Рішення

від 06.04.2018 по справі 283/1544/17

МАЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 283/1544/17

провадження №2/283/32/2018

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 квітня 2018 року Малинський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Ярмоленка В.В., з секретарем судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Малині цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач в серпні 2017 року звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначив, що наприкінці 2002 року отримав пропозицію від ОСОБА_3 та його дружини, ОСОБА_5 купити житловий будинок, розташований в с. Українка Малинського району по вулиці Шевченка, 34, який належав їм на праві власності відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02.20.2000 року по 1/2 частині, у зв'язку з чим, досягнувши всіх істотних умов договору, в червні 2003 року сплатив ОСОБА_3 та ОСОБА_5 6000 гривень та уклав договір про користування електричною енергією в будинку, вважаючи, що договір купівлі-продажу будинку №34 в с. Українка Малинського району по вулиці Шевченка між ним та ОСОБА_3, ОСОБА_5 укладено.

Вважаючи себе власником будинку, зробив капітальний ремонт, встановив бетонну огорожу, сплачує комунальні платежі, пов'язані з утриманням будинку та укладає договори страхування будівель, вільно та відкрито володіє будинком вже понад 14 років, у зв'язку з чим просив визнати договір купівлі-продажу будинку, який знаходиться в с. Українка Малинського району вул. Шевченка, 34, вчинений між продавцями ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 в червні 2003 року дійсним, визнавши за ним право власності на будинок.

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_6 підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити, зазначивши, що отримавши кошти ОСОБА_3 під приводом неоформлення своїх спадкових прав відмовлявся нотаріально оформлювати договір купівлі-продажу будинку. Відсутність будь-яких розписок про передачу коштів, укладення попереднього договору пояснив довірою до відповідачів.

До участі в справі в якості співвідповідача залучено спадкоємця померлої 19 серпня 2016 року ОСОБА_5 її доньку ОСОБА_4.

Представник відповідачів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_7 позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову, оскільки на даний час відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.09.2017 року співвласником 1/2 частини у праві спільної часткової власності на житловий будинок, після смерті ОСОБА_5, 19.08.2016 року є їх дочка ОСОБА_4 При цьому, після оформлення права власності на житловий будинок через проживання в іншому населеному пункті, дозволили позивачу тимчасово проживати в будинку, дозволу на переобладнання будинку не давали, гроші не отримували, письмового договору купівлі-продажу будинку не укладали, оскільки не мали наміру його продавати. Крім цього, зазначили, що строк позовної давності для звернення позивача до суду минув.

Дослідивши письмові докази по справі, пояснення представників позивача, відповідача, суд приходить до висновку про неґрунтовність заявлених вимог.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02.10.2000 року співвласниками житлового будинку №34 по вулиці Шевченка в с. Українка Малинського району Житомирської області є ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_5, яка померла 19 серпня 2016 року спадкоємцем якої згідно свідоцтва про право на спадщину за законом є її дочка ОСОБА_4.

Право власності на житловий будинок зареєстровано 03 липня 2002 року ОСОБА_8 РДКПТІ, а на земельну ділянку площею 0,1800 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯА №131870 з 05 січня 2005 року.

Допитані свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 засвідчили суду обставину, що починаючи з червня 2003 року позивач проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 як власник. Як односельчанам їм було відомо про намір ОСОБА_5 саме в 2003 році продати цей будинок.

Про те, що позивач відкрито, безперервно користується даним об'єктом нерухомості саме з 2003 року свідчать і довідка Українківської сільської ради Малинського району №400 від 17.07.2017 року, договір з ОСОБА_8 від 13.05.2005 року про користування електричною енергією, дані робочого проекту газопостачання житлового будинку №34 в с. Українка.

Таким чином на спірні правовідносини поширюється дія норм ЦК УРСР 1963 року, чинного на час їх виникнення.

У ч. 1 ст. 227 ЦК УРСР передбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).

Згідно зі ст. 47 ЦК УРСР нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 48 цього Кодексу.

Якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Правило ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР про визнання угоди дійсною не може бути застосоване, якщо сторонами не досягнуто згоди з істотних умов угоди або для укладення її були в наявності передбачені законом обмеження.

Таким чином, дійсність договору купівлі-продажу з підстав, передбачених ст..47 ЦК УРСР, має доводитись письмовими доказами.

Разом з тим, позивачем на ненадано будь-яких доказів ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу в момент його укладення та під час його виконання, не надано доказів передачі грошових коштів ОСОБА_3 та складення останнім відповідної розписки, не зазначено обставин, фактів, які свідчать про узгодження між сторонами домовленостей щодо усіх істотних її умов, чому договір не було нотаріально посвідчено тривалий час.

Письмовий договір купівлі-продажу вказаного будинку в матеріалах справи відсутній, тому не можливо встановити які саме були умови договору купівлі-продажу укладеного між позивачем та відповідачем, та чи повністю вони були виконані його сторонами.

В судовому засіданні встановлено, що в червні 2003 року договір купівлі-продажу будинку та земельної ділянки укладений не був, у матеріалах справи відсутні відповідні докази факту ухилення відповідача від нотаріального та державного посвідчення договору купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, що виключає можливість визнання дійсним договору на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК України, тому позовні вимоги не є обґрунтованими та, відповідно, вимоги щодо визнання спірного договору дійсним задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 83, 89, 141,259, 263-265, 268 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним - відмовити повністю за безпідставністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Малинський районний суд Житомирської області.

Суддя