Рішення

від 11.04.2018 по справі 918/932/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 квітня 2018 р. Справа № 918/932/17

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В. при секретарі Ярощук О.П. розглянувши у загальному позовному провадженні справу

за позовом Заступник керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах в особі Рівненська міська рада

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Майновий комплекс "Дубенський"

про стягнення збитків у формі упущеної вигоди в сумі 347 028, 37 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: представник Чепель М.І.

від відповідача: представник не з"явився

від органу прокуратури : Кондратюк А.В.

Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтями 35, 37 ГПК України відсутні.

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Рівненської місцевої прокуратури (надалі Прокурор, Прокуратра) в інтересах держави в особі Рівненської міської ради (надалі Позивач, Рада) звернувся в господарський суд Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майновий комплекс "Дубенський" (надалі Відповідач, Товариство, ТзОВ "МК "Дубенський") в якому просить стягнути з останнього на користь Рівненської міської ради збитки у формі упущеної вигоди у сумі 368 425 грн. 10 коп..

Позовні вимоги Прокурор мотивує ти, що ТзОВ Майновий комплекс Дубенський , як замовник будівництва торгово-житлового комплексу з кафе на вул.Дубенській, 7 в м.Рівне (І черга), не сплатило пайовий внесок у розмірі 368 425 грн. 10 коп..

До закінчення підготовчого засідання Заступник керівника Рівненської місцевої прокуратури подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог в які просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майновий комплекс "Дубенський" на користь Рівненської міської ради збитки у формі упущеної вигоди у сумі 347028, 37 грн. мотивуючи тим, що Позивач допустив помилку в розрахунках розміру пайового внеску.

Відповідач відзиву на позов суду не надав, явку представника в судове засідання повторно не забезпечив, причини неявки суду не повідомив.

До господарського суду повернулися ухвала суду від 13 та 28 березня 2018 року про призначення до розгляду справи, які направлялась на адресу відповідача, вказану в позовній заяві та Витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - м.Рівне, вул.Дубенська, будинок 7, з відміткою поштового відділення "по закінченню терміну зберігання".

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того частиною сьомою статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином суд вважає, що відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, з"ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі та ознайомившись з ними, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

За результатами опрацювання Рівненською місцевою прокуратурою відомостей Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради та Управління ДАБІ у Рівненській області, виявлено ряд завершених об'єктів будівництва на території міста Рівне, замовники будівництва яких не залучені до пайової участі в розвитку інфраструктури міста. Зокрема, відповідно до листа Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради №01-11/2254 від 30.11.2017, ТзОВ Майновий комплекс Дубенський як замовник будівництва не сплатило пайовий внесок у розмірі 347028, 37 грн..

Так, 30.12.2014 Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області (далі - Інспекція) зареєстровано декларацію РВ 143143640903 про готовність до експлуатації об'єкту - продовження самочинно розпочатого будівництва торгово-житлового комплексу з кафе на вул.Дубенській, 7 в м.Рівне (І черга), замовником якого є ТзОВ Майновий комплекс Дубенський .

Згідно зі ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон), замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Відповідно до ч. 9 ст. 40 Закону, кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Згідно із ч. 1 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Рішенням Рівненської міської ради за № 2703 від 27.12.2012 затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Рівного (далі - Порядок), відповідно до п. 1.3 якого, дія цього Порядку поширюється на замовників будівництва, які здійснюють будівництво на території міста Рівного, за винятком тих, що визначені пунктом 1.5 цього Порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Закону України Про місцеве самоврядування , акти ради, сільського,- селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Таким чином, ТзОВ Майновий комплекс Дубенський , всупереч вимогам чинного законодавства, не виконало обов'язок звернутися до органу місцевого самоврядування та взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Разом з тим, ТзОВ Майновий комплекс Дубенський з відповідною заявою до Рівненської міської ради чи до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради не звертався та відповідний договір пайової участі не укладав.

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Враховуючи викладене та той факт, що у строк, визначений чинним законодавством (зокрема, до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію) ТзОВ Майновий комплекс Дубенський не виконало зобов'язання та не уклало договір з Рівненською міською радою на оплату коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста та, відповідно, не сплатило 347028,37 грн. пайової участі у розвитку інфраструктури міста Рівного, вказана сума коштів повинна бути стягнута з останнього в судовому порядку.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

Оскільки відповідач (ТзОВ Майновий комплекс Дубенський ) не звернувся до Рівненської міської ради чи до управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради та не уклав договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Рівне, що свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору.

Таким чином, неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до Рівненської міської ради із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Рівненська міська рада позбавлена права отримати відповідну суму коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.

Дана правова позиція наведена у постанові Верховного суду України від 22.03.2017 у справі № 908/312/16 (№ 3-1553гс16).

Відповідно до ч. 6 ст. 40 Закону, граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати 10 відсотків від загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта для нежитлових будівель та споруд та 4 відсотки - для житлових будинків.

Водночас, у декларації про готовність об'єкту до експлуатації кошторисна вартість будівництва не визначена.

Згідно із п. З Порядку розрахунку пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури міста Рівного в разі будівництва об'єктів, загальна кошторисна вартість яких згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами не визначена, розмір пайової участі визначається за формулою: ПУ = (П х О - Вз - Вбм - Вім ) х 10 % (або інша кількість відсотків), у якій:

П - площа об'єкта будівництва у метрах квадратних, визначена відповідно до державних будівельних норм (у разі здійснення житлового будівництва враховується загальна площа житла; у разі здійснення добудови враховується тільки площа тієї частини об'єкта, що добудовується).

О - норматив для одиниці створеної потужності, затвердженої рішенням Рівненської міської ради, що діє на дату укладення договору про пайову участь між замовником та Рівненською міською радою;

Вз - витрати, пов'язані з придбанням та виділенням земельної ділянки;

Вбм - витрати, пов'язані зі звільненням будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж;

Вім - витрати на влаштування внутрішньо- та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій;

10 % (або інша кількість відсотків) - відсоток від вартості будівництва, визначений згідно з пунктом 2.4 Порядку залучення, розрахунок розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Рівного, затвердженого рішенням Рівненської міської ради.

Відповідно до п.5 рішення Рівненської міської ради №2703 від 27.12.2012 та п. 2.4 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Рівного, пайову участь замовника в розвитку інфраструктури міста Рівного (у відсотках від загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта) для будівництва житла затверджено у розмірі 1,5%, а для будівництва комерційних та промислових об'єктів - 3%, що відповідає положенням Закону.

Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради проведено розрахунок величини пайової участі, з врахуванням площі об'єкта будівництва та нормативу для одиниці створеної потужності, дійсним на момент введення об'єкту в експлуатацію.

При цьому розрахунок пайового внеску зроблено Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради відповідно до кошторисної вартості будівництва за затвердженою проектною документацією згідно отриманих копій декларації про готовність об'єкта до експлуатації, без врахування витрат на придбання (виділення) земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель та споруд, спорудження об'єктів інженерної інфраструктури.

Для замовника будівництва (ТзОВ "Майновий комплекс "Дубенський"), в якого кошторисна вартість не визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, розрахунок розміру пайового внеску здійснений із застосуванням нормативу для одиниці створеної потужності, затвердженої рішенням Рівненської міської ради (5227 грн.).

Разом з тим, Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Рівного, затверджений рішенням Рівненської міської ради від 27.12.2012 року № 2703 „Про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Рівного" не надає можливість застосовувати різні відсоткові ставки пайової участі для розрахунку її величини у разі будівництва об'єкта з приміщеннями різного функціонального призначення. А тому за основу потрібно брати код класифікації будівель і споруд згідно Державного класифікатора будівель і споруд, затвердженого Наказом Держстандарту України від 17.08.2000 №507. Аналізуючи декларацію про готовність об'єкта до експлуатації PB 143143640903 від 30.12.2014 (продовження самочинно розпочатого будівництва торгово-житлового комплексу з кафе (І черга) за адресою: м. Рівне, вул. Дубенська, 7, замовник - ТзОВ "Майновий комплекс "Дубенський"), код об'єкта - 1122.1 (Будинки багатоквартирні масової забудови, згідно Державного класифікатора будівель і споруд). Враховуючи вищевикладене, розрахунок величини пайової участі замовника будівництва (суми збитків) по вищевказаному об'єкту є наступним::

ПУ = (Г1 х О - Вз - Вбм - Вім ) х 1,5 %

ПУ = (4426,1 х 5227 - 0,00 - 0,00 - 0,00 ) х 1,5 % = 347 028 грн. 37 коп.

Таким чином, відповідно до розрахунку, розмір пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Рівне, який повинне сплатити ТзОВ Майновий комплекс Дубенський , складає 347028,37 грн..

Оскільки договір про пайову участь не укладено саме внаслідок протиправної бездіяльності ТзОВ Майновий комплекс Дубенський , зазначена сума являється збитками у формі упущеної вигоди, яку б Рівненська міська рада могла отримати при укладанні відповідного договору.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ст. 23 Закону України Про прокуратуру , представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із частинами З, 4 ст.53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Разом з тим, поняття інтереси держави , відповідно до Рішення Конституційного суду України №3-рп/99 від 08.04.1999, є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

В п. З зазначеного рішення Суд в загальному, не пов'язуючи вказане поняття з конкретними нормами, які підлягали тлумаченню, вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Відповідно до п. 4-1 ч. І ст.71 Бюджетного кодексу України, кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту спрямовуються до бюджету розвитку місцевого бюджету.

Частиною 3 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Бюджетом розвитку, згідно з п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , визнаються доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку та зміцнення матеріально-фінансової бази.

Пред'являючи позов в інтересах держави в особі Рівненської міської ради, Рівненська місцева прокуратура правомірно виходить з того, що несплата пайового внеску на розвиток інфраструктури міста Рівне завдає майнову шкоду міській раді, яка внаслідок цього позбавлена можливості виконувати покладені на неї функції та реалізувати фінансово-економічні повноваження, здійснювати заходи щодо розвитку інфраструктури міста, а уповноваженим органом не вживаються заходи щодо захисту його інтересів.

Функціонування місцевого самоврядування в Україні, матеріальною і фінансовою основою якого є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля - гарантується державою.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ст.ст. 7 та 142 Конституції України, держава гарантує існування місцевого самоврядування в Україні та бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

Відповідно до ст.62 Закону України Про місцеве самоврядування , держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

Таким чином, ненадходження коштів зі сплати пайового внеску на розвиток інфраструктури міста перешкоджає належному функціонуванню органу місцевого самоврядування, що порушує інтереси держави.

Відтак звернення прокурора до суду спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час здійснення містобудівної діяльності.

Суд звертає увагу, що згідно із п.54 рішення Європейського суду з прав людини у справі Трегубенко проти України від 02.11.2004, правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес .

Оскільки кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту спрямовуються до бюджету розвитку м.Рівне, Рівненська міська рада як представницький орган місцевого самоврядування є органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Заступник керівника Рівненської місцевої прокуратури Рівненська міська рада довели належними та допустимими доказами протиправну форму поведінки відповідача, внаслідок якої Рівненська міська рада була позбавлена права отримати відповідну суму коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди, а відтак позовні вимоги грунтуються на законі, є правомірними, і, відповідно, підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.4 Закону України Про судовий збір , за подання зазначеної позовної заяви підлягає сплаті 5 205,43 грн. судового збору.

Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України, судовими витратами вважається в тому числі і судовий збір. Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, при вирішенні даного спору на користь позивача, згідно із ст.129 ГПК України, відповідач - ТзОВ Майновий комплекс Дубенський зобов'язане відшкодувати сплачений прокуратурою Рівненської області судовий збір у сумі 5 205,43 грн..

Керуючись статями 129, 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майновий комплекс "Дубенський" (вул. Дубенська, 7, м. Рівне, 33001 тел. (0362) 26-25-25, ел.адреса: nzag@city-adm.rv.ua, код ЄДРПОУ 39417218) на користь Рівненської міської ради (вул. Соборна, 12-а, м. Рівне, 33028 код ЄДРПОУ 34847334) збитки у формі упущеної вигоди у сумі 347028 (триста сорок сім тисяч двадцять вісім) грн. 37 коп..

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майновий комплекс "Дубенський" (вул. Дубенська, 7, м. Рівне, 33001 тел. (0362) 26-25-25, ел.адреса: nzag@city-adm.rv.ua, код ЄДРПОУ 39417218) на користь прокуратури Рівненської області (м.Рівне, вул. 16 Липня, 52 р/р 35214079015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, в Головному Управлінні Державної Казначейської служби України, код класифікації видатків 2800) судовий збір в розмірі 5 205 (п"ять тисяч твісті п"ять) грн. 43 коп. за подання позовної заяви.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 13 квітня 2018 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.