Рішення

від 10.04.2018 по справі 389/226/18

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10.04.2018

Провадження №2/389/82/18

ЄУН 389/226/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

10 квітня 2018 року Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Берднікової Г.В.,

при секретарі - Чукановій О.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Знам’янка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мошоринської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Знам'янська района державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до Мошоринської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, в якому просить визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2, померлого 12 листопада 2006 року, в два місяці після набрання рішенням суду законної сили.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що 12 листопада 2006 року в селі Мошорине Знам'янського району Кіровоградської області помер її дядько по материнській лінії - ОСОБА_2 Після смерті останнього відкрилася спадщина, до складу якої ввійшла земельна ділянка з кадастровим номером 3522284200:02:000:1067, площею 4,02 га, що розташована на території Мошоринської ради Знам'янського району Кіровоградської області. Право приватної власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії РЗ №437929, виданим Знам'янською районною державною адміністрацією 20 серпня 2002 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №737.

Маючи намір прийняти спадщину дядька в листопаді 2016 року вона звернулася до нотаріуса, проте у прийняті заяви про прийняття спадщини їй було відмовлено у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для подання вказаної заяви, оскільки зі спадкодавцем на момент смерті вона не проживала. Строк для прийняття спадщини пропущено нею з поважних причин.

Так, відразу після смерті дядька перебувала у морально пригніченому стані, зумовленим втратою близької людини. До того ж відразу заяву про прийняття спадщини планувала подати сестра позивача, а її мати ОСОБА_3 так як є спадкоємцем другої черги, тоді як вона входить до п'ятої черги спадкування. Таке рішення було зумовлене ще й економією грошових коштів, необхідних для оформлення та прийняття спадщини. Однак в силу похилого віку та відсутності грошових коштів ОСОБА_3 спадщину брата прийняти не змогла. Крім того, з березня по травень 2007 року вона пербувала на 1-3 місяці вагітності, вагітність проходила з ускладненням, у зв'язку з чим вона перебувала на стаціонарному лікуванні. Також її чоловік ОСОБА_4 потрапив у лікарню в березні 2007 року та 10 днів перебував на стаціонарноу лікуванні в хірургічному відділенні з діагнозом - проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини. Її лікування та лікування її чоловіка потребувало значних фінансових затрат, моральних та фізичних сил, а тому їй було не до того, щоб думати про подання в строк до 12 травня 2007 року заяву про прийняття спадщини дядька.

Вказала, що на даний час, крім неї, єдиним живим спадкоємцем є її мати (сестра спадкодаця) ОСОБА_3, яка на момент смерті ОСОБА_2 разом з ним не проживала та заяву у шестимісячний строк про прийняття спадщини не надала.

Позивач у судове засідання не з'явилася, надала заяву, в якій позовні вимоги підтримує у повному обсязі і просить розглядати справу за її відсутності та відсутності її представника.

Представник відповідача та представник третьої особи у судове засідання не з‘явились, надали заяви, в яких кожен окремо просять розглядати справу без присутності представника сільради та нотаріальної контори, заперечень щодо заявлених позивачем вимог не мають.

Враховуючи те, що позивач позовні вимоги підтримує, а відповідач їх визнає повністю, суд приходить до висновку про можливість ухвалення рішення за результатами підготовчого провадження, за наявними матеріалами справи, в порядку ст.ст. 200, 206 ЦПК України. Неявка третьої особи згідно з положенням ст. 203 ЦПК України, не є перешкодою для розгляду даної справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть, 12 листопада 2006 року в селі Мошорине Знам'янського району Кіровоградської області помер ОСОБА_2 (а.с. 7).

Позивач ОСОБА_1 доводиться ОСОБА_2 племінницею по материнській лінії (а.с.9-15).

Довідка Мошоринської сільської ради від 18 березня 2016 року свідчить про те, що ОСОБА_2 не був зареєстрований на території Мошоринської сільської ради, але на день своєї смерті проживав ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 16). Довідка Форми 1 підтверджує той факт, що ОСОБА_2 проживав у селі Мошорине (а.с. 33).

З довідки Манявської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області від 14.03.2018 № 139/02-36 вбачається, що згідно погосподарської книги № 9 за 2006-2010 роки ОСОБА_2 був зареєстрований один ІНФОРМАЦІЯ_2.

Нотаріусом Знам'янської районної державної нотаріальної контори відмовлено позивачу у прийнятті заяви про прийняття спадщини у зв'язку з пропуском встановленого строку для її подання (а.с. 17).

Разом з цим, інформаційні довідки ці спадкового реєстру свідчать про те, що після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не заводилася, заповіт від його імені не складався (а.с. 27,28).

На підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, позивачем до матеріалів справи долучено довідку Знам'янської центральної районної лікарні від 16 березня 2017 року, в якій зазначено, що чоловік позивача ОСОБА_4 перебував у хірургічному відділені з 04 березня 2007 року по 14 березня 2007 року з діагнозом: травма в побуті. Проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини з пошкодженням брижі ободової кишки зліва і заочеревинного простору. ОСОБА_5 перебувала у хірургічному відділенні з 21 березня 2007 року по 02 березня 2007 року з діагнозом: Вагітність 33 тижні. Хронічна внутрішньоутробна гіпоксія плоду. З 08 грудня 2007 року по 12 грудня 2007 року остання перебувала у пологовому будинку з діагнозом пологи ІІ термінові (а.с. 18).

До матеріалів справи також долучено державний акт на право приватної власності на землю серії Р3 №437929 виданий на ім’я ОСОБА_2 (а.с. 8)

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

За змістом ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 1261,1262, 1263,1264,1265 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. Онуки, правнуки, прабаба, прадід, племінники, двоюрідні брати та сестри спадкодавця є спадкоємцями п'ятої черги за законом.

Згідно з ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, що кореспондується з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування».

Відповідно до статті 3 ЦК України серед загальних засад цивільного законодавства є: принцип неприпустимості позбавлення права власності, крім випадків встановлених Конституцією України та законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтею 41 Конституції України передбачено: «Кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Право приватної власності є непорушним. Підставою виникнення права приватної власності є також успадкування майна, що базується на правонаступництві.

Цивільний процесуальний кодекс України у статті 1 закріплює, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, якщо це не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, за наявності для того законних підстав суд ухвалює рішення про задоволення позову.

Уповноважений представник відповідача визнав позов повністю, що є проявом принципу диспозитивності, не суперечить закону і не порушує прав та інтересів інших осіб.

Згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколів до неї про захист прав людини і основоположних свобод із змінами та доповненнями, внесеними Протоколом № 11 від 11 травня 1994 року, який діє для України з 11 вересня 1997 року та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Виходячи з рішення ЄСПЛ у справі «ОСОБА_4 проти Бельгії» від 13 червня 1979 року, стаття 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнає право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

За змістом положень книги 6 ЦК України, спадкове право захищає власність фізичних осіб. Позивач пов’язаний зі спадкодавцем кровним спорідненням. Усі права та обов’язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції, становитиме майно позивача, виходячи із законодавчого визначення спадкових правовідносин, суб’єктом яких є позивач.

З урахуванням положень ст.8 Конституції України щодо верховенства права, та збереження справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (рішення ЄСПЛ у справі "Федоренко проти України" від 01 червня 2006 року), а також визнання позову відповідачем, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, оскільки спадщину після смерті ОСОБА_2 ніхто не прийняв, суд вважає, що причину пропуску строку для прийняття спадщини зазначену позивачем та яка пов'язана з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій, що свідчать про прийняття спадщини, можна визнати поважною, а відтак і визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Судові витрати зважаючи на те, що позивачем не ініційовано питання розподілу судових витрат, суд відносить на її рахунок, залишаючи їх по фактично нею понесеним.

На підставі викладеного та керуючись 4,12,13, 81,89, 141,142, 200, 206, 223, 259, 263 -265, 354 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після ОСОБА_2, який помер 12 листопада 2006 року, строком в два місяці, який обчислювати з дня наступного після набрання рішенням суду законної сили.

Судові витрати залишити по фактично понесеним.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Кіровоградської області в тридцятиденний строк з дня його проголошення через Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1, проживає ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач – Мошоринська сільська рада Знам’янського району Кіровоградської області, місцезнаходження6 село Мошорине, вулиця Центральна, 1Є, 27453, код ЄДРПОУ 04365307.

Третя особа - Знам’янська районна державна нотаріальна контора, місцезнаходження: вулиця Героїв Крут, 9, місто Знам’янка Кіровоградської області, 27400, код ЄДРПОУ 02883759.

Суддя                                                                                                    Г.В. Берднікова