Постанова

від 13.04.2018 по справі 387/187/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ провадження 33/781/116/18 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія - 172-6 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції ОСОБА_2 І. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2018 року. м. Кропивницький

Апеляційної суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Олексієнко І.С.

перевіривши апеляційну скаргу заступника керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури на постанову Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 29.03.2018 року, якою щодо ОСОБА_3 закрито адміністративне провадження за ч.2 ст.172-6 КУпАП

В С Т А Н О В И В:

Постановою Добровеличківського районного суду на підставі п.1 ст.247 КУпАП адміністративне провадження у справі щодо ОСОБА_3 закрито у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП.

В апеляційній скарзі прокурор просить постанову Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 29.03.2018 року скасувати та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП та накласти стягнення в межах санкції вказаної статті.

Перевіривши апеляційну скаргу на її прийнятність, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає поверненню прокуророві з таких підстав.

Відповідно до положень ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб № 1952-VIII від 16.03.2017 року, що набрав чинності з наступного дня після його опублікування, зокрема з 16.04.2017 року, внесено зміни до ст. 294 КУпАП. Так, перше речення частини другої викладено в такій редакції: "Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу".

Згідно з ч. 1 ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Відповідно до ч. 5 ст. 7 КУпАП, прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Отже, у вищезазначених статтях КУпАП дано вичерпний перелік суб'єктів, які наділені правом оскаржувати постанову судді у справах про адміністративні правопорушення, і чітко відмежовано право прокурора на оскарження постанов виключно в сфері застосування заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Так, положення ст. 250 КУпАП регламентують право прокурора перевіряти правильність застосування відповідними органами (посадовими особами) заходів впливу за адміністративні правопорушення. Такими заходами примусового характеру, пов'язаними з обмеженням особистої свободи громадян, фактично є лише адміністративний арешт. Але за правопорушення, пов'язані з корупцією, він не застосовується.

До того ж, згідно з положеннями ст. 24 ЗУ Про прокуратуру , яка визначає особливості здійснення окремих форм представництва інтересів держави в суді, ідеться про право прокурора на подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення лише в цивільній, адміністративній і господарській справі. При цьому в ч. 7 ст. 24 чітко зазначено: повноваження прокурорів, передбачені цією статтею, здійснюються виключно на підставах та в межах, передбачених процесуальним законодавством .

Як убачається з постанови Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 29.03.2018 року щодо ОСОБА_3 закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-6 КУпАП.

Оскільки до ОСОБА_3 постановою суду не застосовано заходів примусового характеру, пов'язаного з обмеженням її особистої свободи як громадянина України, тому в даному випадку, прокурор не наділений функцією нагляду й відповідно не має повноважень на оскарження судового рішення.

Крім того апеляційний суд вважає необхідним зазначити наступне.

У роз'ясненнях Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією, зазначено що прокурор може реалізувати свої право на апеляційне оскарження у справах про адміністративне правопорушення у визначених законом випадках виключно на стадії виконання судового рішення.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що прокурор, який звернувся з апеляційною скаргою не наділений повноваженнями оскаржувати постанову судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 29.03.2018 року щодо ОСОБА_3, а тому у прийнятті апеляційної скарги слід відмовити, повернувши її прокурору.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора на постанову Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 29.03.2018 року в адміністративній справі щодо ОСОБА_3, повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: (підпис)

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2