Ухвала

від 10.04.2018 по справі 904/1800/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

10.04.2018м. ДніпроСправа № 904/1800/16

За заявою ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому документі

У справі

За позовом ОСОБА_1, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ДНІПРОСПЛАВ", м. Дніпро

про стягнення належної частки майна та належної частки прибутку

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача (заявника): ОСОБА_2, дов. від 27.02.2018р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2017р. позов задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ДНІПРОСПЛАВ" на користь ОСОБА_1 вартість належної їй частки майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ДНІПРОСПЛАВ" у сумі 5 840 500,00грн., вартість належної їй частки прибутку за 2015 рік в сумі 2 449 400,00грн., судовий збір у розмірі 124 348,50грн., витрати за проведення судової експертизи у розмірі 13 240,00грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2017р. прийнято відмову позивача від позовної вимоги щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав" здійснити державну реєстрацію змін до установчих документів у зв'язку зі зміною у складі учасників, пов'язаною з виходом 24.12.2015 ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав"; припинено провадження у справі в частині позовної вимоги щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав" здійснити державну реєстрацію змін до установчих документів у зв'язку зі зміною у складі учасників, пов'язаною з виходом 24.12.2015 ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав".

04.07.2017р. на виконання рішення суду видано наказ.

29.03.2018р. позивач подав до суду заяву про заміну стягувача у виконавчому документі, в якій просив замінити стягувача ОСОБА_1 у наказі суду від 04.07.2017р. на її правонаступника ОСОБА_3. Позивач зазначає, що 08.08.2017р. Шевченківським відділом державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області було відкрито виконавче провадження ВП №54467907 з примусового виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2017р. Надалі 27.12.2017р. виконавчий документ було повернуто стягувачу (позивачу), після чого вказане судове рішення до виконання не пред"являлось. 27.02.2018р. належне позивачу право грошової вимоги до боржника (відповідача) в сумі 8 427 488,50грн. позивач передав (відступив) у повному обсязі ОСОБА_3, який є новим кредитором відносно боржника, про що укладено договір про відступлення права вимоги від 23.02.2018р., з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 27.02.2018р.

Ухвалою суду від 30.03.2018р. подану заяву прийнято до розгляду в судовому засіданні.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином.

Розглянувши подану заяву, заслухавши пояснення представника заявника (позивача), господарський суд встановив таке.

Відповідно до ст.18 Господарського процесуального кодексу України cудові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватись не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Порядок та підстави заміни сторони у судовому провадженні за правилами господарського судочинства передбачені статтею 334 Господарського процесуального кодексу України, за якою у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Згідно приписів ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

Статтею 513 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, передатися можуть лише такі права, які кредитор набув внаслідок укладення певного правочину.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають.

Дана правова позиція викладена в оглядовому листі Вищого господарського суду України від 28.01.2016р. №01-06/131/16 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням господарськими судами Закону України "Про виконавче провадження" (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку ВГСУ)", а саме зазначено: "Заміна стягувача на стадії виконавчого провадження шляхом укладення цивільно-правового договору без заміни кредитора у зобов'язанні чинним законодавством не передбачена".

ОСОБА_1 в обгрунтування своєї заяви про заміну стягувача в порядку ст.334 Господарського процесуального кодексу України посилається на договір про відступлення права вимоги від 23.02.2018р., відповідно до умов якого новому кредитору - ОСОБА_3 було відступлено право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ДНІПРОСПЛАВ" (боржника) за зобов'язаннями боржника, що виникли у зв'язку з виходом первісного кредитора зі складу його учасників в загальному розмірі 8 427 488,50грн., яка складається з:

- 5 840 500,00грн. - вартість частини майна боржника, визначена у зв'язку із виходом первісного кредитора за власною заявою зі складу учасників боржника;

- 2 449 400,00грн. - вартість частки прибутку боржника за 2015 рік, визначена у зв'язку із виходом первісного кредитора за власною заявою зі складу учасників боржника;

- 124 348,50грн. - судовий збір за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2017р. у справі №904/1800/16;

- 13 240,00грн. - витрати за проведення судової експертизи за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2017р. у справі №904/1800/16.

Проте уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Процесуальне правонаступництво фізичних осіб має свої особливості. Стосовно фізичних осіб-підприємців та учасників корпоративних відносин, що є сторонами у справах, таке правонаступництво можливе за одночасної наявності двох умов: по-перше, коли відповідні правонаступники мають аналогічний правовий статус (зокрема, учасників корпоративних відносин), і, по-друге, існування даного статусу на момент вирішення господарським судом питання про процесуальне правонаступництво (п.1.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р.).

У той же час ОСОБА_1, звертаючись із заявою про заміну стягувача, не надала доказів наявності у ОСОБА_3 статусу учасника корпоративних відносин.

До того ж, як було зазначено вище, ч.1 ст.334 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Таким чином, застосування ст.334 Господарського процесуального кодексу України можливе у випадку відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду.

У ч.5 ст.15 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно інформації, викладеної в заяві, 08.08.2017р. Шевченківським відділом державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області було відкрито виконавче провадження ВП №54467907 з примусового виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2017р. у справі №904/1800/16.

27.12.2017р. виконавчий документ було повернуто стягувачу, після чого вказане судове рішення до виконання не пред"являлось.

Отже станом на день розгляду заяви по суті сторонами, заявником не надані документальні докази відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2017р. у справі №904/1800/16.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для заміни стягувача - ОСОБА_1 у наказі Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2017р. її правонаступником - ОСОБА_3.

10.04.2018р. у судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини ухвали відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.232-235, 240, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому документі відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 10.04.2018р.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені ст.256, п.п.17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 16.04.2018р.

Суддя В.І. Петрова