Ухвала

від 05.04.2018 по справі 826/16860/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 квітня 2018 року

Київ

справа №826/16860/16

касаційне провадження №К/9901/46180/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шипуліної Т.М. розглянув матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.10.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 у справі №826/16860/16 за адміністративним позовом Приватного підприємства Фок-Пром АМЗ до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство Фок-Пром АМЗ у жовтні 2016 року звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 30.10.2017 позовні вимоги задовольнив.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 27.02.2018 залишив постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.10.2017 без змін.

Державна податкова інспекція у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулася 26.03.2018 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.10.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли на момент звернення до суду касаційної інстанції, суд виходить з такого.

Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

До касаційної скарги відповідачем документу про сплату судового збору не додано.

Натомість, до касаційної скарги додано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Як зазначено вище, частиною четвертою статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України однією з вимог касаційної скарги визначено долучення документу про сплату судового збору.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є підставою для відстрочення такої сплати.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з абзацом 2 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом - жовтень 2016 року) у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - жовтень 2016 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2016 місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 1378 гривень (стаття 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік від 25.12.2015 № 928).

У відповідності до абзацу 6 підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на дату звернення до суду з позовом - жовтень 2016 року) ставка за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, становила 1 розмір мінімальної заробітної плати.

У справі подано позовну заяву, в якій заявлено 2 вимоги немайнового характеру.

Таким чином, судовий збір за подання до адміністративного суду вказаного позову складає 1378грн. х 2 = 2756 грн.

Отже, судовий збір, який необхідно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 2756 грн. х 200 % = 5512 грн.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві. Код банку отримувача (МФО): 820019. Рахунок отримувача: 31213207700007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Призначення платежу: ";101;

---

код клієнта за ЄДРПОУ; судовий збір за позовом

---

у справі №

---

, Верховний Суд".

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі.

Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Державній податковій інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.10.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 у справі №826/16860/16.

2.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.10.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 у справі №826/16860/16 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Фок-Пром АМЗ" до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

3. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги у десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

4. Направити скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду Т.М.Шипуліна