Рішення

від 18.06.2018 по справі 911/710/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2018 р. Справа № 911/710/18

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., за участю секретаря судового засідання Гришко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Банк Розвитку

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива

про стягнення 260 209, 49 грн.

Представники:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: не з'явилися

Обставини справи:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 260 209, 49 грн. заборгованості за кредитним договором № MKLVU2.28372.004 від 30.03.2012, з яких: 65 989, 96 грн. - поточна заборгованість за кредитом, 119 721, 01 грн. - поточна заборгованість за процентами по кредиту та 74 498, 52 грн. - пеня.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати нарахованих процентів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.04.2018 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 24.05.2018 та витребувано у сторін певні документи.

До господарського суду Київської області від позивача надійшли додаткові пояснення та документи по справі (вх. № 9589/18 від 21.05.2018), а також клопотання про долучення до матеріалів справи документів (вх. № 9880/18 від 24.05.2018).

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.05.2018 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 18.06.2018.

07.06.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява вих. № б/н від 05.06.2018 (вх. № 10711/18 від 07.06.2018) про приєднання документів до матеріалів справи, у якій він, крім іншого, зазначає, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить розглядати справу без участі представника Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Банк Розвитку .

Представники сторін, належним чином повідомлені про час, дату і місце розгляду справи, у судове засідання 18.06.2018 не з'явилися, відповідач причин неявки суду не повідомив та відзиву на позовну заяву не надіслав.

Враховуючи, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 та ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 18.06.2018, відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом ухвалено рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

30.03.2012 між сторонами укладено кредитний договір № MKLVU2.28372.004, за умовами якого позивач надає відповідачу у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (надалі - кредит) на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.1.1 договору кредит надається у розмірі 150 000, 00 грн.

Згідно з п. 1.1.2 договору термін користування кредитом до 29.12.2012.

Пунктом 1.1.3 договору передбачено, що процентна ставка за користування кредитом 19,00 % річних.

Відповідно до п. 2.3 договору моментом (днем) надання кредиту вважається день перерахування грошових коштів на відповідні рахунки, визначені в заяві відповідача.

Згідно з п. 2.4 договору період сплати комісії та відсотків: з 1-го по 20-те число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання даного договору. Заборгованість за відсотками погашається в сумі залишку на 1-ше число кожного поточного місяця за попередній місяць, починаючи з дати підписання даного договору. При несплаті комісії та відсотків у зазначений строк вони вважаються простроченими.

Пунктом 2.7 договору передбачено, що розрахунок відсотків за користування кредитом здійснюється щодня з дати списання коштів з позичкового рахунку до останнього дня місяця (включно). Розрахунок відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 2.8 договору нарахування відсотків здійснюється щоденно, при цьому відсотки розраховуються за непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається.

Згідно з п. 4.2.1 договору відповідач зобов'язався здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати нараховані проценти та комісії, використати кредит за цільовим призначенням та виконувати всі свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що за порушення строків погашення кредиту позивач нараховує відповідачу відсотки в розмірі подвійної процентної ставки, що встановлена в п. 1.1.3 цього договору, від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення. При розрахунку приймаються: рік - 360 днів, місяць - рівний календарній кількості днів.

Відповідно до п. 6.4 договору за порушення строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісії позивач має право нарахувати відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно з п. 7.1 договору цей договір набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання відповідачем своїх зобов'язань за цим договором.

Пунктом 8.6 договору передбачено, що строк позовної давності до вимог за цим договором (в тому числі щодо стягнення неустойки) становить 10 років.

Додатковою угодою № 1 від 13.09.2012 та додатковою угодою № 2 від 16.10.2013 сторони внесли певні зміни до кредитного договору № MKLVU2.28372.004 від 30.03.2012, зокрема, збільшили процентну ставку за користування кредитом з 19 % річних до 22 % річних і в подальшому до 24 % річних.

На виконання умов кредитного договору № MKLVU2.28372.004 від 30.03.2012 позивач надав відповідачу кредит у розмірі 150 000, 00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками.

Проте, відповідач свої зобов'язання по своєчасному погашенню кредиту та нарахованих процентів за користування кредитом виконав частково, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість перед позивачем, а саме: поточна заборгованість за кредитом у розмірі 65 989, 96 грн. та поточна заборгованість за процентами по кредиту у розмірі 119 721, 01 грн., що і стало підставою для звернення останнього з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення кодексу, що регулюють позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно з ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом положень статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, у судове засідання своїх представників не направив, належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ним зобов'язань за кредитним договором № MKLVU2.28372.004 від 30.03.2012 суду не надав.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що відповідач у встановлений договором строк не здійснив повернення кредиту та не сплатив проценти за його користування, борг перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, відповідачем не спростований, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 65 989, 96 грн. поточної заборгованості за кредитом та 119 721, 01 грн. поточної заборгованості за процентами по кредиту є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач, на підставі п. 6.4 договору, за порушення строків сплати процентів за користування кредитом, просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення, яка за розрахунком позивача складає 74 498, 52 грн. за період з 21.08.2012 по 19.03.2018 від прострочених сум процентів за користування кредитом за кожний поточний місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено розрахунок пені, здійснений позивачем, та встановлено, що він відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 260 209, 49 грн. заборгованості за кредитним договором № MKLVU2.28372.004 від 30.03.2012, з яких: 65 989, 96 грн. - поточна заборгованість за кредитом, 119 721, 01 грн. - поточна заборгованість за процентами по кредиту та 74 498, 52 грн. - пеня, є доведеними, підтверджені доказами і підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73-74, 76-79, 86, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Банк Розвитку задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива (96581, Автономна Республіка Крим, Сакський район, село Вітине, вулиця Гагаріна, будинок 6, ідентифікаційний код - 31883846) на користь Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Банк Розвитку (01135, місто Київ, вулиця Чорновола В'ячеслава, будинок 25, ідентифікаційний код - 36470620) 65 989 (шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 96 коп. - поточної заборгованості за кредитом, 119 721 (сто дев'ятнадцять тисяч сімсот двадцять одна) грн. 01 коп. - поточної заборгованості за процентами по кредиту, 74 498 (сімдесят чотири тисячі чотириста дев'яносто вісім) грн. 52 коп. - пені та 3 903 (три тисячі дев'ятсот три) грн. 14 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 19.06.2018.

Суддя Т.В. Лутак