Рішення

від 12.04.2018 по справі 809/395/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2018 р. справа № 809/395/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Грицюка П.П.,

при секретарі Ткачук І.М.,

за участю: позивача - ОСОБА_1, представника третьої особи - Микитюк Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Ліквідаційна комісія УДСО при УМВС в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України (ділі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Ліквідаційна комісія УДСО при УМВС в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій.

04.04.2018 року позивач подав заяву про зміну позовних вимог, якою змінив позовні вимоги та виклав наступним чином: визнати протиправною бездіяльність УМВС України щодо неприйняття рішення у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням нового відсотка втрати працездатності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850; зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення, щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням нового відсотка втрати працездатності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, у розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення відсотка втрати працездатності, а саме станом на 05.04.2017 року (а.с. 100-101).

Позовні вимоги мотивовані тим, що Ліквідаційною комісією УДСО при УМВС в Івано-Франківській області повідомлено позивача про те, що документи, які попередньо направлені на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2017 року до Міністерства внутрішніх справ України, повернуто без розгляду. Позивач вважає, що відповідачем протиправно не прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Зазначив, що право на одноразову грошову допомогу, у зв'язку із встановленням йому більшого відсотку втрати працездатності, передбачено Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, у розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення нового відсотка втрати працездатності. Крім того, відповідно до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2017 року зобов'язано третю особу направити документи відповідачу для прийняття рішення, щодо призначення або відмови у призначенні одноразової грошової допомоги. Вважає, що відповідач всупереч пункту 9 Постанови КМУ від 21.10.2015 року № 850 такого рішення не прийняв, що свідчить про бездіяльність відповідача. Просив позов задовольнити повністю.

27.03.2018 року представник відповідача звернувся до суду із заявою про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в даній адміністративній справі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.03.2018 року заяву відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у адміністративній справі № 809/395/18 повернуто Міністерству внутрішніх справ України - без розгляду (а.с. 72-73).

Представник відповідача в судові засідання 29.03.2018 року та повторно 12.04.2018 року не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення та інформації поштових відправлень. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, що надійшов на адресу суду 27.03.2018 року, в якому проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи (а.с.87-91). Зокрема, просив суд в задоволенні позову відмовити у зв'язку з тим, що одноразова грошова допомога при зміні ступеня втрати працездатності призводить до виплати коштів лише, якщо даний відсоток було установлено (змінено на більш вищий) лише без установлення інвалідності. Оскільки, позивачем не спростовано факт отримання 2 групи інвалідності без призначення відповідного відсотку, що у свою чергу виключає можливість призначення повторно виплатити кошти при встановленні відсотка інвалідності та без зміни групи інвалідності. Крім того, звернув увагу суду на те, що МВС України не приймало жодних рішень щодо виплати одноразової грошової допомоги позивачу, оскільки, листом Департаменту фінансово-облікової політики МВС України від 31.01.2018 року № 15/2-299 було надіслано до голови ЛК УДСО при МВС України в Івано-Франківській області матеріали для призначення одноразової грошової допомоги позивачу так, як згідно з постановою КМУ від 25.12.2015 року № 1139 Про внесення змін до постанови КМУ від 13.10.2015 № 834 органи поліції охорони є правонаступником Департаменту державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України та відповідних державних установ ДСО при МВС, що ліквідуються в установленому законом порядку. Отже питання щодо призначення позивачу зазначеної одноразової грошової допомоги належить до компетенції Національної поліції України. Таким чином, МВС України не приймало рішення по заяві позивача про виплату грошової допомоги не у зв'язку з тим, що немає відповідних коштів на дану потребу, а у зв'язку з тим, що дане питання не відноситься до компетенції МВС України.

Представник третьої особи проти заявленого позову заперечила з мотивів, викладених у письмових поясненнях від 27.03.2018 року та 11.04.2018 року. Суду пояснила, що у відповідності до приписів Порядку № 850 саме до компетенції МВС України належить право прийняття рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги позивачу, яка виплачується за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС. Крім того, пояснила, що Ліквідаційною комісією Управління ДСО при УМВС України в Івано-Франківській області, складено висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду, на підставі підпункту 3 пункту 3 Порядку № 850 у розмірі кратного прожиткового мінімуму, установленого законом (виходячи із дати встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії) (а.с. 48-52).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача та представника третьої особи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2017 року Ліквідаційною комісією УДСО при УМВС в Івано-Франківській області направлено до Міністерства внутрішніх справ України матеріали щодо ОСОБА_1 з висновком про виплату грошової допомоги для вирішення питання щодо призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ № 850 від 21.10.2015 "Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" (а.с. 53).

Міністерство внутрішніх справ України 31.01.2018 року повернуло дані матеріали до Ліквідаційної комісії УДСО при УМВС в Івано-Франківській області, обґрунтовуючи тим, що не уповноважене на розгляд та прийняття рішення з даного питання (а.с. 54-55).

Не погоджуючись з такими діями Міністерства внутрішніх справ України позивач звернувся з цим адміністративним позовом до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Судом досліджено, що Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 30.11.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2017 року у справі №809/1160/17 скасовано та прийнято нову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірними дії Ліквідаційної комісії УДСО при УМВС в Івано-Франківській області щодо прийняття рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, оформленої листом від 01.08.2017 за № 21/4-19. Визнано неправомірною бездіяльність Ліквідаційної комісії УДСО при УМВС в Івано-Франківській області щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України документів, передбачених п. 8 постанови КМУ №850 від 21.10.2015 "Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" та висновку щодо виплати грошової допомоги стосовно ОСОБА_1. Зобов'язано Ліквідаційну комісію УДСО при УМВС в Івано-Франківській області направити до Міністерства внутрішніх справ України документи ОСОБА_1 з висновком щодо виплати грошової допомоги для вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ № 850 від 21.10.2015 "Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції". Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Відповідно до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2017 року колегія суддів прийшла до висновку, що з метою належного захисту порушених прав позивача і їх відновлення, слід визнати неправомірною бездіяльність Ліквідаційної комісії УДСО при УМВС в Івано-Франківській області щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України документів, передбачених п. 8 постанови КМУ №850 від 21.10.2015 "Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" та зобов'язати Ліквідаційну комісію УДСО при УМВС в Івано-Франківській області направити до Міністерства внутрішніх справ України документи ОСОБА_1 з висновком щодо виплати грошової допомоги для вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ № 850.

Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України Про міліцію , держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.

Згідно з ч. 6 ст. 23 Закону України Про міліцію , у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Статтею 23 Закону України Про міліцію , Кабінет Міністрів України постановою №850 від 21.10.2015 року затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (набрав чинності 31.10.2015 року).

Відповідно до п.п. 2 п. 2 Порядку №850, днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

З матеріалів справи встановлено, що 15.02.1999 позивачу встановлено II групу інвалідності (50% втрати працездатності) - захворювання, яке пов'язано з виконанням службових обов'язків .

Факт встановлення II групи інвалідності також підтверджується витягом із акту повторного огляду МСЕК №253721 від 21.01.2010 року, копією посвідчення інваліда 2 групи Серія НОМЕР_2 від 16.05.2016, які наявні в матеріалах справи (а.с. 24, 58).

Згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках Серія АГ № 0023687 від 05.04.2017 позивачу встановлено 70 % втрати працездатності - травма, яка пов'язана з виконанням службових обов'язків (а.с. 57).

Підпунктом 2 п. 3 Порядку №850 також визначено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Згідно з пунктом 4 Порядку №850, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Відповідно до п.14 Порядку №850, призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Такі підстави є вичерпними, розширеному тлумаченню не підлягають та щодо позивача таких не встановлено.

Так, п. 3 Порядку №850 встановлює підстави для призначення та виплати одноразової грошової допомоги: загибель (смерть) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов'язків; установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ; часткова втрата працездатності працівником міліції без установлення йому інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків.

Вказані підстави визначені як самостійні та надають право на отримання одноразової грошової допомоги при настанні хоча б однієї з них. При цьому, право на отримання одноразової грошової допомоги, у зв'язку з установленням працівникові міліції інвалідності не обмежено у часі, вирішальним є лише наявність причинно-наслідкового зв'язку між інвалідністю та службою в органах внутрішніх справ.

Судом встановлено, що при повторному огляді позивача підтверджена його інвалідність ІІ групи (встановлена 21.07.2009 року) є наслідком первинної інвалідності, де причина її встановлення та ж сама. Проте, при встановленні позивачу інвалідності у 2009 році не було встановлено ступеня втрати працездатності.

05.10.2016 з метою отримання консультації щодо визначення ступеня втрати працездатності позивачем було направлено матеріали медико-експертної документації до ДУ Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України для проведення огляду та завершення експертизи.

За результатами огляду медико-експертної справи 26.12.2016 Українським державним науково-дослідним інститутом медико-соціальних проблем інвалідності видано консультативний висновок №239, яким встановлено відсутність підстав для визначення відсотків втрати працездатності.

06.03.2017 позивач звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом, яким просив зобов'язати Івано-Франківське обласне бюро медико-соціальної експертизи щодо встановлення йому проценту втрати працездатності у відсотках станом на 16.04.2007 та 21.01.2009.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.03.2017 у справі №809/250/17 зобов'язано Івано-Франківське обласне бюро медико-соціальної експертизи повторно провести медико-соціальний огляд ОСОБА_1 з метою встановлення ступеня втрати працездатності у відсотках станом на 16.04.2007 та 21.01.2009.

Відтак, 05.04.2017 позивачу було вперше встановлено відсоток втрати працездатності.

Встановлено та не заперечується сторонами, що у зв'язку з відсутністю інформації про втрату позивачем працездатності, останній не отримав одноразову грошову допомогу.

При цьому, Львівський апеляційний адміністративний суд у постанові від 30.11.2017 року прийшов до висновку, що дії відповідача - Ліквідаційної комісії УДСО при УМВС в Івано-Франківській області щодо прийняття рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, оформленої листом від 01.08.2017 за № 21/4-19 лік. є неправомірними.

Зокрема, п. 7 Порядку №850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Згідно п. 8 Порядку №850, керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Пунктом 9 Порядку №850 встановлено, що МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Аналіз зазначених норм Порядку дає підстави для висновку, що повноваження на прийняття рішення про призначення чи про відмову в призначенні одноразової допомоги є виключною компетенцією Міністерства внутрішніх справ України, а на орган внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, покладено обов'язок по проведенню відповідних процедурних дій по оформленню відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів (МВС) розпорядниками нижчої ланки.

Таким чином, у постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2017 року у спірних правовідносинах визначено повноваження на прийняття рішення про призначення чи про відмову в призначенні одноразової допомоги, які є виключною компетенцією Міністерства внутрішніх справ України.

Отже, суд не погоджується з доводами відповідача, наведеними у відзиві, щодо відсутності повноважень на прийняття рішення про призначення чи про відмову в призначенні одноразової допомоги ОСОБА_1

Поряд з цим, суд вважає, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" у розмірі, визначеному Порядком № 850. Дані обставини не заперечуються сторонами, підтверджуються матеріалами справи та не підлягають доказуванню, оскільки встановлені постановою від 30.11.2017 року Львівського апеляційного адміністративного суду, яка набрала законної сили.

Щодо визначення розміру одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 слід зазначити наступне.

Відповідно до висновку про призначення одноразової грошової допомоги прийнятого відповідно до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2017 року, Ліквідаційною комісією УДСО при УМВС в Івано-Франківській області визначено розмір даної грошової допомоги на підставі п.п. 3 п. 3 Порядку № 850 в сумі 112000,00 грн (а.с. 56).

Зокрема, згідно ч.6 ст.23 Закону України "Про міліцію", у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Пунктом 1 Порядку № 850, передбачено, що ці Порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Пунктом 2 Порядку № 850, що встановлено, днем виникнення права на отримання грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) працівника міліції - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Підпунктом 2 пункту 3 Порядку № 850 визначено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі: установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи;

Підпунктом 3 пункту 3 Порядку № 850 встановлено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі: часткової втрати працездатності працівником міліції без установлення йому інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальними експертними комісіями, - у розмірі, що визначається у відсотках 100-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення ступеня втрати працездатності. При цьому розмір грошової допомоги не повинен бути меншим за 20-кратний прожитковий мінімум, установлений законом для працездатних осіб, та більшим за 100-кратний прожитковий мінімум, установлений законом для працездатних осіб.

Пунктом 7 Порядку № 850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

Враховуючи вищенаведені норми Закону України "Про міліцію" та Порядку № 850, суд констатує, що законодавцем розмежовано порядок нарахування грошової допомоги в разі установлення інвалідності і нарахування грошової допомоги при частковій втраті працездатності без установлення інвалідності.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 встановлено інвалідність II групи, при призначенні і виплаті даної грошової допомоги слід застосувати норми підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850. При цьому, в даному випадку нарахування і виплата грошової допомоги не залежать від ступеня втрати працездатності позивача. Тому, застосування Ліквідаційною комісією УДСО при УМВС в Івано-Франківській області у спірних правовідносинах підпункту 3 пункту 3 Порядку № 850 є неправомірним.

За таких обставини, Міністерство внутрішніх справ України, в порядку визначеному Постановою Кабінету Міністрів України за № 850, зобов'язане прийняти рішення про призначення позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 200 - кратному прожитковому мінімумі, установленому Законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В процесі судового розгляду відповідач не довів правомірність своїх дій щодо повернення без прийняття рішення до Ліквідаційної комісії УДСО при УМВС в Івано-Франківській області матеріалів щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

Таким чином, позовні вимог є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність УМВС України щодо неприйняття рішення про призначення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.

Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, у розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення відсотка втрати працездатності, а саме станом на 05.04.2017 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), місце проживання: АДРЕСА_1;

Міністерство внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 00032684), місцезнаходження: вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01024;

Ліквідаційна комісія УДСО при УМВС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 08596908), місцезнаходження: вул. Млинарська, 2, м.Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018.

Суддя /підпис/ Грицюк П.П.

Рішення складене в повному обсязі 16 квітня 2018 р.