Рішення

від 08.12.2009 по справі 50/163-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІ ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. ка нцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2009 р. Справа № 50/163-09

вх. № 8250/5-50

Суддя господарського суд у

при секретарі судового зас ідання

за участю представників ст орін:

позивача - ОСОБА_1 дов. ві д 03.11.2009 р.

представник відповідача - ОСОБА_2, дов. від 02.06.2009 р.

розглянувши справу за поз овом СПДФО ОСОБА_3, смт. П ісочин

до СПДФО ОСОБА_4, м. Ха рків

про визнання недійсним дог овору

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд в изнати недійсним договір № 17-0 4 від 17.04.2008 р., у кладений між ним та відповід ачем на підставі того, що між сторонами не було досягнуто згоди з таких істотних умов, як предмет договору та його ц іна.

30.10.2009 р. через канцелярію суду відповідач надав відзив на п озов (вх. № 26782).

В судове засідання 02.11.2009 р. пре дставник позивача з"явилася, проте оформлених належним ч ином документів, які б надава ли їй право представляти інт ереси позивача в суді не пред ставила.

В судовому засіданні 02.11.2009 р. п редставник відповідача запе речував проти позову та пові домив суд, що між позивачем та відповідачем досягнуто згод и щодо усіх істотних умов дог овору № 17-04 від 17.04.2008 р., що підтвер джується відповідними листа ми ФОП ОСОБА_3, в яких вона з азначає, що весь пакет докуме нтів по відкриттю касового т ерміналу та обладнанню касов ого терміналу прийнято та ві дповідні акти підписані комі сією Південної залізниці.

Заслухавши представника в ідповідача, враховуючи нез"я влення позивача та необхідні сть надання ним витребуваних попередньою ухвалою суду ві д 12.10.2009 р. документів, суд відкла в розгляд справи на 03.12.2009 р.

В судовому засіданні 03.12.2009 р. представник позивача надала клопотання про призначення технічної судової експерти зи для встановлення того фак ту, чи були виконані відповід ачем роботи, які зазначені в актах приймання передачі по договору № 17-04 від 17.04.2008 р.

Представник відповідача з аперечував проти задоволенн я наданого позивачем клопот ання, та зазначив, що клопотан ня безпідставне та необгрунт оване та направлено на затяг ування процесу.

Розглянувши надане клопот ання позивача, заслухавши ду мки сторін, дослідивши матер іали справи, суд зазначає нас тупне.

Відповідно до ст.79 ГПК Украї ни, господарський суд має пр аво зупинити провадження у с праві за клопотанням сторон и, прокурора, який бере учас ть в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випаду п ризначення господарським су дом судової експертизи.

Згідно ст.41 КПК України, для роз'яснення питань, що вини кають при вирішенні госпо дарського спору і потребують спеціальних знань, господар ський суд призначає судову е кспертизу.

Відповідно до ст.32 ГПК Украї ни, доказами у справі є будь-як і фактичні дані, на підставі яких господарський суд у в изначеному законом порядку встановлює наявність чи ві дсутність обставин, на яких г рунтуються вимоги і заперече ння сторін, а також інші обста вини, які мають значення для п равильного вирішення господ арського спору. Ці дані встан овлюються письмовими і речо вими доказами, висновками су дових експертів, тощо.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожн а сторона повинна довести т і обставини, на які вона пос илається як на підставу свої х вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК Украї ни, господарський суд прийм ає тільки ті докази, які ма ють значення для справи.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що в матеріалах спра ви достатньо доказів для вир ішення спору по суті та призн ачення вказаної експертизи н е встановить інших даних, суд вважає за необхідне відмови ти в задоволенні вказаного к лопотання.

В судовому засіданні 03.12.2009 р. о голошено перерву до 08.12.2009 р для виготовлення повного тексту рішення.

В судовому засіданні 08.12.2009 р. о голошено повний текст рішенн я.

17.04.2008 р. між сторонами укладен ий договір № 17-04 (далі - договір), відповідно умов якого викона вець (відповідач) виконує нео бхідні роботи по організації , встановленні та вводу в екс плуатацію касових терміналі в по продажу білетів, а саме: пошук необхідних приміщен ь для розміщення касових т ерміналів по продажу залізн ичних квитків та розміщення обладнання "Експрес", укладан ня договорів оренди з власни ками даних приміщень, провед ення необхідних робіт, пов"яз аних з обладнанням робочих м ісць даних терміналів у відп овідності з вимогами керуюч их документів Укрзалізниц і, укладання необхідних до говорів та оформлення інших документів з підрозділами Укрзалізниці по оренді АСУ "Е кспрес" на щомісячну експлуа тацію, забезпечення касових терміналів необхідними засо бами зв"язку, Інтернетом, поне сення всіх витрат, пов"язаних з роботою даних терміналів та забезпечення їх подальшо ї роботі на період, вказаний в додаткових угодах до Догово ру, які є невід"ємними частина ми цього Договору.

Відповідно п.2 .1 Договору, цін а та загальна вартість Догов ору зазначається в актах вик онаних робіт, які складаютьс я щомісячно між поручителем та виконавцем.

Згідно п.3.1 Договору, оплата п оручителем за цим Договором може здійснюватися банківсь ким переказом на рахунок вик онавця, а також у відповіднос ті з п.4.2 цього Договору.

Відповідно до п.4.1 та 4.2 Догово ру, виконавець приступає до в иконання робіт не пізніше од нієї доби з моменту укладанн я Договору та може використо вувати власні засоби, які нео бхідні для виконання робіт т а в якості оплати за цим Догов ором, виконавець залишає 50% пр ибутку, отриманого від коміс ійної винагороди за продані квітки з касових терміналів щомісячно.

Згідно п.5.1.1 та п.5.1.2 Договору, В иконавець зобов"язаний викон ати всі роботи в об"ємі, передб аченому в п.1.1 Договору та здат и роботу Поручителю в порядк у, строках та стану, передбаче них цим Договором.

Відповідно до п.5.2.1 Договору, поручитель зобов"язаний над ати виконавцю необхідне спри яння до виконання доручення , передбаченого цим Договоро м, надати Довіреність та пере дати йому необхідні докумен ти та забезпечити засобами, щ о вимагаються по характеру д оручення.

Згідно п.8.3 Договору, договір набирає чинності з моменту п ідписання та діє до виконанн я сторонами своїх зобов"язан ь.

10.12.2008 р. сторони уклали додато к №1 до договору, яким встанов или строк діє договору до 31.01.2009 р.

15.05.2009 р. сторони уклали додато к №2 до Договору, в якому зазна чено змінений п.3.1 Договору та зазначено, що оплата викон аних робіт здійснюється на п ротязі 15 календарних днів п ісля підписання актів викона них робіт, а також Договір доп овнено пунктами 4.3.1 та 4.3.2, в яких вказано, що заборгованість п оручителя перед виконавцем с таном на 15.05.2009 р. складає 69129,00 грн. т а у випадку не вводу в експлуа тацію касового терміналу по продажу квитків, розташовано го за адресою: м.Харків, Белгор одське шосе, 8, Автостанція №4 д о 30.05.2009 р. та неможливості розра хунків з виконавцем, поручит ель сплачує на користь викон авця заборгованість, зазначе ному в п.4.3.1 Договору переказом в строк до 01.06.2009 р.

Як вбачається з наданих до м атеріалів справи документів , відповідачем виконані робо ти за Договором на загальну с уму 69129,00 грн., що підтверджуєтьс я підписаними сторонами акта ми виконаних робіт, а також ак тами звірки взаєморозрахунк ів, також підписаними обома с торонами.

Позивач листами № 10 та № 12 від 24.10.2009 р. № 30 від 30.04.2009 р. та № 44 від 14.05.2009 р ., направленими на адресу Укрз алізниці засвідчив факт гот овності терміналів до роботи , в яких також зазначено, що весь пакет документів та акт и відповідності обладнаного касового терміналу вимогам Укрзалізниці підписані член ами комісії Управління Укрз алізниці.

Надаючи правову кваліфіка цію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та пра вових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 626 ЦК ко дексу України, договором є до мовленість сторін, спрямован а на встановлення, зміну або п рипинення цивільних прав та обов' язків.

Статтею 628 ЦК України визнач ено, що зміст договору стано влять умови (пункти), визначе ні на розсуд сторін і погодже ні ними, та умови, які є обов 'язковими відповідно до акті в цивільного законодавства. Сторони мають право укласт и договір, в якому містяться лементи різних договорів (зм ішаний договір). До відносин с торін у мішаному договорі за стосовуються у відповідних ч астинах положення актів цив ільного законодавства про договори, елементи яких мі стяться у змішаному договорі , якщо інше не встановлено дог овором бо не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст.629 ЦК Україн и, Договір є обов'язковим для в иконання сторонами.

Відповідно до ст. 638 ЦК Украї ни договір є укладеним, якщо с торони в належній формі дос ягли згоди з усіх істотних у мов договору. Істотними умов ами договору є умови про пр едмет договору, умови, що визн ачені законом як істотні аб о є необхідними для договорі в даного виду.

Згідно з частиною 2 ст. 207 ЦК У країни , правочин вважається таким, що вчинений у письмові й формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юриди чна особа, підписується особ ами, уповноваженими на це її у становчими документами, дов іреністю, законом або іншими актами цивільного законодав ства, та скріплюється печатк ою.

Статтею 180 ГК України визнач ені істотні умови господарсь кого договору, так, зміст гос подарського договору стано влять умови договору, визнач ені угодою його сторін, спрям ованою на встановлення, змін у або припинення господарсь ких зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що прийм аються ними як обов'язкові умови договору відповідно д о законодавства. Господарськ ий договір вважається уклад еним, якщо між сторонами у пер едбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо у сіх його істотних умов. Істот ними є умови, визнані такими з а законом чи необхідні для до говорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу од нієї із сторін повинна бути д осягнута згода. При укладен ні господарського договору с торони зобов'язані у будь-яко му разі погодити предмет, цін у та строк дії договору.

Відповідно до ст.67 ГК Україн и, підприємства вільні у вибо рі предмета договору, визнач енні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідно син, що не суперечать законо давству України.

Відповідно до ст.180 ГК Украї ни, умови про предмет у госп одарському договорі повин ні визначати найменування ( номенклатуру, асортимент) т а кількість продукції (робіт , послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визнач аються відповідно до обов'я зкових для сторін норматив них документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в догові рному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захис т інтересів кінцевих спожив ачів товарів і послуг.

Статтею 15 цього Кодексу пер едбачено, що у сфері господар ювання застосовуються: техн ічні регламенти; стандарти; к одекси усталеної практики; к ласифікатори; технічні умови . Застосування стандартів ч и їх окремих положень є о бов'язковим для: суб'єктів гос подарювання, якщо на станда рти є посилання в технічних р егламентах; учасників угоди (контракту) щодо розроблення , виготовлення чи постачання продукції, якщо в ній (ньом у) є посилання на певні станда рти; виробника чи постачаль ника продукції, якщо він склав декларацію про відпо відність продукції певним стандартам чи застосував по значення цих стандартів у її маркуванні.

Як вже зазначалося вище, поз ивачем в листах № 10 та № 12 від 24. 10.2009 р. № 30 від 30.04.2009 р. та № 44 від 14.05.2009 р., направлених на адресу Укрзал ізниці засвідчив факт готов ності терміналів до роботи, в яких також зазначено, що ве сь пакет документів та акти в ідповідності обладнаного ка сового терміналу вимогам Укр залізниці підписані членами комісії Управління Укрзалі зниці, зв"язок терміналів "Екс пресс" з ВЦ Південної залізни ці та ВЦ Укрзалізниці в м.Києв і перевірений спільно з спец іалістами ВЦ Південної залі зниці, квіткова каса обладна на у відповідності до інстру кції "Технологія роботи філі й квіткових кас вокзалу "Харк ів-пасажирський" та відповід ає вимогам інструкції "О поря дке охраны билетных касс и де нежных касс предприятий, орг анизаций железнодорожного транспорта и наличных средст в при их перевозке".

Згідно ст.180 ГК України, ціна у господарському договорі визначається в порядку, вста новленому цим Кодексом, інш ими законами, актами Кабіне ту Міністрів України. За згод ою сторін у господарському д оговорі може бути передбаче но доплати до встановлено ї ціни за продукцію (роботи , послуги) вищої якості або виконання робіт у скороче ні строки порівняно з нормат ивними. У разі визнання пого дженої сторонами в договор і ціни такою, що порушує вимоги антимонопольно-ко нкурентного законодавства, антимонопольний орган має пр аво вимагати від сторін змі ни умови договору щодо ціни. С троком дії господарського до говору є час, впродовж яко го існують господарські зобо в'язання сторін, що виникли на основі цього договор у. На зобов'язання, що виникл и у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови уклад еного договору, якщо догово ром не передбачено інше. За кінчення строку дії госп одарського договору не звільняє сторони від ві дповідальності за його по рушення, що мало місце під час дії договору.

Відповідно до ст.631 ЦК Україн и, строком договору є час, про тягом якого сторони можуть здійснити свої права і ви конати свої обов'язки відпо відно до договору. Договір н абирає чинності з моменту його укладення. Сторони мож уть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які в иникли до його укладення. За кінчення строку договору н е звільняє сторони від від повідальності за його пору шення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється з а домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення догов ору допускається лише у випа дках і на умовах, встановлени х договором або законом.. Змін а ціни в договорі після його виконання не допускається . Якщо ціна у договорі не вс тановлена і не може бути виз начена виходячи з його умов, вона визначається виходяч и із звичайних цін, що склали ся на аналогічні товари, робо ти або послуги на момент укла дення договору.

Як вбачається зі змісту Дог овору, він за своєю правовою п риродою є змішаним і в ньому м іститься елементи договору доручення та договору про на дання послуг.

Відповідно до ст.1000 ЦК Україн и, за договором доручення одна сторона (повірений) зо бов'язується вчинити від іме ні та за рахунок другої сто рони (довірителя) певні юрид ичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, пр ипиняє цивільні права та обо в'язки довірителя.

Згідно ст.1001 ЦК України, дого вором доручення може бути ви значений строк, протягом як ого повірений має право діят и від імені довірителя.

Відповідно до ст. 1002 ЦК Украї ни, повірений має право на пл ату за виконання свого обов'я зку за договором доручення, я кщо інше не встановлено дог овором або законом. Якщо в д оговорі доручення не визна чено розміру плати повірено му або порядок її виплати, вона виплачується після ви конання доручення відповідн о до звичайних цін на такі пос луги.

Відповідно до ст. 901 ЦК Україн и, за договором про надання п ослуг одна сторона (виконаве ць) зобов'язується за завданн ям другої сторони (замовник а) надати послугу, яка спожи вається в процесі вчинення певної дії або здійснення п евної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити вик онавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено дог овором. Положення цієї гла ви можуть застосовуватися до всіх договорів про надан ня послуг, якщо це не супер ечить суті зобов'язання.

Згідно ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено над ання послуг за плату, замов ник зобов'язаний оплатити н адану йому послугу в розмірі , у строки та в порядку, що вста новлені договором.

Відповідно до ст.905 ЦК Україн и, строк договору про надан ня послуг встановлюється з а домовленістю сторін, якщо і нше не встановлено законом а бо іншими нормативно-правов ими актами.

Стаття 627 ЦК України визнача є свободу договору, а саме, від повідно до статті 6 цього коде ксу сторони є вільними в укла денні договору, виборі контр агента та визначенні умов до говору з урахуванням вимог ц ього кодексу, інших актів цив ільного законодавства, звича їв ділового обороту, вимог ро зумності та справедливості. Зміст договору становлять ум ови (пункти), визначені на розс уд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов' язковими в ідповідно до актів цивільног о законодавства (ст..628 Цивільн ого кодексу України).

Наявні у справі матеріали с відчать про те, що Договір ук ладено у передбаченій законо м формі, сторонами узгоджено предмет, ціну та строк Догово ру, хоча для даних видів догов орів не встановлені законом обов"язкові істотні умови до говорів, крім того, відбулося часткове його виконання сто ронами, що підтверджується а ктами виконаних робіт, що сві дчить про підтвердження вчин ення сторонами дії за Догово ром шляхом прийняття виконан ня, у зв' язку з чим суд не вба чає цей Договір неукладеним.

Частиною 3 статті 215 ЦК Україн и унормовано, що оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним в судовому порядк у за позовом однієї із сторін цього правочину або іншої за інтересованої особи, що запе речують його дійсність на пі дставах, встановлених законо м.

Відповідно до ст.207 ГК Україн и, господарське зобов'язанн я, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інт ересам держави і суспільств а, або укладено учасниками господарських відносин з пор ушенням хоча б одним з них гос подарської компетенції (спец іальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї і з сторін, або відповідного ор гану державної влади визна но судом недійсним повністю або в частині.

Статтею 15 ЦК України закріп лено право кожної особи на за хист свого права у разі його п орушення, невизнання або осп орювання, а також на захист св ого інтересу, який не супереч ить загальним засадам цивіль ного законодавства.

Відповідно до статті 16 назв аного Кодексу кожна особа ма є право звернутися до суду за захистом свого особистого н емайнового або майнового пра ва та інтересу. Визнання дого вору недійсним є одним із спо собів захисту, який застосов ується судом у випадках та по рядку, визначеним цивільним законодавством.

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, підста вою недійсності правочину є недодержання в момент вчинен ня правочину стороною (сторо нами) вимог, які встановлені ч астинами першою - третьою, п'ят ою та шостою статті 203 цього ко дексу.

Статтею 203 ЦК України визнач ено загальні вимоги, додержа ння яких є необхідним для чин ності правочину, а саме: 1) зміс т правочину не може суперечи ти цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам сус пільства; 2) особа, яка вчиняє п равочин, повинна мати необхі дний обсяг цивільної дієздат ності; 3) волевиявлення учасни ка правочину має бути вільни м і відповідати його внутріш ній волі; 4) правочин має вчиня тися у формі, встановленій за коном; 5) правочин має бути спр ямований на реальне настання правових наслідків, що обумо влені ним; 6) правочин, що вчиня ється батьками (усиновлювача ми), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітн іх, неповнолітніх чи непраце здатних дітей.

Частиною 1 статті 203 цього код ексу передбачено, що зміст пр авочину не може суперечити ц ьому Кодексу, іншим актам цив ільного законодавства, а так ож моральним засадам суспіль ства. Особа, яка вчиняє правоч ин, повинна мати необхідний о бсяг цивільної дієздатності (частина 2 цієї ж норми).

Отже, угода може бути визнан а недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими з аконом. Тому в кожній справі п ро визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявн ість тих обставин, з якими зак он пов'язує визнання угоди не дійсною і настання певних юр идичних наслідків.

Згідно з Роз'ясненням ВАСУ №02-5/111 від 12.03.1999 року "Про деякі пи тання практики вирішення спо рів, пов'язаних з визнанням у год недійсними", вирішуючи с пори про визнання угод недій сними, господарський суд по винен встановити наявність т их обставин, з якими закон пов 'язує визнання угод недійсн ими і настання відповідних н аслідків, а саме: відповідніс ть змісту угод вимогам закон у; додержання встановленої ф орми угоди; правоздатність с торін за угодою; у чому конкре тно полягає неправомірність дій сторони та інші обставин и, що мають значення для прав ильного вирішення спору.

Відповідно до ст.204 ЦК Україн и, правочин є правомірним, якщ о його недійсність прямо не встановлена законом або якщ о він не визнаний судом недій сним.

Суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність у сто рін господарських відносин за Договором, що підтверджує ться актами виконаних робіт та актами звірки взаєморозра хунків, підписаними сторонам и.

Таким чином, суд виходить з того, що при укладенні Догов ору сторони договору не допу стили порушень, які б свідчи ли про те, що його зміст супе речить Цивільному кодексу У країни, іншим актам цивільн ого законодавства, а також м оральним засадам суспільс тва; позивач не надав доказі в в обґрунтування того, що о соби, які вчинили правочин , не мали необхідний обсяг ц ивільної дієздатності та що волевиявлення учасників пр авочину є не вільним і не відп овідає їх внутрішній волі, до говір укладено у передбачені й законом формі і на протязі т ривалого часу він виконуєтьс я кожним із учасників цих від носин без яких-небудь зауваж ень, права та обов'язки сторін врегульовані договором з до статньою повнотою, врахуванн я інших умов Договору, які не є істотними є правом сторін, які не позбавлені можливост і, у разі виникнення спору, вре гулювати ці питання шляхом в несення змін до договору.

Стаття 627 ЦК України визнача є свободу договору, а саме, від повідно до статті 6 цього коде ксу сторони є вільними в укла денні договору, виборі контр агента та визначенні умов до говору з урахуванням вимог ц ього кодексу, інших актів цив ільного законодавства, звича їв ділового обороту, вимог ро зумності та справедливості. Зміст договору становлять ум ови (пункти), визначені на розс уд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов' язковими в ідповідно до актів цивільног о законодавства (ст..628 Цивільн ого кодексу України).

Сутність свободи договору розкривається насамперед че рез співвідношення актів цив ільного законодавства і дог овору: сторони мають право в регулювати ті відносини, як і не визначені у положенн ях актів цивільного законода вства, а також відступати ві д положень, що визначені цими актами, і самостійно врегулю вати свої відносини, крім вип адків, коли в актах законодав ства міститься пряма заборон а відступів від передбачених ними положень або якщо обов' язковість положень актів цив ільного законодавства випл иває з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами.

З огляду на зазначене, довод и позивача про те, що Договір с уперечить Цивільному кодекс у України жодними доказами н е обґрунтовані.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК Украї ни судочинство у господарськ их судах здійснюється на зас адах змагальності. Сторони т а інші особи, які беруть участ ь у справі, обґрунтовують сво ї вимоги і заперечення подан ими суду доказами.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є б удь-які фактичні дані, на підс таві яких господарський суд у визначеному законом поряд ку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яки х ґрунтуються вимоги і запер ечення сторін, а також інші об ставини, які мають значення д ля правильного вирішення гос подарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГК кодекс у України, кожна сторона пови нна довести ті обставини, на я кі вона посилається як на під ставу своїх вимог і заперече нь.

Відповідно до ст. 43 ГПК Украї ни, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у процесі всіх обставин спра ви в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мают ь для господарського суду за здалегідь встановленої сили . Визнання однією стороною фа ктичних даних і обставин, яки ми інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

З огляду на встановлені фак ти та аналіз наведеного чин ного законодавства, суд дійш ов до висновку, що спірний Дог овір не суперечить ЦК Україн и, іншим актам законодавства , у зв"язку чим суд вважає вимо гу позивача про визнання йог о недійсним необґрунтованою , недоведеною належними дока зами та такою, що не підлягає з адоволенню.

Вирішуючи питання розподі лу судових витрат суд керуєт ься ст. 49 ГПК України. у спорах, що виникають при виконанні д оговорів та з інших підстав д ержавне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті з а проведення судової експерт изи, послуги перекладача, адв оката, витрати на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу та інші витрат и, пов'язані з розглядом справ и, покладаються: при задоволе нні позову - на відповідача; пр и відмові в позові - на позивач а; при частковому задоволенн і позову - на обидві сторони пр опорційно розміру задоволен их позовних вимог.

Таким чином, державне мито та витрати на інформаційно-т ехнічне забезпечення судово го процесу слід покласти на п озивача.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 203, 204, 207, 215, 626, 627 , 628, 629, 638, 631, 632, 910, 903, 905,1000, 1001, 1002, ЦК України, ст.ст. 67, 180, 207 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49,79, ст.ст. 82-85 Господарськ ого процесуального кодексу У країни, суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволен ні клопотання позивача щодо приначення судової експерти зи.

В задоволенні позову відмо вити.

Суддя