ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
05.04.2018 Справа № 920/1017/17
Господарський суд Сумської області, у складі судді Спиридонової Н.О., при секретарі судового засідання Гребенюк С.В., розглянувши матеріали справи № 920/1017/17 в порядку загального позовного провадження:
за позовом: Тростянецької міської ради (вул. Миру, буд. 6, м. Тростянець, Сумська область, 42600),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Тростянецьке джерело (пр. Братський, буд. 37, м. Тростянець, Сумська область, 42600),
про зобов'язання укласти договір оренди землі та стягнення 50125,13 грн.,
представники сторін:
позивача: Христосова-Нечвоглод О.В. за довіреністю № 03 від 05.01.2018,
відповідача: Коваленко О.І.
ВСТАНОВИВ:
Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Тростянецьке джерело укласти з Тростянецькою міською радою договір оренди землі по АДРЕСА_1 в м. Тростянець Сумської області відповідно до проекту договору оренди землі; стягнути з відповідача збитки (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог № 299 від 06.02.2018) в розмірі 50125,13 грн. за період з 31.12.2016 по 31.12.2017 та стягнути з відповідача на користь позивача 3200,00 грн. судового збору.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що позивачем не вірно обрано спосіб захисту своїх прав, а також відповідач зазначає, що позивач не наділений правом здійснювати розрахунок земельного податку та звертатися до суду про його стягнення.
У відповіді на відзив № 291 від 02.02.2018 представник позивача зазначає, що позивачем надано відповідачеві проект договору оренди землі разом з позовною заявою та неодноразово надсилався на його адресу разом із пропозицією щодо укладення договору оренди землі листами № 3148 від 28.12.2016, № 1637 від 24.07.2017, а також було вручено директору відповідача особисто під підпис. Враховуючи, що відповідач фактично використовував земельну ділянку без укладення договору оренди з 31.12.2016, розмір земельного податку встановлюється за нормативною грошовою оцінкою за вказаний рік та рішенням сесії Тростянецької міської ради, і відповідно до розрахунку позивача, розмір збитків нанесених міському бюджету в результаті користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 за період з 31.12.2016 по 07.09.2017 складає 33477,05 грн.
09.02.2018 від відповідача до суду надійшов відзив на заяву позивача про збільшення позовних вимог, в якому відповідач зазначає, що заява позивача не може бути прийнята судом, оскільки підписана не уповноваженою особою та не направлялась на адресу відповідача. Крім наведеного відповідач зазначає, що він не є платником земельного податку, що підтверджується листом ДФС від 29.11.2017 № 205/10/18-16-15-004.
08.02.2018 представник позивач подав до суду разом з заявою № 303 від 16.03.2018 для долучення до матеріалів справи копії: довіреності від 05.01.2018, якою уповноважено начальника відділу правового забезпечення апарату Тростянецької міської ради Христосову-Нечвоглод О.В. представляти інтереси позивача в усіх установах, організаціях, підприємствах України, незалежно від їх форм власності та підпорядкування, в усіх органах державної влади України, в прокуратурі, службі безпеки, органах державної податкової адміністрації (інспекції), органах внутрішніх справ, органах юстиції, органах дізнання, в усіх органах досудового слідства, в усіх органах державної виконавчої служби України, інших державних органах України, вести від імені довірителя з усіх питань будь-які цивільні, господарські, адміністративні справи, в усіх місцевих, господарських, адміністративних, апеляційних та касаційних судах України усіх рівнів, з усіма правами наданими діючим законодавством позивачу, відповідачу, третій особі, засвідчувати копії документів довірителя, з правом підпису та подання до відповідних підприємств, установ, організацій або державних органів України та отримання від них документів або іншої кореспонденції, необхідних для виконання наданих цією довіреністю повноважень, та виконувати всі інші необхідні дії, пов'язані з виконанням цієї довіреності; довіреності від 05.02.2018, якою уповноважено секретаря Тростянецької міської ради ОСОБА_4 (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Охтирським МВГУМВС в Сумській області від 05.04.2011) підписати заяву про збільшення позовних вимог по справі, яка перебуває в провадженні господарського суду Сумської області № 920/1017/17 від імені позивача.
В судовому засіданні, розпочатому 08.02.2018 о 12 год. 50 хв. відповідно до приписів частини другої статті 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 12 год. 00 хв. 09.02.2018.
Ухвалою суду від 09.02.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 19.03.2018 призначено справу до судового розгляду по суті на 05.04.2018.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача повністю заперечує проти позовних вимог.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд встановив:
01.12.2014 між Тростянецькою міською радою (орендодавець) та гр. ОСОБА_5 (орендар) було укладено договір оренди землі № 528. На підставі рішення 49 сесії 6 скликання Тростянецької міської ради від 17.10.2014 року № 371 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості по вул. Червоноармійській, 103 ПрАТ ДВ Система орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення Тростянецької міської ради.
ОСОБА_5 звернувся з заявою (вхід. № ЦНАП 1072 від 11.11.2016) про розірвання договору оренди земельної ділянки в зв'язку з переходом права власності на будівлю, що на ній розташована до Товариства з обмеженою відповідальністю Тростянецьке джерело (а.с. 17).
ТОВ Тростянецьке джерело подало заяву від 17.11.2016 (вхід. № ЦНАП 1081) до Тростянецької міської ради з проханням розглянути питання на сесії міської ради щодо укладання договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2 для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машино-будівельної та іншої промисловості по АДРЕСА_1, м. Тростянець у зв'язку з набуттям права власності на будівлі, які розташовані на даній земельній ділянці (а.с. 18).
Рішенням 17 сесії 7 скликання № 511 розглянуто вищевказані заяви ОСОБА_5 та ТОВ Тростянецьке джерело , прийнято рішення про розірвання договору оренди землі та зобов'язано ТОВ Тростянецьке джерело у термін до 15.01.2017 укласти договір оренди земельної ділянки, передавши її товариству в користування на умовах оренди строком на 49 років для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машино-будівельної та іншої промисловості (цеху по виробництву виробів з бетону) по АДРЕСА_1, м. Тростянець, загальною площею 1,5364 га (а.с. 19).
Угодою від 30.12.2016 розірвано договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2 між Тростянецькою міською радою та ОСОБА_5 та зобов'язано укласти договір оренди з ТОВ Тростянецьке джерело на підставі рішення № 511 від 23.12.2016 (а.с. 20).
Позивачем, на підставі рішення № 511 від 23.12.2016 та відповідно до типового договору оренди землі затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220 було підготовлено три примірники договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 та вручено директору особисто під підпис 29.12.2016 листом за № 3148 від 28.12.2016 (а.с. 25), проте відповідач так і не уклав договір оренди земельної ділянки з Тростянецькою міською радою.
Тростянецька міська рада листом № 1637 від 24.07.2017 повторно звернулася до ТОВ Тростянецьке джерело з нагадуванням про укладення договору, в якому зазначила, що станом на 24.07.2017 ТОВ Тростянецьке джерело не уклало з Тростянецькою міською радою вищезазначеного договору оренди землі та ігноруючи виконання рішення Тростянецької міської ради, яке є обов'язковим до виконання відповідно до ст. 144 Конституції України та ст. 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні за період з 31.12.2016 по 24.07.2017 завдало значних фінансових збитків міському бюджету у зв'язку з чим повторно надіслала договір для підписання та реєстрації права оренди в термін до 14.08.2017, однак відповідач жодних дій до укладення договору не здійснив.
Листом № 205/10/18-16-15-004 від 29.11.2017 Тростянецьке відділення Охтирської ОДПІ надало відповідь на лист № 2684 від 16.11.2017 Тростянецької міської ради, яким повідомило, що ТОВ Тростянецьке джерело не є платником податку та орендної плати за землю.
Приписами статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
За статтею 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади - на землі державної власності.
Частиною 1 статті 120 Земельного кодексу України передбачено, що перехід права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
За змістом статей 122 ,123, 124 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 30344640 від 02.12.2014 власником земельної ділянки за адресою: Сумська область, Тростянецький район, м. Тростянець, АДРЕСА_1 є Тростянецька міська рада (номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 7910068) (а.с. 21).
Заявою від 17.11.2016 (вхід. № ЦНАП 1081) ТОВ Тростянецьке джерело фактично визнавало, що користується земельною ділянкою по АДРЕСА_1 в м. Тростянець Сумської області і мав бажання укласти договір оренди на цю земельну ділянку.
Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю. Навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, а пунктом д статті 156 Земельного кодексу України передбачено відшкодування власникам землі та іншим землекористувачам збитків, заподіяних внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
За змістом статті 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.
Як зазначає позивач, в зв'язку з тим, що ТОВ Тростянецьке джерело не уклало договір оренди земельної ділянки, але фактично її використовувало з 31.12.2016, розмір земельного податку було встановлено відповідно нормативної грошової оцінки за вказаний рік та рішенням сесії Тростянецької міської ради.
Комісією для визначення розміру збитків за використання земельних ділянок, яка діє на підставі Постанови КМУ від 19.04.1993 № 284 Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам було складено акт про визначення збитків власнику землі від 06.02.2018 № 2-18 (а.с. 112-114).
06.02.2018 актом комісії про визначення збитків власнику землі встановлено, що земельна ділянка площею 1,5364 га знаходиться за адресою: м. Тростянець, АДРЕСА_1, Сумська область за функціональним використанням віднесена до категорії земель для розміщення та експлуатації основних, допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості. В зв'язку з тим, що ТОВ Тростянецьке джерело не уклало договір оренди земельної ділянки, але фактично її використовувало з 31.12.2016, то розмір земельного податку встановлюється не договором, а нормативно грошовою оцінкою за вказаний рік та рішенням сесії Тростянецької міської ради. За 2016 рік нормативно грошова оцінка землі по даним Держгеокадастру України складає 3776317,56 грн., а розмір земельного податку встановлений рішенням 5 сесії 7 скликання Тростянецької міської ради від 21.01.2016 № 7 в розмірі 1,25%. За 2017 рік нормативно грошова оцінка землі по даним Держгеокадастру складає 4002014,72 грн., а розмір земельного податку встановлений рішенням 5 сесії 7 скликання Тростянецької міської ради від 21.01.2016 № 7 в розмірі 1,25% та рішенням 18 сесії 7 скликання Тростянецької міської ради від 24.01.2017 в розмірі 1,25%. Розрахунок збитків нанесених міському бюджету в результаті користування земельної ділянки по АДРЕСА_1 за період з 31.12.2016 по 31.12.2017 складає 50125,13 грн.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
За приписами статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого було порушено. З урахуванням положень частини 2 статі 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
З огляду на загальні положення наведених вище норм для застосування такої міри як стягнення майнової шкоди (збитків) потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. При цьому для стягнення збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) також необхідним є встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях немає вини у заподіянні збитків.
Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за приписами частини 1 статті 21 Закону України Про оренду землі визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що на виконання рішення Тростянецької міської ради Сумської області від 23.12.2016 № 511 було підготовлено проект договору оренди, складений відповідно вимог постанови Кабінету міністрів України від 03.03.2004 № 220 Про затвердження Типового договору оренди землі , однак відповідач жодних дій до укладення договору не здійснив. Із наведених відповідачем доводів не вбачається, що у нього були об'єктивні перешкоди для укладення підготовленого договору оренди землі, а також того, що відповідач звертався до зазначеного у цьому рішенні органу з приводу укладення такого договору, як і не вбачається, що за наслідками звернення відповідач не міг укласти договір із незалежних від його волі причин.
Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах: від 13.03.2018 у справі № 920/984/15, від 17.02.2016 у справі № 904/5857/14.
Аналізуючи зміст положень Порядку № 284, можна дійти висновку, що розмір збитків при використанні земель без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) земельної ділянки, дорівнює сумі, яка могла б надійти до місцевого бюджету у разі, якщо б зазначений договір був укладений між орендарем та орендодавцем, або у разі, якщо був би здійснений розрахунок земельного податку. Розмір збитків нараховується на підставі даних нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідно до розрахунку збитків нанесених міському бюджету в результаті користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 без правовстановлюючих документів за період з 31.12.2016 по 31.12.2017, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, складає 50125,13 грн.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача укласти договір оренди землі, то такі вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно частин 1, 2 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Як зазначає позивач, оскільки в добровільному порядку відповідач ухиляється укласти договір оренди земельної ділянки, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Однак, на переконання суду, обраний позивачем спосіб захисту є неналежним, з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (положення ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За приписами ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Розкриваючи зміст засади свободи договору у ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України визначає, що свободи договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.
Порядок передачі в оренду земельних ділянок комунальної та державної власності та укладення відповідних договорів оренди врегульовано Законом України Про оренду землі та Земельним кодексом України.
Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст. 187 Господарського кодексу України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно частин 1, 2 статті 15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу - Тростянецькій міській раді на праві власності належить земельна ділянка, яка розташована за адресою: Сумська область, Тростянецький район, м. Тростянець, АДРЕСА_1.
На вказаній земельній ділянці знаходяться будівлі, які належать відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю Тростянецьке джерело , що не заперечується останнім.
Листами № 3148 від 28.12.2016, № 1637 від 24.07.2017 позивач звертався до відповідача з пропозицією щодо укладення договору оренди землі. До вказаних листів додано примірник договору оренди землі.
Відповідач у встановлений ст. 181 Господарського кодексу України строк не повернув оформленого договору позивачу, не надіслав протоколу розбіжностей та не повідомив про причини не підписання договору оренди землі.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про зобов'язання відповідача укласти договір оренди землі відповідно до проекту договору оренди землі.
Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Таким чином, виходячи з системного аналізу зазначених вище норм суд доходить до висновку, що вказаний договір може бути укладений лише за взаємною волею сторін.
За таких обставин, враховуючи, що укладення договору оренди земельної ділянки є правом сторін і не є обов'язковим в силу приписів ст. 179 Господарського кодексу України, відповідно до якої укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частина перша статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Стаття 86 Господарського процесуального кодексу України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 178, 202, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмженою відповідальністю Тростянецьке джерело (42600, м. Тростянець, вул. Благовіщенська, 58, код ЄДРПОУ 40893309) земельний податок в розмірі 50125 грн. 13 коп. за період з 31.12.2016 по 31.12.2017.
3. Стягнути з Товариства з обмженою відповідальністю Тростянецьке джерело (42600, м. Тростянець, вул. Благовіщенська, 58, код ЄДРПОУ 40893309) на користь Тростянецької міської ради (42600, Сумська область, м. Тростянець, вул. Миру, 6, код ЄДРПОУ 23635190) 1600 грн. судового збору на рахунок: Тростянецька міська рада, код 24006361, ГУ ДКСУ у Сумській області, МФО 837013, р/р 35416013030025).
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 12.04.2018.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ Н.О. СПИРИДОНОВА
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 05.04.2018 |
Оприлюднено | 18.04.2018 |
Номер документу | 73370388 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Спиридонова Надія Олександрівна
Господарське
Господарський суд Сумської області
Спиридонова Надія Олександрівна
Господарське
Господарський суд Сумської області
Спиридонова Надія Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні