Постанова

від 21.05.2018 по справі 904/1800/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2018 року Справа № 904/1800/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання: Дон О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2018, постановлену суддею Петровою В.І., повний текст складено 16.04.2018, у справі № 904/1800/16

за позовом ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав"

про стягнення належної частки майна та належної частки прибутку

ВСТАНОВИВ:

29.03.2018 ОСОБА_2 подала до господарського суду Дніпропетровської області заяву про заміну стягувача - ОСОБА_2 у наказі господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2017, виданому на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2017 у справі № 904/1800/16, її правонаступником - ОСОБА_1.

У поданій до суду заяві позивач зазначила, що 08.08.2017 Шевченківським відділом державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області було відкрито виконавче провадження ВП №54467907 з примусового виконання зазначеного рішення суду. Надалі, а саме 27.12.2017 виконавчий документ було повернуто стягувачу (позивачу), після чого вказане судове рішення до виконання не пред'являлось. 27.02.2018 належне позивачу право грошової вимоги до боржника (відповідача) в сумі 8 427 488, 50 грн. позивач передала (відступила) у повному обсязі ОСОБА_1, який є новим кредитором відносно боржника, про що укладено договір про відступлення права вимоги.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2018 у справі № 904/1800/16 у задоволенні заяви ОСОБА_2 про заміну стягувача у виконавчому документі відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому документі, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена. Стосовно учасників корпоративних відносин, що є сторонами у справах, таке правонаступництво можливе за одночасної наявності двох умов: по-перше, коли відповідні правонаступники мають аналогічний правовий статус (зокрема, учасників корпоративних відносин), і, по-друге, існування даного статусу на момент вирішення господарським судом питання про процесуальне правонаступництво. У той же час, ОСОБА_2, звертаючись із заявою про заміну стягувача у виконавчому документі, не надала доказів наявності у ОСОБА_1 статусу учасника корпоративних відносин. Застосування ст. 334 Господарського процесуального кодексу України можливе у випадку відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду, однак станом на день розгляду заяви по суті сторонами, заявником не надані документальні докази відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду у даній справі.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційні скарги про скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2018 у справі № 904/1800/16 та про постановляння ухвали про задоволення заяви ОСОБА_2 про заміну стягувача у виконавчому документі (наказі господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2017 у даній справі) правонаступником заявника - ОСОБА_1.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на ті обставини, що будучи присутнім в судовому засіданні, в яке був викликаний ухвалою суду від 30.03.2018, судом не надано йому можливості надати пояснення по суті та надати для огляду оригінали документів, наявних у нього; його присутність у судовому засіданні не відображена і в ухвалі суду. За доводами ОСОБА_1, в оскаржуваній ухвалі суд безпідставно послався на необхідність відкриття виконавчого провадження, перш ніж буде поставлене питання про заміну стягувача, оскільки це суперечить положенням ч. 5 ст. 334 ГПК України, яка передбачає застосування процедури заміни сторони у виконавчому документі і до відкриття виконавчого провадження. Однією з підстав для відмови у заміні стягувача суд вказав, що уступка прав стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена, з чим ОСОБА_1 не погоджується. Так, апелянт зазначає, що за договором про відступлення права вимоги від 23.02.2018 ОСОБА_2 відступила йому свої права не як стягувача, а як кредитора у грошовому зобов'язанні. Укладений з ОСОБА_2 договір не містить ніяких посилань на виконавче провадження чи узгоджених дій сторін договору з приводу заміни сторін у виконавчому провадженні. Окрім того, на момент передачі ОСОБА_1 права вимоги до ТОВ "Завод Дніпросплав" виконавче провадження стосовно нього не відкрито, а раніше пред'явлений до виконання наказ був повернутий стягувачу на підставі п. 2 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". ОСОБА_1 посилається на те, що жодним законодавчим актом укладення таких договорів не заборонене, при цьому, суд не досліджував укладений ним з ОСОБА_2 договір на предмет його відповідності вимогам чинного законодавства, а тому цей договір є правомірним, так як його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним. За доводами ОСОБА_1, не є обґрунтованим твердження суду і про те, що на момент звернення з заявою про заміну стягувача ОСОБА_2 та він повинні були мати статус учасників корпоративних відносин. Відповідно до судового рішення у даній справі позивач вийшла зі складу учасників товариства, припинивши таким чином свої корпоративні відносини з цим товариством. Право вимоги, яке позивач відступила на користь ОСОБА_1, не є корпоративним, оскільки не наділяє його будь-якими правами, як учасника цього товариства, і передбачає лише можливість вимагати виплату вартості частини майна, пропорційної частці позивача у статутному капіталі товариства, в сумі, що вказана у наказі суду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_2 посилається на ті обставини, що спірним договором (договором про відступлення права вимоги) жодним чином не вирішувались процесуальні питання, пов'язані з виконанням судового рішення та заміною стягувача у виконавчому провадженні. Тобто, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 договір не є уступкою права стягувача за рішенням суду, а є договором заміни кредитора у зобов'язанні зі сплати грошових коштів. Водночас, наявність судового рішення у даній справі про задоволення вимог позивача, яке не виконано відповідачем, за твердженням ОСОБА_2, не припиняє зобов'язальних правовідносин між ними, а відтак, заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав сторін спірних правовідносин і не впливає на правомірність цього правочину. Також, ОСОБА_2 зазначає, що при постановленні ухвали, що оскаржується, судом не встановлено факту невідповідності договору про відступлення права вимоги положенням чинного законодавства; дійсність цього правочину ніким не заперечується, а його нікчемність жодним законодавчим актом не встановлена. ОСОБА_2 посилається і на те, що суд не зазначив норму закону, якою він керувався стверджуючи в оскаржуваній ухвалі, що необхідною умовою для заміни стягувача є наявність у ОСОБА_1 статусу учасника корпоративних відносин. Такі висновки суду, на думку ОСОБА_2, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства і не узгоджуються з предметом та правовою природою договору про відступлення права вимоги, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Факт втрати ОСОБА_2 своїх корпоративних прав щодо ТОВ "Завод Дніпросплав" встановлений постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2016 у справі № 904/5047/16, згідно якої з моменту виходу ОСОБА_2 зі складу учасників товариства вона втратила щодо цього товариства свої корпоративні права. Право вимоги, яке було відступлене ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, не передбачало будь-яких інших правомочностей стосовно ТОВ "Завод Дніпросплав", окрім як вимагати виконання грошового зобов'язання. На момент передачі (відступлення) права грошової вимоги корпоративні права ОСОБА_2 були припинені, і набуття корпоративних прав ОСОБА_1 договором не передбачалось. Також, ОСОБА_2 не погоджується з наведеною судом підставою відмови у задоволенні заяви - відсутність відкритого виконавчого провадження, оскільки, на її думку, така позиція суперечить положенням ч. 5 ст. 334 ГПК України, яка передбачає можливість заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав" у судове засідання, призначене для розгляду апеляційної скарги, явку своїх повноважних представників не забезпечило; про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом у даній справі повідомлено належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, що підтверджується поштовим поверненням відділенням зв'язку рекомендованого поштового відправлення, яким товариству направлені копії відповідних ухвал апеляційного господарського суду, причина повернення поштових відправлень - закінчення терміну зберігання (а.с. 50-53, т. 2).

Відповідно до поданого ТОВ "Завод Дніпросплав" до суду письмового відзиву на апеляційну скаргу товариство не заперечує проти задоволення поданих апеляційних скарг та заміни стягувача у наказі суду. Також, ТОВ "Завод Дніпросплав" просить провести судове засідання, призначене на 21.05.2018, за відсутності представника товариства.

Ухвалами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.05.2018, постановленими колегією суддів у складі: головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів: Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є., відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2018 у справі № 904/1800/16, апеляційну скаргу ОСОБА_2 приєднано до спільного розгляду з апеляційною скаргою ОСОБА_1, розгляд апеляційних скарг призначено у судове засідання на 21.05.2018.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 апеляційні скарги у справі прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2018).

У судовому засіданні 21.05.2018 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, доводів апеляційних скарг, меж, в яких повинні встановлюватися обставини і досліджуватися докази, заслухавши пояснення представника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 особисто, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, заслухавши виступи представника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 особисто у судових дебатах, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2017 у справі № 904/1800/16 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпрослав" про стягнення належної частки майна та належної частки прибутку (а.с. 199-202, т. 1) стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав" на користь ОСОБА_2 вартість належної їй частки майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав" у сумі 5 840 500, 00 грн., вартість належної їй частки прибутку за 2015 рік у сумі 2 449 400, 00 грн., судовий збір у розмірі 124 348, 50 грн., витрати за проведення судової експертизи у розмірі 13 240, 00 грн.

Додатковим рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2017 у цій справі (а.с. 203-204, т. 1) прийнято відмову позивача від позовної вимоги щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав" здійснити державну реєстрацію змін до установчих документів у зв'язку зі зміною у складі учасників, пов'язаною з виходом 24.12.2015 ОСОБА_2 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав"; припинено провадження у справі в частині позовної вимоги щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав" здійснити державну реєстрацію змін до установчих документів у зв'язку зі зміною у складі учасників, пов'язаною з виходом 24.12.2015 ОСОБА_2 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав".

04.07.2017 на виконання рішення суду видано наказ (а.с. 214, т. 1).

Згідно інформації, викладеної в заяві ОСОБА_2 про заміну стягувача у наказі господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2017 її правонаступником - ОСОБА_1, 08.08.2017 Шевченківським відділом державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області було відкрито виконавче провадження ВП №54467907 з примусового виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2017 у справі №904/1800/16. 27.12.2017 виконавчий документ було повернуто стягувачу, після чого вказане судове рішення до виконання не пред'являлось.

23.02.2018 ОСОБА_2 (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги (а.с. 231, т. 1), відповідно до умов якого (п. 1.1.) первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору право грошової вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав" за зобов'язаннями боржника, що виникли у зв'язку з виходом первісного кредитора зі складу його учасників, в загальному розмірі 8 427 488, 50 грн., яка складається з:

- 5 840 500, 00 грн. - вартість частини майна боржника, визначена у зв'язку із виходом первісного кредитора за власною заявою зі складу учасників боржника;

- 2 449 400, 00 грн. - вартість частки прибутку боржника за 2015 рік, визначена у зв'язку із виходом первісного кредитора за власною заявою зі складу учасників боржника;

- 124 348, 50 грн. - судовий збір за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2017 у справі №904/1800/16;

- 13 240, 00 грн. - витрати за проведення судової експертизи за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2017 року у справі №904/1800/16.

Відповідно до п. 1.2. договору про відступлення права вимоги новий кредитор в момент підписання цього договору сплатив первісному кредитору за відступлене право вимоги суму у розмірі 49 000, 00 грн. та одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов'язання, визначеного п. 1.1. цього договору на свою користь.

Зобов'язання боржника перед первісним кредитором, визначене п. 1.1. цього договору, підтверджується рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2017 у справі № 904/1800/16 (у договорі помилково зазначено як дату прийнятого рішення - 20 червня 2017 року), яке набрало законної сили 04.07.2017 (п. 1.3. Договору).

За положеннями статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 334 ГПК України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва.

Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Процесуальне правонаступництво як перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи відбувається у зв'язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення. Відтак для вирішення питань можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.

При цьому, процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії судового процесу.

Заміна сторони матеріального правовідношення врегульована, зокрема, положеннями статей 512-514 Цивільного кодексу України, якими передбачена заміна кредитора у зобов'язанні в разі передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що уступка прав стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена.

Поряд з цим, як вбачається з умов договору про відступлення права вимоги від 23.02.2018, ОСОБА_2 відступила (передала) ОСОБА_1 права вимоги у зобов'язанні, що виникло у зв'язку з виходом первісного кредитора (позивача) зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав"; предметом Договору є, зокрема, перехід до ОСОБА_1 права вимоги у зобов'язанні в частині стягнення вартості частини майна та частки прибутку за 2015 рік Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав", визначених у зв'язку із виходом ОСОБА_2 (первісного кредитора) за власною заявою зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав" (боржника).

У цій частині договір не є уступкою права стягувача за рішенням суду, про що помилково вказує суд першої інстанції, а є договором заміни кредитора у зобов'язанні із сплати грошових коштів.

Тобто, в зазначеній частині відбулась договірна заміна сторони у матеріальних правовідносинах, що дає право на здійснення процесуального правонаступництва та заміну сторони у виконавчому документі.

Зважаючи на положення наведених правових норм, та встановлення апеляційним судом обставин набуття ОСОБА_1 права вимоги вартості частини майна та частки прибутку за 2015 рік Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав", визначених у зв'язку із виходом ОСОБА_2 зі складу учасників товариства, суд вважає безпідставним твердження суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 при укладенні договору про відступлення права вимоги від 23.02.2018, не замінюючи кредитора у зобов'язанні в порядку, передбаченому законодавством, фактично замінили стягувача на стадії виконання судового рішення.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається, після прийняття судового рішення у справі та видачі виконавчого документа на виконання цього рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.

З огляду на наведені обставини, суд апеляційної інстанції вбачає наявність правових підстав для заміни стягувача у виконавчому документі у зв'язку із заміною на підставі договору про відступлення права вимоги від 23.02.2018 кредитора у зобов'язанні, щодо якого прийнято судове рішення у справі, в частині стягнення вартості частини майна та частки прибутку за 2015 рік Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав", визначених у зв'язку із виходом ОСОБА_2 зі складу учасників товариства.

Водночас колегія суддів зазначає, що судовий збір, стягнутий рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2017 у справі №904/1800/16, та витрати за проведення судової експертизи, стягнуті цим же рішенням у справі, не є зобов'язанням в розумінні положень статті 509 Цивільного кодексу України, вказані суми не можуть бути предметом відступлення за договором відступлення права вимоги від 23.02.2018.

У зв'язку з цим, суд не вбачає підстав для здійснення заміни стягувача у виконавчому документі в частині стягнення наведених в судовому рішенні від 16.06.2017 у даній справі суми судового збору та суми витрат за проведення судової експертизи.

При цьому, суд враховує можливість правонаступництва частини прав стягувача, адже положення статті 52 ГПК України не містять такої заборони, тоді як відповідно до норм матеріального права (стаття 514 Цивільного кодексу України) можлива заміна кредитора в зобов'язанні не в повному обсязі.

Апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, що застосування ст. 334 Господарського процесуального кодексу України можливе лише у випадку відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду, тоді як станом на день розгляду заяви по суті сторонами, заявником не надані документальні докази відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/1800/16.

Вказаний висновок суду першої інстанції спростовується самим змістом ст. 334 ГПК України. Так, згідно ч. 5 ст. 334 ГПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Позивачем у даній справі подана заява про заміну стягувача у наказі (виконавчому документі), а не про заміну сторони виконавчого провадження.

Також, колегія суддів не погоджується з посиланням суду першої інстанції на відсутність у ОСОБА_1 аналогічного позивачу правового статусу - учасника корпоративних відносин, як на підставу для відмови у задоволенні заяви.

У даному випадку, при заміні ОСОБА_2 її правонаступником у грошовому зобов'язанні - ОСОБА_1, останній не набуває жодних немайнових прав, у тому числі, корпоративних, по відношенню до Товариства, які пов'язані безпосередньо з певною особою; набуття права отримання від Товариства певної суми заборгованості - грошових коштів не вимагає у даному випадку у ОСОБА_1 правового статусу (учасника корпоративних відносин) на даній стадії судового процесу.

Право вимоги, яке було відступлене позивачем на користь ОСОБА_1, не передбачає будь-яких інших правомочностей стосовно Товариства, окрім як вимагати виконання грошового зобов'язання. На момент передачі (відступлення) права грошової вимоги, корпоративні права ОСОБА_2 були припинені, і набуття корпоративних прав ОСОБА_1 договором не передбачалось.

Пунктом 1.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", на який посилається суд першої інстанції, роз'яснено питання процесуального правонаступництва сторони у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання. Окрім того, положеннями ст. 227 чинного ГПК України передбачено обов'язок суду зупинити провадження у справі у випадку смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, тобто існування певного статусу на момент вирішення господарським судом питання про процесуальне правонаступництво не вимагається чинними нормами ГПК України, якщо правовідносини допускають таке правонаступництво.

Відносно доводів ОСОБА_1 щодо ненадання судом йому можливості висловити свою думку у судовому засіданні та не зазначення про його присутність у засіданні, апеляційний господарський суд зазначає, що у відповідності до приписів статті 224 ГПК України, ОСОБА_1 мав право подати зауваження щодо протоколу судового засідання. Окрім того, не усі допущені порушення норм процесуального права є підставою для скасування судового рішення.

З огляду на зазначене, оскаржувана ухвала господарського суду підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення заяви ОСОБА_2.

Витрати по оплаті судового збору за подання апеляційних скарг підлягають стягненню з відповідача на користь апелянтів у зв'язку з тими обставинами, що спір у справі виник внаслідок неправильних дій відповідача.

Керуючись ст.ст. 275, 277, 281, 282, 283, 284, 334 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2018 у справі № 904/1800/16 задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2018 у справі № 904/1800/16 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Заяву ОСОБА_2 про заміну стягувача у виконавчому документі задовольнити частково.

Замінити стягувача у наказі господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2017, виданому на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2017 у справі № 904/1800/16, її правонаступником - ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у частині стягнення вартості належної ОСОБА_2 частки майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав" у сумі 5 840 500, 00 грн., вартості належної ОСОБА_2 частки прибутку за 2015 рік в сумі 2 449 400, 00 грн.

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про заміну стягувача у виконавчому документі у частині стягнення судового збору у розмірі 124 348, 50 грн. та витрат за проведення судової експертизи у розмірі 13 240, 00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав" (69114, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Героїв 93-ї бригади, будинок 10-А, ідентифікаційний код 13462392) на користь ОСОБА_2 (49050, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав" (69114, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Героїв 93-ї бригади, будинок 10-А, ідентифікаційний код 13462392) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 29.05.2018

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко

Суддя А.Є. Чередко