Рішення

від 15.04.2018 по справі 914/171/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2018р. Справа №914/171/18

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва розглянув матеріали

за позовом: Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, м. Львів,

до відповідача: Благодійної організації Волонтерський рух України, м. Львів,

предмет позову: стягнення 3 678,69 грн.,

підстава позову: порушення умов договору складського зберігання №8 від 21.06.2016 року,

у порядку письмового провадження без виклику сторін.

Обставини розгляду справи. 29.01.2018 року до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України б/н від 26.01.2018 року до Благодійної організації Волонтерський рух України про стягнення 3 678,69 грн. внаслідок порушення умов договору складського зберігання №8 від 21.06.2016 року.

Ухвалою суду від 31.01.2018 року позовну заяву залишено без руху, встановлено Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України строк 10 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб надання суду доказів надіслання позовної заяви з додатками іншій стороні, надання обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, надання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, надання підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

08.02.2018 року Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України надано заяву про усунення недоліків при поданні позовної заяви, до якої долучено докази надіслання позовної заяви іншій стороні у справі - Благодійній організації «Волонтерський рух України», розрахунок боргу, зокрема, пені згідно з договором №8 від 21.06.2016 року за період з 30.11.2016 року по 31.10.2017 року на суму 658,69 грн. Позивачем зазначено, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Ухвалою суду від 13.02.2018 року прийнято до розгляду позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без судового засідання та без виклику сторін. Встановлено відповідачу та позивачу строки для надання відзиву, відповіді на відзив і заперечення. Роз`яснено, що процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до Господарського процесуального кодексу України обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися сторонами протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвала суду про прийняття до розгляду позовної заяви отримана позивачем 16.02.2018 року, відповідачем 20.02.2018 року. У визначений законом і судом строк відповідачем не подано відзиву на позовну заяву. Інших заяв, клопотань сторонами не заявлялось. Відводів складу суду сторонами не заявлено.

Суд зазначає, що на сайті публічного акціонерного товариства "Укрпошта" (http://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku ) відстежено також інформацію про вручення відповідачу позовної заяви. Так, за ідентифікатором 7901009459629 (код поштового відправлення зазначений на фіскальному чеку, поданому позивачем як доказ надіслання позовної заяви на виконання вимог ухвали суду) наявна інформація про вручення поштової кореспонденції 13.02.2018 року. Відтак, суд зазначає, що відповідач повідомлений належним чином про подання позивачем позовної заяви до суду, про відкриття провадження у даній справі.

Суд зазначає, що згідно з ч.13 ст.8 ГПК України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суть спору. Спір між сторонами виник у зв`язку із невиконанням відповідачем грошових зобов`язань по договору складського зберігання №8 від 21.06.2016 року. Позивач зазначає, що відповідачем не виконано умов договору та не внесено плату за послуги зберігання, надані позивачем. Відтак, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (надалі по тексту рішення - позивач) звернулася до суду з позовом до Благодійної організації Волонтерський рух України (надалі по тексту рішення - відповідач) з вимогою сплатити 3 678,69 грн., з яких 3 020,00 грн. основного боргу, 658,69 грн. пені.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне. 21.06.2016 року Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (згідно з договором - зберігач) та Благодійна організація Волонтерський рух України (згідно з договором - поклажодавець) уклали договір №8 складського зберігання, відповідно до умов якого зберігач зобов`язався прийняти від поклажодавця і за плату зберігати майно останнього, а також повернути поклажодавцеві відповідне майно в схоронності в обумовлений договором строк (п.1.1).

Договором сторони погодили розмір оплати та порядок її внесення. Так, відповідно до п.5.1 плата за зберігання майна стягується згідно з діючими тарифами (розцінками) і за цим договором становить 20,00 грн./день та підлягає сплаті шляхом перерахування на рахунок зберігача до прийому майна на зберігання (чи протягом певного часу після здачі товару на зберігання).

Як вбачається з актів №1 від 21.06.2016 року та №2 від 29.06.2016 року, відповідно до договору №8 зберігачем прийнято від поклажодавця матеріальні цінності для подальшого тимчасового зберігання, вагою 10 761,04 кг та 9 088,96 кг.

Згідно з актом №3 від 18.11.2016 року матеріальні цінності поклажодавцем отримані у повному обсязі, акт підписний представниками зберігача та поклажодавця.

18.11.2016 року представниками замовника та поклажодавця складено та підписано акт здачі-приймання наданих послуг складування та підтверджено, що позивач надав, а замовник прийняв послуги складування товарно-матеріальних цінностей замовника в складських приміщеннях виконавця згідно з договором №8 в період з 21.06.2016 року по 18.11.2016 року, вартість послуг становить 3 020,00 грн.

Позивачем сформовано рахунок №99 від 30.11.2016 року на оплату послуг складування за листопад 2016 року в сумі 3 020,00 грн. Згідно з претензіями від 06.02.2017 року, від 14.03.2017 року та від 07.09.2017 року позивач повідомляв відповідача про наявність заборгованості. Однак, матеріали справи не містять доказів надіслання відповідачу згаданих рахунка та претензій.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, документально не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено судом вище, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір складського зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ч. 1 ст. 946 Цивільного кодексу України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Як встановлено вище, відповідно до п. 5.1 договору, плата за зберігання майна підлягає сплаті шляхом перерахування на рахунок зберігача до прийому майна на зберігання (чи протягом певного часу після здачі товару на зберігання). Тобто, сторони погодили, що плата за зберігання мала бути сплачена відповідачем до моменту підписання акту приймання-передачі майна на зберігання, або протягом певного часу після його підписання, однак, за логікою викладу умов оплати, не пізніше повернення майна із зберігання. Із описаних вище обставин вбачається, що як до прийому майна, як і після здачі товару на зберігання, палату здійснено не було. Згідно з актом здачі-приймання наданих послуг 18.11.2016 року виконавцем послуг виконано свій обов`язок по зберіганню речей відповідача. Докази оплати послуг у розмірі 3 020,00 грн. у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд зазначає, що факт надання послуг позивачем підтверджено актами прийому-передачі майна, актом здачі-приймання наданих послуг. Заперечень щодо вказаних обставин відповідачем не подано. Відсутність доказів надіслання відповідачу рахунку та претензій, копії яких наявні в матеріалах справи, не спростовує виникнення у відповідача обов`язку за договором зберігання щодо оплати наданих послуг. Договором сторони погодили порядок оплати і не ставили її в залежність від моменту надіслання/отримання таких документів. Відтак, не здійснивши оплату за послуги зберігання до прийому майна на зберігання та протягом певного часу після здачі товару на зберігання, враховуючи прийняття замовником послуги складування товарно-матеріальних цінностей 18.11.2016 року, відповідач - Благодійна організація Волонтерський рух України вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання. Відповідно, вартість послуг у сумі 3 020,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Крім стягнення суми основного боргу, позивачем заявлено вимогу про стягнення 658,69 грн. пені.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ч.1 ст.547 Цивільного кодексу України).

Суд зазначає, що як вбачається з тексту договору, сторони не встановили та не погодили умови нарахування пені за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачем. Посилання позивача на положення ст.625 Цивільного кодексу України є безпідставним, оскільки підстави і порядок нарахування пені не визначаються вказаною нормою. Відповідно, вимога про стягнення пені заявлена безпідставно і у її задоволенні суд відмовляє.

Відповідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи досліджені та встановлені вище обставини справи, перевіривши доводи позивача, суд доходить висновку про часткову обгрунтованість заявлених позовних вимог, підтвердженість їх матеріалами справи та неспростованість їх іншою стороною спору.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ч.13 ст.8, ст. ст. 74, 76-80, 129, ч.9 ст.165, ст. ст. 237, 238, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Благодійної організації Волонтерський рух України (79013, Львівська обл., місто Львів, вул. Здоров`я, будинок 4, квартира 13, код ЄДР 39452273) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДР НОМЕР_2 ) 3 020,00 грн. основної заборгованості та 1 444, 84 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

У задоволенні вимоги про стягнення 658,69 грн. пені відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку, передбаченому ст. 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 16.04.2018 року.

Суддя Матвіїв Р.І.