Постанова

від 12.04.2018 по справі 910/5811/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2018 р. Справа№ 910/5811/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Скрипки І.М.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Ярмак О.В.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 12.04.2018.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Чернігівторгбуд

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 (повний текст складено 19.12.2017)

у справі №910/5811/16 (суддя Т.Ю. Трофименко)

за позовом Публічного акціонерного товариства Чернігівторгбуд

до 1) Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення;

2) Міністерства інфраструктури України

про стягнення 12 397, 16 грн.

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство Чернігівторгбуд (далі, позивач або ПАТ Чернігівторгбуд ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (далі, відповідач-1 або Концерн) про стягнення 12 397,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Арбітражного суду Чернігівської області від 06.07.1999 у справі №3/458 з Чернігівського обласного радіотелевізійного передавального центру, правонаступником якого є Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (відповідач-1), на користь Відкритого акціонерного товариства Чернігівторгбуд , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Чернігівторгбуд (позивач), стягнуто заборгованість у розмірі 13 870 грн. та 693,50 грн. витрат по держмиту, проте зобов'язання з оплати суми боргу не виконано, у зв'язку із чим позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача-1 інфляційні втрати у розмірі 11 149,16 грн. та 1 248,00 грн. 3% річних за період з 01.02.2013 по 31.01.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2016 залучено до участі у справі в якості відповідача-2 Міністерство інфраструктури України (далі, відповідач-2), оскільки Концерн входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.08.2016 (суддя Демидов В.О.), яке постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 (головуючий суддя Мальченко А.О., судді: Дикунська С.Я., Жук Г.А.) було залишено без змін, позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення на користь позивача 1 181 грн. 3% річних, 11 149,16 грн. інфляційних втрат. У задоволенні позовних вимог до відповідача-2 відмовлено.

Суди виходили з того, що Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення є правонаступником Чернігівського обласного радіотелевізійного передавального центру, а тому має нести відповідальність за зобов'язаннями останнього. Крім того, чинне законодавство України не пов'язує припинення зобов'язання з винесенням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.12.2016 у справі №910/5811/16 постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2016 скасовано і справу №910/5811/16 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою для скасування вищевказаних судових рішень стало, згідно висновків постанови суду касаційної інстанції, те, що суди попередніх інстанцій, розглядаючи заявлені позовні вимоги до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, повинні були встановити чи заявлялись ВАТ Чернігівторгбуд (нове найменування ПАТ Чернігівторгбуд ), як кредитором, в порядку, передбаченому статтею 107 Цивільного кодексу України, вимоги до Чернігівського обласного радіотелевізійного передавального центру про виконання зобов'язань за договором підряду в розмірі 13 870,45 грн., чи були включені вказані зобов'язання до передавального акту Чернігівського обласного радіотелевізійного передавального центру, а відповідно чи є Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення правонаступником Чернігівського обласного радіотелевізійного передавального центру по вказаним зобов'язанням і чи може бути застосований до нього спеціальний вид цивільно-правової відповідальності, передбачений статтею 625 Цивільного кодексу України за неналежне виконання зазначених грошових зобов'язань.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2017 у справі №910/5811/16 (суддя Привалов А.І.), прийнятим за результатами нового розгляду справи, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 (головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.), позовні вимоги до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення задоволено повністю. Присуджено до стягнення з відповідача-1 на користь позивача 3% річних у розмірі 1 248,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 11 149,16 грн. та судовий збір у розмірі 1 378,00 грн. У позові до Міністерства інфраструктури України відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, суди попередніх інстанцій у вищевказаних рішеннях виходили з того, що Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення є правонаступником Чернігівського обласного радіотелевізійного передавального центру, а тому має нести відповідальність за його зобов'язаннями, а в задоволенні вимог позивача до Міністерства інфраструктури України відмовлено, з посиланням на те, що субсидіарна відповідальність власника майна підприємства, яке ліквідується, завершується з моменту державної реєстрації припинення цього підприємства.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2017 скасовано і справу №910/5811/16 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

У вказаній постанові суд касаційної інстанції зазначив, що судами не було з'ясовано повно та всебічно всі обставини справи та не було виконано вказівки, які містяться в постанові Вищого господарського суду України від 28.12.2016, оскільки судом не було залучено до справи та не було досліджено матеріалів виконавчого провадження у справі №3/458 та не встановлено, яка особа є боржником за цим виконавчим провадженням, а отже і не було з'ясовано чи може Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення відповідати за неналежне виконання грошових зобов'язань Чернігівського обласного радіотелевізійного передавального центру, та чи може бути застосовано до нього цивільно-правову відповідальність, передбачену статтею 625 Цивільного кодексу України за порушення грошових зобов'язань. До того ж, судами не було встановлено обставин, пов'язаних зі станом виконання наказу господарського суду, який перебуває на обліку та виконується відповідно до Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень .

За результатами третього нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 (суддя Трофименко Т.Ю.) у задоволенні позову відмовлено.

В обґрунтування прийнятого рішення суд зазначив, що оскільки вимоги позивача, які ґрунтуються на рішенні Арбітражного суду Чернігівської області від 06.07.1999 у справі №3/458, не були включені до переліку кредиторських вимог до ДП Чернігівського обласного радіотелевізійного передавального центру , то відповідач-1 не відповідає за неналежне виконання рішення Арбітражного суду Чернігівської області від 06.07.1999 у справі №3/458, а тому до нього не може бути застосована цивільно-правова відповідальність, передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України за прострочення грошових зобов'язань за період перебування судового рішення на виконанні відповідно до Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень .

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 у справі №910/5811/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що підприємницька діяльність ДП Чернігівського обласного радіотелевізійного передавального центру припинилась шляхом приєднання до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, а тому, на думку скаржника, до відповідача-1 перейшли права та обов'язки ДП Чернігівського обласного радіотелевізійного передавального центру , в тому числі за зобов'язаннями, які були предметом судового розгляду у справі №3/458.

Водночас, скаржник наголосив, що серед положень статті 107 Цивільного кодексу України (в редакції від 13.05.2006) відсутня норма, яка визначає, що не пред'явлення до комісії з припинення підприємства у двомісячний строк кредиторських вимог має наслідком їх погашення. Також, кредитор в силу закону не наділений прямим обов'язком пред'являти кредиторські вимоги до юридичної особи, що припиняється шляхом приєднання.

Згідно з частиною 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 (головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Майданевич А.Г., Тарасенко К.В.) відкрито апеляційне провадження у справі №910/5811/16, розгляд справи призначено на 01.03.2018.

06.02.2018 представник відповідача-2 подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 у справі №910/5811/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Чернігівторгбуд - без задоволення. Відповідач-2 у відзиві наголосив, що у нього, як у правонаступника Міністерства транспорту та зв'язку України, господарських зобов'язань у спірних правовідносинах не виникало. Міністерство інфраструктури України не є боржником у рамках виконавчого провадження з виконання рішення суду у справі №3/458, а тому заявлені позивачем у даній справі вимоги до нього є безпідставними.

08.02.2018 представник відповідача-1 подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 у справі №910/5811/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Чернігівторгбуд - без задоволення. Відповідач-1 зазначив, що позивач у передбачені законом строки та способи не заявив до Концерну вимог, які ґрунтуються на судовому рішенні у справі №3/458, а тому заборгованість Чернігівського обласного радіотелевізійного передавального центру перед ПАТ Чернігівторгбуд у розмірі 13 870,45 грн. боргу та 693,50 грн. витрат по держмиту на дату припинення Чернігівського обласного радіотелевізійного передавального центру була відсутня. Також, відповідач-1 наголосив, що рішення Арбітражного суду Чернігівської області від 06.07.1999 у справі №3/458 перебуває на виконанні у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Чернігівській області та включено до третьої черги задоволення вимог.

Під час розгляду справи склад суду змінювався, розгляд справи переносився.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 (головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., А.І. Тищенко) розгляд справи призначено на 12.04.2018.

Представник позивача у судове засідання, призначене на 12.04.2018, не з'явився. Водночас, у матеріалах справи наявне клопотання директора Публічного акціонерного товариства Чернігівторгбуд від 26.02.2018, подане через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду, про проведення розгляду справи у відсутності представника позивача із проханням задовольнити апеляційну скаргу позивача у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення позивача про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги та з огляду на його клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника ПАТ Чернігівторгбуд .

Представники відповідачів у судовому засіданні, призначеному на 12.04.2018, заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили у її задоволенні відмовити, оскаржене рішення суду залишити без змін.

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, заслухавши пояснення представників відповідачів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, між Чернігівським обласним радіотелевізійним передавальним центром (замовник) та Відкритим акціонерним товариством Чернігівторгбуд (підрядник) було укладено договори підряду на поточний ремонт від 24.03.1997, 28.03.1997 на суму 18 500,00 грн.

Рішенням Арбітражного суду Чернігівської області від 06.07.1999 у справі №3/458 з Чернігівського обласного радіотелевізійного передавального центру на користь Відкритого акціонерного товариства Чернігівторгбуд присуджено до стягнення 13 870,45 грн. боргу та 693,50 грн. витрат по держмиту.

На виконання вказаного рішення суду Арбітражним судом Чернігівської області було видано наказ №3/458 від 06.07.1999.

Позивач стверджував, що на час подання позову в даній справі наказ №3/458 від 06.07.1999 є невиконаним, оплата підрядних робіт не проведена.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постановах від 20.12.2010 у справі №3-57гс10, від 04.07.2011 у справі №3-65гс11, від 12.09.2011 у справі №3-73гс11, від 24.10.2011 у справі №3-89гс11, від 14.11.2011 у справі №3-116гс11, від 23.01.2012 у справі №3-142гс11, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Отже, кредитор, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, вправі вимагати в силу положень статей 599, 625 Цивільного кодексу України стягнення з боржника в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.

У свою чергу, заперечуючи проти позовних вимог, Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення послався на ту обставину, що є правонаступником лише тих зобов'язань, які відображені у передавальному акті, складеному 01.04.2007. Водночас, Концерн зазначав, що позивач не звертався у двомісячний строк до комісії з припинення Чернігівського ОРТПЦ, оскільки позивач не включений до затвердженого реєстру вимог кредиторів. За таких обставин, вказував скаржник, заборгованість на дату припинення юридичної особи правопопередника Концерну була відсутня, оскільки такі вимоги не заявлені до Концерну у передбачені законом способи та строки. Як зазначив відповідач-1 у відзиві на апеляційну скаргу, про існування рішення Арбітражного суду Чернігівської області від 06.07.1999 у справі №3/458 він дізнався тільки із позовної заяви ПАТ Чернігівторгбуд .

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №751 від 20.07.2006 Про реорганізацію підприємств, що входять до складу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення вирішено реорганізувати підприємства, зазначені у Додатку 1 до цього наказу, шляхом їх приєднання в якості відокремлених підрозділів (філій) до Концерну, погодивши процедуру концентрації з Антимонопольним комітетом України у встановленому законодавством порядку.

У переліку державних підприємств, що реорганізуються шляхом приєднання до Концерну (код 01190043), зазначено Чернігівський обласний радіотелевізійний передавальний центр.

08.08.2006 відповідно до наказу Державного департаменту з питань зв'язку та інформатизації Міністерства транспорту та зв'язку України №135 створено комісію з припинення державного підприємства Чернігівський обласний радіотелевізійний передавальний центр .

03.10.2006 в газеті Голос України розміщено оголошення про реорганізацію ДП Чернігівський обласний радіотелевізійний передавальний центр шляхом приєднання до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення та приймання комісією з припинення підприємства вимог до ДП Чернігівський обласний радіотелевізійний передавальний центр протягом двох місяців.

11.12.2006 Голова комісії з припинення підприємства ДП Чернігівський ОРТПЦ подано на ім'я президента Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення реєстр вимог кредиторів і реєстр вимог дебіторів.

Судом встановлено, що вимоги позивача, які ґрунтуються на рішенні Арбітражного суду Чернігівської області від 06.07.1999 у справі №3/458, до вказаного переліку кредиторських вимог включені не були. Крім того, під час розгляду справи позивач не надав суду доказів звернення з кредиторськими вимогами до комісії з припинення підприємства до ДП Чернігівський обласний радіотелевізійний передавальний центр .

03.05.2007 наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №262 затверджено складений комісією з припинення державного підприємства Чернігівський обласний радіотелевізійний передавальний центр передавальний акт.

17.05.2007 зареєстровано Зміни до Статуту Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, якими, зокрема, розділ 2 Статуту доповнено пунктом 2.7., визначено, що Концерн є правонаступником прав і обов'язків державних підприємств (в тому числі Чернігівського обласного радіотелевізійного передавального центру), що входять до складу Концерну, реорганізованих відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України №751 від 20.07.2006 Про реорганізацію підприємств, що входять до складу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення .

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.03.2015 ДП Чернігівський обласний радіотелевізійний передавальний центр припинено за рішенням засновників 11.07.2007.

Згідно частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

За частиною 1 статті 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Зі змісту статті 107 Цивільного кодексу України (в редакції від 13.05.2006) вбачається, що кредитор юридичної особи, що припиняється, може вимагати від неї припинення або дострокового виконання зобов'язання; після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами; передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення.

Таким чином, момент складення та затвердження передавального акту є визначальним для встановлення обсягу прав та обов'язків особи, яка реорганізується шляхом приєднання до юридичної особи-правонаступника.

Втім, із наявної у матеріалах справи копії передавального акту (том 2, а.с. 116) судом апеляційної інстанції встановлено, що вимоги позивача до правопопередника Концерну, які ґрунтуються на рішенні Арбітражного суду Чернігівської області від 06.07.1999 у справі №3/458, не були включені до передавального акту і не передані Концерну.

Відтак, позивачем належними, допустимими та достатніми доказами не доведений суду факт правонаступництва Концерном обов'язків Чернігівського обласного радіотелевізійного передавального центру, які ґрунтуються на рішенні Арбітражного суду Чернігівської області від 06.07.1999 у справі №3/458.

Також, колегія суддів зазначає наступне.

Позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що з 1999 року по 2015 рік наказ Арбітражного суду Чернігівської області №3/458 від 06.07.1999 пред'являвся ним до виконання.

Водночас, частиною 1 статті 2 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень встановлено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Так, 30.03.2015 ПАТ Чернігівторгбуд , як правонаступник ВАТ Чернігівторгбуд , звернувся у визначеному постановою КМУ від 03.09.2014 №440 Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області із заявою про прийняття рішення Арбітражного суду Чернігівської області від 06.07.1999 у справі №3/458 до виконання та включення його до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою.

Листами від 20.05.2015 позивачу було відмовлено у задоволенні його заяви.

Натомість, постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.06.2015 у справі №825/1777/15-а, якою частково задоволено адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Чернігівторгбуд , зобов'язано Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області повторно розглянути заяву позивача від 30.03.2015 за вих. №32 щодо виконання рішення арбітражного суду Чернігівської області від 06.07.1999 №3/458 про стягнення з рахунку Чернігівського обласного радіотелевізійного передавального центру на користь Відкритого акціонерного товариства Чернігівторгбуд 13 870,45 грн. боргу та 693,50 грн. витрат по держмиту за правилами, встановленими Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державною, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440.

Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2015 у справі №825/1777/15-а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.06.2015 скасовано в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання протиправними дій управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області щодо несвоєчасного розгляду заяви позивача від 30.03.2015 №32 про виконання рішення арбітражного суду Чернігівської області від 06.07.1999 №3/458 та повернення вказаної заяви. У цій частині прийнято нове рішення, яким визнано протиправними дії управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області щодо несвоєчасного розгляду заяви позивача від 30.03.2015 №32 про виконання рішення Арбітражного суду Чернігівської області від 06.07.1999 №3/458 та щодо повернення вказаної заяви. В іншій частині постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.06.2015 залишено без змін.

Відповідно до абз. 2 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень вищевказаного Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень визначено, що заборгованість погашається в такій черговості: у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника; у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов'язаними з трудовими правовідносинами; у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

Позивачем додано до матеріалів справи повідомлення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області №02-45/19504/3 від 18.09.2015 та лист Головного управління державної Казначейської служби України у Чернігівської області №12-09/217/2856 від 19.04.2016, з яких вбачається, що рішення Арбітражного суду Чернігівської області №3/458 від 06.07.1999 згідно з пунктом 7 Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №440 від 03.09.2014, прийнято для обліку та включено до третьої черги задоволення вимог.

Дані про судове рішення №3/458 внесені до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою 18.09.2015 (номер в Реєстрі рішень 48777467) (stack.informjust.ua). Порядковий номер в категорії черги 187.

Боржником за вказаним рішенням суду №3/458 у вказаному Реєстрі значиться Чернігівський обласний радіотелевізійний передавальний центр.

Відповідно до пункту 20 Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

Листом №17-19/675/5270 від 06.11.2017 Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області повідомило, що рішення Арбітражного суду Чернігівської області від 06.07.199 у справі №3/458 з додатками згідно акту приймання-передавання за ІІІ квартал 2015 року від 09.10.2015 передано Управлінням для здійснення заходів, передбачених Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою до Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області.

Таким чином, рішення Арбітражного суду Чернігівської області від 06.07.1999 у справі №3/458 перебуває на виконанні у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Чернігівській області та включено до третьої черги задоволення вимог, виконання якого здійснюється за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування коштів.

Отже, до Концерну не може бути застосована цивільно-правова відповідальність, передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошових зобов'язань, за період перебування судового рішення на виконанні відповідно до Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень .

Враховуючи вищевикладені обставини справи, оскільки сума заборгованості за рішенням Арбітражного суду Чернігівської області від 06.07.1999 у справі №3/458 не була заявлена до Концерну у передбачений законодавством строк та спосіб, не включена до передавального акту, а рішення у справі №3/458 перебуває на виконанні відповідно до Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , відсутні підстави для задоволення позовних вимог до відповідача-1 та стягнення з останнього на підставі статті 625 Цивільного кодексу України інфляційних втрат у розмірі 11 149,16 грн. та 1 248,00 грн. 3% річних.

Судом апеляційної інстанції, при цьому, враховані вказівки, викладені у постановах Вищого господарського суду України від 28.12.2016 та від 12.10.2017 у справі №910/5811/16.

Заявлені позовні вимоги по відношенню до відповідача-2 також не підлягають задоволенню, оскільки Міністерство інфраструктури України не є боржником у рамках виконавчого провадження з виконання рішення Арбітражного суду Чернігівської області від 06.07.1999 у справі №3/458. При цьому, Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду не передбачено покладення обов'язку щодо виконання рішення суду на орган державної влади, який прийняв рішення про припинення боржника.

Відповідно до частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки останні не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Позивачем не доведено порушення його прав та законних інтересів зі сторони відповідачів.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Чернігівторгбуд є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України судом апеляційної інстанції не виявлено.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Чернігівторгбуд на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 у справі №910/5811/16 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 у справі №910/5811/16 залишити без змін.

Матеріали справи №910/5811/16 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді І.М. Скрипка

А.І. Тищенко