Рішення

від 05.04.2018 по справі 902/1155/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2018 р. Cправа № 902/1155/17

Суддя господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Німенко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом приватного будівельно-виробниче мале підприємство "РІПОР", с.Дашківці Літинського району Вінницької області

до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1, м.Вінниця

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Дашковецька сільська рада Літинського району Вінницької області

про визнання права власності на самочинну будівлю

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2, діє згідно довіреності;

відповідача - не з'явився;

третя особа ОСОБА_1 (згідно паспорту);

третя особа - Дашковецька сільська рада, ОСОБА_3, діє згідно довіреності;

експерт ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В :

У провадженні господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1155/17 за позовом приватного будівельно-виробничого малого підприємства "Ріпор" до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області про визнання права власності за приватним будівельно-виробничим МП "Ріпор" на самочинно реконструйовану будівлю - виробничий будинок, літ."Е" склад-млин, загальною площею 454,8 кв.м, в т.ч. основною 421,6 кв.м, літ. "е" прибудова-ганок, літ. "Е-1" навіс, яка знаходиться за адресою: с.Дашківці, вул.Центральна, буд.11-а, Літинський район, Вінницька область.

Згідно ухвали суду від 22.12.2017 справа №902/1155/17 розглядається за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі №902/1155/17 призначено на 13.02.2018.

Ухвалою суду від 13.02.2018 постановлено відкласти підготовче засідання у справі №902/1155/17 до 06 березня 2018 року.

Ухвалою від 06.03.2018 судом закрито підготовче провадження у справі №902/1155/17, призначено справу до судового розгляду по суті, повідомлено учасникам справи, що розгляд справи по суті відбудеться 05.04.2018.

У судове засідання на визначену судом дату (05.04.2018) з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному об'ємі з підстав зазначених у позові та додаткових поясненнях по справі. Третя особа ОСОБА_1 та представник третьої особи Дашковецької сільської ради позовні вимоги підтримали.

Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, причини неявки суду не повідомив. Про дату, місце та час судового засідання повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується відміткою на штемпелі канцелярії суду від 12.03.2018 про направлення на його адресу ухвали від 06.03.2018 рекомендованою кореспонденцією, та повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції (ухвала суду від 06.03.2018) відповідачу вх.№2534 від 21.03.2018.

Згідно поданого до суду відзиву вх.№06-52/859/18 від 30.01.2018 проти позову заперечує з підстав зазначених у ньому, просить розгляд справи провести без його участі.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідача належним чином було повідомлено про дане судове засідання. Неявка останнього є підставою до розгляду справи за його відсутністю, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.

Судовий розгляд справи здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового засідання, оцінивши наявні докази на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

Як вбачається із змісту позовної заяви та доданих до неї доказів 01.03.1995 між Держгоспом Дашківці (Продавець) в особі директора ОСОБА_5 та громадянином ОСОБА_1 (Покупець), який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, було укладено договір купівлі - продажу старого приміщення зерноскладу (побудоване 1946 року) з метою створення Приватного будівельно-виробничого малого підприємства РІПОР надалі (МП РІПОР) та подальшої реконструкції зерноскладу під приміщення для переробки сільськогосподарської продукції склад-млин (а.с. 19).

Рішенням Дашковецької сільської ради №13 від 16.03.1995 на підставі заяви директора, водночас засновника МП РІПОР ОСОБА_1 була виділена МП РІПОР земельна ділянка площею 0,50 га (на якій розміщений склад-млин ) для під'їздних шляхів та господарського двору з метою відкриття на території Дашковецької сільської ради переробного комплексу сільськогосподарської продукції (а.с.20).

В подальшому на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 12 вересня 2001 року серії АЕВ № 092092, зареєстрованого в реєстрі за №440 приватним нотаріусом Літинського районного нотаріального округа, Дашковецькою сільською радою було передано засновнику МП РІПОР ОСОБА_1 у власність згадану вище земельну ділянку площею 0,50 га, яка знаходиться на території с.Дашківці, вул.Леніна, 11а, Дашковецької сільської ради Літинського району з цільовим призначенням для підприємницької діяльності, код -1,6 згідно УКЦВ, на якій розміщений склад-млин . Право власності на землю на якій розміщений склад-млин підтверджується Державним актом на право власності на землю серія ВН №004085 від 29.03.2002, кадастровий № 0522482200:06:004:0295 (а.с.22).

16 грудня 2015 між ОСОБА_1 та ПБВМП РІПОР було укладено договір про право користування земельною ділянкою для виробничих потреб (суперфіцій), яку відповідно до договору Суперфіціарій передав в МП РІПОР в користування для виробничих потреб на умовах, передбачених договором (ділянку площею 0,50 га, яка знаходиться на території с. Дашківці, вул. Леніна, 11а, Дашковецької сільської ради Літинського району на якій розміщено склад-млин ) (а.с.24-26).

На зазначеній ділянці приватним будівельно-виробничим малим підприємством "РІПОР" відповідно до умов договору від 01.03.1995 експлуатувалось належне йому на праві власності приміщення зерноскладу 1946 року забудови, та було здійснено його реконструкцію під приміщення для переробки сільськогосподарської продукції склад-млин , що знаходиться за адресою: вул.Леніна, 11а, с.Дашківці Літинського району Вінницької області.

Факт наявності вказаного об'єкту нерухомості (літера Е, вул. Леніна, 11а, с.Дашківці, Літинського району Вінницької області) підтверджується також матеріалами інвентаризаційної справи №560, яка наявна в матеріалах справи.

За твердженням позивача, третіх осіб, під час проведення будівельних робіт були дотримані архітектурні, будівельні, санітарні та екологічні норми, а з початку будівництва жодних заяв, претензій та скарг не надходило, що свідчить про відсутність факту порушення прав інших осіб цим будівництвом.

11.12.2015 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-БТІ" на нове приміщення склад-млин на замовлення МП РІПОР був виготовлений Технічний паспорт із заголовком Виробничий будинок , який розташований в с. Дашківці, вул. Центральна 11 а Літинського району, Вінницької області із відміткою "Самочинне будівництво", так як власник майна не зміг підтвердити законність будівництва та надати правовстановлюючих документів (а.с.27-36). Балансова вартість приміщень згідно оцінювального акту про будинок (а.с.35) становить 14774,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами обстеження будівельних конструкцій будівлі складу-млину по вул.Леніна, 11 в с.Дашківці Літинського району Вінницької області експертом з технічного обстеження ОСОБА_4 ОСОБА_6 архітектурно-будівельною комісією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (кваліфікаційний сертифікат АЕ №003321 від 03.06.2014 р.) складено звіт №15/3-1-ТЗ від 2015 "про проведення технічного обстеження", який затверджений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7.

Відповідно до висновків даного обстеження будівель складу-млину по вул. Леніна, 11 в с. Дашківці Літинського району Вінницької області, встановлена можливість експлуатації даної будівлі.

Під час технічного обстеження будівлі були оглянуті основні несучі та огороджувальні конструкції будівлі складу-млину по вул.Леніна, 11 в с.Дашківці Літинського району Вінницької області та встановлена готовність до експлуатації даної будівлі. Також встановлено, що основні конструктивні елементи обстежуваних приміщень знаходяться у придатному (нормальному/задовільному) стані.

Із прийняттям в 2015 р. Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку дій цього закону, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24.04.2015 №79 МП РІПОР подало до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області (надалі ДАБІ) декларацію про готовність об'єкта склад-млин до експлуатації.

28 грудня 2015 року вих. ВН № 211153610099 Департамент Державної архітектурно будівельної інспекції у Вінницькій області листом за підписом головного інспектора будівельного нагляду ОСОБА_8 відмовив МП РІПОР у прийнятті до експлуатації будівлю склад-млин відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію об'єктів, які були збудовані без дозволу на їх виконання.

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №0-2-0.3-23056/2-16 від 14.07.2016 р. на лист №б/н від 21.06.2016 р. ПБВМП "Ріпор" щодо цільового призначення земельної ділянки під реконструйованою будівлею зерносклада (млина) на території Дашковецької сільської ради Літинського району останнім зазначено, що згідно Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД - 2015) перероблення зерна, виробництво кормів для тварин та інших харчових продуктів віднесено до переробної промисловості. Згідно витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.05.2014 р. та з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.12.2014 р. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 540326905224) земельна ділянка площею 0.5 га зареєстрована з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що відповідає рішенню виконкому (рішення виконкому Дашковецької сільської ради №13 від 16.03.1995р.), яким виділялась згадана земельна ділянка з господарського двору для переробного комплексу.

З огляду на вищезазначені обставини, посилаючись на приписи ст.376 ЦК України, позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності за приватним будівельно-виробничим МП "Ріпор" на самочинно реконструйовану будівлю - виробничий будинок, літ."Е" склад-млин, загальною площею 454,8 кв.м, в т.ч. основною 421,6 кв.м, літ."е" прибудова-ганок, літ."Е-1" навіс, яка знаходиться за адресою: с.Дашківці, вул.Центральна, буд.11-а, Літинський район, Вінницька область.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням; також згідно статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право звернутися до суду за його захистом відповідно до встановлених способів захисту цивільних прав та інтересів судом.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, що був збудований самочинно.

Ст.321 ЦК України передбачає, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник має право користуватися, розпоряджатися, володіти своїм майном.

Як встановлено ч.1 ст.328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. У частині 2 ст.328 ЦК України закріплюється презумпція правомірності набуття права власності на певне майно. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч.2 ст.328 ЦК України).

Згідно частини 2 статті 415 Цивільного кодексу України землекористувач має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови. Однак до випадків набуття землекористувачем права власності на збудовані ним будівлі застосовуються також загальні правила, що визначають порядок набуття права власності на нерухоме майно.

Статтею 331 Цивільного кодексу України визначено порядок та момент виникнення права власності на новостворене нерухоме майно, будівництво якого здійснювалось правомірно, з додержанням вимог законодавства. Так, за частиною 2 вказаної статті право власності на нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту прийняття його в експлуатацію, а якщо право власності на нього підлягає державній реєстрації - то відповідно з моменту його державної реєстрації.

Статтею 376 Цивільного кодексу України визначено можливість набуття права власності у випадках, коли будівництво нерухомого майна здійснювалось з вчиненням порушень, внаслідок чого набуло ознак самочинного будівництва. Ця норма є спеціальною у застосуванні до спірних правовідносин, оскільки не пов'язується з приписами статті 331 Цивільного кодексу України.

Суд наголошує на тому, що зазначена правова позиція відображена також у постанові Вищого господарського суду України від 28.10.2008 року №2-13/3505-2008.

Відповідно до положень ст.375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Оцінюючи в сукупності те, що проведення будівельних робіт складу-млину здійснено без порушення будівельних, санітарних та інших норм, не порушує права інших осіб, приміщення перебуває у володінні позивача, відображено в його бухгалтерському обліку і перебуває на його балансі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

За частиною 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно набувають ознак самочинного будівництва, якщо вони: збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм та правил. Особа, яка здійснює самочинне будівництво, не набуває права власності на нього.

Частинами 3 та 5 статті 376 Цивільного кодексу України визначено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно; на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

За таких обставин, враховуючи те, що нерухоме майно збудоване на земельній ділянці, яка виділена для зазначених цілей, не порушує прав та інтересів власників та користувачів суміжних земельних ділянок та інших осіб і не завдає істотної шкоди навколишньому природному середовищу, невизнання права власності на спірне майно міською радою, яка відмовила в оформленні відповідного права, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання за приватним будівельно-виробничим малим підприємством "РІПОР" (код 13306427) права власності на об'єкт нерухомого майна загальною площею 454,8 м.кв., за адресою: с.Дашківці, вул.Центральна, буд.11-а, Літинський район, Вінницька область, згідно Технічного паспорту на виробничий будинок, виготовлений ТОВ "ПРИВАТ_БТІ" 11.12.2015 (інвентаризаційна справа №560), а саме: літ."Е" склад -млин, загальною площею 454,8 кв.м, в т.ч. основною 421,6 кв.м, літ."е" прибудова-ганок, літ."Е-1" навіс, підлягають задоволенню на підставі ч.5 ст.376 Цивільного кодексу України.

Статтями 15 та 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист, в тому рахунку і судовий, свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права. Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги якого звернені до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об'єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову, є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно.

Враховуючи вище наведене, заперечення відповідача стосовно того, що до позовної заяви не додано жодних доказів того, що спірні об'єкти є завершеним будівництвом та відповідають будівельним нормам та стандартам судом оцінюються критично, з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази порушення позивачем, який здійснив самочинне будівництво, прав інших осіб. Натомість зі звіту №15/З-1-ТЗ "про проведення технічного обстеження" вбачається, що будівельні конструкції будівель складу-млину знаходяться в придатному (нормальному/задовільному) для використання стані.

Згідно ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На підставі ст.86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи обставини справи та наявні матеріали, наведені вище норми матеріального права, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по справі, суд вважає за необхідне покласти їх на позивача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій. Тому витрати на судовий збір підлягають віднесенню на позивача вимог згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за приватним будівельно-виробничим малим підприємством "РІПОР" (код 13306427) права власності на об'єкт нерухомого майна загальною площею 454,8 м.кв., за адресою: с.Дашківці, вул.Центральна, буд.11-а, Літинський район, Вінницька область, згідно Технічного паспорту на виробничий будинок, виготовлений ТОВ "ПРИВАТ-БТІ" 11.12.2015 (інвентаризаційна справа №560), а саме: літ."Е" склад-млин, загальною площею 454,8 кв.м, в т.ч. основною 421,6 кв.м, літ."е" прибудова-ганок, літ."Е-1" навіс.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 16 квітня 2018 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - приватному будівельно-виробничому МП "РІПОР" (22363, с.Дашківці, вул.Центральна, 11а);

3 - відповідачу - Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області (210510, вул.Театральна, 14, м.Вінниця);

4 - ОСОБА_1 (м.Вінниця, вул.Боженко, буд.18);

5 - Дашковецькій сільській раді Літинського району Вінницької області