УХВАЛА
10 квітня 2018 року
Київ
справа №820/6163/16
адміністративне провадження №К/9901/46680/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2017 у справі №820/6163/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер-Трейд Плюс" до Головного управління ДФС у Харківській області, Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
30.03.2018 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга.
Водночас, відповідно до підпункту 14 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.
Частиною 2 статті 212 КАС України в редакції, чинній на час ухвалення апеляційним судом оскаржуваного рішення, визначено, що касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
У даному випадку, оскаржувана ухвала апеляційного суду проголошена у відкритому судовому засіданні 27.11.2017 та виготовлена у повному обсязі 04.12.2017, а тому, з урахуванням положень підпункту 14 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України, статей 103, 212, 254 КАС України в редакції, чинній до 15.12.2017, останнім днем строку касаційного оскарження є 26.12.2017, натомість касаційна скарга подана до Верховного Суду 28.03.2018 року згідно відбитку штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті.
У касаційній скарзі та доданому до неї клопотанні Головне управління ДФС у Харківській області, порушуючи питання про поновлення строку касаційного оскарження, посилається, як на поважні підстави його пропуску, на те, що у межах цього строку вже зверталося з касаційною скаргою на ці самі судові рішення, яка, однак, ухвалою Верховного Суду від 15.02.2018 повернута особі, яка її подала у зв'язку з невиконанням у встановлений судом строк вимог процесуального закону стосовно надання документу про сплату судового збору й, при цьому, неможливість його сплати відповідачем була обумовлена відсутністю фінансування видатків бюджету установи, передбачених для цієї мети, а також здійсненням безспірного списання коштів з рахунків на підставі виконавчих документів і зупиненням у зв'язку з цим операцій з бюджетними коштами за всіма рахунками, кодами програмної класифікації та кредитування державного бюджету та економічної класифікації видатків бюджету, змінами у законодавстві та збільшенням у зв'язку з цим ставок судового збору, необхідністю сплати судових витрат у інших справах, в яких бере участь податковий орган.
Однак, наведені відповідачем мотиви не свідчать про поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження з огляду на наступне.
Так, статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт 7 частини 3 статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою визначено право, зокрема, учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
Механізм реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ КАС України.
Зокрема, статтею 330 КАС України закріплено вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, в тому числі, щодо надання документу про сплату судового збору одночасно з поданням касаційної скарги (частина 4 цієї статті).
Аналогічні вимоги містились і у статті 213 КАС України, в редакції, чинній станом на час подання відповідачем первісної касаційної скарги на ухвалені у цій справі судові рішення.
В свою чергу, як статтею 49 КАС України в редакції, чинній до 15.12.2017, так і статтею 44 КАС України в чинній редакції, передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення касаційної скарги, зокрема, надання документу про сплату судового збору.
Таким чином, про добросовісну реалізацію належного відповідачу права на касаційне оскарження судового рішення свідчить неухильне виконання останнім вимог процесуального закону стосовно строку подання касаційної скарги, яка, водночас, має бути оформлена у відповідності до статті 330 КАС України, в тому числі щодо надання документу про сплату судового збору, для чого учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії.
Це стосується і заявників, які маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак неналежне фінансування податкового органу не може слугувати поважною підставою пропуску строку касаційного оскарження судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктом 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228.
Здійснення ж безспірного списання коштів з рахунків податкового органу і зупинення у зв'язку з цим фінансових операцій, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог КАС України щодо дотримання строку касаційного оскарження і належного оформлення касаційної скарги, що, в свою чергу, не може ставитись в залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.
Окрім цього, збільшення з 15.12.2017 встановленої законодавством ставки судового збору, а також необхідність його сплати в інших справах не свідчать про наявність поважних підстав пропуску строку касаційного оскарження судових рішень, ухвалених у даній справі, оскільки відповідач не позбавлений можливості планування видатків бюджету і коригування їх розміру протягом року таким чином, щоб забезпечити своєчасне і неухильне виконання процесуальних обов'язків в повному обсязі в усіх судових провадженнях, у яких податковий орган виступає учасником справи.
До того ж, підстави пропуску строку касаційного оскарження судових рішень можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.
Звертаючись вперше з касаційною скаргою 14.12.2017, Головне управління ДФС у Харківській області всупереч приписів процесуального закону не надало документ про сплату судового збору, що, в свою чергу, стало підставою для її залишення без руху Верховним Судом, втім упродовж встановленого строку, незважаючи на його продовження за клопотанням відповідача, вимоги ухвали суду касаційної інстанції виконано не було, у зв'язку з чим касаційну скаргу повернуто, а повторне подання останньої здійснене податковим органом лише 28.03.2018, тобто більше ніж через чотири місяці після постановлення апеляційним судом оскаржуваної ухвали.
Зважаючи на викладене, зазначені відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження обставини не можна визнати поважними, оскільки останні не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає їй права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.
Також, касаційна скарга не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 КАС України, оскільки, всупереч положень частини 4 цієї статті, не додано документа про сплату судового збору в належному розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Так, позовна заява подана у 2016 році, а спір у справі носить майновий характер (про скасування податкових повідомлень-рішень, загальна сума грошових зобов'язань за яким визначена податковим органом у розмірі 4137272,73 гривень).
За змістом підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI (в редакції, чинній на час звернення з цим позовом до суду першої інстанції) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, яка з 1 січня 2016 року складала 1378 гривень.
Таким чином, розмір судового збору за подання до суду цієї касаційної скарги становить 124118,19 гривень (4137272,73 гривень*1,5*200%).
Натомість, до касаційної скарги додано документ про сплату судового збору в розмірі 74471,20 гривень.
Судовий збір підлягає сплаті за реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО) 820019; рахунок отримувача - 31213207700007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу - *; 101;
За правилами частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України, суд
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2017 у справі №820/6163/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер-Трейд Плюс" до Головного управління ДФС у Харківській області, Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення зазначених недоліків касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач С.С. Пасічник
Судді: І.А. Васильєва
В.П. Юрченко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2018 |
Оприлюднено | 13.04.2018 |
Номер документу | 73335040 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Пасічник С.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні