Постанова

від 20.06.2018 по справі 804/7412/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 червня 2018 рокусправа № 804/7412/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

суддя - доповідач: Олефіренко Н.А.

судді: Чабаненко С.В. Чумак С.Ю.

за участю секретаря судового засідання:ОСОБА_1

За участю:

Позивач - ОСОБА_2

Представник позивача - ОСОБА_3

Представник відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 р. (суддя Букіна Лілія Євгенівна) в адміністративній справі № 804/7412/17 за позовом ОСОБА_2 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області про скасування припису та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про скасування припису від 16.08.2017 року № 49/04-03-173, прийнятого Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у Дніпропетровській області та зобов'язати останнього ввести в експлуатацію господарську будівлю, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Софіївський район, с.Зелений Гай , вул. Трудова, 21.

Позиція позивача обґрунтовується тим, що збудував господарську будівлю на власній земельній ділянці у відповідності до вимог містобудівного законодавства та на підставі будівельного паспорту. Посилання відповідача, на встановлені перевіркою порушення норм будівельних правил в частині зведення такої будівлі по лінії забудови вулиці Трудова та по межі з сусідньою ділянкою вважає безпідставними у зв'язку з відсутністю плану забудови відповідного населеного пункту та наявності заяви власника суміжної земельної ділянки про відсутність претензій на введення будівництва по сусідству. Також вказує на порушення відповідачем пункту 6 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю в частині порушення строків проведення перевірки та відсутністю відповідного плану-графіку інспекції. Крім того зазначив, що декларація про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту, направлена на адресу Департаменту ДАБІ 13.09.2017 року, проте останній в її реєстрації протиправно відмовив.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.

На рішення суду першої інстанції надійшла апеляційна скарга за змістом якої апелянт зазначає про помилкові висновки суду першої інстанції які призвели до неправильного вирішення справи. Посилаючись на доводи викладені у позовній заяві просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове яким задовольнити позов в повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Під час апеляційного перегляду справи встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Софіївський район, с. Зелений Гай, вулиця Трудова, 21, кадастровий номер 1225282500:07:002:0001, площею 0,25 га, державну реєстрацію проведено Реєстраційною службою Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області 05.05.2015 року, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується копією свідоцтва про право власності

На підставі звернення мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1 гр.ОСОБА_6, на підставі наказу Державної архітектурно - будівельної інспекції України від 08.09.2015 року № 976 «Про удосконалення роботи із здійснення заходів державного архітектурно - будівельного контролю» та п.7 Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, відповідно до направлення від 03.08.2017 року № 142, Департаментом ДАБІ у період з 03.08.2017 року по 16.08.2017 року проведено позапланову перевірку на об'єкті будівництва за адресою: Дніпропетровська область, Софіївський район, с.Зелений Гай, вул. Трудова, 21.

За результатами перевірки складений акт дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт від 16.08.2017 року № 26, яким встановлено, що ОСОБА_2 збудовано господарську будівлю з порушенням вимог п.3.25* та п. 3.30 ДБН 360-92** «Планування і забудови міських і сільських поселень» , зокрема: господарська будівля зведена по лінії забудови вулиці Трудова та по межі з сусідньої земельною ділянкою № 20 по вул. Трудова, Дніпропетровська область, Софіївський район, с.Зелений Гай без дотримання встановленої відстань 1 м від межі з сусідньою земельною ділянкою для догляду за будівлею. Зазначені порушення зафіксовано фото-фіксацією.

До акту перевірки позивачем надано зауваження, в яких останній виразив незгоду щодо розташування збудованої будівлі по межі земельної ділянки вул. Трудова № 20, пославшись при цьому на письмову згоду від користувача цієї земельної ділянки.

До матеріалів справи долучено заяву (розписку) про відсутність претензій на ведення будівництва по-сусідству ОСОБА_7, згідно якої вона не заперечує щодо забудови ОСОБА_2 складського приміщення, з межами розміщення споруди на земельній ділянці погоджується.

Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до положень ч. 1 ст. 11 Закону України «Про будівельні норми» , застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення. Положення ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» , затверджені наказом Держкоммістобудування від 17.04.92 р. № 44 (далі - ДБН 360-92**), поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих міських і сільських поселень України та є обов'язковими для органів державного управління, місцевого і регіонального самоуправління підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об'єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських і сільських поселень. Положенням пункту 3.25* ДБН 360-92** передбачено, що для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 3.25* ДБН 360-92**.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

За змістом частини першої та другої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про архітектурну діяльність будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

У частині першій статті 25 Закону України Про основи містобудування визначено, що особи, винні у недотриманні державних стандартів, норм і правил при проектуванні і будівництві несуть відповідальність, передбачену законом.

Пунктом 3.25* Державних будівельних норм 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень , затверджених наказом Держкоммістобудування від 17 квітня 1992 року № 44 передбачено, що протипожежні розриви між будинками або окремо розташованими господарськими будівлями відповідно до ступеня їх вогнестійкості, а також віддаленість ємностей горючої рідини на присадибній ділянці (при опаленні будинків рідким паливом) слід приймати відповідно до протипожежних норм.

Протипожежні вимоги, зокрема, мінімальні протипожежні відстані між житловими будинками, громадськими і допоміжними будинками промислових підприємств становлять 6 метрів.

За змістом частини першої статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини першої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Софіївський район, с. Зелений Гай, вулиця Трудова, 21, кадастровий номер 1225282500:07:002:0001, площею 0,25 га, державну реєстрацію проведено Реєстраційною службою Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області 05.05.2015 року, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується копією свідоцтва про право власності.

Земельна ділянка, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Софіївський район, с. Зелений Гай, вулиця Трудова, 21, яка належить позивачу на праві власності, межує із земельною ділянкою, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Софіївський район, с. Зелений Гай, вулиця Трудова, 21, користувачем якої є ОСОБА_7. Позивач збудував будівлю на межі з її земельною ділянкою.

Отже, позивачем збудовано господарську будівлю без дотримання відповідної відстані від межі сусідньої земельної ділянки та по лінії забудови вулиці Трудова, що є порушенням вимог п.3.25* та п. 3.30 ДБН 360-92** «Планування і забудови міських і сільських поселень» .

Крім того встановлено відсутність підстав для реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта з огляду на скасування відповідного дозвільного документу що в свою чергу дає підстави вважати про наявність ознак самовільного будівництва.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач, здійснивши будівництво господарської споруди без дотримання умов збереження відстаней між будівлями, чим порушив вимоги законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, відповідальність за порушення яких передбачена частиною першою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Що стосується доводів позивача, відносно того, що відсутня технічна документація із землеустрою, відсутні зовнішні межі земельної ділянки в натурі, а тому, факт вчинення порушень п.3.25* ДБН 360-92** не підтверджений, слід зазначити, судами не досліджувалось питання дотримання меж земельних ділянок між його домоволодінням та домоволодіння сусідки сусідки, слід звернути увагу, що у пункті 3.25* Державних будівельних норм 360-92**, за порушення вимог якого складено спірну постанову, передбачено дотримання протипожежних розривів не лише між будинками, але й між окремо розташованими господарськими будівлями та п.3.30 - Спорудження надвірних господарських будівель по лінії забудови вулиць і проїздів забороняється, їх треба зводити у глибині садиби з дотриманням санітарних і протипожежних вимог. Допускається розміщення гаража по лінії забудови за умови погодження з місцевими органами архітектури і містобудування. Допускається прибудова господарських сараїв (у тому числі для худоби і птиці) до садибних і блокованих житлових будинків за проектами, затвердженими у встановленому порядку.

Додатково на спростування доводів апелянта слід додати, що за п. 3.25* Державних будівельних норм 360-92**протипожежні розриви між будинками або окремо розташованими господарськими будівлями відповідно до ступеня їх вогнестійкості, а також віддаленість ємкостей горючої рідини на присадибній ділянці (при опаленні будинків рідким паливом) слід приймати відповідно до протипожежних вимог (додаток 3.1). Розташування і орієнтація житлових та громадських будинків повинні здійснюватись з урахуванням забезпечення нормативної тривалості інсоляції та норм освітленості відповідно до "Санитарных норм и правил обеспечения инсоляцией зданий и территорий жилой застройки" та СНІП II-4-79 "Естественное и искусственное освещение" як в будинках, що будуються, так і в сусідніх житлових і громадських будинках. Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

Посилання апелянта на те, що припис неможливо виконати через відсутність порядку його виконання, колегія суддів відхиляє, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що позивачем вживалися якісь заходи з метою виконання приписів контролюючого органу.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються так, як є помилковими.

Із урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є безпідставним та необґрунтованим, а тому не підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 310, 316, 321, 325, 328, КАС, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року в адміністративній справі № 804/7412/ 17- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 20.06.2018 р. та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 21.06.2018 року.

Суддя - доповідач: Н.А. Олефіренко

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: С.Ю. Чумак