Рішення

від 11.04.2018 по справі 915/97/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року Справа № 915/97/18

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області

у складі судді Фролова В.Д.

за участю секретаря судового засідання Кнауб А.А.

розглянувши матеріали справи № 915/97/18

за позовом: Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 (54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 73, код 02910048) в інтересах держави

в особі: Управління комунального майна Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміралсьька, 20), код 22440076

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал Побут Сервіс» (54046, м. Миколаїв, вул. Гагаріна, 77), код 39535291

про: стягнення орендної плати та неустойки в сумі 266397 грн. 25 коп.

ПРИСУТНІ:

від позивача - ОСОБА_1 довіреність №565/10/01/08/18 від 11.04.2018

від відповідача - представник не з'явився

Прокурор - Бескровна І.І. посвідчення №035058 від 13.08.2015 дійсне до 13.08.2020

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Управління комунального майна Миколаївської міської ради звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал Побут Сервіс» про стягнення з відповідача на користь Управління комунального майна Миколаївської міської ради грошових коштів в розмірі 266397 грн. 25 коп., з яких: 102500 грн. 77 коп. - орендна плата та 163896 грн. 48 коп. - неустойки за неповернення майна.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи №915/97/18 між суддями від 07.02.2018 головуючим суддею призначено ОСОБА_2

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.02.2018: відкрито провадження у справі; визначено справу №915/97/18 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження; підготовче засідання у справі призначено на 14 березня 2018 року о 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 14.03.2018, у зв'язку з неявкою представників позивача та відповідача в судове засідання, підготовче засідання відкладено на 28.03.2018 о 10 год. 40 хв.

Ухвалою суду від 28.03.2018 визначено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 11.04.2018 о 10 год. 50 хв.

Ухвали господарського суду Миколаївської області від 12.02.2018 року та від 14.03.2018 та від 28.03.2018 направлені на адресу відповідача повернулась до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» . За ініціативою суду було оглянуто витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про відповідача за допомогою офіційного сайту Міністерства юстиції України https://usr.minjust.gov.ua, відповідно до якого адреса відповідача: вул. Гагаріна, 77, м. Миколаїв. Тобто, ухвала суду направлялась на правильну адресу Відповідача.

Представник від відповідача повторно в судове засідання не з'явився.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов наступного висновку :

12 листопада 2015 року між Управлінням комунального майна Миколаївської міської ради (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Реал Побут Сервіс» (надалі - відповідач) було укладено договір оренди №7657 нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунального майна (надалі - договір), а саме нежитлове приміщення (будівля, споруда) площею 346,8 кв.м., розміщена за адресою: м. Миколаїв, вул. Біла на 1 поверсі 2 будинку, вартість якого визначена висновком експерта і становить 311000,00 грн. майно передається в оренду з метою використання - гаражування автотранспорту (розділ 1 договору).

Пунктами 2.1, 2.4, 2.7 договору передбачено, що відповідач вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна. У разі розірвання договору, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства відповідача, останній повинен повернути позивачу орендоване приміщення в 15 денний термін з дня

отримання заяви позивача за актом приймання-передачі приміщення. Майно вважається поверненим позивачу (балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

На виконання умов договору сторонами 12.11.2015 року підписано акт приймання-передавання нежитлового приміщення за договором оренди №7657 від 12.11.2015, розташованого та території КЖЕП Центрального района міста, за адресою: м. Миколаїв, Заводський район, вул. Біла,2 (а.с.15).

Згідно п.п. 3.1, 3.4 договору орендна плата визначається на підставі Положення про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, затвердженого рішенням міської ради від 20.10.2011 №10/15, і становить без ПДВ за перший місяць оренди 6628,19 грн. Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до пункту 3.9 договору оренди у разі припинення (розірвання) договору оренди відповідач сплачує орендну плату за користуванням майном за час прострочення до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє відповідача від обов'язку сплатити заборгованість з орендної плати в повному обсязі та відшкодувати збитки відповідно до чинного законодавства.

Однак відповідач свого грошового зобов'язання за договором, щодо сплати орендної плати за користування майном що належить до комунального майна, не виконував.

Пунктом 10.5 договору передбачено, що у разі закінчення строку дії договору, він продовжується шляхом укладання додаткової угоди за умови письмового звернення позивача.

11.04.2017 та 13.07.2017 року позивач направлено відповідачу листи про погашення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди комунального майна та повернення орендованого майна (а.с.19-20).

Крім того, рішення господарського суду Миколаївської області від 01.03.2017 у справі №915/100/17 зобов'язано ТОВ «Реал Побут Сервіс» повернути майно по вулиці Біла,2 м. Миколаєва.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань передбачених п.5.2 договору, щодо своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати, утворилась заборгованість у період з 01.01.2017 по 31.12.2017 в розмірі 102500,77 грн.

На час розгляду справи вказана заборгованість відповідачем не погашена.

У зв'язку з ухиленням відповідача від виконання своїх договірних зобов'язань прокурор в інтересах позивача звернувся до суду з даним позовом.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частинами 1,6 ст. 283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1, 2, 7 ст.193 ГК України cуб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За приписами ч.1 ст.286 Господарського кодексу України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності .

Всупереч вимогам чинного законодавства та умовам Договору оренди, відповідачем не погашено заборгованість по орендній платі за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 в розмірі 102500,77 грн.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування заборгованості зі сплати орендних платежів, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, відповідачем не заперечені, отже, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Частиною 1 статті 624 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується позивачем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожен день прострочення, включаючи дату та час зарахування відповідної суми на розрахунковий рахунок позивача.

Крім того, відповідач орендоване за договором майно не повернув позивачу за актом приймання-передачі, дану інформацію не спростував.

Так позивачем нарахована Відповідачу 163896,48 грн. - неустойка за період з 01.03.2017 по 31.12.2017, які підтверджена розрахунком позивача, відповідачем не заперечені а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ч.1 ст. 74 ГПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не оспорив.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 86 ГПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів

Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню повністю, судові витрати, згідно ст.129 ГПК (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017), слід покласти на відповідача.

В судовому засіданні 11.04.2018, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал Побут Сервіс» (54046, м. Миколаїв, вул. Гагаріна, 77, код 39535291) на користь Управління комунального майна Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміралсьька, 20, код 22440076) грошові кошти в розмірі 266 397 (двісті шістдесят шість тисяч триста дев'яносто сім) грн. 25 коп., у тому числі 102 500 (сто дві тисячі п'ятсот) грн. 77 коп. орендної плати та 163 896 (сто шістдесят три тисячі вісімсот дев'яносто шість) грн. 48 коп. - неустойки за неповернення майна, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату судового збору в сумі 3995 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 96 коп..

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 13 квітня 2018 року.

Суддя В.Д. Фролов