Рішення

від 04.04.2018 по справі 908/2200/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/134/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2018 Справа № 908/2200/17

Суддя Проскуряков К.В., при секретарі судового засідання Рачук О.О., розглянувши матеріали справи

За первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-ВС» (10001, м. Житомир, вул. С. Параджанова, буд. 93)

До відповідача: Приватного малого підприємства «РОМАН» (72400, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Кірова, буд. 57)

про стягнення 210 000,00 грн.

за зустрічним позовом: Приватного малого підприємства «РОМАН» (72400, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Кірова, буд. 57)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-ВС» (10001, м. Житомир, вул. С. Параджанова, буд. 93)

про визнання недійсним договору будівельного підряду, укладеного 13.03.2017р. та стягнення грошових коштів у розмірі 210 000,00 грн., як безпідставно отриманих в рахунок виконання за недійсним правочином

За участю представників сторін:

Від ТОВ «Партнер-ВС» : ОСОБА_1, довіреність №б/н від 03.01.2018 р.

Від ПМП «РОМАН» : ОСОБА_2, довіреність № б/н від 14.11.2017 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

03.11.2017 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-ВС» до Приватного малого підприємства «РОМАН» про стягнення заборгованості у розмірі 210 000,00 грн.

Ухвалою суду від 03.11.2017 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №908/2200/17, справі присвоєно номер провадження - 5/134/17, розгляд справи призначено на 06.12.2017 р. Ухвалою суду від 01.12.2017р. прийнято зустрічний позов Приватного малого підприємства «РОМАН» до розгляду разом із первісним, призначено судове засідання по розгляду справи на 06.12.2017 р. Ухвалою від 06.12.2017 р. продовжено строк розгляду справи №908/2200/17 на п'ятнадцять днів до 18.01.2018 р., розгляд справи відкладено на 15.01.2018 р.

У зв'язку із набранням чинності 15.12.2017 р. нової редакції Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 15.01.2018 р. відкрито провадження у справі №908/2200/17 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.02.2018 р. У судовому засіданні 07.02.2018 р. оголошено перерву у підготовчому засіданні до 28.02.2018 р. Ухвалою від 28.02.2018 р. оголошено перерву у підготовчому засіданні до 16.03.2018 р. з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні 16.03.2018 р. ПМП «РОМАН» надав суду заяву про вчинення кримінального правопорушення від 15.03.2018 р. та протокол огляду Слідчого СВ Приазовського відділення поліції Мелітопольського відділу поліції Головного управління поліції у Запорізькій області від 15.03.2018 р.

Згідно з п. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до п. 9 ст. 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

В ухвалі від 15.01.2018 р. суд запропонував ПМП «РОМАН» у строк до 01.02.2018р. відповідно до ст. 178 ГПК України надіслати на адреси позивача копію відзиву на позовну заяву та додані до нього документів, докази направлення (фіскальний чек, опис вкладення у цінний лист) надати суду.

Суд зазначає, що вказані докази є новими, які створені 15.03.2018 р., тобто вже під час розгляду справи в суді та на які ПМП «РОМАН» у письмовому відзиві на позовну заяву або у відповіді на відзив від 22.01.2018 р. не посилався, та належним чином не обґрунтував неможливості їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від нього.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе вказані докази залучити до матеріалів справи, однак при вирішенні спору по суті вони до уваги не приймаються.

В судовому засіданні 16.03.2018 р. суд оголосив відкритим перше судове засідання з розгляду справи по суті та призначено наступне судове засідання на 04.04.2018 р. У судовому засіданні 04.04.2018 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК «Оберіг» .

Представник позивача за первісним позовом підтримав заявлені позовні вимоги, зазначивши, що 13.03.2017 р. між ТОВ «ПАРТНЕР-ВС» та ПМП «РОМАН» у спрощений спосіб було укладено господарський договір, шляхом надання пропозиції, щодо виконання робіт по облаштуванню фундаментів, складанню та запуску під навантаженням, вартість яких становить 420 000,00 грн. Пропозицію було оформлено рахунком-фактурою №СФ-0442 від 13.03.2017 р. на суму 420 000,00 грн., який було надано відповідачу за первісним позовом. На думку позивача за первісним позовом, підтвердженням прийняття відповідачем за первісним позовом рахунку-фактури є сплачені ним кошти у розмірі 210 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками. Як зазначає позивач за первісним позовом, 14.07.2017 р. ним було у повному обсязі виконанні роботи зазначені у рахунку-фактурі №СФ-0442 від 13.03.2017р. та надано відповідачу за первісним позовом два примірника акту №ОУ-0000081 здачі-приймання робіт. Примірник зазначеного акту позивачу за первісним позовом не повернуто. На адресу ПМП «РОМАН» було направлено лист №1424 від 19.10.2017р., з вимогою здійснити остаточний розрахунок за роботи виконані ТОВ «ПАРТНЕР-ВС» . Листом від 02.10.2017р. відповідач за первісним позовом повідомив позивача за первісним позовом про відмову від повного розрахунку за виконані роботи, однак жодних зауважень щодо якості та повноти робіт зазначено не було. Позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача за первісним позовом суму заборгованості у розмірі 210 000,00 грн., також, просить суд стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору та інші витрати за подання цього позову до суду.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на ст.ст. 205, 207, 525, 526, 610, 639, 692, 837 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача за первісним позовом підтримав доводи, викладені у письмовому відзиві від 16.11.2017 р., письмових поясненнях від 14.02.2018 р., зазначивши, що позивачем не надано жодних доказів виконання підрядних робіт ТОВ ПАРТНЕР-ВС . Дійсно ПМП «РОМАН» не надавало ТОВ ПАРТНЕР-ВС жодних зауважень щодо повноти та якості виконаних робіт у зв'язку з отриманням від ТОВ ПАРТНЕР-ВС акта здачі-приймання робіт від 14.07.2017 р., оскільки жодні роботи ТОВ ПАРТНЕР-ВС не виконувало взагалі, та фактично не існувало предмету спору відносно якого могли бути надані зауваження щодо повноти чи якості. Також, надані представником ТОВ ПАРТНЕР-ВС видаткові накладні, товарно-транспортна накладна та довіреність свідчать виключно про отримання ПМП РОМАН від ТОВ ПАРТНЕР-ВС товарно-матеріальних цінностей, які у повному обсязі оплачені відповідачем. Вказана обставина не заперечується представником ТОВ ПАРТНЕР-ВС та не має жодного відношення до предмету доказування у справі, оскільки стосується виключно купівлі-продажу матеріалів, а не виконання підрядних робіт. У ПМП РОМАН відсутній зерноочисний комплекс, змонтований працівниками та силами ТОВ ПАРТНЕР-ВС , однак відповідач підтвердив про наявність такого комплексу, який був змонтований підрядним способом силами ПМП РОМАН без будь-якої участі ТОВ ПАРТНЕР-ВС з отриманих від останнього складових частин. На підставі викладеного, просить суд в задоволенні позову відмовити.

Представник ПМП РОМАН - позивача за зустрічним позовом - підтримав заявлені зустрічні позовні вимоги, пояснивши, що між ним та ТОВ «ПАРТНЕР-ВС» було укладено договір підряду у спрощений спосіб шляхом обміну документами. Предметом договору є облаштування фундаментів, тобто частина споруди як об'єкта будівництва. З огляду на викладене, між сторонами досягнута домовленість та укладений договір будівельного підряду. Однак, в момент укладання договору жодного повідомлення про початок будівельних робіт сторони до уповноважених державних органів не направляли та не реєстрували. ПМП РОМАН вважає, що вказаний договір укладено із грубим порушенням законодавства та просить суд визнати недійсним договір будівельного підряду, укладений 13.03.2017 р. між ПМП «РОМАН» та ТОВ «ПАРТНЕР-ВС» , стягнути з ТОВ «ПАРТНЕР-ВС» на користь ПМП «РОМАН» грошові кошти в сумі 210 000,00 грн., як безпідставно отримані в рахунок виконання за недійсним правочином.

В обґрунтування заявлених зустрічних позовних вимог ПМП РОМАН посилається на ст.ст. 203, 205, 215, 216, 875, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, ст.ст. 318, 323 Господарського кодексу України та просить позов задовольнити.

Представник ТОВ «ПАРТНЕР-ВС» - відповідача за зустрічним позовом - підтримав доводи викладені у письмовому відзиві від 12.01.2018 р. за вих. №35, зазначивши, що після оплати ПМП РОМАН на користь ТОВ «ПАРТНЕР-ВС» суми в розмірі 210 000,00 грн., позивач за первісним позовом приступив до виконання робіт. 14.07.2017 р. ТОВ «ПАРТНЕР-ВС» у повному обсязі були виконані роботи вказані в рахунку-фактурі №СФ-0442 від 13.03.2017 р. та надано ПМП РОМАН ОСОБА_1 №ОУ-0000081 здачі-приймання робіт. Однак, ПМП РОМАН примірник вказаного акту позивачу не повернув та жодних зауважень щодо робіт вказаних в акті на адресу ТОВ «ПАРТНЕР-ВС» не надіслав. Вважає, що не надходження від ПМП РОМАН жодних зауважень, щодо повноти, якості та строків виконання робіт ТОВ ПАРТНЕР-ВС аж до подачі первісного позову підтверджує факт безпідставного неприйняття робіт шляхом підписання відповідного акту. Факт виконання робіт за договором також підтверджується ПМП РОМАН у своєму лист від 02.11.2017 р. № 71, в якому вказано, що ПМП РОМАН сплатило вартість фактично виконаних робіт, не більше не менше. Також фактом підтвердження виконання робіт у повному обсязі є те, що після отримання актів виконаних робіт від ПМП РОМАН жодних заперечень щодо повноти, якості та строків виконання робіт не надходило. За умовами Договору укладеного між сторонами, ТОВ ПАРТНЕР-ВС були виконані роботи по облаштуванню фундаментів, складанню та запуску під навантаженням. Детальний перелік роби зазначено у таблиці № 1. За своєю суттю дані роботи полягають у здійсненні складання збірно-розбірної конструкції, а саме частин зерноочисного комплексу. Дана конструкція є збірно - розбірною, а тому ніяк не підпадає під визначення нерухомого майна. ТОВ ПАРТНЕР-ВС жодних робіт які б підпадали під ознаки будівельних робіт не виконувало. Майданчик для розміщення збірно-розбірної конструкції зерноочисного комплексу ПМП РОМАН був наданий ТОВ ПАРТНЕР-ВС вже із існуючими фундаментами. Облаштування даних фундаментів полягало лише у приведенні їх в стан, який би дозволяв розмістити на них збірно-розбірно конструкції, а саме частин зерноочисного комплексу. Термін облаштування фундаментів передбачає дію вже зі створеним об'єктом з метою пристосування даного об'єкту для певної мети. Тобто в даному випадку ТОВ ПАРТНЕР-ВС були вчинені роботи по пристосуванню фундаментів з метою розміщення на них розбірної конструкції, і саме частин зерноочисного комплексу. Враховуючи зазначене договір підряду укладений між сторонами не підпадає під ознаки договору будівельного підряду. Також, на момент укладення договору жодних повідомлень про початок будівельних робіт до уповноважених органів не направлявся та не реєструвався та вказаний обов'язок на ТОВ ПАРТНЕР-ВС не покладався. З урахуванням викладеного, просить в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ ПАРТНЕР-ВС надало ПМП РОМАН пропозицію щодо виконання робіт по облаштуванню фундаментів, складанню та запуску під навантаження шляхом оформлення рахунку-фактури №СФ-0442 від 13.03.2017 р. на суму 420 000,00 грн. (а.с. 10, т. 1)

ПМП РОМАН прийняв вказану пропозицію і здійснив часткову сплату за роботи 13.03.2017 р. на суму 100 000,00 грн. та 24.03.2017 р. на суму 110 000,00 грн. з посиланням на рахунок №СФ-0442 від 13.03.2017 р., що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку ТОВ ПАРТНЕР-ВС . (а.с. 11-13, т. 1)

14.07.2017 р. ТОВ ПАРТНЕР-ВС було складено та зі своєї сторони підписано ОСОБА_1 №ОУ-0000081 здачі-приймання робіт (надання послуг) про те, що Виконавцем були проведені роботи (надані послуги) по рахунку №СФ-0442 від 13.03.2017 р. на суму 420 000,00 грн. (а.с. 14, т. 1)

Два примірника вказаного ОСОБА_1 ТОВ ПАРТНЕР-ВС направив ПМП РОМАН листом від 19.09.2017 р. за вих. №1424, в якому зазначено, що 13.03.2017 р. між ТОВ ПАРТНЕР-ВС та ПМП РОМАН у спрощений спосіб було укладено господарський договір шляхом виставлення ПМП РОМАН рахунку №СФ-0442 на суму 420 000,00 грн. ПМП РОМАН було здійснено часткову оплату. 14.07.2017 р. ТОВ ПАРТНЕР-ВС були виконані роботи зазначені і вказаному рахунку в повному обсязі та ПМП РОМАН надано через уповноважених осіб два примірника ОСОБА_1 № ОУ-0000081 здачі-приймання робіт. Однак, один з примірників ОСОБА_1 ПМП РОМАН не повернуто ТОВ ПАРТНЕР-ВС . Враховуючи вказані обставини, ТОВ ПАРТНЕР-ВС повторно направляє ПМП РОМАН два примірника ОСОБА_1 №ОУ-0000081 здачі-приймання робіт для підписання, просить один примірник повернути виконавцю та здійснити остаточний розрахунок за виконані ТОВ ПАРТНЕР-ВС роботи вказані у рахунку №СФ-0442 від 13.03.2017 р. Факт направлення зазначеної кореспонденції підтверджується описом вкладення у цінний лист від 19.09.2017 р. та фіскальним чеком від 19.09.2017 р. (а.с. 15-17, т. 1)

У відповідь на лист ТОВ ПАРТНЕР-ВС від 19.09.2017 р. за вих. №1424, ПМП РОМАН направив лист від 02.10.2017 р., в якому зазначив, що ПМП РОМАН дійсно прийняло пропозицію ТОВ ПАРТНЕР-ВС укласти договір (оферту), викладену у рахунку-фактурі №СФ-0442 від 13.03.2017 р. При цьому, прийняття пропозиції хоча і свідчить про укладення між сторонами договору у спрощений спосіб, однак жодним чином не може бути підставою для оплати невиконаних робіт. Згідно пропозиції, ТОВ ПАРТНЕР-ВС зобов'язувалось виконати роботи по облаштуванню фундаментів, складанню та запуску під навантаженням. Однак, пропозиція не містить жодного посилання, яке саме обладнання повинно бути складеним та запущеним під навантаженням. Крім того, ТОВ ПАРТНЕР-ВС вказані роботи виконані не були. Отже, ПМП РОМАН сплатило вартість фактично виконаних робіт, не більше, не менше. Більш того, ця позиція підприємства не є офіційною і у випадку подальших намагань зі сторони ТОВ ПАРТНЕР-ВС отримати кошти за роботи, які не виконувались, ПМП РОМАН буде змушене звернутись до суду з вимогою про повернення безпідставно сплачених на користь ТОВ ПАРТНЕР-ВС грошових коштів. (а.с. 18, т. 1)

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Положеннями ст. ст. 638, 639 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги договору не встановлені законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Як вважає позивач та підтверджує відповідач, між ТОВ ПАРТНЕР-ВС та ПМП РОМАН укладено договір підряду у спрощений спосіб шляхом виставлення позивачем рахунку на оплату та проведення відповідачем часткової оплати згідно цього рахунку.

Відповідно до рахунку-фактури №СФ-0442 від 13.03.2017 р., ТОВ ПАРТНЕР-ВС пропонувалось провести виконання робіт по облаштуванню фундаментів, складанню та запуску під навантаження.

Згідно з пункту 2 Загальних положень Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених постановою КМУ від 13.04.2011 р. №466, будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації, капітального ремонту.

Суд приходить до висновку, що роботи по облаштуванню фундаментів це роботи з реставрації приміщення або будівлі, що включають в себе ремонт і укріплення фундаментів, які входять до одного з етапів і складу виконання будівельних робіт та є невід'ємними частинами проведення будівельних робіт на відповідному об'єкті.

Отже, спірні правовідносини у цій справі стосуються укладання саме договору будівельного підряду на капітальне будівництво, а не укладений у спрощений спосіб договір підряду, як на тому наполягає ТОВ ПАРТНЕР-ВС .

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації , а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Відповідно до статті 318 Господарського кодексу України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.

Забезпечення будівництва матеріалами, технологічним, енергетичним, електротехнічним та іншим устаткуванням покладається на підрядника, якщо інше не передбачено законодавством або договором.

Зміст договору підряду на капітальне будівництво, що укладається на підставі державного замовлення, має відповідати цьому замовленню.

Договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об'єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов'язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об'єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 323 Господарського кодексу України договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.

Згідно з пунктом 2 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ від 01.08.2005 р. №668, загальні умови є обов'язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі - договір підряду) незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).

У пункті 5 Загальних умов передбачено, що договір підряду укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору підряду є: найменування та реквізити сторін; місце і дата укладення договору підряду; предмет договору підряду; договірна ціна; строки початку та закінчення робіт (будівництва об'єкта); права та обов'язки сторін; порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду; умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва; порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами; порядок залучення субпідрядників; вимоги до організації робіт; порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів; умови здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт; джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єкта); порядок розрахунків за виконані роботи; порядок здачі-приймання закінчених робіт (об'єкта будівництва); гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об'єкта будівництва), порядок усунення недоліків; відповідальність сторін за порушення умов договору підряду; порядок врегулювання спорів; порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання. У договорі підряду сторони можуть передбачати інші важливі для регулювання взаємовідносин умови. Примірний договір підряду затверджується Мінрегіоном.

Відповідно до п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними від 29.05.2013 р. № 11, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення (частина перша статті 236 ЦК України).

За змістом частини третьої статті 207 ГК України господарське зобов'язання, визнане судом недійсним, також вважається недійсним з моменту його виникнення.

У силу припису частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 названого Кодексу, саме на момент вчинення правочину.

Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено).

У зв'язку з наведеним господарським судам необхідно встановлювати, чи є оспорюваний правочин вчиненим та з якого моменту (статті 205 - 210, 640 ЦК України, частини друга - п'ята, сьома статті 180 ГК України тощо).

Зокрема, не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. Встановивши відповідні обставини, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог як про визнання правочину недійсним, так і про застосування наслідків недійсності правочину. Визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону; це правило не стосується випадків, коли для вчинення правочину необхідні його державна реєстрація або нотаріальне посвідчення, оскільки за відсутності відповідної реєстрації чи посвідчення договір в будь-якому разі не вважається укладеним.

Сама лише відсутність у договорі тієї чи іншої істотної умови (умов) може свідчити про його неукладення, а не про недійсність (якщо інше прямо не передбачено законом, як-от частиною другою статті 15 Закону України "Про оренду землі").

Судом встановлено, що в рахунку-фактурі №СФ-0442 від 13.03.2017 р., який ТОВ ПАРТНЕР-ВС виставлено ПМП РОМАН міститься тільки банківські реквізити за якими необхідно сплатити 420 000,00 грн. за роботи по облаштуванню фундаментів, складанню та запуску під навантаженням. Він підписаний з боку ТОВ ПАРТНЕР-ВС та свідчить про волевиявлення ПМП РОМАН .

У цьому рахунку відсутні перелік, строки початку та закінчення робіт; вартість матеріалу; об'єкт на якому будуть проводитись роботи; склад і зміст проектно-кошторисної документації, та строки надання відповідної документації, тощо. Отже, відсутність в договорі переліку робіт унеможливлює встановлення обставин відносно того, які саме роботи сторони домовлялись виконати.

Крім того, ОСОБА_1 №ОУ-0000081 здачі-прийняття робіт (надання послуг) також не містить всіх вказаних вище умов та також підписаний тільки з однієї сторони ТОВ ПАРТНЕР-ВС , що не може бути прийнято судом в якості належних та допустимих доказів виконання вказаних будівельних робіт.

Поданий ТОВ ПАРТНЕР-ВС у письмовому відзиві від 12.01.2018 р. за вих. №35 на зустрічну позовну заяву, перелік робіт не підтверджений умовами укладеного між сторонами договору підряду на капітальне будівництво, є одностороннім, не існував на час виникнення правовідносин між сторонами, а тому також не може бути прийнятий судом в якості належного та допустимого доказу факту викання робіт за договором підряду на капітальне будівництво.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами у встановленій законом формі не досягнуто згоди щодо суттєвих умов договору підряду на капітальне будівництво, а тому він є неукладеним.

Таким чином, вимоги ТОВ ПАРТНЕР-ВС про стягнення 210 000,00 грн. не підлягають задоволенню, як і зустрічні вимоги про визнання недійсним неукладеного правочину.

Щодо заявлених зустрічних позовних вимог до ТОВ ПАРТНЕР-ВС в частині повернення грошових коштів в розмірі 210 000,00 грн. згідно зі ст.ст. 216, 1212, 1213 ЦК України як безпідставно отриманих внаслідок недійсності правочину, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Згідно зі статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Статтею 1213 ЦК України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

В обґрунтування заявленої вимоги позивач за зустрічним позовом посилався на недійсність вказаного договору, однак, враховуючи, що вказаний договір є неукладеним, суд приходить до висновку, що наслідки недійсності правочину застосуванню в цьому випадку не підлягають.

Крім цього, вказана сума коштів оплачена ПМП РОМАН на підставі рахунку-фактури №СФ-0442 від 13.03.2017 р., а не за договором, який судом визнано неукладеним, та в листі від 02.10.2017 р. ПМП РОМАН підтвердив, що ним оплачена вартість певних фактично виконаних робіт.

Вказане свідчить про перерахування цих коштів за певних правових підстав, що виключає застосування правил передбачених ст.ст. 1212-1213 ЦК України, тому суд не вбачає підстав для задоволення зустрічних позовних вимог в цій частині.

Суд не приймає до уваги наданий ТОВ ПАРТНЕР-ВС договір підряду №100317/1 від 10.03.2017 р., укладений між ТОВ ПАРТНЕР-ВС та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 як доказ виконання будівельних підрядних робіт на об'єкті ПМП РОМАН субпідрядником, оскільки у вказаному договорі відсутні будь-які посилання на укладений між ТОВ ПАРТНЕР-ВС та ПМП РОМАН договір підряду на капітальне будівництво та не свідчить про виконання жодних зобов'язань ПМП РОМАН і створює за ним обов'язки лише для ТОВ ПАРТНЕР-ВС .

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони в частині фактично понесених ними судових витрат.

Керуючись ст. ст. 76 - 79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні первісного позову відмовити.

2. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Повне рішення складено: 16.04.2018 р.

Суддя К.В. Проскуярков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.