Рішення

від 10.04.2018 по справі 219/491/18

АРТЕМІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 219/491/18

Провадження № 2/219/865/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2018 року Артемівський міськрайонний районний суд Донецької області в складі:

судді Павленко О.М.,

за участі секретаря Брагіній М.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Бахмутського району Донецької області, треті особи - ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю Скала і К , про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Бахмутського району Донецької області, в якому просить визнати за ним, як за спадкоємцем за заповітом, право власності на земельну ділянку площею 0,010 га, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Бахмутського (раніше Артемівського) району Донецької області та належала ОСОБА_4, померлому 15 жовтня 2014 року.

В обґрунтування позову вказує, що його батько ОСОБА_4, який був власником земельної ділянки площею 1,30 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Сков'ятинської сільської ради Борщівського району Тернопільської області та належала йому на підставі державного акту на право власності на землю серії Р-2 № 717536, виданого Сков'ятинською сільською радою Борщівського району Тернопільської області 21.08.2002 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 92. 27 липня 2010 року між батьком позивача ОСОБА_4 та ТзОВ Скала і К було укладено договір міни земельних ділянок, посвідчений приватним нотаріусом Борщівського районного нотаріального округу Тернопільської області ОСОБА_5 та зареєстрований у реєстрі за № 942. Відповідно до вказаного договору ОСОБА_4 обміняв вищезазначену належну йому земельну ділянку на земельну ділянку площею 0,010 та для ведення підсобного сільського господарства, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Артемівського ( на даний час Бахмутського) району Донецької області та належала ТзОВ Скала і К відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 753508, виданого відділом Держкомзему у Артемівському районі Донецької області 13.07.2009 р., про що у даному державному акті зроблено відповідну відмітку нотаріуса щодо міни.

21 серпня 2014 року ОСОБА_4 склав заповіт, який посвідчений Скала-Подільською селищною радою Борщівського району Тернопільської області та зареєстрований у реєстрі за № 127. Цим заповітом він заповів позивачу все належне йому майно. 15 жовтня 2014 року батько позивача помер. Після його смерті позивач у встановлений законом шестимісячний термін, а саме 23.10.2014 року подав до приватного нотаріуса Борщівського районного нотаріального округу Тернопільської області ОСОБА_6 заяву про прийняття спадщини. Окрім того, на час відкриття спадщини позивач був зареєстрований та проживав разом з батьком. Спадкоємцем ОСОБА_4 також є його дружина (мати позивача ОСОБА_3В.). Однак вона у встановленому законом строк відмовилася від прийняття спадщини, так як мала обов'язкову частку у спадку. Інших спадкоємців немає. Спадкове майно ОСОБА_4 складається з вказаної вище земельної ділянки. 5.12.2017 року позивач звернулась до приватного нотаріуса Борщівського районного нотаріального округу Тернопільської області ОСОБА_6 по питанню оформлення спадщини на спадкове майно, що належало його батькові, спадкоємцем якої він є на підставі заповіту, однак листом № 266/02-31 йому було відмовлено у видачі свідоцтва по право на спадщину через те, що договір міни земельної ділянки не було подано померлим для проведення державної реєстрації у встановленому законом порядку, а тому позивачу було рекомендовано звернутись до суду для встановлення належності спадкового майна померлому та наступної належності йому, як спадкоємцю.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, у позові вказав, що просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольни у повному обсязі. Проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Бахмутського району Донецької області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомляв.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, 15.02.2018 року від неї надійшло електронне повідомлення № 5 про розгляд справи без її участі, вказала, що позовні вимоги підтримує та не заперечує проти їх задоволення (а.с.33).

Ухвалою суду від 23.01.2018 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, було залучене Товариство з обмеженою відповідальністю Скала і К .

Представник третьої особи - ТОВ Скала і К у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Разом з тим, 6.03.2018 року на адресу суду надійшло клопотання генерального директора ТОВ Скала і К про розгляд справи за відсутності представника (вх. № 7303). Вказав, що не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на спірну земельну ділянку (а.с.43).

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд розглядає справу за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим проводити заочний розгляд справи за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів, проти чого позивач не заперечує.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено ст. 13 ЦПК України , суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що відповідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 753508 від 13.07.2009 року, ТОВ Скала і К на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.09.2008 № 1-5778 є власником земельної ділянки площею 0,0100 га, що знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Артемівського району Донецької області з цільовим призначенням - для ведення підсобного сільського господарства (а.с.8).

Відповідно до договору міни земельних ділянок від 27.07.2010 року (а.с.9-10), укладеного між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю Скала і К , який посвідчений приватним нотаріусом Борщівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 і зареєстрований в реєстрі за № 942, у власність ОСОБА_4 від ТОВ Скала і К перейшла земельна ділянка площею 0,010 га, що знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Артемівського району Донецької області, за кадастровим номером 1420989900:01:114:0063, а у власність ТОВ Скала і К від ОСОБА_4 перейшла земельна ділянка площею 1,30 га, що знаходиться на території Сков'ятинської сільської ради Борщівського району Тернопільської області, за кадастровим номером 6120887400:01:001:0088 (п.2,3 договору). Також п. 14 договору міни визначено, що право власності на земельні ділянки посвідчуються цим договором.

Крім того, приватним нотаріусом ОСОБА_5 у деражвному акті на земелю серії ЯЕ № 753508 було зроблено виправлення, з якого вбачається, що ним був посвідчений договір міни, на підставі якого право власності земельну ділянку з кадастровим номером 1420989900:01:114:0063 перейшло до ОСОБА_4

Позивач ОСОБА_1 народився 7 серпня 1973 року у селищі Скала-Подільська Борщівського району Тернопільського району, актовий запис за № 53, батьками дитини записані ОСОБА_4 та ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ИД № 289670 від 20.08.1973 року (а.с.12).

15 жовтня 2014 року у віці 79 років помер батько позивача ОСОБА_4, про що 17 числа жовтня місяця 2014 року складено відповідний актовий запис № 41 та видано Скала-Подільською селищною радою Борщівського району Тернопільської області свідоцтво про смерть серії І-ИД № 178881 (а.с.11).

За життя, 21 серпня 2014 року ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений секретарем виконкому Скала-Подільської селищної ради ОСОБА_7 та зареєстровано в реєстрі за № 127 (станом на 14.12.2017 рік цей заповіт не було змінено чи скасовано заповідачем). Згідно цього заповіту ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробив розпорядження про те, що все майно, яке буде належати йому на день смерті, де б воно не знаходилося і з чого б не складалося, а також усе те, на що він матиме право, заповів сину ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13).

За ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно довідки Скала-Подільської селищної ради № 5013 від 9.11.2017 року померлому ОСОБА_4, який помер 15.12.2014 року, на праві приватної власності належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул. Чайковського, 14 в смт. Скала-Подільська Борщівського району Тернопільської області, земельна ділянка площею 0,1500 га для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських споруд, кадастровий номер 6120855700:02:001:0083, земельна ділянка площею 0,3602 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6120855700:02:001:0084 по вул. Чайковського, 14 в смт. Скала-Подільська Борщівського району Тернопільської області, та грошові заощадження, що зберігаються в AT Ощадбанк , на що померлим 21.08.2014 року складено заповіт, зареєстрований в реєстрі за № 127, на користь ОСОБА_1. ОСОБА_4 перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, яка також є спадкоємцем. Малолітніх, неповнолітніх, недієздатних, обмежено дієздатних спадкоємців у ОСОБА_4 немає (а.с.6).

З листа № 51/02-14 (від 5.03.2018 року) приватним нотаріусом ОСОБА_6 та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 51141541 вбачається, що 23.10.2014 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_6 щодо оформлення спадщини на майно батька ОСОБА_4, померлого 15.10.2014 року, спадкоємцем якого позивач є згідно заповіту від 21.08.2014 року. На підставі поданої заяви про прийняття спадщини було заведено спадкову справу № 116/2014. Спадкоємцем ОСОБА_4 також є дружина спадкодавця - ОСОБА_3, яка відмовилася від спадщини у встановлений законом строк, подавши до нотаріуса про це заяву (а.с.44-46). Таким чином, єдиним спадкоємцем ОСОБА_4 є його син - позивач ОСОБА_1

Також, до складу спадщини після смерті батька позивача входить земельна ділянка площею 0,010 га, що знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Артемівського району Донецької області, яка належала йому на підставі договору міни він 27.07.2010 року.

23.10.2014 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Борщівського районного нотаріального округу Тернопільської області ОСОБА_6 щодо оформлення спадщини на вищевказану земельну ділянку (кадастровий номер 1420989900:01:114:0063).

Однак відповідно до листа від 5.12.2017 року № 266/02-31 приватним нотаріусом Борщівського районного нотаріального округу Тернопільської області ОСОБА_6 було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 0,0100 га, кадастровий номер 1420989900:01:114:0063, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Артемівського (Бахмутського) району Донецької області, оскільки право власності на вказану земельну ділянку спадкодавцем ОСОБА_4 не було зареєстроване у встановленому законом порядку (а.с.14).

Як роз'яснено в п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.1 ст.1296 ч.1 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до норм ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Ст. ст. 81 , 131 ЗК України передбачають, що громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, міни, дарування, ренти, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Згідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Однак, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4, уклавши 27 липня 2010 року договір міни земельних ділянок з ТОВ Скала і К , не провів у встановлено законодавством порядку державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1420989900:01:114:0063.

Відповідно до наданої на запит суду інформації Міськрайонним управлінням Держгеокадастру у Бахмутському районі та м. Бахмуті № 0-5-0.171-305/111-18 від 13.03.2018 земельна ділянка (кадастровий номер 1420989900:01:114:0063) площею 0,010 га, яка розташована на території ОСОБА_2 сільскої ради Бахмутського району Донецької області, за даними Державного земельного кадастру, належить ТОВ Скала і К на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.09.2008 року № 1-5778 (а.с.51).

В інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування роз'яснено, зокрема, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Як вказано вище, позивач ОСОБА_1 позбавлений можливості оформити спадщину на вказану земельну ділянку, оскільки нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом через не проведення державної реєстрації спадкового майна.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Вище приведені обставини та факти у їх сукупності надають суду можливість зробити висновок про те, що в ході судового розгляду справи позивачем було обґрунтовано доведені ті обставини, на які він посилався як на підстави своїх вимог.

Враховуючи викладене, оскільки позивач є спадкоємцем після смерті ОСОБА_4, якому на підставі нотаріально посвідченого договору міни земельних ділянок, укладеного 27 липня 2010 року, на праві власності належить земельна ділянка площею 0,010 га, кадастровий номер 1420989900:01:114:0063, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради, Бахмутського району, Донецької області, та право власності на яку ОСОБА_4 за життя не зареєстрував у встановленому законом порядку, інших спадкоємців не встановлено, суд вважає необхідним визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на вищевказану спірну земельну ділянку, що залишилась після смерті ОСОБА_4.

Позивач не наполягав на стягнення з відповідача судових витрат, які були ним сплачені при подачі позову до суду.

Керуючись ст.ст. 4 , 12, 13, 77, 78, 81, 82, 89, 141, 258, 259 , 263-265, 280-282 ЦПК України , ст.ст. 328 , 1216-1218, 1223, 1225, 1268-1269, 1296 ЦК України , ст.ст. 81, 125, 131 ЗК України, суд -

у х в а л и в:

позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії МС 138736, виданий 31.03.1997 року Борщівським РВ УМВС України в Тернопільській області, право власності в порядку спадкування на земельну ділянку площею 0,010 га, кадастровий номер 1420989900:01:114:0063, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Бахмутського району Донецької області, згідно договору міни земельних ділянок від 27.07.2010 року, який укладений між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю Скала і К , нотаріально посвідчений і зареєстрований в реєстрі за № 942, що залишилась після смерті ОСОБА_4, померлої 15.10.2014 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Також позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Зачне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя -

ОСОБА_8