Рішення

від 05.04.2018 по справі 195/130/18

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 195/130/18

2/195/110/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

05.04.2018 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Омеко М.В., при секретарі Мартиновій Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-ще Томаківка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного підприємства Аверс-А , приватного підприємства Лессор про захист прав споживача шляхом визнання недійсним договорів та застосування наслідків недійсності договорів, -

ВСТАНОВИВ :

30.01.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

В позовній заяві позивач прохає визнати недійсними договори : № 0248 від 18.11.2017 року укладений між позивачем та ПП Аверс-А , №100248 від 18.11.2017 року укладений між позивачем та ПП Лессор , № 0229 від 18.11.2017 року укладений між позивачем та ПП Аверс А , № 100229 від 18.11.2017 року укладений між позивачем та ПП Лессор . Просить стягнути з Приватного підприємства Аверс-А на свою користь грошові кошти в розмірі 53 245 (п'ятдесят три тисячі двісті сорок п'ять) гривень 21 копійки.

В обґрунтування позову зазначив, що маючи намір придбати автомобіль KIA Sportage, в мережі в інтернет позивач знайшов оголошення про продаж авто, розміщений працівниками відповідача. Позивач поїхав до офісу компанії, що розташований у м. Дніпро, де менеджер компанії пояснив йому, що він повинен сплатити передплату (аванс) за транспортний засіб в сумі 50 000 грн. що складає 20 % вартості автомобіля. В цей же день, 18.11.2017 року між позивачем, ОСОБА_1 та Аверс-А було укладено договори № 0229 та № 0248 та було укладено договори між ОСОБА_1 та ПП Лессор № 100229 та № 100248. В той же день позивач сплатив 50 000 гривень, двома квитанціями по 25 000 грн. кожна, сторони підписали договори та додатки до нього

В подальшому після ретельного прочитання документів, позивач зрозумів, що підписав не договір купівлі-продажу автомобілю, а договори надання брокерських послуг та договори про надання безвідсоткових грошових позик.

Після підписання та вивчення змісту договору позивачу стало зрозуміло, що сплачені кошти йому не повернуть, і можливості розірвати договір немає, оскільки договір не передбачає можливості розірвання без втрати грошових коштів, що є порушенням, на його думку, його прав як споживача послуг.

У судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_2 підтримала заявлені позовні вимоги та просить їх задовольнити. Вважає, що відповідачі займаються нечесною підприємницькою діяльністю і не надають достовірну і доступну інформацію, а саме ввели в оману Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачі буду чи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явились, причини своєї неявки не повідомили.

Згідно ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на ці обставини, суд вважає необхідним ухвалити заочний розгляд справи та вивчити ті матеріали, які знаходяться у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

18.11.2017 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем Аверс-А був укладений договір № 0229 про надання брокерських послуг. Предметом договору відповідно до п. 1.1 є надання брокером клієнту послуги спрямованні на укладання договору з банківською установою з метою отримання кредиту або договору з позикодавцем з метою отримання рішення про надання безвідсоткової позики на цілі вказані клієнтом.

Згідно п.1.3 клієнт зобов'язується сплатити винагороду за отриманні послуги на умовах, визначених цим договором.

Згідно п.4.4. мінімальний розмір винагороди за цим договором не може становити менше 25 000 (двадцяти п'яти тисяч) гривень 00 копійок.

Відповідно до договору № 100229 який був укладений 18.11.2017 року між позивачем та ПП Лессор предметом якого є безвідсоткова позика позивачу на цілі вказані ним.

Згідно договору № 0248 від 18.11.2017 року, що був укладений між ОСОБА_1 та ПП Аверс-А . Предметом даного договору є надання брокерських послуг на укладення договору з банківською установою з метою отримання кредиту

18.11.2017 року, позивач ОСОБА_1 на розрахунковий рахунок відповідача сплатив грошові кошти в розмірі 50 000 двома платежами по 25 000 грн., що підтверджується квитанціями лівобережного відділення ПАТ КБ Приватбанк м. Дніпро № 0.0.896569159.1 від 18.11.2017 року та № 0.0.896570040.1 від 18.11.2017 року.

Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Аверс-А , Приватного підприємства Лессор про захист прав споживача шляхом визнання недійсними договорів та застосування наслідків недійсності договорів задоволено та накладено арешт на грошові кошти в сумі 53 245 (п'ятдесят три тисячі двісті сорок п'ять) грн. 21 коп., які належать приватному підприємству Аверс-А (місце знаходження 29008, м. Хмельницький, провулок Київський, буд. 4, офіс 208, код ЄДРПОУ 41398231, п/р 2601065334488 в ПАТ КБ ПриватБанк) та перебувають на його поточному рахунку в ПАТ КБ ПриватБанк.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який знайшов своє відображення у ст. ст. 3, 627 ЦК України . Свобода договору включає в себе й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ті обставини, що представник відповідача не роз'яснив призначення платежу, а сам детально ознайомився лише вдома, позивач зрозумів, що підписав договір, з яким не згоден. Вважає, що такими діями відповідача його було введено в оману.

Відповідно до ст.230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст. 230 ЦК України обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Відповідно до ч.1, п.7 ч.3, ч.6 ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійсненні з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Суд не погоджується з доводами позивача, оскільки пункт 9.7 Договорів № 0248 та № 0229 передбачає, що клієнт заявляє , що отримав усі коректно викладені пояснення від представника брокера, уважно прочитав та зрозумів умови договору, що засвідчує своїм підписом. Клієнт стверджує, що мав достатньо часу для всебічного та повного ознайомлення з умовами правочину та прийняття свідомого рішення щодо його укладення. Та пунктом 4.7 договорів № 100229 та № 100248 відповідно до якого позичальник заявляє, що отримав усі пояснення від представника позикодавця. Уважно прочитав та зрозумів усі визначення, умови та зміст даних договорів і додатків до них, що засвідчує підписом.

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопад 2009 року № 9 Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними , встановлено, що помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однієї зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що укладений між сторонами договір не містить несправедливих умов, з якими позивач погодився, підтвердивши своїм підписом в договорах, що одержав повну, необхідну, доступну, достовірну інформацію про положення, що знаходяться в договорах, та всі його умови йому відомі, зрозумілі і детально роз'яснені, що відповідають умовам договору.

Вказані умови Договорів не порушують прав ОСОБА_1, як споживача та відповідають вимогам Закону України Про захист прав споживачів .

Доказів того, що представник відповідача навмисно ввів позивача в оману, щодо умов придбання автомобілю, матеріали справи не містять.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити в повному обсязі за його безпідставністю.

Крім того, відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить за рахунок позивача.

Відповідно до п.3 ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів споживач звільняється від сплати судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,12,13,76,81,141,258,263-265, 280-282, 288 ЦПК України, ст.23 ЦК України, -

ВИРІШИВ :

В задоволені позовних ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (іпн: НОМЕР_1) до Приватного підприємства Аверс-А ( юридична адреса: 29008, Хмельницька область, м. Хмельницький, провулок Київський,буд.4, офіс 208, код ЄДРПОУ : 41398231), Приватного підприємства Лессор (юридична адреса: 10006, Житомирська область, м. Житомир, вул. Героїв пожежних, буд.122, код ЄДРПОУ: 41433878) про захист прав споживача шляхом визнання недійсним договорів та застосування наслідків недійсності договорів - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову застосовані згідно з ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 31.01.2018 року у справі № 195/130/18 за цивільним позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства Аверс-А , приватного підприємства Лессор про захист прав споживача шляхом визнання недійсним договорів та застосування наслідків недійсності договорів.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання ним копії рішення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_3