Рішення

від 13.04.2018 по справі 909/99/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.04.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/99/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Кудлейчук О.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк", пр. Перемоги, 107 А, м. Київ, 03115,

до відповідача: Фермерського господарства "Терра-Покуття", с. Завалля, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78364, керівник (засновник) ОСОБА_1, вул. Колгоспна, буд. 22, с. Бузовиця, Кельменецький район, Чернівецька область, 60142,

про стягнення заборгованості за договором про надання траншу № 302.45032/FW302.1037 від 30.04.2015 року, який є невід'ємною частиною рамкової угоди № FW302.1037 від 31.10.2014 року в сумі 3 570 920, 35 грн., з них: 2 594 544,73 грн. - капітал, 405 334,40 грн. - проценти, 152 060, 02 грн. - проценти за неправомірне користування кредитом, 418 981,20 грн. - пеня

за участю:

від позивача: представники не з"явились

від відповідача представники не з'явилися

встановив: Публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Фермерського господарства "Терра-Покуття" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання траншу № 302.45032/FW302.1037 від 30.04.2015 року, який є невід'ємною частиною рамкової угоди № FW302.1037 від 31.10.2014 року в сумі 3 570 920, 35 грн., з них: 2 594 544,73 грн. - капітал, 405 334,40 грн. - проценти, 152 060, 02 грн. - проценти за неправомірне користування кредитом, 418 981,20 грн. - пеня.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Рамкової угоди №FW302.1037 від 31.10.2014 та Договору про надання траншу №302.45032/FW302.1037 від 30.04.15 щодо погашення кредиту та відсотків за їх користування.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак надіслав на адресу суду заяву від 10.04.2018 (вх.№5627/18 від 10.04.18), в якій просить проводити судове засідання за відсутності представника ПАТ ПроКредит Банк , позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суду невідомі. Ухвала суду направлялась відповідачу на адресу, зазначену позивачем в позовній заяві у витязі з ЄДР, та повернута на адресу суду з відміткою: "За закінченням терміну зберігання".

До матеріалів справи (до позовної заяви) долучені належні докази виконання позивачем вимог ст.172 ГПК України - надіслання відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду. Відповідна ухвала суду надсилалася рекомендованим листом на адресу відповідача, яка є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: с. Завалля, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78364.

Неотримання кореспонденції суду (ухвали від 27.03.2018) відповідачем за юридичною адресою та повернення її до суду з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання "є наслідками діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання, тобто його власною волею. Відтак, відповідач вважається повідомленим про судовий розгляд належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов'язки, а відповідач, натомість проявив протиправну процесуальну бездіяльність.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. За таких обставин відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце судових засідань.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, надання відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

31.10.2014 між ПАТ "ПроКредит Банк" (Кредитор) та Фермерським господарством "Терра-Покуття" (Позичальник) укладено Рамкову угоду №FW302.1037 (далі - Угода), відповідно до якої Кредитор на підставі Угоди зобов'язується здійснювати кредитування Позичальника у межах лімітів умов кредитування у порядку і на умовах, визначених Угодою та Кредитними договорами, а Позичальник зобов'язується належно виконати усі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов'язань, а також належно виконувати усі інші зобов'язання, передбачені Угодою та Кредитними договорами (пункт 2.1 Угоди).

Згідно пункту 7.8. Угоди Сторони погодилися, що належним та достатнім доказом наявності, безспірності та розміру заборгованості Позичальника, наявності порушень Договорів є письмова довідка Кредитора.

У відповідності до пункту 9.2.2. Угоди щоразу у день настання строків погашення грошових зобов'язань забезпечувати належне їх погашення, здійснювати перевірку проведення погашення та його належності. У випадках настання обставин, що перешкоджають погашенню грошових зобов'язань позичальник зобов'язаний невідкладно вживати належних та достатніх заходів для усунення цих обставин.

30.04.2015 між ПАТ "ПроКредит Банк" (Кредитор) та Фермерським господарством "Терра-Покуття" (Позичальник) укладено Договір про надання траншу №302.45032/FW302.1037 (далі - Договір) відповідно до якого Кредитор на підставі та умовах Рамкової Угоди № FW302.1037 від 31.10.2014, а також цього Договору зобов'язується надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов'язується належно виконати усі умови, необхідні для його отримання, належно здійснювати погашення грошових зобов'язань та виконання усіх інших зобов'язань, передбачених Рамковою угодою та цим Договором.

Відповідно до пункту 2 Договору відповідачу було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту - 3 358 941 грн. 16 коп. , процентна ставка - 24,00 % річних, строк погашення - 48 місяців.

У пункті 7 Договору зазначено, що даний Договір є невід'ємною частиною Рамкової угоди, умови якого, вважаються умовами цього Договору і регламентують усі відносини між Сторонами, що виникли на підставі Договору.

Відповідно до умов Договору відповідач зобов'язався здійснювати своєчасне погашення кредиту та сплачувати усі інші, передбачені договорами платежі у порядку визначеному Договорами.

Відповідач порушив умови Договорів та вимоги законодавства, не забезпечив вчасне погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 3 570 920 грн. 35 коп.

Претензійним листом № 1-2/17/3737 від 13.12.17 позивач звернувся до відповідача із вимогою про повне дострокове погашення кредиту перед банком.

Однак, дана вимога залишена без відповіді та задоволення.

Станом на 12.02.2017 позивач визначив заборгованість відповідача за Договором про надання траншу №601.44407/FB601.672 від 30.04.2015, який є невід'ємною частиною Рамкової угоди №FW302.1037 від 31.10.2014 у розмірі3 570 920 грн. 35 коп., в тому числі:

-2 594 544 грн. 73 коп. - капітал;

- 405 334 грн. 40 коп. - проценти;

- 152 060 грн. 02 коп - проценти за неправомірне користування кредитом;

- 418 981 грн. 20 коп. - пеня.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до частин 1,3 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей визначених родовими ознаками, або зарахуванням грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Стаття 530 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання.

Частина 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту прав і інтересів особи як присудження до виконання обов'язку в натурі.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд прийшов до таких висновків.

Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі Рамкової угоди №FW302.1037 від 31.10.2014 та Договору про надання траншу. Свої зобов'язання за цими договорами позивач виконав належним чином.

Невиконання відповідачем належним чином своїх зобов'язань щодо повернення позивачу коштів є порушенням прав позивача на своєчасне і повне повернення сум кредиту. Відтак, позивач в порядку захисту своїх порушених прав відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України вправі вимагати від відповідача примусового виконання ним своїх зобов'язань в натурі шляхом стягнення з нього боргів у вигляді суми неповернутих кредитів.

Таким чином, заявлена позивачем у позові до стягнення з відповідача сума простроченої заборгованості за кредитом 2 594 544 грн. 73 коп. та заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі 405 334 грн. 40 коп. відповідає їх фактичним сумам.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач прострочив виконання грошових зобов'язань з повернення кредитних коштів та процентів за користування ними.

Відповідно до пункту 4.4. Рамкової угоди у випадку прострочення погашення кредиту позичальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі, що дорівнює визначеним відповідними Кредитними договорами процентам за користування даним кредитом за кожен календарний день прострочення, які обчислюються за методом факт/360 від суми залишку кредиту, строк погашення якого настав, з дати виникнення заборгованості до дати повного її погашення.

Пунктом 4.1. Рамкової угоди передбачено, що за користування кредитом Позичальник сплачує позивачу проценти, розмір яких було зазначено вище

Згідно частини 1 статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Суд здійснивши перерахунок нарахування відсотків за неправомірне користування кредитом в сумі 152 060 грн. 02 коп., вважає їх обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно пункту 10.2. Рамкової угоди передбачено, що у випадку прострочення встановлених Договорами строків погашення грошових зобов'язань Позичальник сплачує Кредитору штрафну пеню у розмірі 0,5 відсотків від суми непогашеної заборгованості, але не менше 15 гривень у еквіваленті валюти кредиту за кожний календарний день прострочення, включаючи день повного погашення заборгованості.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Здійснивши перерахунок нарахування пені, суд приходить до висновку про обгрунтованість їх нарахування та таких, що підлягають до задоволення в сумі 418 981 грн. 20 коп.

Відповідно до вимог ст. ст. 73, 74, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд у визначеному порядку встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з нормами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідач не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань по оплаті за Договорами.

З аналізу наведеного вище, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

У відповідності до ст.129 ГПК України, судовий збір по справі слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 16, 525, 526, 530, 536, 612, 629, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 20, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 73, 74, 77, 86, 129, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

задовольнити позов публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" до Фермерського господарства "Терра-Покуття" про стягнення заборгованості за договором про надання траншу № 302.45032/FW302.1037 від 30.04.2015 року, який є невід'ємною частиною рамкової угоди № FW302.1037 від 31.10.2014 року в сумі 3 570 920 грн. 35 коп., з них: 2 594 544 грн. 73 коп. - капітал, 405 334 грн.40 коп. - проценти, 152 060 грн. 02 коп. - проценти за неправомірне користування кредитом, 418 981 грн. 20 коп. - пеня.

Стягнути з Фермерського господарства "Терра-Покуття" (с. Завалля, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78364, код 36983439) на користь Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (пр. Перемоги, 107 А, м. Київ, 03115, код 21677333) 3 570 920 грн. 35 коп. (три мільйони п'ятсот сімдесят тисяч дев'ятсот двадцять гривень тридцять п'ять копійок) заборгованості за договором про надання траншу № 302.45032/FW302.1037 від 30.04.2015 року, який є невід'ємною частиною рамкової угоди № FW302.1037 від 31.10.2014 року , з них: 2 594 544 грн. 73 коп. (два мільйони п'ятсот дев»яносто чотири тисячі п'ятсот сорок чотири гривні сімдесят три копійки) - капітал, 405 334 грн.40 коп. (чотириста п'ять тисяч триста тридцять чотири гривні сорок копійки) - проценти, 152 060 грн. 02 коп. (сто п'ятдесят дві тисячі шістдесят гривень дві копійки) - проценти за неправомірне користування кредитом, 418 981 грн. 20 коп. (чотириста вісімнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят одна гривня двадцять копійок) - пеня та 53 563 грн. 81 коп. (п'ятдесят три тисячі п'ятсот шістдесят три гривні вісімдесят одна копійка ) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне рішення складено 13.04.2018

Суддя Фанда О.М.