Рішення

від 27.02.2018 по справі 804/7412/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року Справа № 804/7412/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя - Букіна Л.Є.,

за участі: секретаря судового засідання - Бутенко П.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Дніпропетровській області про скасування припису та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Дніпропетровській області (далі - Департамент ДАБІ) про скасування припису від 16.08.2017 року № 49/04-03-173, прийнятого відповідачем та зобов'язання останнього ввести в експлуатацію господарську будівлю, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Софіївський район, с.Зелений Гай , вул. Трудова, 21.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що збудував господарську будівлю на власній земельній ділянці у відповідності до вимог містобудівного законодавства та на підставі будівельного паспорту. Посилання відповідача, на встановлені перевіркою порушення норм будівельних правил в частині зведення такої будівлі по лінії забудови вулиці Трудова та по межі з сусідньою ділянкою вважає безпідставними у зв'язку з відсутністю плану забудови відповідного населеного пункту та наявності заяви власника суміжної земельної ділянки про відсутність претензій на введення будівництва по сусідству. Також вказує на порушення відповідачем пункту 6 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю в частині порушення строків проведення перевірки та відсутністю відповідного плану-графіку інспекції. Крім того зазначив, що декларація про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту, направлена на адресу Департаменту ДАБІ 13.09.2017 року, проте останній в її реєстрації протиправно відмовив.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов, заперечення на відповідь, в яких останній просить відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що позивачем збудовано господарську будівлю без дотримання відповідної відстані від межі сусідньої земельної ділянки та по лінії забудови вулиці Трудова, що є порушенням вимог п.3.25* та п. 3.30 ДБН 360-92** Планування і забудови міських і сільських поселень . Посилання позивача на заяву власника суміжної земельної ділянки про відсутність претензій на введення будівництва по сусідству та на положення ст. 103 Земельного кодексу України вважає безпідставними, оскільки приписи Земельного кодексу України спірні правовідносини не регламентують. Також вказує, що процедурні питання проведеної перевірки регулюються п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а не п. 6 цього ж Порядку, на який посилається позивач. Крім того вказує на відсутність підстав для реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта з огляду на скасування відповідного дозвільного документу та наявності ознак самовільного будівництва.

Позивач скористався правом надання відповіді на відзив, згідно якого заперечував щодо правової позиції відповідача; зазначено, що відсутня технічна документація із землеустрою, відсутні зовнішні межі земельної ділянки в натурі, а тому, на думку позивача, факт вчинення порушень п.3.25* ДБН 360-92** не підтверджений; оскільки відсутній генеральний план с.Зелений Гай Софіївського району, у відповідача відсутні підстави вважати про порушення позивачем вимог п.3.30 ДБН 360-92**.

У судовому засіданні позивач підтримав адміністративний позов, просив його задовольнити, надав пояснення, аналогічні доводам позовної заяви та відповіді на відзив.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, надав пояснення, аналогічні змісту наданого відзиву та заперечень.

Заслухавши пояснення представників сторін та свідків, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Софіївський район, с. Зелений Гай, вулиця Трудова, 21, кадастровий номер 1225282500:07:002:0001, площею 0,25 га, державну реєстрацію проведено Реєстраційною службою Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області 05.05.2015 року, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується копією свідоцтва про право власності (а.с.27).

За зверненням мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1 В.М., копію якого долучено до матеріалів справи, на підставі наказу Державної архітектурно - будівельної інспекції України від 08.09.2015 року № 976 Про удосконалення роботи із здійснення заходів державного архітектурно - будівельного контролю та п.7 Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553, відповідно до направлення від 03.08.2017 року № 142, Департаментом ДАБІ у період з 03.08.2017 року по 16.08.2017 року проведено позапланову перевірку на об'єкті будівництва за адресою: Дніпропетровська область, Софіївський район, с.Зелений Гай, вул. Трудова, 21.

При вирішенні спору суд виходить з того, що згідно з частинами 1, 2 статтею 10 Закону України Про архітектурну діяльність № 687-XIV у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 687), для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності № 3038-VI (далі - Закон № 3038).

Відповідно до частини 3 статті 6 вищевказаного Закону, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Пунктом 9 1 Розділу V Прикінцеві положення Закону № 3038 установлено, що на період до утворення (визначення) місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування органів державного архітектурно-будівельного контролю повноваження, визначені цим Законом, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно з пунктами 1, 3, 7 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 р. № 294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Основними завданнями Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону № 3038, державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктом 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Судом встановлено, що підставою для призначення позапланової перевірки позивача слугувало звернення фізичної особи - ОСОБА_3 на сайт Держархбудінспекції України, зареєстроване за № 40-4045-ел від 27.07.2017 року (вх. № Б-299 від 31.07.2017 року); перевірку проведено за згодою та у присутності позивача, що не заперечувалось останнім під час розгляду справи, інформації щодо недопуску до перевірки посадових осіб відповідача матеріали справи не містять.

Слід зазначити, що строк проведення перевірки не перевищував десяти робочих днів, що узгоджується з приписами п. 7 Порядку №553.

За таких обставин, суд дійшов висновку про дотримання відповідачем порядку та строків здійснення позапланового державного архітектурно-будівельного контролю.

Посилання позивача на порушення відповідачем п. 6 Порядку №553 є безпідставним, оскільки вказаний пункт регулює прядок проведення планових перевірок, проте спір виник через проведення відповідачем позапланової перевірки.

Дії відповідача щодо проведення повторної перевірки позивачем у цій справі не оскаржуються.

За результатами перевірки складений акт дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт від 16.08.2017 року № 26, яким встановлено, що ОСОБА_1 збудовано господарську будівлю з порушенням вимог п.3.25* та п. 3.30 ДБН 360-92** Планування і забудови міських і сільських поселень , зокрема: господарська будівля зведена по лінії забудови вулиці Трудова та по межі з сусідньої земельною ділянкою № 20 по вул. Трудова, Дніпропетровська область, Софіївський район, с.Зелений Гай без дотримання встановленої відстань 1 м від межі з сусідньою земельною ділянкою для догляду за будівлею. Зазначені порушення зафіксовано у матеріалах фото-фіксації.

Акт перевірки № 26 отриманий та підписаний 16.08.2017 року особисто позивачем. із зауваженнями, в яких останній виразив незгоду щодо розташування збудованої будівлі по межі земельної ділянки вул. Трудова № 20, пославшись при цьому на письмову згоду від користувача цієї земельної ділянки.

Щодо суті виявлених під час проведення перевірки правопорушень суд виходить з того, що відповідно до положень ч. 1 ст. 11 Закону України Про будівельні норми , застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення. Міжнародні, регіональні та національні (державні) будівельні норми, правила, стандарти інших держав застосовуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Положення ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень , затверджені наказом Держкоммістобудування від 17.04.92 р. № 44 (далі - ДБН 360-92**), поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих міських і сільських поселень України та є обов'язковими для органів державного управління, місцевого і регіонального самоуправління підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об'єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських і сільських поселень.

Положенням пункту 3.25* ДБН 360-92** передбачено, що для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м.

Судом встановлено, що земельна ділянка, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Софіївський район, с. Зелений Гай, вулиця Трудова, 21, яка належить позивачу на праві власності, межує із земельною ділянкою, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Софіївський район, с. Зелений Гай, вулиця Трудова, 21, користувачем якої є ОСОБА_4.

До матеріалів справи долучено заяву (розписку) про відсутність претензій на ведення будівництва по-сусідству ОСОБА_4, згідно якої вона не заперечує щодо забудови ОСОБА_1 складського приміщення, з межами розміщення споруди на земельній ділянці погоджується (а.с.31).

Допитана у судовому засіданні у якості свідка землекористувач суміжної земельної ділянки (вул. Трудова. № 20) - ОСОБА_4 пояснила, що позивач збудував будівлю на межі з її земельною ділянкою, вона особисто підписувала заяву (розписку) про відсутність претензій на ведення будівництва по-сусідству, збудована позивачем будівля не створює їй перешкод у реалізації права користування земельною ділянкою.

Посилання позивача на положення ст.103 Земельного кодексу України є безпідставними, оскільки вказана норма визначає зміст добросусідства, проте позивачем не враховано, що згідно ст.11 Земельного кодексу України застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення.

Зі змісту ДБН 360-92** вбачається, що ці норми обов'язкові для органів державного управління, місцевого і регіонального самоуправління підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об'єднань і громадян, які здіи?снюють проектування, будівництво і благоустріи? на територіі? міських і сільських поселень.

Посилання позивача на відсутність у ОСОБА_4 технічної документації із землеустрою, щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку і споруд так як наслідок відсутності зовнішніх меж земельної ділянки судом до уваги не приймається, оскільки зі змісту заяви про відсутність претензій на введення будівництва по сусідству вбачається, що позивач спільно із власником земельної ділянки по вул. Трудова № 20 визначили межі земельних ділянок.

Згідно акту перевірки позивач не погодився з встановленими порушеннями, посилаючись на існування письмової згоди сусідки, проте в акті перевірки позивач не заперечував факт зведення ним будівлі саме на межі земельної ділянки.

Зведення будівлі на межі земельної ділянки підтверджується матеріалами фотофіксації, показаннями свідків ОСОБА_4, яка пояснила, що її огорожа знаходиться у притул до будівлі позивача, та головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ ОСОБА_5, яка здійснювала перевірку.

Так, свідок ОСОБА_5 пояснила, що факт зведення будівлі на межі не заперечувався самим власником під час проведення перевірки; не було в акті перевірки посилань на конкретний розмір до межі суміжної ділянки, оскільки візуально вбачалось відсутність одного метру до межі; відсутність відстані між будівлею та суміжною земельною ділянкою було розраховано математичним шляхом: від межі земельної ділянки №22 (Дніпропетровська область, Софіївський район, с. Зелений Гай, вулиця Трудова, 22), яка має чіткі встановлені межі, здійснено заміри лазерним далекоміром від цієї земельної ділянки до спірної будівлі, додано ширину спірної будівлі; розрахована таким шляхом ширина будівлі та земельної ділянки від межі земельної ділянки №22, співпадала із шириною належної позивачу земельної ділянки, яка вказана в технічній документації із землеустрою.

Посилання позивача щодо не зазначення яким саме вимірювальним інструментом користувалась посадова особа відповідача при розрахунку відсутності одного метру до межі, судом не береться до уваги, оскільки зазначення такої інформації в акті перевірки не є обов'язковим. Крім того, факт зведення будівлі на межі не заперечувався самим власником.

До матеріалів справи долучено матеріали фото-фіксації, які оглянуто під час судового засідання, з яких також вбачається відсутність одного метру до межі. Так, на фото, яке долучено до матеріалів справи (а.с. 182) ліворуч розташований будинок позивача, праворуч - огорожена сіткою земельна ділянка ОСОБА_4, між ними не вбачається відстань понад один метр, як того вимагають будівельні норми.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 3.25* ДБН 360-92**.

Щодо встановлених перевіркою порушень в частині зведення позивачем господарської будівлі по лінії забудови вулиці Трудова суд зазначає таке.

Положенням пункту 3.30 ДБН 360-92** визначено, що спорудження надвірних господарських будівель по лінії забудови вулиць і проїздів забороняється, їх треба зводити у глибині садиби з дотриманням санітарних і протипожежних вимог.

Перевіркою встановлено, що позивачем в порушення вимог пункту 3.30 ДБН 360-92**, зведено будівлю по лінії забудови вулиці Трудова, а не у глибині садиби з дотриманням санітарних і протипожежних вимог.

Судом критично оцінюється надана позивачем довідка Відділу житлово-комунального господарства, будівництва, інфраструктури, містобудування та архітектури від 06.12.2017 року, підписана головним архітектором Софіївської райдержадміністрації ОСОБА_6, містобудівна документація (генеральний план забудови населеного пункту) с.Зелений Гай відсутній і розроблятись не буде, оскільки зі змісту висновку сектору містобудування та архітектури Софіівської райдержадміністрації від 22.05.2014 року вбачається, що спірна земельна ділянка розташована відповідно затвердженій містобудівній документації та відповідає генеральному плану забудови с.Зелений Гай, тобто надані позивачем довідка та висновок за змістом суперечать один одному (а.с.28, 166).

У судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що вона дійшла висновку, що господарська будівля, збудована позивачем по лінії забудови вулиці Трудова с.Зелений Гай; через відсутність генерального плану за основу береться стала лінія забудови по всій вулиці ; при цьому огорожа сусідніх земельних ділянок на цій вулиці у цьому випадку береться за основу; збудована позивачем будівля знаходиться на одній лінії з огорожею суміжної земельної ділянки. Вказані обставини підтверджуються також матеріалами фотофіксації (а.с.182, 186, 187).

З матеріалів фотофіксації вбачається, що будівля позивача знаходиться на одній лінії також із огорожею земельної ділянки, власником якої є позивач (а.с.184).

На підставі викладеного суд дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 3.30 ДБН 360-92**.

Вина позивача щодо порушення будівельних норм підтверджується постановою відповідача від 29.08.2017 р., прийняту на підставі матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності прийнято постанову № 39/кр по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. 00 коп.

Судом не беруться до уваги надані позивачем докази скасування рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 20.02.2018 року постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.188-42 (невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду), оскільки вказана постанова про притягнення до відповідальності не стосується предмету спору.

Згідно з п.3 ч. 3 ст. 41 Закону № 3038, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до п. 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом.

Також, вони уповноважені видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Судом встановлено, що головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ ОСОБА_5 позивачу видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16.08.2017 року, у якому позивачу викладено вимогу усунути порушення відповідно до вимог діючого законодавства до 16.09.2017 року (а.с.55).

Враховуючи встановлені перевіркою порушення, оскаржений позивачем припис від 16.08.2017 року є правовірним, прийнятий відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Щодо позовної вимоги позивача зобов'язати відповідача ввести в експлуатацію господарську будівлю, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Софіївський район, с.Зелений Гай , вул. Трудова, 21 суд зазначає таке.

Згідно з ст. 32 Закону № 3038, усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Відповідно до ст. 31 Закону № 3038 проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Відповідно до ст. 1 Закону № 687 проект - документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

Водночас, відповідно до статті 27 Закону № 3038 забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 34 Закону № 3038- щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, право на виконання будівельних робіт надається замовнику після направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Таким чином, залежно від категорії складності об'єкту, його будівництво може здійснюватися на підставі проектної документації або на підставі будівельного паспорту та технічних умов. За умови будівництва об'єкту на підставі будівельного паспорту розроблення проекту будівництва не вимагається і здійснюється виключно за бажанням замовника, а право на початок виконання будівельних робіт надається за умови направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Судом встановлено, що позивачем до Департаменту ДАБІ направлено повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо індивідуального житлового будинку, яке зареєстроване відповідачем 08.09.2017 року № ДП 061172511642 (а.с. 68-69).

Відповідно до положень п. 3 ч. 7 ст. 36 Закону № 3038, право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Наказом Департаментом ДАБІ від 11.12.2017 року № 83-11 скасовано реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта за № ДП 061172511642 від 08.09.2017 року (а.с.70).

Судом також встановлено, що рішенням Департаменту ДАБІ від 14.02.2018 року скасовано дію будівельного паспорту забудови земельної ділянки від 09.09.2015 року № 14 Житловий будинок та господарські будівлі, с. Зелений Гай, вулиця Трудова, 21 замовник будівництва гр. ОСОБА_1 (а.с.130).

Відповідно до ч.5 та 6 ст. 39 Закону № 3038, датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, листами від 09.11.2017 року (а.с. 16) та від 24.11.2017 року (а.с.20) позивача повідомлено про повернення декларацій на доопрацювання.

Враховуючи наведені обставини а також зважаючи, що дію рішення про видачу будівельного паспорту від 09.09.2015 року № 14 скасовано, а інформація про такий будівельний паспорт не може бути включена до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту, вимога позивача про зобов'язання відповідача ввести в експлуатацію господарську будівлю, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Софіївський район, с.Зелений Гай, вул. Трудова, 21 на разі є передчасною.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, Дніпропетровський область, Софіївський район, смт. Софіївка, пров. Незалежності, 13) - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 05.03.2018 року.

Суддя ОСОБА_7