Ухвала

від 05.02.2019 по справі 910/8855/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.02.2019Справа № 910/8855/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Експоцентр-Ялта"

на бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Менчиць Н.Є. та постанову про закінчення виконавчого провадження від 13.09.2018

у справі № 910/8855/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Експоцентр-Ялта"

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

про зобов'язання перерахувати грошові кошти в розмірі 16 186,65 євро, що складає 477872,93 грн.

представники учасників судового процесу:

від ТОВ Фірма "Експоцентр-Ялта" (скаржника): Кіккас М.В.

від ПАТ КБ "ПриватБанк": не з'явився

від органу державної виконавчої служби: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді судді Господарського суду м. Києва Мудрого С.М. перебувала справа №910/8855/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Експоцентр-Ялта" до публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про зобов'язання перерахувати грошові кошти в розмірі 16 186,65 євро, що складає 477 872,93 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2017 позов у справі №910/8855/18 задоволено та:

зобов'язано публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" перерахувати грошові кошти, які були розміщені за договором №21/05 "Про розміщення грошових коштів на строковому депозиті", що був укладений 9 грудня 2005 року між публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" і товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Експоцентр-Ялта" у сумі: 10 000 євро - тіло депозиту, 6 188,43 євро 43 за період з 09.12.2005 року по 01.10.2016 року на поточний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Експоцентр-Ялта" №26005262121034 в ПАТ КБ "Приватбанк", м. Київ, код банку 300711;

стягнуто з публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Експоцентр-Ялта" витрати по сплаті судового збору в розмірі 7 168,10 грн.

10.10.2017 на виконання вищевказаного рішення Господарським судом міста Києва видано наказ.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2017 у справі № 910/8855/17 залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/8855/17 касаційну скаргу публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2017 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 р. у справі №910/8855/17 - без змін.

28.12.2018 через відділ діловодства від товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Експоцентр-Ялта" на бездіяльність державного виконавця та постанову про закінчення виконавчого провадження від 13.09.2018.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва №05-23/2280 від 28.12.2018, у зв'язку з відпусткою судді Мудрого С.М., призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи № 910/8855/18, зареєстрованих за вхідним № 01-20/11858/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2019 суддею Гулевець О.В. прийнято до розгляду скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Експоцентр-Ялта" на бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Менчиць Н.Є. та постанову про закінчення виконавчого провадження та призначено її розгляд на 22.01.2019.

При цьому, суд вирішив поновити Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Експоцентр-Ялта" строк на оскарження бездіяльності та постанови від 13.09.2018 про закінчення виконавчого провадження по справі державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Менчиць Н.Є., з огляду на наступне.

Так, у відповідності до ст. 340 Господарського процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

У поданій заяві про поновлення строку для оскарження скаржник вказує, що встановлений процесуальний строк ним було пропущено, оскільки скаржник дізнався про оскаржувану постанову лише 26.12.2018, при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для поновлення пропущеного скаржником процесуального строку для подання скарги на дії державного виконавця.

В судове засідання 22.01.2019 з'явився представник скаржника - ТОВ Фірма "Експоцентр-Ялта" та надав суду пояснення щодо скарги. Представники ПАТ КБ "ПриватБанк" та виконавчої служби не з'явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 відкладено розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Експоцентр-Ялта" та повторно зобов'язано Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві в строк до 05.02.2019 надати суду належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження № 55118924.

В судове засідання 05.02.2019 з'явився представник скаржника. Представники боржника та виконавчої служби не з'явились.

Станом на 05.02.2019 матеріали виконавчого провадження №55118924 від виконавчої служби до суду не надійшли, у зв'язку із чим, суд здійснює розгляд скарги за наявними в матеріалах справи документами.

У відповідності до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Присутній в судовому засіданні 05.02.2019 представник ТОВ Фірма "Експоцентр-Ялта" підтримав скаргу, просив суд її задовольнити.

Розглянувши в судовому засіданні 05.02.2019 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Експоцентр-Ялта" на бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Менчиць Н.Є. та постанову про закінчення виконавчого провадження від 13.09.2018, суд прийшов висновку про її задоволення, з огляду на наступне.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

У своїй скарзі скаржник просить суд визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Менчиць Наталії Євгенівни, допущене у виконавчому проваджені №55118924 про примусовому виконанню наказу №910/8855/17, виданому 10.10.2017 Господарським судом міста Києва та визнати незаконною та скасувати постанову заступника начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Менчиць Наталії Євгенівни про закінчення виконавчого провадження від 13.09.2018, прийняту по виконавчому провадженню №55118924.

В обґрунтування скарги скаржник посилається на те, що державний виконавець не вжив жодних заходів, які передбачені Законом України "Про виконавче провадження" для своєчасного та повного виконання рішення суду, а також з 10.11.2017 не направляв на адресу стягувача жодних документів виконавчого провадження.

Скаржник стверджує, що постанова № 55118924 від 13.09.2018 про закінчення виконавчого провадження з підстав неподання виконавчого документа після відновлення провадження у порядку ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження" є незаконною, оскільки виконавчий документ стягувачеві не повертався та у стягувача відсутні будь-які відомості про повернення виконавчого документа суду.

Як встановлено судом, постановою Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 10.11.2017 відкрито виконавче провадження № 55118924.

Постановою Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 06.03.2018 виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/8855/17 від 10.10.2017 закінчено, на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39, ст. 40 ЗУ "Про виконавче провадження".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2018 скасовано постанову Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про закінчення виконавчого провадження ВП № 55118924 від 06.03.2018.

Постановою від 03.08.2018 заступником начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Менчиць Н.Є. скасовано постанову від 06.03.2018 про закінчення виконавчого провадження.

Постановою заступника начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Менчиць Н.Є. від 13.09.2019 виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/8855/17 від 10.10.2017 закінчено, на підставі п. 13 ч. 1 ст. 39, ст. 40, ст. 41 ЗУ "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно із приписів ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 15.01.2010 у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" зазначено, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенцією про захист прав і основоположних свобод, було ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій із сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті Першого протоколу до Конвенції.

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавці.

Згідно із приписів частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Також, норми наведеної статті Закону України "Про виконавче провадження" встановлюють обов'язки та права виконавців, обов'язковість вимог виконавців.

Заходами примусового виконання рішень, у відповідності до вимог ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" є, зокрема, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

З наявних в матеріалах справи документів не вбачається, що державним виконавцем вчинялись передбачені Законом України "Про виконавче провадження" будь-які дії щодо виконання рішення Господарського суду міста Києва по справі №910/8855/17.

У відповідності до ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Втім, як стверджує скаржник, державним виконавцем порушено вимоги наведеної норми Закону та жодних документів у виконавчому провадженні стягувачу не надсилалось.

Наведені посилання скаржника держаним виконавцем не спростовані.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Органом державної виконавчої служби не було надано суду копій матеріалів виконавчого провадження по виконанню наказу суду від 10.10.2017 по справі №910/8855/17, які б підтверджували здійснення державним виконавцем відповідних заходів щодо своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Експоцентр-Ялта" щодо визнання неправомірною бездіяльності заступника начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Менчиць Наталії Євгенівни, допущене у виконавчому проваджені №55118924 про примусовому виконанню наказу №910/8855/17, виданому 10.10.2017 Господарським судом міста Києва.

Судом також, встановлено, що постановою заступника начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Менчиць Н.Є. від 13.09.2019 виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/8855/17 від 10.10.2017 закінчено, на підставі п. 13 ч. 1 ст. 39, ст. 40, ст. 41 ЗУ "Про виконавче провадження".

Так, у відповідності до п. 13 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону.

Приписами частини першої статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Згідно із частиною 2 статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.

За змістом, наведеної норми, обов'язок пред'явлення виконавчого документу до виконання після відновлення провадження покладається на особу, якій цей виконавчий документ повернуто.

Однак, як стверджує скаржник виконавчий документ - наказ Господарського суду міста Києва №910/8855/17 від 10.10.2017, стягувачеві не повертався.

Наявні в матеріалах справи документи доказів повернення стягувачеві наказу Господарського суду міста Києва №910/8855/17 від 10.10.2017 не містять. Протилежного органом державної виконавчої служби суду не доведено.

З матеріалів справи вбачається, що виконавчий документ, також не повертався і на адресу суду.

За таких обставин, стягувач був позбавлений можливості пред'явити виконавчий документ органу державної виконавчої служби на виконання вимог ч. 2 ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження", зв'язку із чим закінчення виконавчого провадження державним виконавцем з наведеної підстави визнається судом неправомірним.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З урахуванням наведеного суд також, прийшов до висновку про обґрунтованість скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Експоцентр-Ялта" в частині визнання незаконною та скасування постанови заступника начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Менчиць Наталії Євгенівни про закінчення виконавчого провадження від 13.09.2018, прийняту по виконавчому провадженню №55118924.

Статтею 343 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на вище викладене, суд задовольняє скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Експоцентр-Ялта" на бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Менчиць Н.Є. та постанову про закінчення виконавчого провадження від 13.09.2018 повністю.

Керуючись ст. ст. 233-235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Експоцентр-Ялта" на бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Менчиць Н.Є. та постанову про закінчення виконавчого провадження від 13.09.2018 задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Менчиць Наталії Євгенівни, допущене у виконавчому проваджені №55118924 про примусовому виконанню наказу №910/8855/17, виданому 10.10.2017 Господарським судом міста Києва.

Визнати незаконною та скасувати постанову заступника начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Менчиць Наталії Євгенівни про закінчення виконавчого провадження від 13.09.2018, прийняту по виконавчому провадженню №55118924.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано: 11.02.2019.

Суддя О.В. Гулевець