Постанова

від 10.04.2018 по справі 910/8855/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/8855/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Мудрий С.М.)

від 12.09.2017

та постанову Київського апеляційного господарського суду

(головуючий - Пономаренко Є.Ю., судді: Дідиченко М.А., Руденко М.А.)

від 11.12.2017

у справі №910/8855/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Експоцентр-Ялта"

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

про зобов'язання перерахувати грошові кошти в розмірі 16 186, 65 євро, що складає 477 872, 93 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Експоцентр-Ялта" (далі - ТОВ Фірма "Експоцентр-Ялта") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ "КБ "Приватбанк") про зобов'язання перерахувати грошові кошти в розмірі 16 186, 65 євро, що складає 477 872, 93 грн.

ТОВ Фірма "Експоцентр-Ялта" було подано позовну заяву (додаткову), згідно з якою воно просило зобов'язати відповідача перерахувати грошові кошти, які були розміщені за договором №21/05 "Про розміщення грошових коштів на строковому депозиті", що був укладений 09.12.2005 між ПАТ "КБ "Приватбанк" і ТОВ Фірма "Експоцентр-Ялта" у сумі: 10 000 Євро - тіло депозиту, 6 188,43 Євро - нараховані відсотки на поточний рахунок ТОВ Фірма "Експоцентр-Ялта" №26005262121034 в ПАТ КБ "Приватбанк", м. Київ, код банку 300711, а також стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 341, 95 євро за прострочення виконання грошового зобов'язання. Вказана заява не була прийнята судом першої інстанції лише в частині вимоги про стягнення 3% річних, оскільки вона первісно не заявлялася. В решті - заяву було прийнято до розгляду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 09.12.2005 між сторонами було укладено договір №21/05 про розміщення грошових коштів на строковому депозиті. Відповідно до додаткової угоди, строк розміщення грошових коштів на депозитному рахунку встановлюється по 01.10.2016. Листом вих. №25 від 15.12.2016 ТОВ Фірма "Експоцентр-Ялта" направило на адресу ПАТ "КБ "Приватбанк" вимогу перерахувати грошові кошти, які розміщені за депозитним договором та нараховані відсотки на поточний рахунок позивача.

Відповідач вимогу про перерахування коштів з депозитного вкладу не виконав, грошові кошти підприємства, які тимчасово були внесені на депозитний рахунок, не повернув. У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з вимогами про зобов'язання відповідача перерахувати грошові кошти, які були розміщені за договором №21/05 "Про розміщення грошових коштів на строковому депозиті", що був укладений 09.12.2005 між ПАТ "КБ "Приватбанк" і ТОВ Фірма "Експоцентр-Ялта" у сумі: 10 000 Євро - тіло депозиту, 6 188, 43 Євро нараховані відсотки, на поточний рахунок ТОВ Фірма "Експоцентр-Ялта" №26005262121034 в ПАТ "КБ "Приватбанк" (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2017 позов задоволено повністю. Суд зобов'язав ПАТ "КБ "Приватбанк" перерахувати грошові кошти, які були розміщені за договором №21/05 "Про розміщення грошових коштів на строковому депозиті", що був укладений 09.12.2005 між ПАТ "КБ "Приватбанк" і ТОВ Фірма "Експоцентр-Ялта", у сумі: 10 000 Євро - тіло депозиту, 6 188, 48 євро нараховані відсотки (за період з 09.12.2005 по 01.10.2016), на поточний рахунок ТОВ Фірма "Експоцентр-Ялта" №26005262121034 в ПАТ "КБ "Приватбанк".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2017 залишено без змін.

Господарськими судами встановлено такі обставини:

- між ТОВ Фірма "Експоцентр-Ялта" (клієнт) та ПАТ "КБ "Приватбанк" (банк) 09.12.2005 укладено договір №21/05 про розміщення грошових коштів на строковому депозиті;

- предметом цього договору є внесення клієнтом та прийняття банком тимчасово вільних грошових коштів, далі вкладу, у сумі та на строк, що зазначені у додатковій угоді до цього договору, з обов'язками виплачувати клієнту суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, встановлених цим договором;

- перша додаткова угода, складено на 1 сторінці, є невід'ємною частиною договору, оформлюється сторонами у письмовому вигляді та у той самий день, що й договір, підписується сторонами на кожному аркуші (п.1.1 договору);

- відповідно до п.3.1 договору, грошові кошти, що розміщуються клієнтом на депозитному рахунку, перераховуються виключно з його поточного рахунку;

- між сторонами 09.12.2005 укладено додаткову угоду №1 до договору №21/05 від 09.12.2005, якою доповнено розділ 1 договору пунктами такого змісту: предметом цього договору є внесення клієнтом валютних коштів, далі вкладу, у сумі 10 000, 00 євро, на депозитний рахунок, на строк, вказаний в пункті 3.1 цієї додаткової угоди. Датою внесення вкладу вважається дата надходження коштів на депозитний рахунок;

- відповідно до п.3.1 додаткової угоди №1 від 09.12.2005, валютні кошти, що розміщуються клієнтом на депозитному рахунку, поступають виключно з його валютного рахунку. Строк розміщення валютних коштів на депозитному рахунку встановлюється по 11 березня 2006 року;

- в подальшому між сторонами укладалися додаткові угоди, а саме: №2 від 13.03.2006, №3 від 13.06.2006, №4 від 14.09.2006, №6 від 21.03.2007, №7 від 20.09.2007, №8 від 21.11.2007, в яких змінювались проценти за користування вкладом, номери депозитних рахунків на якому розміщені кошти та строк розміщення грошових коштів на депозитному вкладі;

- також, 25.02.2011 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №21/05 від 09.12.2005, в якій доповнено розділ 1 пунктами наступного змісту:

1.2 предметом цього договору є внесення клієнтом тимчасово вільних грошових коштів, далі вкладу, у сумі 10 000, 00 євро, на депозитний рахунок, на строк, вказаний в пункті 3.1 цієї додаткової угоди. Датою внесення вкладу вважається дата надходження коштів на депозитний рахунок;

1.3. за користування вкладом банк зобов'язується виплачувати клієнту проценти з розрахунку процентної ставки в розмірі 6,5 % річних;

3.1 грошові кошти, що розміщуються клієнтом на депозитному рахунку, перераховуються виключно з його поточного рахунку;

Строк розміщення грошових коштів на депозитному рахунку встановлюється по 01.10.2016;

3.12 проценти по вкладу виплачуються клієнту: в день закінчення строку розміщення вкладу, передбаченого пунктом 3.1 цієї додаткової угоди/ щомісячно кожного числа місяця. Проценти, що залишилися невиплаченими, підлягають виплаті одночасно з сумою вкладу;

- згідно з пунктом 3.5 договору у випадку не витребування клієнтом коштів вкладу у визначений пунктом 3.1 цього договору строк, з урахуванням умов пункту 3.2 цього договору, договір вважається продовженим зі сплатою процентів у розмірі, передбаченому за вкладами на вимогу ПриватБанку, починаючи з дня закінчення строку розміщення вкладу, у відповідності з пунктом 3.1 цього договору. Повернення клієнту не витребуваного за строком вкладу та нарахованих процентів здійснюється банком на підставі письмової заяви клієнта з урахуванням умов пункту 3.2 цього договору;

- пунктом 4 додаткової угоди №1 від 25.02.2011, сторони погодили, що строком розірвання договору є розірвання договору з ініціативи клієнта до закінчення строку, зазначеного у пункті 3.1 у редакції цієї додаткової угоди, тобто до 01.10.2016;

- листом від 15.12.2016 вих. №25 ТОВ Фірма "Експоцентр-Ялта" звернулося до ПАТ "КБ "Приватбанк", в якому зазначено, що 01.10.2016 закінчився термін розміщення грошових коштів згідно з додатковою угодою №1 від 25.02.2011, у зв'язку з чим просило перерахувати 16 185 ,69 євро на поточний рахунок №26005262121034 в ПАТ "КБ "Приватбанк", м. Київ, код банку 300711. Сума складається з депозиту у сумі 10 000, 00 євро, які було зараховано на р/р 26157054900377, відсотки в сумі 2 549, 28 євро, які були нараховані до підписання додаткової угоди 25.02.2011, тобто, станом на 25.02.2011, на р/р 26182054900405, а також відсотки у сумі 3 636, 61 євро за період 26.02.2011-30.09.2016, які повинні бути нараховані відповідно до п.1 додаткової угоди на р/р 26182054900405. Даний лист направлено на адресу відповідача 17.12.2016;

- ТОВ Фірма "Експоцентр-Ялта" 18.01.2017 звернулося до ПАТ "КБ "Приватбанк" з листом вих. № 3, у якому повторно вимагало перерахувати кошти на рахунок підприємства;

- у відповідь ПАТ "КБ "Приватбанк" надіслало лист № 20.1.0.0.0/7-20161223/2133 від 23.01.2017, в якому повідомило, що постановою Правління НБУ № 260 від 06.05.2014 "Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим" було припинено роботу структурних підрозділів банків в АР Крим. ПАТ "КБ "Приватбанк" було вимушене припинити свою діяльність на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя відповідно до пункту 5 постанови НБУ № 260 від 06.05.2014. У листі відзначається, що обов'язок виконувати нормативно правові акти НБУ покладений на відповідача ПАТ "КБ "Приватбанк" вимогами ст. 56 Закону України "Про Національний банк України". В разі порушення банками вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України, якими у даному випадку є Постанова НБУ від 06.05.2014 № 260, Національним банком України можуть бути застосовані заходи впливу за порушення банківського законодавства до банків-порушників. Додатково зазначено, що договір №21/05 від 09.12.2005 та додаткова угода №1 від 25.02.2011 має посилання на інший договір про розміщення грошових коштів на строковому депозиті.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ТОВ Фірма "Експоцентр-Ялта" до ПАТ "КБ "Приватбанк" про зобов'язання перерахувати грошові кошти у сумі: 10 000 Євро - тіло депозиту, 6 188, 43 Євро нараховані відсотки, на поточний рахунок ТОВ Фірма "Експоцентр-Ялта" №26005262121034 в ПАТ "КБ "Приватбанк", за договором від 09.12.2005 №21/05 про розміщення грошових коштів на строковому депозиті.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з такого:

- зібраними у справі доказами (банківські виписки, виписки руху коштів на депозитному рахунку, скриншоти з ресурсу Приват-24) підтверджуються такі фактичні обставини: розміщення коштів ТОВ Фірма "Експоцентр-Ялта" в розмірі 10 000, 00 євро на депозитному рахунку №26107054900457; зарахування вказаної суми на депозитний рахунок № 26157054900377, який був зазначений у додатковій угоді № 8 від 21.11.2007; станом на квітень 2014 року саме на рахунку № 26157054900377 згідно з умовами договору та додаткових угод до нього обліковувались депозитні кошти позивача у сумі 10 000 євро; нарахування відсотків на тіло депозиту здійснювалось банком згідно з умовами договору та додаткових угод до договору до 04.04.2014; за період з 01.04.2014 по 30.04.2014, відсотки за депозитом у сумі 1.78 євро востаннє нараховані банком 04.04.2014. Таким чином, наявні в матеріалах справи банківські виписки підтверджують, що до 2014 року умови депозитного договору виконувались його сторонами;

- відповідно до п. 3.1 додаткової угоди №1 від 25.02.2011, строк розміщення грошових коштів на депозитному рахунку був встановлений по 01.10.2016. Згідно з п. 3.5 договору, у випадку не витребування клієнтом коштів вкладу у визначений пунктом 3.1 цього договору строк, з урахуванням умов пункту 3.2 цього договору, договір вважається продовженим зі сплатою процентів у розмірі, передбаченому за вкладами на вимогу ПриватБанку, починаючи з дня закінчення строку розміщення вкладу, у відповідності з пунктом 3.1 цього договору. Повернення клієнту не витребуваного за строком вкладу та нарахованих процентів здійснюється банком на підставі письмової заяви клієнта з урахуванням умов пункту 3.2 цього договору;

- згідно з умовами п. 4 додаткової угоди №1 від 25.02.2011, сторони погодили, що строком розірвання договору є розірвання договору з ініціативи клієнта до закінчення строку, зазначеного у пункті 3.1 у редакції цієї додаткової угоди, тобто до 01.10.2016 року. Таким чином, вимога позивача від 15.12.2016 про перерахування грошових коштів вкладу не є достроковим розірвання договору.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 та рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2017, ПАТ "КБ "Приватбанк" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, прийняти нове, яким у позові відмовити.

Узагальнені доводи касаційної скарги:

- письмова форма договору вважаться дотриманою якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. Вказана позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02.07.2014 у справі № 6-96цс14, від 29.10.2014 у справі № 6-118цс14, від 26.03.2014 у справі № 6-4813св14, від 26.03.2014 у справі № 6-7667св14. Разом з тим позивачем не було надано оригіналу платіжного документа на підтвердження факту зарахування коштів на депозитний рахунок;

- розрахунок заборгованості не є вірним;

- оскільки ТОВ Фірма "Експоцентр-Ялта" не звернулось до банку на дату закінчення дії депозитного договору, договір вважається продовженим відповідно до його умов, а саме до 01.10.2017;

- судами не було враховано умови пункту 3.13 додаткової угоди 1 до договору № 21/05, згідно з яким у разі дострокового розірвання депозиту з ініціативи клієнта відсотки його виплачуються за зниженою відсотковою ставкою з розрахунку 0, 5% річних на весь період фактичного розміщення вкладу;

- судами попередніх інстанцій не було надано належної правової оцінки тій обставині, що позивач зазначає про зарахування грошових коштів на рахунок № 26157054900377, на який немає посилання у договорі від 09.12.2005. З врахуванням наведеного, безпідставним є нарахування процентів за період з 09.12.2005, тоді як кошти на зазначеному рахунку були розміщені лише з 25.02.2011.

Ухвалою Верховного Суду від 09.02.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "КБ "Приватбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 у справі №910/8855/17. Прийнято до розгляду касаційну скаргу ПАТ "КБ "Приватбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 у справі №910/8855/17 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Надано ТОВ Фірма "Експоцентр-Ялта" строк для подання відзиву на касаційну скаргу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ Фірма "Експоцентр-Ялта" просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Верховний Суд, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 1058 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Статтею 1059 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

Як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції в судових засіданнях було оглянуто оригінали депозитного договору №21/05 від 09.12.2005 та додаткової угоди №1 від 25.02.2011 до нього, якою відповідно було погоджено зміну рахунка. Вказані договір та угода підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств. Копії вказаних договорів містяться в матеріалах справи. Наведеним спростовуються доводи скаржника про недотриманням письмової форми договору та посилання у зв'язку з цим на практику Верховного Суду України.

Відповідно до частини 1 статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором (частина 4 статті 1060 ЦК України).

Виходячи зі змісту наведеної норми та умови пункту 3.5 договору, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у даному випадку, оскільки позивач не вимагав повернення коштів до 01.10.2016, то після цієї дати договір став договором з умовами вкладу на вимогу. Також з врахуванням положення зазначеного пункту 3.5 договору та пункту 4 додаткової угоди №1 від 25.02.2011 суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вимога позивача від 15.12.2016 про перерахування грошових коштів вкладу не є достроковим розірвання договору.

З врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання перерахувати суму депозиту.

Статтею 1061 ЦК України передбачено, що банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Суди попередніх інстанцій, перевіривши порядок та строк нарахування процентів на суму вкладу, з врахуванням умов договору, дійшли також обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог і в частині зобов'язання перерахувати суму процентів.

Наведеним спростовуються доводи скаржника щодо того, що договір між сторонами був продовженим відповідно до його умов, а саме до 01.10.2017, чи розірваним.

Інші доводи ПАТ "КБ "Приватбанк" колегією суддів відхиляються, оскільки вони є взаємосуперечливими та взаємовиключними за своєю суттю, зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положення частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Окрім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення Суду у справах Христов проти України, no. 24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008) принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (принцип юридичної визначеності), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини.

Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись статтями 236, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 у справі № 910/8855/17 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В.Студенець

Судді О.Баранець

Г.Вронська