Рішення

від 25.05.2007 по справі 8/141/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/141/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.07                                                                                        Справа №  8/141/07

Суддя   

ПозивачДочірнє підприємство “Запорізький Облавтодор” Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, м. Запоріжжя

Відповідач Відкрите акціонерне товариство “Шляхово-будівельне управління № 22”, Запорізька область, Бердянський район, с.Луначарське   

Суддя

І.А. Попова

Представники

Позивача:Ткач Д.М., дов. № 15/62 від 17.10.2006 р.Дондик А.П., дов. № 17/06 від 07.10.2006 р.

Відповідача:Курдюков О.В. (в засіданні 03.05.2007 р.)Никоненко О.О., дов. № 341 від 18.05.2007 р.  

Заявлено позов про стягнення 155527 грн. 47 коп. боргу, 5883 грн. 41 коп. процентів річних, 22672 грн. 76 коп. втрат від інфляції грошових коштів.

Розгляд справи відкладався, в засіданні оголошувалися перерви, строк вирішення спору продовжено за клопотанням сторін відповідно до ст. 69 ГПК України. Вступну та резолютивну частити рішення оголошено в засіданні 25.05.2007 р.

Позивачем заявлено клопотання про збільшення розміру позовних вимог. Відповідно до ст. 22 ГПК України клопотання задоволено судом.

Розглядаються позовні вимоги про стягнення 281625 грн. 91 коп. основного боргу, 32246 грн. 12 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 10616 грн. 75 коп. річних процентів.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, відповідно до ст.ст. 526, 530, 615, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 222 ГК України.

В обґрунтування вимог зазначає, що на протязі 2004- 2005 років сторони по справі мали господарські відносини за умовами яких відповідачу поставлялися будівельні матеріали –бітум, щебінь, масло моторне, які прийняті відповідальною особою відповідача, а також надавалися автотранспортні послуги власним транспортом.

Впродовж зазначеного періоду часу сторони здійснювали взаєморозрахунки та заліки взаємних грошових вимог, неодноразово звіряли розрахунки, про що підписані відповідні акти. Позивач зазначає, що станом  на 17.05.2007 р. заборгованість відповідача за отримані товаро-матеріальні цінності складає 281625 грн. 91 коп., яку просить стягнути з останнього. Також до стягнення нараховано 32246 грн. 91 коп. втрат від інфляції грошових коштів за період з лютого 2005 р. до січня 2007 р. та 10616 грн. 75 коп. річних процентів, розрахованих за той же період прострочки оплати.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.05.2007 р. надав суду відзив, яким визнав наявність заборгованості перед позивачем за отримані товари та послуги станом на 01.01.2007 р. в сумі 194909 грн. 43 коп.

В судовому засіданні 22.05.2007 р. представник відповідача заявив про безпідставність позовних вимог. В обґрунтування  заперечень  вказує, що позивач не обґрунтував з посланням на норми діючого законодавства, які саме угоди відбулися між сторонами по справі. Зазначає, що наявні матеріали можуть свідчити про укладання будь-якої господарської угоди. Разом з тим, відповідачем заявлено клопотання про розстрочку виконання рішення.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріли справи, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з підстав, передбачених законом, а також з дій громадян і організацій. Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочини можуть вчинятися в усній та письмовій формі. При цьому письмовою формою вважається як підписання одного документу, так і обмін листами, телеграмами тощо, з яких вбачається, що сторони правочину досягли згоди по всіх істотних умовах, необхідних для договорів даного виду. Внаслідок вчинення правочину у сторін виникають певні зобов'язання. Зобов'язання відповідно до ст. 509 ЦК України –це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як свідчать вивчені матеріали, по накладним (оригінали оглянуті в судовому засіданні, копії наявні в матеріалах справи) позивач передавав, а відповідач приймав продукцію, що підтверджується довіреностями, виданими уповноваженій особі відповідача.

Відповідно до ст.. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона  (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Також, позивачем надавалися послуги власним автотранспортом, про що свідчать довідки про вартість виконаних робіт, які підписані сторонами без зауважень.  

Зазначені довідки (наявні в матеріалах справи) мають узгоджені умови, необхідні для договорів про надання послуг. Згідно до приписів ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Таким чином, суд доходить до висновку, що Дочірнім підприємством “Запорізький Облавтодор” та товариством “Шляхово-будівельне управління № 22” вчинено правочин купівлі-продажу внаслідок досягнення ними згоди по всіх істотних умовах, необхідних для укладення угод купівлі-продажу, а саме: щодо найменування продукції, ціни за одиницю виміру, загальній вартості, що підлягає сплаті та правочини з надання послуг, внаслідок досягнення ними згоди по всіх істотних умовах, необхідних для укладення угод з надання послуг, а саме: щодо виду робіт, ціни, кількості робіт (послуг).

Сторонами неодноразово здійснювалися звіряння взаєморозрахунків на підставі документів первинного бухгалтерського обліку –накладних, довіреностей, актів приймання-передачі, про що станом на 1 січня кожного року підписувалися акти.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Таким чином, суд вважає, що строк виконання зобов'язання щодо оплати товару та отриманих послуг визначається з моменту пред'явлення вимоги про оплату, тобто в семиденний строк з моменту направлення претензії № 13/1233 від 07.09.2006 р. з вимогою сплатити за отриманий товар та послуги.

Суд вважає, що згідно до доданих позивачем документів, розрахунку суми боргу, вимоги про стягнення з відповідача 281625 грн. 91 коп. боргу за товар та надані послуги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Доводи відповідача, викладені ним у відзиві на позові від 25.05.2007 р. спростовуються вищенаведеним, є хибними та не приймаються судом до уваги.

До стягнення позивачем також заявлено 322461 грн. 12 коп. втрат від інфляції грошових коштів та 10616 грн. 75 коп. процентів річних, розрахованих з лютого 2005 року. В цій частині вимоги суд вважає безпідставними. Оскільки строк виконання зобов'язань по сплаті за проданий відповідачу товар та надані послуги не був узгоджений сторонами в момент укладення угод, зобов'язання по оплаті виникли у відповідача після пред'явлення йому вимоги (претензія від 07.09.2006 р.). Несплата боргу впродовж 7 днів з дня пред'явлення вимоги вважається прострочкою зобов'язання. Таким чином, розрахунок втрат від інфляції грошових коштів та річних процентів, зроблений позивачем з лютого 2005 р. не відповідає приписам діючого законодавства та є необґрунтованим.

В позові про стягнення втрат від інфляції грошових коштів та річних процентів відмовляється.

Суд вважає за можливе з огляду на матеріальні інтереси сторін, їх господарські взаємовідносини, обставини справи та ступінь вини у виникненні спору, виконання рішення розстрочити на 6 місяців шляхом стягнення з відповідача щомісяця, починаючи з червня 2007 року по 46937 грн. 65 коп.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, ст. 205, 530 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Шляхово-будівельне управління № 22” (71154, Запорізька область, Бердянський район, с. Луначарське, вул. Космічна, 28, ЄДРПОУ 20503476, п/р 26002301160262 в філії ПІБ в м.Бердянську, МО 313117) на користь Дочірнього підприємства “Запорізький Облавтодор” Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, п/р 26007302000007 в філії АКБ “Трансбанк”, МФО 313991) 281625 грн. 91 коп. основного боргу, 2914 грн. 32 коп. судових витрат.

В частині стягнення основного боргу виконання рішення розстрочити на 6 місяців шляхом стягнення, починаючи з червня 2007 року, по 46937 грн. 65 коп. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                                І.А. Попова

Рішення підписано 11 червня 2007 року.