Ухвала

від 13.04.2018 по справі 917/304/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову

13.04.2018 р. Справа № 917/304/18

м. Полтава

Суддя Солодюк О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗІНЬКІВСЬКА ЦЕГЛА" про забезпечення позову у справі № 917/304/18

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗІНЬКІВСЬКА ЦЕГЛА", вул. Гоголя, буд. 125, м. Зіньків, Зіньківський район, Полтавська область, 38100

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВАЕКОПРОДУКТ-2", провулок Перший Гоголя, буд. 10, м. Зіньків, Зіньківський район, Полтавська область, 38100

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1) Зіньківська районна державна адміністрація Полтавської області, вул.Воздвиженська,40, м.Зіньків, Полтавської області, 38100;

2) Комунальне підприємство "Реєстратор" Полтавської обласної ради, вул.Соборності, 60А, м. Полтава, 36014;

3) Головне управління Держгеокадастру у Полтавської області, вул.Уютна,23, м. Полтава, 36039

про визнання договору суборенди землі недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень згідно Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"

ВСТАНОВИВ:

Позивач 23.03.2018 р. звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсним договору суборенди землі, серія та номер: б/н, виданий 08.12.2017 р., укладений між орендодавцем: Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗІНЬКІВСЬКА ЦЕГЛА", код ЄДРПОУ: 31389310 та суборендарем: Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВАЕКОПРОДУКТ-2", код ЄДРПОУ: 36249767, за яким в суборенду передана земельна ділянка з кадастровим номером 5321310100:00:019:0101 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 34,458 га, який зареєстрований 08.12.2017 р. 15:59:11 державним реєстратором Зіньківської районної державної адміністрації Полтавської області ОСОБА_1, номер запису про інше речове право: 24041666 та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38792837 від 18.12.2017р. 13:57:49, прийняте ОСОБА_1, державним реєстратором Зіньківської районної державної адміністрації.

11.04.2018 р. позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов забороною Товариству з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВАЕКОПРОДУКТ-2", код ЄДРПОУ: 36249767, вчиняти будь-які дії, пов"язані з володінням чи користуванням земельною ділянкою з кадастровим номером 5321310100:00:019:0101 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 34,458 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Зіньківської міської ради Зіньківського району Полтавської області, як то обробіток землі, внесення добрив чи засобів захисту рослин, посів чи висадка сільськогосподарських культур та будь-які інші дії (роботи чи заходи), пов"язані з доступом до вказаної земельної ділянки чи її використанням у будь-який спосіб, посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки такий захід необхідно застосувати з метою забезпечення виконання позивачем умов договору оренди землі, укладеного з ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, за яким в оренду передана земельна ділянка з кадастровим номером 5321310100:00:019:0101 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 34,458 га, а також з метою недопущення збитків, які будуть завдані позивачу у разі неможливості використання даної земельної ділянки за її цільовим призначенням з вини відповідача.

Позивач також в заяві зазначає, що є підстави вважати, що відповідач керується наявністю зареєстрованого, але оспорюваного права суборенди землі та має намір протиправно використовувати земельну ділянку для вирощування сільськогосподарської продукції, оскільки позивачем не одержана відповідь на лист № 7 від 16.03.2018 р., направлений на адресу відповідача, з проханням надати позивачу копію договору суборенди землі б/н від 08.12.2017 р., який позивач просить визнати недійсним в судовому порядку.

Позивач в заяві вказує, що стосується зустрічного забезпечення, позивач пропонує вчинити дії для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов"язаних із забезпеченням позову, а саме, у разі вирішення спору на користь відповідача, передати останньому земельну ділянку з кадастровим номером 5321310100:00:019:0101 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 34,458 га у тому стані (оброблену чи вже засіяну сільськогосподарськими культурами), у якому вона буде на момент набрання рішенням суду законної сили. Сільськогосподарські роботи по вирощуванню с/г продукції позивач має намір здійснювати найманою технікою та з використанням ТМЦ на підставі господарських договорів з відтермінуванням оплати за ними до збору урожаю.

Здійснити зустрічне забезпечення шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів, позивач з поважних причин не має можливості, оскільки в останнього відсутні вільні обігові кошти, які він міг би використати з цією метою. Дана обставини пов"язана з тимчасовим призупиненням здійснення позивачем основного виду діяльності - виробництва цегли, черепиці та інших будівельних виробів із випаленої глини, - та відсутністю у зв"язку з цим будь-яких доходів.

Згідно ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред"явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (зі змінами та доповненнями) особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно п. 9 вищезазначеної постанови, виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності.

За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Якщо з урахуванням особливостей майна користування ним не тягне за собою його знищення або зменшення його цінності, то для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві користуватися таким майном підстави, як правило, відсутні.

Такі правила повинні застосовуватись і до інших осіб, яким на підставі статті 67 ГПК забороняється вчинення дій щодо предмета спору.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

З матеріалів справи № 917/304/18 вбачається, що спірна земельна ділянка була передана позивачем в суборенду Фермерському господарству "ДОЛЯ НОВА" по договору суборенди земельної ділянки від 29.12.2017р.

Звернувшись до суду з позовом про визнання недійсним договору суборенди землі, серія та номер: б/н, виданий 08.12.2017 р., укладеного між орендодавцем: Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗІНЬКІВСЬКА ЦЕГЛА" (позивачем) та суборендарем: Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВАЕКОПРОДУКТ-2"(відповідачем), існування та укладення якого заперечує позивач, останній, фактично намагається захистити своє право на передачу в суборенду земельної ділянки (в даному випадку - Фермерському господарству "ДОЛЯ НОВА" по договору суборенди земельної ділянки від 29.12.2017р.), оскільки договір суборенди земельної ділянки від 29.12.2017р. неможливо зареєструвати в зв'язку з реєстрацією в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та інших речових прав договору суборенди спірної земельної ділянки від 08.12.2017 р., який оспорює позивач.

Заявник (позивач) не надав суду доказів, що на даний час на спірній земельній ділянці відповідачем вчиняються будь-які дії щодо володіння та користування земельною ділянкою, як то обробіток землі, внесення добрив чи засобів захисту рослин, посів чи висадка сільськогосподарських культур та будь-які інші дії (роботи чи заходи), пов"язані з доступом до вказаної земельної ділянки чи її використанням у будь-який спосіб.

Договір суборенди земельної ділянки від 29.12.2017р., укладений між позивачем та Фермерським господарством "ДОЛЯ НОВА" не містить посилань на те, що на даній земельній ділянці знаходиться інший суб'єкт господарювання - відповідач.

Посилання позивача на те, що відповідач має намір протиправно використовувати земельну ділянку для вирощування сільськогосподарської продукції, оскільки позивачем не одержана відповідь на лист № 7 від 16.03.2018 р. з проханням надати позивачу копію договору суборенди землі б/н від 08.12.2017 р., є лише припущенням позивача, а не належним та допустимим доказом в даній заяві.

Крім того, подавши позов до суду про визнання недійсним договору суборенди землі від 08.12.2017 р. та уклавши договір суборенди земельної ділянки від 29.12.2017р. з Фермерським господарством "ДОЛЯ НОВА", позивач, посилаючись на те, що він є орендарем спірної земельної ділянки згідно договору оренди землі б/н від 06.11.2007 р., укладеного ним з Зіньківською районною державною адміністрацією, і має намір провести на спірній земельній ділянці сільськогосподарські роботи по вирощуванню с/г продукції, пропонує здійснити зустрічне забезпечення (ст.141 ГПК України), а саме, у разі вирішення спору на користь відповідача, передати останньому спірну земельну ділянку у тому стані (оброблену чи вже засіяну сільськогосподарськими культурами), у якому вона буде на момент набрання рішенням законної сили.

Суд не вбачає наявності зв'язку між заходом до забезпечення позову, який просить вжити позивач і предметом позовної вимоги, а також інших підстав для задоволення даної заяви, а тому дійшов висновку, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову забороною відповідачу вчиняти будь-які дії, пов"язані з володінням чи користуванням земельною ділянкою з кадастровим номером 5321310100:00:019:0101 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 34,458 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Зіньківської міської ради Зіньківського району Полтавської області, як то обробіток землі, внесення добрив чи засобів захисту рослин, посів чи висадка сільськогосподарських культур та будь-які інші дії (роботи чи заходи), пов"язані з доступом до вказаної земельної ділянки чи її використанням у будь-який спосіб необґрунтована, безпідставна і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст.136, 137, 140, 234 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання.

Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями) (ст.ст. 235, 255-256 ГПК України).

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Солодюк О.В.