Рішення

від 26.03.2018 по справі 908/2358/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/159/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2018 Справа № 908/2358/17

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Т.А., при секретарі Вака В.С.

За участю представників:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/2358/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія-АГРО» (54000, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, будинок 143; адреса для листування: 25011, м. Кіровоград, вул. Генерала Родимцева, буд. 89, код ЄДРПОУ 35472893)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дружба» (72415, Запорізька область, Приазовський район, с. Ганнівка, вул. Леніна, буд. 39, код ЄДРПОУ 32060448)

про стягнення суми

СУТЬ СПОРУ:

27.11.2017 до господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія-АГРО» з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дружба» про стягнення з відповідача 452 108,65 грн.

Ухвалою від 27.11.2017 порушено провадження у справі № 908/2358/17, присвоєно справі номер провадження 24/159/17, розгляд справи призначено на 12.12.2017.

Ухвалою від 12.12.2017 розгляд справи відкладений на 09.01.2018.

Ухвалою від 09.01.2018 призначено у справі № 908/2358/17 підготовче засідання на 05.02.2018.

Ухвалою від 05.02.2018 відкладено підготовче засідання на 26.02.2018.

Ухвалою від 26.02.2018 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 26.03.2018.

У зв'язку з відсутністю представників сторін, враховуючи положення п. 3 ст. 222 ГПК України, розгляд справи здійснювався без допомоги звукозаписувального технічного засобу.

Позивач в судове засідання не прибув. В обґрунтування вимог позивач посилається на договір поставки від 11.04.2013 № ЗП-51/13, за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання передати у власність відповідача продукцію виробничо-технічного призначення, а відповідач зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього грошову суму на умовах зазначених в Договорі. Позивач виконав взяті на себе зобов'язання та поставив замовлений товар, а відповідач зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару не виконав. 18.12.2015 між сторонами укладено додаткову угоду № 2 про внесення змін та доповнень до договору поставки № ЗП-51/13 від 11.04.2013, якою сума заборгованості відповідача зафіксована у розмірі 452 108,65 грн., а кінцевий термін розрахунку визначено до 01.09.2016. сума боргу відповідачем не сплачена. У зв'язку з чим, позивач просить суд на підставі ст. ст. 3, 12, 13, 15, 16, 524, 525, 529, 610, 611, 692, 712 Цивільного кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувану ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника або ненадання витребуваних документів суд не попереджав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

В судовому засіданні 26.03.2018 суд визнав наявні документи достатніми для об'єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого, в порядку ст. ст. 185, 240 ГПК України, прийнято рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

11.04.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю Імперія-Агро (Постачальник) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дружба» (Покупець) укладено договір поставки № ЗП-51/13, за умовами якого (п. 1.1.) в терміни, визначені договором Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення, а Покупець зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену договором..

Відповідно до п. 2.2. договору, ціна продукції, що поставляється за цим договором, вказується у Додатках до Договору, в національній валюті України і визначається еквівалент у доларах США.

Загальна сума договору визначається сукупністю Додатків та/або накладних, та/або рахунків - фактур, що зазначені в п. 2.1. договору, та які є невід'ємною частиною цього договору. У випадку розбіжностей даних у Додатках щодо кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній, перевагу має видаткова накладна (п. 2.3. Договору).

Пунктом 3.1. договору сторони узгодили, що порядок розрахунків за поставлений товар визначається у додатках до даного договору.

Матеріали справи свідчать, що позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 195 925,87 грн. , що підтверджується видатковою накладною від 18.04.2013 № 732.

Проте, в порушення умов договору, відповідач частково здійснив оплату за отриманий товар на суму 88 777,76 грн., про що свідчать платіжні доручення від 15.04.2013 № 38 на суму 58 777,76, від 23.10.2013 № 159 на суму 10 000,00 грн. та від 27.11.2013 № 179 на суму 20 000,00 грн.

26.12.2013 товариством з обмеженою відповідальністю Імперія-Агро (Постачальник) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дружба» (Покупець) укладено додаткову угоду про зміну строків оплати за Договорами поставки № ЗП-51/13 від 11.04.2013, згідно якої (п. 1.) сторони, за взаємною згодою, домовились змінити дату остаточної оплати за отриманий Товар відповідно до Договору поставки № ЗП-51/13 від 11.04.2013 та додатків № 1 від 11.04.2013; № 2 від 16.07.2013; № 3 від 23.07.2013; № 5 від 22.08.2013 та вважати 15 серпня 2014 року датою остаточного розрахунку.

Покупець зобов'язується до дати зазначеної у п.1 даної ОСОБА_1 угоди, погасити виниклу заборгованість у розмірі 128 654,11 грн. та суму відсотків (36 % річних) за користування товарним кредитом у розмірі 41 031,62 грн., загальна сума оплати на 15.08.2014 становить 169 685,73 грн.

Листом від 25.06.2015 № 25/06, враховуючи відсутність оплати з боку відповідача, позивач повідомлено про наявність боргу, з урахування зростання курсу долара, у сумі 452 108,65 грн.

В свою чергу, у відповіді від 30.05.2015 № 5 на лист позивача від 25.06.2015 № 25/06 відповідач наявну заборгованість не заперечував та запропонував провести розстрочення заборгованості.

18.12.2016 сторони уклали додаткову угоду № 2 про внесення змін та доповнень до договору поставки № ЗП-51/13 від 11 квітня 2013 року, за умовами якої (п. 1.) сторони, беручи до уваги лист від покупця № 5 від 30.06.2015 за взаємною згодою, шляхом внесення змін та доповнень до діючого Договору поставки № ЗП-51/13 від 11 квітня 2013 року вирішили змінити дату остаточної оплати за отриманий товар згідно Договору та додатків № 1 від 11.04.2013, № 3 від 23.07.2013, № 5 від 22.08.2013, датою остаточного розрахунку вважати 01 вересня 2016 року.

Покупець зобов'язується до дати зазначеної у п п.1 даної ОСОБА_1 ОСОБА_2, погасити виниклу заборгованість у розмірі 452 108,65 грн. (еквівалент у доларах США 19 157,15 USD, курс на міжбанківській валютній біржі на день підписання даного додатку: 1 долар США - 23,60 грн.). У разі невиконання або несвоєчасного виконання п.2 даної ОСОБА_2, Постачальник залишає за собою право нарахування усіх штрафних санкцій передбачених Договором, а Покупець зобов'язується визнати такі нарахування правомірними та здійснити повний розрахунок з урахуванням штрафних санкцій 9п. 2). .

ОСОБА_1 угодою змінено лише п.п.11.2 Договору та п.1 ОСОБА_1 угоди від 26 грудня 2013 року до Договору, інші умови вищевказаного Договору не порушені даною ОСОБА_2 і залишаються незмінними, Сторони підтверджують по них свої зобов'язання (п. 3.).

ОСОБА_2 вступає в силу з моменту підписання її Сторонами і діє до повного виконання Сторонами зобов'язань по Договору № ЗП-51/13 від 11 квітня 2013 року, відповідно Договір № ЗП-51/13 від 11 квітня 2013 року з моменту підписання ОСОБА_2 діє в частині, що не суперечить їй (п.5).

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено свободу договору, за якою відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу п. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Строки здійснення розрахунків узгоджено сторонами, про що зазначалось вище.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Як слідує із статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав зобов'язання щодо поставки товару, у зв'язку з чим у відповідача виник обов'язок оплатити отриманий товар у визначені терміни.

Однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару, всупереч умов договору та вимог закону, у визначені строки не виконав, доказів суду не надав.

Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

За приписами статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 73, 77 ГПК України).

Позивачем надано суду відповідні докази, які підтверджують розмір боргу в сумі 452 108,65 грн.

Відповідач не надав суду доказів перерахування позивачу заявленої до стягнення суми.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 452 108,65 грн. є обґрунтованими, заснованими на законі, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі в сумі 6 781,64 грн. відноситься на відповідача.

Керуючись ст. ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дружба» (72415, Запорізька область, Приазовський район, с. Ганнівка, вул. Леніна, буд. 39, код ЄДРПОУ 32060448) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія-АГРО» (54000, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, будинок 143; адреса для листування: 25011, м. Кіровоград, вул. Генерала Родимцева, буд. 89, код ЄДРПОУ 35472893) -452 108 (чотириста п'ятдесят дві тисячі сто вісім) грн. 65 коп. боргу та 6 781 (шість тисяч сімсот вісімдесят одна) грн. 64 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 10.04.2018.

Суддя Т.А. Азізбекян