Ухвала

від 11.04.2018 по справі 4/1070-10/155

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.04.2018 р. Справа№ 4/1070-10/155

Суддя Господарського суду Львівської області Горецька З.В.

за участю секретаря судового засідання Хороз І.Б.,

розглянувши в судовому засіданні матеріали

скарги: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ,

на дії Державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м. Львів

у справі № 4/1070-10/155

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ,

до відповідача Житлово- будівельний кооператив „Шевченківський - 1" Львівської міської ради, м. Львів

про стягнення 7911,45 грн. боргу.

за участю представників сторін:

від позивача: не з явився

від відповідача: не з явився

суб єкт оскарження: не з явився

Суть спору:

02.04.2018р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла скарга Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" , м. Київ від 30.03.2018р. (вх. №905/18) на дії державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області, а саме: ненадіслання постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 30.06.16 ВП № 47481955 разом з наказом господарського суду Львівської області від 21.08.06 № 4/1071-10/155 на адресу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України".

Суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття скарги до розгляду.

Ухвалою суду від 04.04.2018 року скаргу прийнято та її розгляд призначено на 11.04.2018 року.

Представники сторін в судове засідання 11.04.2018 року не з явилися.

Заявник надіслав на електронну адресу суду повідомлення про неможливість прибуття в судове засідання 11.04.2018р. та просив розглядати скаргу за наявними в ній матеріалами, вимоги за скаргою підтримав у повному обсязі. Вимоги за скаргою обґрунтовуються тим, що рішенням Господарського суду Львівської області від 10.08.2006р. у справі №4/1070-10/155 з боржника (ЖБК "Шевченківський -1" Львівської міської ради стягнуто на користь стягувача ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 895,54 грн. пені, 1415,68 грн. 7% штрафу, 636,83 грн. інфляційних втрат, 189,47 грн. - 3% річних, 102,00 грн. держмита, 118,00 грн. ІТЗ процесу. На виконання вказаного рішення судом видано наказ від 21.08.2006р., який пред'явлений до виконання стягувачем до Личаківського ВДВС ЛМУЮ. 30.06.2016р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 ЗУ "Про виконавче провадження", оскільки у боржника відсутнє майно. Скаржник вважає неправомірними дії державного виконавця в частині не надіслання стягувачу постанови про повернення виконавчого документа, оскільки таку постанову ДК "Газ України" не отримував.

Розглянувши скаргу, суд встановив таке.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.08.2006 року у справі № 4/1070-10/155 вирішеноборжника (ЖБК "Шевченківський -1" Львівської міської ради стягнуто на користь стягувача ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 895,54 грн. пені, 1415,68 грн. 7% штрафу, 636,83 грн. інфляційних втрат, 189,47 грн. - 3% річних, 102,00 грн. держмита, 118,00 грн. ІТЗ процесу

На виконання рішення Господарського суду Львівської області видано відповідний наказ.

Ухвалою від 06.03.2008 року виправлено допущену описку у вказаному наказі, оскільки невірно зазначено № наказу, а саме: зазначено №4/1071-10/162, а повинно бути - №4/1070-10/155.

02.04.2018 року на адресу Господарського суду Львівської області надійшла скарга стягувача на дії ДВС.

Листом №31/13-188 від 20.01.2016р., №31/13-4849 від 29.11.2017р. ДК "Газ України" ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулася з листом до Личаківського ВДВС Львівського МУЮ зі заявою про надання інформації про хід виконавчого провадження, зокрема, щодо наказу господарського суду Львівської області від 21.08.2006р. у справі №4/1071-10/162.

Листом №1011/13 від 10.01.2018р. Личаківський ВДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області повідомив стягувача, зокрема, таке. На виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №47481955 з примусового виконання наказу №4/1071-10/162, що виданий 21.08.2006р. господарським судом Львівської області видано наказ про стягнення з ЖБК "Шевченківський-1" Львівської міської ради на користь ДК "Газ України" ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 3357,52 грн. заборгованості . 13.05.2015р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, про арешт майна боржника. 30.06.2016р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з відсутністю майна боржника на підставі п.2 ч.1 ст.47 ЗУ "Про виконавче провадження". Повторно наказ №4/1071-10/162, виданий 21.08.2006р. господарським судом Львівської області, до виконання у Личаківський ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області не пред'являвся.

Скаржник просить визнати незаконними дії державного виконавця Личаківського ВДВС м. Львів ГТУЮ щодо не надіслання постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 30.06.2016р. ВП №47481955 разом з наказом господарського суду Львівської області від 21.08.2006р. №4/1071-10/162 на адресу ДК "Газ України" ПАТ "НАК "Нафтогаз України".

Боржник письмових заперечень чи пояснень до суду не подав.

Відділ, дії якого оскаржуються, 11.04.2018 року на електронну адресу суду надіслав пояснення по суті скарги із роздруківкою про хід виконавчого провадження №47481955. З цього пояснення вбачається, що станом на сьогодні встановити факт відправлення та доставки листа із виконавчим документом неможливо. Державний виконавець, який вів це ВП, ОСОБА_2 звільнений із займаної посади. Зважаючи на вищевикладене, та той факт, що стягував не отримав листа Відділ ДВС вважає, що виконавчий документ втрачено під час пересилки.

З ясувавши обставини справи, оцінивши матеріали скарги, суд вважає, що скаргу слід задоволити, виходячи з такого.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", надалі - Закон).

Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно статті 340 ГПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

Частиною 1 ст. 74 Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Як встановлено судом, 19.02.2018 року на адресу ДК Газ України надійшов лист органу ДВС від 01.01.18 № 1011/13, в якому повідомляється, що у відділі перебувало виконавче провадження № 47481955 з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 21.08.06 № 4/1071-10/162 про стягнення з ЖБК Шевченківський-1 ЛМР на користь ДК Газ України НАК Нафтогаз України заборгованості у сумі 3357,52 грн.

30.06.2016 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (відсутність у боржника майна).

Проте постанова від 30.06.16 про повернення виконавчого документу стягувачеві та оригінал наказу господарського суду Львівської області від 21.08.06 № 4/1071-10/162 на адресу ДК Газ України не надходили. Копія вказаної постанови не додана і до листа органу ДВС від 01.01.18 № 1011/13. Також не надано доказів поштового відправлення вказаної постанови разом з оригіналом виконавчого документа на адресу стягувача.

ДК Газ України вважає, що бездіяльність державного виконавця щодо ненадіслання копії постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві разом з оригіналам виконавчого документа на адресу стягувача, є неправомірною. Такі твердження та цю скаргу ДК Газ України обґрунтовує наступним.

05.10.2016 року набрав чинності Закон України Про виконавче провадження від 02.06.16 № 1404-VIII. Згідно п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про виконавче провадження від 02.06.16 № 1404, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. У зв'язку з цим, ДК Газ України НАК Нафтогаз України подає скаргу, керуючись нормами Закону України Про виконавче провадження від 21.04.99 №606-ХІУ (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчих дій, надалі вживається у вказаній редакції).

Відповідно до ст. 2 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на Державну виконавчу службу.

Згідно зі ст. 11 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до вимог ст. 6 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону України Про виконавче провадження копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувану відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

В листі органу ДВС від 10.01.18 № 1011/13 не зазначено, що постанова про повернення виконавчого документа та сам оригінал вищевказаного наказу господарського суду на адресу стягувача надіслані рекомендованою кореспонденцією. Будь-яких підтверджуючих доказів надіслання стягувачу вищевказаних документів рекомендованою кореспонденцією органом ДВС не надано.

На думку заявника, що підтвердженням того, що на адресу стягувача не надходили вищезазначені документи, є звернення до органів ДВС із заявами про хід виконавчого провадження. Станом на день подачі вказаної скарги, рішення суду не виконано, заборгованість не сплачена, не стягнута.

В бухгалтерському обліку ДК Газ України обліковується заборгованість у сумі 3357,52 грн. Отже, органом ДВС рішення суду не виконано.

Державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві, що надає стягувачу право повторного пред'явлення виконавчого документу до виконання.

Згідно зі ст. 31 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний був надіслати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві разом з оригіналом виконавчого документу на адресу стягувана рекомендованою кореспонденцією.

Однак, державним виконавцем в порушення вимог даної норми допущено порушення права ДК Газ України на повторне пред'явлення виконавчого документа до виконання та отримання коштів, належних Компанії за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарським процесуальним кодексом України визначено вимоги до належності, допустимості, достатності та достовірності доказів. Так, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст.76). Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.78). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79).

Суд звертає увагу, що у зв'язку з ненаданням органом державної виконавчої служби матеріалів виконавчого провадження суд позбавлений можливості дослідити наявність чи відсутність відповідного доказу про відправлення стягувачу виконавчого документа разом із постановою від 30.06.2016 року. При цьому, із долучених до скарги пояснень ДВС суду не надано доказів, що спростовують твердження скаржника. Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання неправомірними бездіяльність державного виконавця щодо не надіслання постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.06.2016 року ВП№47481955.

Відповідно до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 340, 341, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області

постановив:

Скаргу ДК Газ України НАК Нафтогаз України на бездіяльність державного виконавця у справі №4/1070-10/155 - задоволити.

Визнати бездіяльність державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби м.Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області, а саме: не надіслання постанови про повернення виконавчого документа стягувану від 30.06.2016 року ВП №47481955 з наказом Господарського суду Львівської області від 21.08.2006 року №4/1071-10/162 на адресу ДК Газ україни НАК Нафтогаз України - неправомірною.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 ГПК України.

Ухвала підлягає оскарженню в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 12.04.2018 року.

Суддя Горецька З. В.