Ухвала

від 06.04.2018 по справі 908/1684/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 908/1684/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Погребняка В.Я.

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ерідана трейд",

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дарт Проект",

ліквідатор - Яніцький Ілля Леонідович,

заявник апеляційної скарги - Головне управління Державної фіскальної служби України у м. Києві

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві,

на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду

від 12.12.2017

у складі колегії суддів Геза Т.Д. (головуючий), суддя Сгара Е.В., суддя Склярук О.І.

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідана трейд",

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби України у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, заявник) 27.02.2018 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 908/1684/17.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/1684/17 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2018.

Однак касаційна скарга не відповідає вимогам статей 290, 291 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній з 15.12.2017 року).

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 Господарського процесуального кодексу до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. п. 7 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою ставка судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на ухвалу суду становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2018 встановлений у розмірі 1 762, 00 грн.

Отже, звертаючись з касаційною скаргою ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 12.12.2017 про припинення апеляційного провадження у справі № 908/1684/17, заявнику належало сплатити судовий збір у розмірі 1 762, 00 грн.

Разом з тим, до касаційної скарги ГУ ДФС у м. Києві не додано доказів сплати судового збору, при цьому заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що ГУ ДФС у м. Києві є органом державної влади та повністю утримується за рахунок державного чи місцевого бюджету, через відсутність коштів призначених кошторисом для сплати судового збору заявник позбавлений можливості сплатити судовий збір та просить звільнити від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Положеннями ст. 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги) не передбачено можливості звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги з підстав викладених в клопотанні поданому заявником касаційної скарги.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення суду від 28.10.1998 року у справі "Ейрі проти Ірландії", серія А, N 32, п. 25 - 26).

Суд підкреслює, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (див., наприклад, рішення суду від 10.07.1998 року у справі компанії "Тіннеллі та сини, Лтд. та ін." і "Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства", Reports 1998-IV, с. 1660, п. 72, та рішення суду від 28.11.2006 року у справі "Апостол проти Грузії", заява N 40765/02). При цьому, Суд в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дія в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (рішення суду від 12.06.2007 року у справі "Станков проти Болгарії" (Case of Stankov v. Bulgaria, заява N 68490/01, п. 57) .

З урахуванням вказаного та оскільки, ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише посилання на те, що ГУ ДФС у м. Києві є органом державної влади та на те, що бюджетом на передбачено коштів для сплати судового збору, не можуть слугувати підставою для звільнення від сплати судового збору.

За таких обставин, в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 12.12.2017 слід відмовити.

Крім того, відповідно до статті 291 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Заявником касаційної скарги на підтвердження надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам у справі надано фіскальні чеки про надання послуг поштового зв'язку, при цьому заявником не додано описів вкладення до листа, яким вказані копії направлялись іншим учасникам у справі.

Разом з касаційною скаргою, ГУ ДФС у м. Києві подано клопотання про відновлення строку встановленого на касаційне оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 12.12.2017.

Підпунктом 14 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 року передбачено, що судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 110 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017 року) передбачено, що касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 12.12.2017 набрала законної сили з дня її прийняття 12.12.2017, отже останній день строку встановлений для її оскарження в касаційному порядку - 02.01.2018.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, касаційна скарга здана до відділення зв'язку для направлення до Донецького апеляційного господарського суду 27.02.2018, тобто зі значним порушенням встановленого строку.

В клопотанні про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження заявник зазначає, що про оскаржувану ухвалу дізнався лише з Єдиного державного реєстру судових рішень та просить визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити строк, при цьому заявником не зазначено коли саме йому стало відомо про оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції.

Суд зазначає, що відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень" (який набрав чинності з 01.06.2006 року), статтями 2, 4 якого встановлено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. При чому, згідно зі ст. 11 цього Закону, не пізніше 01.06.2006 року забезпечено постійне внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій судових рішень Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих адміністративних судів, апеляційних та місцевих господарських судів, апеляційних загальних судів, а внесення судових рішень місцевих загальних судів - не пізніше 1 січня 2007 року.

Відповідно до інформації розміщеної на офіційному веб-порталі судової влади України текст оскаржуваної ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 12.12.2017 було оприлюднено 20.12.2017.

Суд зазначає, що заявником не наведено жодних обставин, що об'єктивно перешкоджали б своєчасному зверненню з касаційною скаргою до Верховного Суду на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 12.12.2017, а можливість своєчасного ознайомлення з текстом оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції залежала виключно від власного волевиявлення.

Згідно з частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи вказане, в задоволенні клопотання ГУ ДФС у м. Києві про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 908/1684/17 слід відмовити.

Згідно з частинами 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній з 15.12.2017) у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, заявнику касаційної скарги необхідно усунути недоліки касаційної скарги надати суду докази надсилання копії касаційної скарги учасникам справи разом з описами вкладення до поштового листа, надати суду докази сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 1 762, 00 грн., та навести належне обґрунтування поважності пропуску строку на касаційне оскарження

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, суддя Верховного Суду, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 908/1684/17 залишити без руху.

2. Надати Головному управлінню Державної фіскальної служби України у м. Києві строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3 . Роз'яснити Головному управлінню Державної фіскальної служби України у м. Києві, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Верховного Суду В.Я. Погребняк