Ухвала

від 13.04.2018 по справі 911/710/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"13" квітня 2018 р. Справа № 911/710/18

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Розвитку

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива

про стягнення 260 209, 49 грн.

встановив:

Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 Розвитку звернулося до господарського суду Київської області із позовною заявою № 14518 від 27.03.2018 (вх. № 737/18 від 10.04.2018) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива 260 209, 49 грн. заборгованості за кредитним договором № MKLVU2.28372.004 від 30.03.2012.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що зазначена позовна заява не може бути прийнята судом до провадження з підстав невідповідності її вимогам, викладеним у статтях 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

Частиною 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, заявником у переліку додатків, що додаються до позовної заяви, серед іншого, зазначено про копію постанови правління НБУ № 914 від 21.12.2015 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ ВБР і копію наказу ФГВФО № 441 від 22.12.2015 Про початок процедури ліквідації ПАТ ВРБ та делегування повноважень ліквідатора банку , проте вказаних документів матеріали позовної заяви № 14518 від 27.03.2018 (вх. № 737/18 від 10.04.2018) не містять, що також підтверджується актом канцелярії господарського суду Київської області № 07-13/56/2018 від 10.04.2018.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір .

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставку судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік у 2018 році з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1 762, 00 грн.

З позовних матеріалів вбачається, що предметом спору у даній справі є вимога майнового характеру про стягнення 260 209, 49 грн.

Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання даної позовної заяви становить 3 903, 14 грн.

Проте, заявником до позовної заяви № 14518 від 27.03.2018 (вх. № 737/18 від 10.04.2018) не надано жодних документів, які підтверджують сплату ним судового збору.

Разом з тим, заявник у пункті 2 прохальної частини позовної заяви № 14518 від 27.03.2018 (вх. № 737/18 від 10.04.2018) просить суд відстрочити до розгляду справи по суті сплату судового збору за подання Публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 Розвитку позовної заяви про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива заборгованості за кредитним договором № MKLVU2.28372.004 від 30.03.2012.

Статтею 8 Закону України Про судовий збір передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що норми ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір містять вичерпний перелік підстав, за яких суд може відстрочити сплату судового збору на певний строк.

Проте, заявник у позовних матеріалах не зазначив жодної із підстав, передбачених ст. 8 Закону України Про судовий збір та не надав доказів на підтвердження будь-якої із таких підстав, посилання заявника на скрутний матеріальний стан не є підставою для відстрочення сплати судового збору в розумінні норми ст. 8 Закону України Про судовий збір .

Як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі Пелевін проти України (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення від 28 травня 1985 року у справі Ешингдейн проти Сполученого Королівства (пункт 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).

З огляду на вищезазначене, враховуючи основні засади судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, вимога Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Розвитку про відстрочення до розгляду справи по суті сплату судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, у зв'язку з вищезазначеним, позовна заява Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Розвитку № 14518 від 27.03.2018 (вх. № 737/18 від 10.04.2018) підлягає залишенню без руху.

Разом з тим, суд зазначає, що вищевказані недоліки позовної заяви повинні бути усунуті Публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 Розвитку у строк, що не повинен перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху у спосіб надання суду: оригіналу документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, а також доказів, що зазначені у переліку до позовної заяви та не додані, а саме: копії постанови правління НБУ № 914 від 21.12.2015 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ ВБР і копії наказу ФГВФО № 441 від 22.12.2015 Про початок процедури ліквідації ПАТ ВРБ та делегування повноважень ліквідатора банку .

Роз'яснити заявнику, що в разі не усунення всіх зазначених недоліків у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із нею згідно ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні вимоги Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Розвитку про відстрочення до розгляду справи по суті сплату судового збору.

2. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Розвитку № 14518 від 27.03.2018 (вх. № 737/18 від 10.04.2018) залишити без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Ухвалу підписано 13.04.2018.

Суддя Т.В. Лутак