Постанова

від 10.04.2018 по справі 638/12996/15-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Семіряд І.В.

10 квітня 2018 р. м. ХарківСправа № 638/12996/15-а Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Курило Л.В.,

суддів: Бартош Н.С. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання - Струкової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.02.2017р. (дата виготовлення повного тексту не зазначена) по справі № 638/12996/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський завод залізничної техніки"-

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 р. ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова (далі по тексту - УПФ України в Дзержинському районі м. Харкова, відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 22.06.2015 р., зарахувавши в пільговий стаж періоди роботи з 02.11.1985 р. по 21.09.1992 р. і з 19.01.2006 р. по 18.04.2007 р.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.09.2015 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2015р., позов задоволено частково.

Визнано нечинним рішення Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова від 10.07.2015 р. щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії за Списком №1.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №1 період роботи з 02.11.1985 р. по 21.08.1992 р., з 19.01.2006 р. по 09.08.2006 р., з 10.08.2006 р. по 18.04.2007 р. на посаді плавильника металу та сплавів та коваля-штампувальника в військовій частині Т-0800). У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.07.2016 р. постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.09.2015 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2015 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.11.2016 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський завод залізничної техніки".

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.02.2017 р. позов задоволено частково.

Визнано протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова від 10 липня 2015 року щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії за Списком №1.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №1 період роботи з 02.11.1985р. по 21.08.1992р., з 19.01.2006 року по 09.08.2006р., з 10.08.2006 року по 18.04.2007р. на посаді плавильника металу та сплавів та коваля-штампувальника в військовій частині 74218, та в державному підприємстві 48 завод залізничної техніки Держспецтрансслужби (військова частина Т-0800). У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Крім того, просив справу розглянути за відсутністю представника Управління.

Позивач до суду апеляційної інстанції надав письмові заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник ТОВ "Харківський завод залізничної техніки" надав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просив апеляційну скаргу задовольнити. Розгляд справи просив проводити без участі представника ТОВ.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 р. допущено заміну відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова - на правонаступника - Шевченківське об'єднане Управління Пенсійного фонду України м. Харкова.

Позивач та його представник в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Учасники справи в судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 10.04.2018 р., не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення позивача та його представника, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У червні 2015 р. ОСОБА_1, при досягненні 53 років, звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Проте, відповідач відмовив йому у призначенні такої пенсії через відсутність довідки про підтвердження особливого характеру пільгової роботи та необхідного пільгового стажу, про що повідомлено позивача листом від 10.07.2015 р. № 965702/28 ( т.1 а.с.7).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги про зобов'язання УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №1 період роботи з 02.11.1985 р. по 21.08.1992 р., з 19.01.2006 року по 09.08.2006 р., з 10.08.2006 р. по 18.04.2007 р. на посаді плавильника металу та сплавів та коваля-штампувальника в військовій частині 74218, та в державному підприємстві 48 завод залізничної техніки Держспецтрансслужби (військова частина Т-0800) є обґрунтованими та доведеними матеріалами справи.

Враховуючи оскарження відповідачем судового рішення першої інстанції фактично лише в частині задоволення позовних вимог та межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктм "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 01 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи, зокрема з 01 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків (абзац 3 частини 1 статті 13 Закону №1788-ХІІ).

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи (абзац 4 частини 1 статті 13 Закону №1788-ХІІ).

Право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 мають чоловіки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, а у випадку, якщо такий стаж складає менше 10 років, пенсія на пільгових умовах призначається із зменшенням пенсійного віку на 1 рік за кожний повний рік такої роботи, за умови, що працівник був зайнятий повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, і ці умови праці підтверджені результатами атестації.

Постановою Верховної Ради України від 06 грудня 1991 р. №1931-ХІІ "Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до затвердження Кабінетом Міністрів України списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, діють наявні списки.

За правилами статті 100 Закону №1788-ХІІ, особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах, передбачених списками згідно постанови Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 р. № 1173, пенсія за віком на пільгових умовах призначається відповідно до вимог, встановлених раніше діючим законодавством.

Аналогічні умови зазначені в Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, згідно з пунктом 3 якого, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Таким чином, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 р.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 12 квітня 1984 р. по 21 вересня 1992 р. працював у військовій частині 74218, зокрема: з 02 серпня 1985 р. - перекваліфікантом плавильника і з 02 листопада 1985 р. йому присвоєно розряд, а з 01 квітня 1988 р. - 4 розряд плавильника металу та сплавів; з 19.01.2006 р. позивач працював у Державному підприємстві 48 завод залізничної техніки державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0800) (з 02 серпня 2006 р. - перейменовано на Державне підприємство "48 завод залізничної техніки" Міністерства транспорту та зв'язку України), зокрема: з 19 січня 2006 р. по 09 серпня 2006 р. ковалем - штампувальником 2 розряду цеху № 1 за строковим трудовим договором, з роботою в особливо шкідливих і важких умовах праці, а з 10 серпня 2006 р. до 18.04.2007 р. - ковалем-штампувальником 2 розряду ковально-термічної дільниці цеху № 1 по строковому трудовому договору, з роботою в особливо важких умовах праці.

У період роботи ОСОБА_1 з 02 листопада 1985 р. по 21 вересня 1992 р. на посаді перекваліфіканта плавильника діяли списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 р. № 1173, постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10.

У цих списках професія "перекваліфікант плавильника" відсутня, проте із записів трудової книжки видно, що у період роботи за цією посадою позивачу присвоєно 3 та 4 розряди плавильника металу та сплавів.

Професія "плавильника" передбачена у Списку № 1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, зокрема: підпунктом "а" пункту 2 розділу ІІ "Агломерація та збагачення"; підпунктом "а" пунктів 2, 4 розділу ІІІ "Металургійне виробництво (чорні метали)"; підпунктом "а" пункту 2 "Коксохімічне виробництво" розділу ІV "Коксове, пекококсове, термоантрацит не та коксохімічне виробництво"; підпунктами "а" пунктів 5-9, 12, 14, 16, 20-22, розділу VІІ "Металургійне виробництво (кольорові метали)"; підпунктами "а" пунктів 1, 4 розділу ХІ "Металообробка"; пункту 1 розділі ХV "Скляне та порцеляново-фаянсове виробництво"; пунктом 1 розділу ХХ "Транспорт".

Таким чином, законодавець визначив галузі, у яких стаж роботи за професією "плавильника" зараховується до пільгового стажу.

Відповідно до пункту 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок) для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.

Під час роботи позивача на посаді коваля-штампувальника з 19 січня 2006 р. по 18 квітня 2007 р. діяли списки, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. №36, відповідно до яких ця професія віднесена до Списку 1 (підпункт 11.2а, пункту 2 "Ковальсько-пресове виробництво" розділ ХІ "Оброблення металу").

Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 року № 442 ( далі - Порядок №442). Цим Порядком встановлено, що відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах за списками № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до п. 1 Порядку №442 атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Атестація має проводитися у строки, передбачені пунктом 4 Порядку №442, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Відповідно до п. 10 Порядку результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Із матеріалів справи вбачається, що наказом командира Військової частини А3463 від 20 березня 2003 р. № 54, результатами атестації підтверджено право позивача на пільгове пенсійне забезпечення за цією професією ( т.1 а.с. 18).

Дані трудової книжки та дані архівних довідок не містять відомостей про перевід ОСОБА_1 плавильника металу та сплавів в шкідливих умовах, ковалем штампувальником на неповний робочий день, про надання відпустки без збереження заробітної плати, про перевід на іншу роботу, про відпустку у зв'язку з навчанням, про простій, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що даний період повинен бути врахований до пільгового стажу.

В архівних довідках № 179/1/3417 від 26.03.2015 р. та № 179/1/3418 від 26.03.2015 р. галузевого державного архіву Міністерства оборони України відсутні дані про переведення ОСОБА_1 коваля - штампувальника на неповний робочий день, про надання відпустки без збереження заробітної плати, про перевід на іншу роботу, про відпустку у зв'язку з навчанням, дані про простій в документах по особовому складу відсутні.

Водночас, рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.11.2017 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 06.02.2018 р., встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, ТОВ "Харківський завод залізничної техніки" є правонаступником 48 Центрального заводу залізничної техніки.

Відповідно до статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Згідно зі ст. 108 ЦК України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційної правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майна права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Тобто, до ТОВ "Харківський завод залізничної техніки" як до правонаступника перейшли не лише права 48 Центрального заводу залізничної техніки, але і обов'язки, а тому твердження відповідача, що ОСОБА_1 ніколи не перебував у трудових відносинах з ТОВ "Харківський завод залізничної техніки" є необґрунтованими.

Крім того, згідно відповіді НВСЦ "Харківський народний архів" від 30 липня 2015 року, документи по особовому складу ДП "48 завод залізничної техніки" на зберігання до архіву не надходили і їх місце невідоме. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів підтверджуючих, що ДП "48 завод залізничної техніки" не передавав товариству відповідні документи.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 78 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017р.), обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Наведеною нормою КАС України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.

Так, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною четвертою статті 78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Отже, за змістом ч. 4 ст. 78 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017р.), учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість, такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

З огляду на зазначене, обставини, встановлені судовими рішеннями в адміністративній справі № 638/8041/17 мають преюдиціальне значення в цій справі.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає про відсутність підстав для зарахування ОСОБА_1 періодів роботи з 02.11.1985 р. по 21.09.1992 р. і з 19.01.2006 р. по 18.04.2007 р. на ДП "48 завод залізничної техніки державної служби транспорту" до пільгового стажу за Списком №1 у зв'язку із ненаданням уточнюючої довідки, що підтверджує пільговий стаж, посилаючись на те, що оскільки правонаступником ДП "48 завод залізничної техніки державної служби транспорту" є ТОВ "Харківський завод залізничної техніки", то у позивача виник обов'язок надати довідки про підтвердження особливого характеру пільгової роботи, зважаючи на те, що з інформації, наданої ТОВ НВСЦ "Народний архів" та ТОВ "Харківський ЗЗТ", документи по особовому складу ДП "48 Завод залізничної техніки " за 2006-2007 роки на зберігання до архіву не надходили та їх місце знаходження невідомо.

Оцінюючи доводи скаржника, суд апеляційної інстанції виходить з того, що апеляційна скарга містить посилання, які збігаються з доводами, викладеними в запереченнях на адміністративний позов, досліджувалися судом з наданням їм належної оцінки. Жодних нових доводів, які б доводили порушенням норм матеріального або процесуального права, в апеляційній скарзі не зазначено.

Колегія суддів звертає увагу, що доводи скаржника про те, що періоди роботи позивача з 02.11.1985 р. по 21.09.1992 р. і з 19.01.2006 р. по 18.04.2007 р. на ДП "48 завод залізничної техніки державної служби транспорту" не підтверджені уточнюючою довідкою є безпідставними, оскільки надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно лише у випадках відсутності трудової книжки або коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Саме така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.03.2018 р. по справі №208/235/17(2-а/2008/105/17).

Між тим, записи в трудовій книжці та довідки, які містяться в матеріалах справи, підтверджують характер роботи позивача у спірний період за Списком №1, що надає право на включення цього періоду до пільгового стажу за Списком №1.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач як суб'єкт владних повноважень всупереч ч.2 ст. 77 КАС України, не надав до суду належні докази правомірності своїх дій, та при розгляді справи не обґрунтував свою правову позицію у встановленому порядку.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Постанова суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог сторонами по справі не оскаржується.

Відовідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.02.2017 по справі № 638/12996/15-а залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя ОСОБА_2 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст постанови складено 12.04.2018 р.