Постанова

від 12.04.2018 по справі 815/2923/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

12 квітня 2018 року

справа №815/2923/17

адміністративне провадження №К/9901/3554/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2017 року у складі судді Балан Я.В., та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року у складі суддів Потапчука В.О., Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І. у справі №815/2923/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фертеліта Групп до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

24 травня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Ферліта Групп (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15 травня 2017 року № 0010301408, яким застосовано штраф за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у сумі 4376 грн, № 0010291408, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за податковим зобов'язанням на суму 251 905 грн, та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 6275 грн, № 0010281408, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2016 рік на 10 543 642 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.

23 серпня 2017 року постановою Одеського окружного адміністративного суду позов Товариства задоволений повністю, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 15 травня 2017 року № 0010301408, № 0010291408, № 0010281408, з мотивів протиправності їх прийняття.

31 жовтня 2017 ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2017 року залишено без змін.

23 листопада 2017 року відповідачем подано касаційну скаргу, в якій, посилаючись на не надання належної правової оцінки обставинам справи у їх сукупності, винесення рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову, якою задовольнити касаційну скаргу в повному обсязі, в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

07 лютого 2018 року Товариством наданий відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду, просить постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін, касаційну скаргу податкового органу - без задоволення.

27 листопада 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу податкового органу залишено без руху.

27 грудня 2017 року матеріали касаційного провадження К/800/39116/17 передані до Верховного Суду.

11 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрите касаційне провадження за скаргою податкового органу та витребувано з Одеського окружного адміністративного суду справу № 815/2923/17.

01 лютого 2018 року справа № 815/2923/17 надійшла на адресу Верховного Суду.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що податковим органом проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року, за результатами якої складено акт від 25 квітня 2017 року №000114815-31-14-08/32933117 (далі - акт перевірки), на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Податковим повідомленням-рішенням від 15 травня 2017 року № 0010301408 застосовано штраф за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, визначених статтею 201, та згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України, у сумі 4376 грн, з яких за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму податку на додану вартість 7280 грн застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 728 грн, за затримку реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму податку на додану вартість 18 240 грн, застосовано штраф в розмірі 20% у сумі 3648 грн.

Оцінюючи податкове правопорушення покладене в основу застосування штрафу суди попередніх інстанцій встановили, що позивачем своєчасно зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстру податкових накладних №1 від 01 вересня 2016 року, про що свідчить отримана квитанція №1 та підтверджено реєстрацію 16 вересня 2016 року, тобто в строк 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань та внесені обґрунтовані корегування, що підтверджено зареєстрованою квитанцією від 11 жовтня 2016 року.

Доводи касаційної скарги стосуються виключно непогодження відповідача з висновками судів попередніх інстанцій за наслідками оцінки доказів, жодних порушень норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права судами не зазначено.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутності порушень позивачем пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим застосування штрафу на підставі статті 120-1 цього Кодексу податковим повідомленням-рішенням від 15 травня 2017 року №0010301408 є протиправним.

Податковим повідомленням-рішенням № 0010291408 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за податковим зобов'язанням на суму 251 905 грн, та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 6275 грн. Правовою підставою збільшення суми грошового зобов'язання за податковим зобов'язанням визначені норми підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі пункту 123.1 статті 123 цього Кодексу.

З посиланням на ці самі норми Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням № 0010281408 зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2016 рік на 10 543 642 грн.

Досліджуючи матеріали справи суди попередніх інстанцій установили, що в основу прийняття цих спірних податкових повідомлень-рішень покладені одні і ті самі податкові правопорушення.

Так, за період з 01 січня 2015 року по 31 грудень 2016 року актом перевірки встановлено заниження позивачем доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами податкового обліку, у 2015 році на загальну суму 7 167 819 грн та завищення у 2016 році на 546 782 грн.

Податковий орган приймаючи рішення щодо зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у розмірі 10 543 642 грн, виходив з того, що оскільки між Товариством та "TRANS-NAVIGATOR LLC", США укладено договір кредиту №TFL 2006 від 01 серпня 2006 року, умовами якого встановлений строк його повернення до 01 липня 2015 року, а станом на день перевірки існує заборгованість по зазначеному договору, таким чином вказана сума повинна включитися у доходи та стати об'єктом оподаткування з моменту граничного строку дії.

Судами попередніх інстанцій встановлена подальша зміна сторонами умов цього договору 29 липня 2009 року, 05 липня 2012 року, 28 липня 2014 року, за якими строк дії договору кредиту №TFL 2006 від 11 лютого 2008 року продовжено до 01 липня 2015 року, внаслідок чого строк позовної давності по зазначеному боргу сплине лише 01 липня 2018 року.

Суд враховуючи умови договору (змін до нього), норми цивільного законодавства, якими врегульовані умови між сторонами договору, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач, як платник податку на прибуток не має обов'язку щодо віднесення суми заборгованості за договором кредиту та нарахування процентів за цим договором до складу доходів, як безнадійної заборгованості, відповідно до підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями). Жодна ознака безнадійності в розумінні цього підпункту у межах спірних відносин відсутня.

Податковим органом не доведене податкове правопорушення позивачем положень підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України. Посилання податковим органом на порушення судами попередніх інстанцій цієї норми є неприйнятним, оскільки відповідачем не наведено аргументів про неправильне тлумачення судами попередніх інстанцій закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягає застосуванню.

Неприйнятними є також посилання відповідачем на неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень пункту першого Указу Президента України від 27 червня 1999 року №734/99 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства", пункту 1.19 глави 1 розділу 1, п. 2.1 глави 2 Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентам позики в іноземній валюті нерезидентами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року №270 із змінами та доповненнями, не зареєстровані в Національному банку України зміни до Договору від 01 серпня 2006 року №TFL 2006, укладеного компанією "TRANS-NAVIGATOR LLC, S.A." (Панама) стосовно періоду повернення кредиту, з огляду на встановлення судами попередніх інстанцій факту реєстрації договору кредиту від 01 серпня 2006 року №TFL 2006 Управлінням Національного банку України в Одеської області.

Суд вважає, що недоведеність складу податкового правопорушення податковим органом про заниження позивачем доходу від будь-якої діяльності унеможливлює прийняття доводів відповідача про задоволення касаційної скарги, доводить безпідставність збільшення ним суми податкового зобов'язання з податку на прибуток, зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, застосування штрафних (фінансових) санкцій, що обумовлює протиправність спірних податкових повідомлень - рішень.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року у справі №815/2923/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: С.С.Пасічник

В.П.Юрченко