податку, сума 26752,50грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для встановлення в акті перевірки порушень позивачем податкового законодавства та, як наслідок, прийняття контролюючим органом спірних податкових повідомлень - рішень, стали наступні данні та наявна податкової інформація:

- для призначення перевірки відповідачем використана ухвала Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08.09.2017р., про призначення в рамках кримінального провадження №32017270000000009 від 17.02.2017р. за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.212, ч.1 ст.205 КК України, позапланової перевірки ТОВ Амідас .

- наявність посилань на податкову інформацію отриману від Чернігівської ОДПІ ГУ ДФС стосовно діяльності ТОВ Транс Клінінг , ТОВ Трітон Груп що прямо визначено в акті перевірки від 16.01.2018р., відзиві на позовну заяву.

- використані протоколи допиту свідків ОСОБА_3 від 12.06.2017р. стосовно діяльності ТОВ Трітон Груп та ОСОБА_4 від 28.05.2017р. стосовно діяльності ТОВ Транс Клінінг , відповідно до яких, вони не мають відношення до ведення господарських операцій підприємствами.

Таким чином, на підставі наданих суду доказів, відповідач дійшов висновку, що правочини, укладені позивачем з вищезазначеними підприємствами мають ознаки нереальності здійснення господарських операцій, фактично товари надані не були, а роботи (послуги) не виконані. Отримані від ТОВ Транс Клінінг , ТОВ Трітон Груп документи, угоди, накладні, товарно-транспортні накладні, акти прийому-передачі виконаних робіт, податкові накладні та ніші, не підлягають відображенню в податковому обліку підприємства ТОВ Амідас , визначені в них суми витрат підприємства та суми податку на додану вартість не підлягають зарахуванню до загальних витрата, та до податкового кредиту з податку на додану вартість у відповідних податкових періодах.

Як визначив представник відповідача, під час судового засідання, будь-яких доказів проведення перевірок ТОВ Транс Клінінг , ТОВ Трітон Груп стосовно встановлення порушень вимог податкового, валютного, іншого законодавства він не має, а має копії протоколів допиту директорів підприємств в якості свідків, та ухвалу суду про призначення перевірки ТОВ Амідас , які й були залучені до матеріалів справи в якості доказів наявності порушень вимог податкового законодавства з боку позивача.

Акт перевірки ГУ ДФС в Харківській області від 16.01.2018р. містить дані наявність направлення на перевірку №7823 від 05.10.2017р., №23 від 05.01.2018р., наказу №5380 від 05.10.2017р. які видані на право здійснення перевірки головним державним ревізорам-інспекторам ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Про те, акт від 16.01.2018р. не містить даних про участь у перевірці підприємства ТОВ Амідас інших співробітників фіскального органу, у тому числі працівників податкової міліції, працівників органів досудового розслідування-слідчих, слідчих підрозділів ГУ ДФС у Харківській області, ГУ ДФС у Чернігівській області, яким було призначено перевірку та отримані відповідні пояснення від свідків.

Відповідно до п.41.2. ст.41 ПК України розмежування повноважень і функціональних обов'язків між контролюючими органами визначається цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з п.41.4. ст.41 ПК України, інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, у тому числі на запити правоохоронних органів.

Підпунктом 20.1.2. п.20.1 ст.20 ПК України, передбачено під час проведення перевірок вимагати виготовлення платником податків (уповноваженим представником платника податків) і безоплатно отримувати від них засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за її наявності) копії документів, що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та пояснень з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу. Таким чином, отримання пояснень від платників податку можливо лише під час проведення перевірки такого платника.

Також акт (розділ ІІ, пункт 2.1 акту) має відомості що перевірка проводилась з 05.10.2017р по 10.10.2017р. Термін перевірки поновлено 09.10.2018р. тривалість 1 робочий день. Оформлення матеріалів перевірки було проведене з 10.01.ю2018р. по 16.01.2018р. Визначені в акті пояснення (протоколи допитів) були отримані 12.06.2017р. від ОСОБА_3, та 28.05.2017р. від ОСОБА_4, тобто за межами дати призначення (початку) та проведення даної перевірки. Що не відповідає вимогам п.п.20.1.2. п.20.1 ст.20 ПК України

Підпунктом 20.1.2. п.20.1 ст.20 ПК України, передбачено під час проведення перевірок вимагати виготовлення платником податків (уповноваженим представником платника податків) і безоплатно отримувати від них засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за її наявності) копії документів, що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та пояснень з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу. Таким чином, отримання пояснень від платників податку можливо лише під час проведення перевірки такого платника.

Відповідно до п.п.2.1.5. п.2.1 ст.2 Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків затверджені Наказом ДФС України №22 від 31.07.2014р. (зі змінами та доповненнями) при проведенні перевірки платника податків за ініціативою слідчого підрозділу фінансових розслідувань, слідчий забезпечує надання підрозділу групи Податкового контролю, що здійснює (очолює) перевірку, наявні матеріали, які мають відношення до перевірки (інформацію щодо підтвердження відносин із контрагентами, протоколи допитів посадових та інших відповідальних осіб, інформацію НКЦПФР, виписки банків щодо руху коштів по рахунках платника, реєстраційні документи, тощо) із дотриманням вимог статті 222 Кримінального процесуального кодексу України ) . За результатами опрацювання наданих слідчими, що ініціювали перевірку, матеріалів та/або наданих платником податків документів до перевірки підрозділ, що здійснює перевірку, узгоджує з ініціатором призначення перевірки терміни та перелік питань, які можуть мати вплив на результати проведення такої перевірки та підлягають спільному відпрацюванню (відпрацюванню оперативними підрозділами, правової роботи, іншими структурними підрозділами Інформаційно-аналітичної групи). У разі призначення перевірки відповідно до підпункту 78.1.11. пункту 78.1 статті 78 Кодексу підрозділ, що здійснює (очолює) перевірку, до виходу на перевірку направляє протягом 3 робочих днів від дати отримання відповідного документа доручення щодо проведення перевірки запит ініціатору перевірки для надання наявної інформації та матеріалів, що мають відношення до перевірки.

Таким чином, вказаний Наказ ДФС від 31.07.2014р. вимагає надання безпосередньо слідчим, який призначив перевірку, надання усіх документів до органу який буди здійснювати вказану перевірку.

На вимогу суду, відповідачем по справі не надано документів стосовно виконання вимог ст.222 КПК України, та п.п.2.1.5. п.2.1 ст.2 Методичних рекомендацій Наказу ДФС, про відповідне направлення документів слідчим на адресу ГУ ДФС у Харківській області.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.221 КПК України (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин), слідчий, прокурор зобов'язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається. Під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування особа, що його здійснює, має право робити необхідні виписки та копії.

Відповідач, залучивши копії процесуальних документів кримінального провадження не довів суду що він є стороною такого кримінального провадження, а саме стороною захисту, обвинувачення або потерпілою стороною.

Стаття 222 КПК України (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин), передбачає, що відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. У необхідних випадках слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв'язку з участю в ньому, про їх обов'язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.

Сумісно з копіями протоколів допиту свідків, дозволу на розголошення інформації про данні досудового розслідування за підписом слідчого, прокурора суду стороною відповідача надано не було.

Також, таку інформацію не можливо було отримати від свідків, так як п.3 ч.2 ст.65 КПК України (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин), передбачає що свідок зобов'язаний: не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі свідку у зв'язку з виконанням його обов'язків.

В рішенні від 5 липня 2016 року по справі № 21-1793а16 Верховний суд України вказав, що сам факт заперечення директором контрагента своєї участі у діяльності товариства та у підписанні товариством від його імені первинних облікових та бухгалтерських документів, за умови, що на час встановлення фактичних взаємовідносин сторін керівником цього товариства в Єдиному реєстрі підприємств і організацій України значився саме цей директор, не може бути свідченням безтоварності спірних операцій, за умови скасування щодо нього постанови про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України (Фіктивне підприємництво).

Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 у справі № 21-47а10 (№ в ЄДРСРУ 14222198), відповідно до якої чинне законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентом.

Також, не може бути використана в якості беззаперечного доказу підтвердження факту відсутності реального характеру укладених між позивачем та контрагентами господарських операцій отримана податковим органом податкова інформація, оскільки доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Крім того, суд звертає увагу на дані ухвали Новозаводського районного суду міста Чернігова від 08.09.2017р. Відповідно до ухвали кримінальне провадження зареєстроване за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.212, ч.1 ст.205 КК України відносно господарської підприємства ТОВ Скоробей ( визначений код ЄДРПОУ 31028754) за нарахування сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість за періоди 2016-2107 років.

З документів наданих сторонами, та залучених в якості доказів по справі не вибачається будь-яких господарських відносин між ТОВ Скоробей , відносно діяльності якого порушені кримінальні справи та ТОВ Амідас за період перевірки.

У відзиві на позов та додаткових поясненнях відповідач посилається на судову практику, визначену в постанові ВСУ від 01.12.2015р. №21-3788а15, постанові ВСУ від 16.01.2018р. №2а-7075/12/2670, Постанову ВСУ від 05.03.2012р. (справа №21-421а11), вказуючи на не реальність проведення господарських операцій встановлених під час досудового розслідування по кримінальному провадженню.

Суд звертає увагу, що будь-яких доказів вже встановленого факту злочину, за наслідками розгляду кримінального провадження судом по його суті (вироку суду, закриття справи по нереабілітуючим обставинам, іншого), відповідачем до справи не надано. Відповідач в поясненнях зазначив, що результати досудового розслідування йому на час слухання судом справи не відомі, доказів з цього питання він надати не може.

Так, відповідно до вимог ч.2 та ч.3 ст.214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

В свою чергу, відповідачем під час розгляду справи не було надано жодних доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб платника податків (ТОВ Транс Клінінг та ТОВ Трітон Груп ) або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним. В розумінні вимог ч.2 ст.214 КПК України, це може бути витяг з Єдиного реєстру досудового розслідування.

Суд зазначає, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору, про що вказують вимоги ч.1 та ч.2 ст.74 КАС України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з того, що встановлені судом фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарських операції між позивачем та його контрагентами, а тому висновки податкового органу про заниження податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам із вказаним контрагентом є необґрунтованими.

Так, відповідно до положень п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку (п. 22.1 ст. 22 ПК України).

Згідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до приписів п.п.198.1-198.3 ст. 198 ПК України (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг .

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Крім того, суд зазначає, що норми п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент складання податкових накладних) встановлюють, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Як встановлено судом, всі перелічені суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договорів та відповідають вимогам п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України. Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти правильності оформлення податкових накладних, які виписувалися контрагентами позивача та на підставі яких позивач скористався правом на формування податкового кредиту.

Як встановлено під час судового розгляду справи, позивач у перевіряємий період мав господарські відносини з контрагентами ТОВ Транс Клінінг , ТОВ Трітон Груп .

Перевіряючи правомірність висновків податкового органу щодо відсутності реального характеру вищевказаних господарських операцій, які були покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд дійшов до висновку про наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі Закон України №996-XIV), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно до ст.3 Закону України №996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо дана подія оформлена первинним документом, що містить усі обов'язкові реквізити, визначені ч.2 ст.9 Закону України №996-XIV, то дана обставина є належним доказом реальності господарської операції.

Відповідно до вимог п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Суд зазначає, що стан виконання податкових обов'язків визначається виключно дотриманням норм податкового законодавства. В основі оподаткування лежить не волевиявлення осіб у вигляді цивільно-правового правочину, а фактичний рух активів з урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку з господарською діяльністю платника податків. Це випливає з того, що норми податкового законодавства пов'язують формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування та податкового кредиту з фактом придбання товарів з метою використання в господарській діяльності.

Отже, вирішальним значенням при вирішенні питання щодо формування платником податку витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту має значення не те, які зобов'язання сторони обумовили договором, а те, що вчинив платник податків. З позицій оподаткування не має значення чи має в господарській операції дефект волевиявлення сторін правочину, а має значення господарська операція, що вчинена платником, яка і має бути предметом аналізу в податковому спорі.

Відповідачем не надано доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача (ТОВ Амідас), незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, про не вчинення операцій, про відсутність факту надання послуг (робіт).

Щодо господарської діяльності позивача та його взаємовідносин з вищезазначеними контрагентами (ТОВ Трітон Груп , ТОВ Транс Клінінг ), суд зазначає наступне.

Було укладено договір №011201 від 19.12.2016р., відповідно до якого ТОВ Транс Клінінг є Виконавцем робіт на замовлення ТОВ Амідас стосовно ремонту колінчатих валах тепловозів. В якості додатків між підприємствами укладені специфікації до договору 1-3. Роботи по ремонту колінчатих валів дизеля 5Д49, прийняті за актом від 30.12.2016р. на суму 365936,40грн., у тому числі ПДВ 60989,40грн., на вказану суму складено рахунок фактуру №301206 від 30.12.2016р., та податкова накладна за №15 від 30.12.2016р. Прийняті роботи позивач реалізував на адресу замовника ПАТ Українська залізниця за договором від 26.10.2016р. щодо ремонту тепловозного обладнання. Роботи прийняті за актом №1 від 30.12.2016р. про прийняття лінійного обладнання локомотиву з ремонту на суму 1434000,00грн., у тому числі ПДВ 23900,00грн. Позивачем на адресу замовника виписана податкова накладна за №1653 від 30.12.2016р. на суму 1434000,00грн.

Крім того, на адресу покупця товарів ТОВ Амідас , постачальником ТОВ Транс Клінінг були здійснені наступні поставки товарів:

-за видатковою накладною №10101 від 10.01.2017р. поставлений товар на суму 12960,00грн., виписана податкова накладна №2 від 10.01.2017р. на суму 12960,00грн., у тому числі ПДВ - 2592,00грн., товар доставлений по товарно-транспортній накладній за №1 від 10.01.2017р. ФОП ОСОБА_7, автомобілем Камаз державний номер НОМЕР_1. Товар було реалізовано позивачем на адресу ВП ВТУ ДП Первомайськвугілля , за видатковою накладною №1301/2 від 13.01.2017р., на суму 13992,00грн., у тому числі ПДВ - 2332,40грн., надана довіреність на отримання товару №13 від 10.01.2016р., поставка здійснена через ОСОБА_8 пошта, про що свідчить акт від 20.01.2017р., виписана податкова накладна №1701 від 06.01.2017р.

- за видатковою накладною №24015 від 24.01.2017р. отриманий товар на суму 20952,00грн., у тому числі ПДВ - 3492,00грн., надана податкова накладна №6 від 17.01.2017р., податкова накладна №17 від 24.01.2017р., рахунок фактура №17011 від 17.01.2017р., товар доставлений на підставі товарно-транспортної накладної №2 від 23.01.2017р., ФОП ОСОБА_7 автомобілем Камаз д.н. НОМЕР_1. Позивач реалізував товар на адресу ТОВ Транспортні Технології ТІС за видатковою накладною №2401/1 від 24.01.2017р. на суму 22800,00грн., утому числі ПДВ 3800,00грн. Отриманий за довіреністю №23 від 24.01.2017р., поставка здійснена через перевізника Ін Тайм за експрес накладною №2102002586 від 24.01.2017р., виписані податкові накладні №1703 від 18.01.2017р. на суму 4920,00грн., №1702 від 18.01.2017р. на суму 11040,00грн., №1710 від 24.01.2017р. на суму 6840,00грн.

- за видатковою накладною №23012 від 23.01.2017р. отриманий товар на суму 39360,00грн., у тому числі ПДВ 6560,00грн., отримана податкова накладна №13 від 23.01.2017р., рахунок фактура №23012 від 23.01.2017р., товар доставлений за товарно-транспортною накладною №2 від 23.01.2017р., ФОП ОСОБА_7 автомобілем Камаз д.н.НОМЕР_1. У подальшому товар реалізований ІП ОСОБА_9 Хем-Мукачево за видатковою накладною №0102/3 від 01.02.2017р. на суму 36000,00грн., у тому числі ПДВ - 6000,00грн., отриманий на підставі довіреності №7 від 27.01.2017р., пересилка здійснена послугами Нової пошти, акт від 10.02.2017р., виписана податкова накладна №1706 від 20.01.2017р. Реалізований на адресу ТОВ Гоголівський Елеватор за накладною №3101/2 від 31.01.2017р. на суму 3240,00грн., у тому числі ПДВ - 540,00грн., отриманий за довіреністю №25 від 01.12.2016р., пересилка здійснена послугами Новаої ОСОБА_8, акт від 10.02.2017р., виписана податкова накладна №1705 від 20.01.2017р. Реалізований ПАТ Івано-Франківськцемент за накладною №0812/2 від 25.01.2017р. на суму 4410,00грн., у тому числі ПДВ - 735,00грн, товар отриманий за довіреністю №109 від 25.01.2017р., поставка здійсненний перевізником ОСОБА_8, за актом від 31.01.2017р., виписана податкова накладна №1704 від 18.02.2017р.

- за видатковою накладною №25013 від 25.01.2017р. на суму 9840,0грн., у тому числі ПДВ 1640,00грн., виписана податкова накладна №30 від 25.01.2017р., рахунок-фактура №20013 від 20.01.2017р., товар проставлений за товарно-транспортною накладною №3 від 25.01.2017р. ФОП ОСОБА_7 автомобілем Камаз д.н.НОМЕР_1. Товар у подальшому реалізований ПрАТ Дніпропетровський тепловозоремонтний завод за накладною №2601/1 від 26.01.2017р. на суму 10836,00грн., у тому числі ПДВ 1806,00грн., отриманий за довіреністю №173 від 26.01.2017р., перевезення здійснене послугами ОСОБА_8 , акт від 10.02.2017р., та за ТТН №2601/01 від 26.01.2017р., виписана податкова накладна №1833 від 26.01.2017р..

- за видатковою накладною №26012 від 26.01.2017р. на суму 17204,40грн., у тому числі ПДВ 3867,40грн., виписана податкова накладна №19 від 26.01.2017р., рахунок фактура №26012 від 26.01.2017р., товари отриманий за товарно-транспортною накладною №3 від 25.01.2017р. ФОП ОСОБА_7 автомобілем Камаз д.н.НОМЕР_1. Товар реалізований на адресу

ТОВ ФОСФАТ за накладною №3001/1 від 30.01.2017р. на суму 8976,00грн., у тому числі 1496,00грн., отриманий за довіреністю №8 від 25.01.2017р., пересилання товару здійсненні послугами перевізника ОСОБА_8, за актом від 10.02.2017р., виписана податкова накладна №1709 від 24.01.2017р. Реалізовано на адресу підприємства ТОВ БРСМ-НАФТА , за накладною №3101/1 від 31.01.2017р. на суму 2940,00грн., у тому числі ПДВ - 490,00грн., отриманий товар за довіреністю №5 від 30.01.2017р., перевезення здійснене ОСОБА_8 за актом від 10.02.2017р., виписана податкова накладна №1708 від 24.01.2017р. Реалізований на адресу представництва підприємства ОСОБА_10 ТАМИШАМАДЖАЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ ОСОБА_11 ШИРКЕТІ за накладною №0812/1 від 26.01.2017р. на суму 7200,00грн., у тому числі 1200,00грн., товар отриманий за довіреністю серія ЛВ №42 від 24.01.2017р., перевезення здійснене перевізником ОСОБА_8 за актом від 31.01.2017р. та за експрес накладною №59998041910738, виписана податкова накладна №1707 від 24.01.2017р.

- за видатковою накладною №1021 від 01.02.2017р. на суму 25136,4грн., у тому числі ПДВ 4189,40грн., виписана податкова накладна №1 від 01.02.2017р., рахунок-фактура №3013 від 30.01.2017р., доставка здійсненна за товарно-транспортної накладної №4 від 01.02.2017р. ФОП ОСОБА_7 автомобілем Камаз д.н.НОМЕР_1. Товар реалізований ПАТ Тетіївський ХПП за накладною №1102/1 від 01.02.2017р. на суму 3648,00грн., у тому числі НДС 608,00грн., товар за довіреністю №21 від 01.02.2017р., поставка здійсненна за експрес-накладною ОСОБА_8 за №59998042150490 від 01.02.2017р., вписана податкова накладна №1713 від 31.01.2017р. Реалізований товар на адресу ПАТ Дніпровагонмаш за накладною №0102/2 від 01.02.2017р. на суму 10428,00грн., у тому числі 1738,00грн., отриманий за довіреністю №136 від 31.01.2017р., товар направлений за експрес-накладною перевізника ОСОБА_8 за №59000234854908 від 02.02.2017р., виписана податкова накладна №1711 від 30.01.2017р.. Товар реалізований підприємству ПАТ Ватутінський комбінат вогнетривів за накладною №0202/1 від 02.02.2017р. на суму 11484,00грн., у тому числі НДС 1914,00грн., товар перевезений за експрес-накладною перевізником ОСОБА_8 №59998042252127 від 03.02.2017р., виписана податкова накладна №1714 від 31.01.2017р. Реалізований на адресу підприємства ТДВ Гадяцький Елеватор за накладною №0602/1 від 06.02.2017р. на суму 2088,00грн., у тому числі ПДВ 348,00грн., товар отримано за довіреністю №14 від 31.01.2017р., пересилка товару здійснена за експрес-накладною перевізника ОСОБА_8 №59998042306872 від 06.02.2017р., виписана податкова накладна №1712 від 31.01.2017р.

- за видатковою накладною №13024 від 13.02.2017р. на суму 17820,00грн., у тому числі ПДВ 2970,00грн., виписана податкова накладна №13 від 08.02.2017р., рахунок-фактура №1024 від 01.02.2017р., товар отриманий за товарно-транспортною накладною №5 від 13.02.2017р. ФОП ОСОБА_7, автомобілем Камаз д.н.НОМЕР_1. Товар відвантажено на адресу Філії ПАТ ДПЗКУ Гребенківський Елеватор за накладною №1302/1 від 13.02.2017р. на суму 19800,00грн., у тому числі ПДВ 3300,00грн., отримано товар за довіреністю №9 від 13.02.2017р., товар пересланий за експрес-накладною перевізника Ін-ТАЙМ за №2102005350 від 13.02.2017р., виписана податкова накладна №1716 від 06.02.2017р.

- за видатковою накладною №14021 від 14.02.2017р. на суму 18878,40грн., у тому числі ПДВ 3146,40грн., отримана податкова накладна №18 від 14.02.2017р., рахунок-фактура №10024 від 10.02.2017р. на суму 18878,40грн., товар отриманий за товарно-транспортною накладною

№5 від 13.02.2017р. ФОП ОСОБА_7, автомобілем Камаз д.н.НОМЕР_1. Реалізований товар ПАТ Переяславський ЕКХП за накладною №1402/1 від 14.02.2017р. на суму 20976,00грн., у том числі ПДВ 3496,00грн., вантаж направлений за експрес-накладною перевізника ОСОБА_8 за №59998042698097 від 15.02.2017р., виписана податкова накладна №1717 від 10.02.2017р.

-за видатковою накладною №17024 від 17.02.2017р. на суму 4206грн., у тому числі ПДВ 701,00грн., отримана податкова накладна №22 від 17.02.2017р., рахунок фактура 15024 від 15.02.2017р., товар доставлено на підставі товарно-транспортної накладної №6 від 17.02.2017р. , ФОП ОСОБА_7 автомобілем Камаз д.н.НОМЕР_1. Товар відвантажено ТОВ БРСМ-НАФТА , за додатком №4 до Договору поставки №081116 від 08.11.2016р., за накладною №1702/1 від 17.02.2017р. на суму 4698,00грн., у тому числі ПДВ 783,00грн., товар отриманий за довіреністю №12 від 17.02.2017р., пересилання товару здійснене за експрес-накладною перевізника ОСОБА_8 за №59998042847249 від 18.02.2017р., виписана податкова накладна №1721 від 15.02.2017р.,

- за видатковою накладною №20021 від 20.02.2017р. на суму 6542,4грн., податкова накладна №23 від 20.02.2017р., рахунок-фактура №15023 від 15.02.2017р. на суму 6524,40грн., товар отримані на підставі товарно-транспортної накладної №7 від 20.02.2017р., ФОП ОСОБА_7 автомобілем Камаз д.н.НОМЕР_1. Реалізовано товар ПРаТ Дмитрівське зернопереробне підприємство за накладною №2002/1 від 20.02.2017р. на суму 7416,00грн., у тому числі ПДВ 1236,00грн., товар отримано за довіреністю №9 від 17.02.2017р., пересилення товару здійснене за експрес-накладною перевізника ОСОБА_8 за №59000238791335 від 20.02.2017р., виписана податкова накладна №1719 від 15.02.2017р.

- за видатковою накладною №23021 від 23.02.2017р. на суму 90946,32грн., у тому числі ПДА 15157,72грн., отримана податкова накладна №32 від 23.02.2017р., рахунок-фактура №20021 від 20.01.2017р., товар отримано за товарно-транспортною накладною №8 від 23.02.2017р. ФОП ОСОБА_7, автомобілем Камаз д.н.НОМЕР_1. Товар реалізовано на адресу ПРаТ ІСРЗ за накладною №0203/1 від 02.03.2017р. на суму 84941,04грн., у тому числі ПДВ 14056,84грн., за накладною №110431 від 11.04.2017р. на суму 15360,00грн. утому числі ПДВ 2560,00грн., за довіреностями №330 від 28.02.2017р., №600 від 11.04.2017р., пересилання товару здійснене за експрес-накладною перевізником ОСОБА_8 за №59998045304974 від 11.04.2017р., виписані податкові накладні №1723 від 21.02.2017р., №1724 від 21.02.2017р., №1725 від 21.02.2017р., №1726 від 21.02.2017р.

Оплата за отриманий товар (послуги) проведена позивачем у безготівковій формі, грошові кошти перераховані на адресу постачальника ТОВ Транс Клінінг , наступними платіжними дорученнями: №373 від 04.01.2017р. сума 54900грн., №376 від 11.01.2017р. сума 12960грн., №378 від 17.01.2017р. сума 12571,2грн., №382 від 24.01.2017р. сума 39360грн., №384 від 25.01.2017р. сума 8380,80грн., №385 від 26.01.2017р. сума 17204,4грн., №389 від 01.02.2017р. сума 25136,40грн., №391 від 02.02.2017р. сума 9840грн., №392 від 06.02.2017р. сума 17820грн., №394 від 13.02.2017р. сума 18878,4грн., №400 від 15.02.2017р. сума 176036,40грн., №424 від 17.02.2017р. сума 4206грн., №423 від 17.02.2017р. сума 6542,40грн.,

№427 від 21.02.2017р. сума 90946,32грн.

Стосовно взаємовідносин між ТОВ Амідса та ТОВ Трітон Груп . 20.12.2016р. було укладено договір поставки товарів за №584, відповідно до якого ТОВ Трітон Груп є постачальникам товарів, а ТОВ Амідас покупцем товару. Додатками до договору є специфікації за №2-4, а саме №2 від 25.12.2016р., №3 від 26.12.2016р., №4 від 02.11.2016р. На адресу позивача були поставлені товари, а саме:

-за видатковою накладною №221205 від 22.12.2016р. на суму 20592,00грн., у тому числі ПДВ 3432,00грн., отримана податкова накладна №30 від 22.12.2016р., товар доставлений за товарно-транспортною накладною №25 від 22.12.2016р. ФОП ОСОБА_7, автомобілем Камаз д.н.НОМЕР_1. Товар реалізовано на адресу ПрАТ Дніпропетровський тепловозоремонтний завод за накладною №2912/1 від 29.12.2016р. на суму 49032грн., у тому числі ПДВ 8172,00грн., отриманий за довіреністю №1935 від 29.12.2016р., доставка здійснена за товарно-транспортною накладною №7/1 від 29.12.2016р., виписана податкова накладна №1652 від 29.12.2016р.,

- за видатковою накладною №261203 від 26.12.2016р. на суму 141413,58грн., у тому числі ПДВ 23568,93грн., отримані позивачем податкові накладні №32 від 26.12.2016р., №17 від 24.01.2017р., рахунок-фактура №261203 від 26.12.2016р., товар доставлений на підставі товарно-транспортної накладної №26 від 26.12.2016р. ФОП ОСОБА_7 автомобілем Камаз д.н.НОМЕР_1. Товар у подальшому було реалізовано на адресу ПАТ Українська залізниця за договором від 26.10.2016р. про ремонт обладнання, що підтверджено актом прийому-передачі майна від 30.12.2016р. (в рахунок виконання договору ремонту тепловозного обладнання)

-за видатковою накладною №281202 від 28.12.2016р. на суму 138385грн., у тому числі ПДВ 23064,17грн., отримана податкова накладна №33 від 28.12.2016р., рахунок-фактура №281202 від 28.12.2016р., товар на адресу позивача було доставлено на підставі товарно-транспортної накладної №27 від 29.12.2016р. ФОП ОСОБА_7, автомобілем Камаз д.н.НОМЕР_1. Товар у подальшому було реалізовано на адресу ПАТ Українська залізниця за договором від 26.10.2016р. про ремонт обладнання, що підтверджено актом прийому-передачі майна від 30.12.2016р. (в рахунок виконання договору ремонту тепловозного обладнання)

-за видатковою накладною №291206 від 29.12.2016р. на суму 47070,72грн., у тому числі ПДВ 7845,12грн., отримана позивачем податкова накладна №41 від 29.12.2016р., товар доставлена на підставі товарно-транспортної накладної №1 від 30.12.2016р. ФОП ОСОБА_7, автомобілем Камаз д.н.НОМЕР_1. Товар було реалізовано ВП ВТУ ДП Первомайськвугілля , за накладною №2612/2 від 26.12.2016р., на суму 9648,00грн., у тому числі ПДВ 1608,00грн., отриманий за довіреністю №247 від 26.12.2016р., виписана податкова накладна №1649 від 26.12.2016р. Реалізовано на адресу ТОВ Кононівський Елеватор за накладною №1301/1 від 13.01.2017р. на суму 6240,00грн., у тому числі НДС 1040,00грн., отримано за довіреністю №д0006 від 13.01.2017р., перевезення здійснене перевізником товару ОСОБА_8, за актом від 20.01.2017р. Реалізовано на адресу ТОВ Інвестиційна група Трансстрорйінвест за накладною №2212/1 від 22.12.2016р. на суму 7020,00грн. у тому числі ПДВ 1170,00грн., отримано за довіреністю №0000458 від 19.12.2016р., виписана податкова накладна №1647 від 14.12.2016р., перевезення здійснене перевізником товару ОСОБА_8 за актом від 31.12.2016р.

Оплата за отриманий товар (послуги) проведена в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на рахунки ТОВ Трітон Груп , наступними платіжними дорученнями: №372 від 27.12.2016р. сума 20592,0грн., №374 від 29.12.2016р. сума 42000,0грн., №375 від 06.01.2017р. сума 47070,72грн., №401 від 15.02.2017р. сума 237798,78грн.

Платіжні документи про перерахування коштів свідчать, що позивачем виконані у повному обсязі виконані зобов'язання щодо отримання товару та його оплату.

Суд аналізуючи данні акту перевірки від 16.01.2018р. та надані сторонами докази, зазначає, що в ході позапланової перевірки позивача (ТОВ Амідас ) відповідачем ГУ ДФС у Харківській області, як контролюючим органом не були встановлені будь-які порушення податкового, валютного, іншого законодавства в частині подальшої реалізації отриманого позивачем товару, по ланцюгу його постачання, який було отримано від ТОВ Трітон Груп та ТОВ Транс Клінінг . Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність суперечності між сторонами справи в цій частині, що відповідає вимогам ч.1 ст.78 КАС України, відповідно до якої обставини, які визнаються учасниками справа не підлягають доказуванню.

Про те відповідач заперечує саме наявність відносин та розрахунків між позивачем та ТОВ Трітон Груп , ТОВ Транс Клінінг .

При постановлені рішення, судом надається аналіз документам виписаним постачальниками на адресу позивача це є видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, акти прийому-передачі товарів (робіт, послуг), договори з додатками до них, рахунки-фактури, платіжні доручення та виписки банку, інші. Документи не мають дефектності форми які б унеможливлювали їх використання в податковому та бухгалтерському обліку позивача, та в його господарській діяльності.

Залучені до справи документи були відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, що не заперечується актом перевірки ДФС від 16.01.2018р. Придбання та реалізація отриманого товару відповідають меті та діяльності ТОВ Амідас .

До справи залучений витяг з Єдиного державного реєстру підприємств, організацій відповідно до якого основними видами діяльності позивача визначені:

Код КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням;

Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний);

Код КВЕД 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування;

Код КВЕД 33.17 Ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів.

Всі операції по купівлі-продажу товарів мають ознаки прибутковості, відсутня реалізація товарів нижче ніж ціна їх закупки. Отримані товари використані з метою отримання прибутку.

Позивачем до справи залучені податкові накладні разом з квитанціями про їх отриманням ДФС України, та їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому визначені в них суми ПДВ були сплачені до державному бюджету при адмініструванні (реєстрації) податкових накладних.

У рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Щокін проти України"(п. 49) суд зазначив, що збільшення податковим органом зобов'язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки якщо здійснене на умовах, передбачених законом. Так, у п.п.50-51 згаданого рішення ЄСПЛ зазначає: "Найпершою та найбільш важливою вимогою ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції є те, що будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном повинне бути законним: друге речення першого параграфу наділяє правом позбавляти майна лише "на умовах, передбачених законом" і другий параграф визначає, що Держава має право контролювати використання майна шляхом введення в дію "законів". Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, притаманний всім статтям Конвенції. Це поняття (поняття "закону") вимагає, перш за все, щоб заходи, що застосовуються, ґрунтувалися на національному законодавстві. Воно також посилається на якість закону, що застосовується, вимагаючи його доступності для осіб, яких він стосується, точності та передбачуваності в його застосуванні."

Таким чином, будь-які дії, спрямовані на позбавлення особи її майна є незаконними, якщо контролюючі органи діють не у відповідності до закону.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес"АД проти Болгарії" ЄСПЛ дійшов такого висновку: "...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, суд вважає, що правочини відповідають положенням норм чинного законодавства України.

Висновки податкового органу про можливі порушення податкового законодавства зі сторони контрагентів позивача, не є підставою для висновку про порушення саме позивачем (ТОВ Амідас ) вимог податкового законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки матеріалами справи підтверджено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача є необґрунтованими та такими, що суперечать дійсним обставинам справи.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 241- 246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АМІДАС" (код 36456872, 61202, м. Харків, пр. Перемоги, 48 офіс 188) до Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ - 39599198, 61202, м. Харків, вул. Пушкінська, 46 ) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0000081405 від 31.01.2018 р.,

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0000071405 від 31.01.2018 р.

Стягнути на користь ТОВ АМІДАС (код 36456872, 61202, м. Харків, пр. Перемоги, 48 офіс 188) суму сплаченого судового збору в розмірі 5060,31 (п'ять тисяч шістдесят) грн. 31 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ - 39599198).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст складено 12.04.2018 року.

Суддя Кухар М.Д.