Постанова

від 11.04.2018 по справі 910/32931/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/32931/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О.О. Мамалуй - головуючий, Л.В. Стратієнко, І.В. Ткач

обов'язки секретаря судового засідання за дорученням головуючого судді у судовій колегії здійснює помічник судді Зварич Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Рапід"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

у складі суддів: Л.В. Кропивна - головуючий, Є.Ю. Пономаренко, А.О. Мальченко

від 27.11.2017р.

за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до 1. Публічного акціонерного товариства "Київська виробнича компанія "Рапід"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Рапід"

про стягнення 2 513 320,00 грн.

та за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства "Київська виробнича компанія "Рапід"

до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Рапід"

про розірвання договору №46 від 28.01.2008р. та стягнення 117 420,00 грн.

за участю представників учасників:

позивача: Глущенко Д.В.

відповідача-1: не з'явилися

відповідача-2: Бойко Ю.А.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент економіки та інвестицій) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Київська виробнича компанія "Рапід" (далі - ПАТ "КВК "Рапід") та товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Рапід" (далі - ТОВ "База відпочинку "Рапід") про стягнення 2 513 320,00 грн. заборгованості по сплаті пайового внеску.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі порушили взяті на себе зобов'язання щодо сплати пайових внесків згідно з умовами договору №46 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 28.01.2008р. та додаткових угод до договору. З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов, стягнувши з відповідачів 2 280 050,00 грн. заборгованості по сплаті пайового внеску за індексом інфляції та 233 270,00 грн. пені.

В свою чергу, 28.12.2016р. до господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява ПАТ "КВК "Рапід" до Департаменту економіки та інвестицій про розірвання договору пайової участі №46 від 28.01.2008р. та стягнення з відповідача за зустрічним позовом 117 420,00 грн. сплаченого пайового внеску.

Позовні вимоги мотивовані істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні договору № 46 від 28.01.2008р. Під істотними обставинами ПАТ "КВК "Рапід" вказує на припадання земельної ділянки під межі охоронюваної зони діючого магістрального газопроводу "Тула-Шостка-Київ", неможливість усунення таких обставин в подальшому, тобто після укладання договору та їх виявлення, виконання договору порушить співвідношення майнових інтересів позивача та третьої особи, оскільки пайовий внесок є частково сплаченим, натомість очікуваний результат його сплати - можливість реалізувати власний проект будівництва, тобто те на що розраховував позивач при укладанні договору, є не досягнутим та взагалі за даних умов є неможливим.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.03.2017р. у справі № 910/32931/15 в первісному позові відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Розірвано договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №46 від 28.01.2008р. з усіма змінами та доповненнями до нього, який було укладено між Головним управлінням економіки та інвестицій та ЗАТ "Київська виробнича компанія "Рапід". Стягнуто з Департаменту економіки та інвестицій на користь ПАТ "КВК "Рапід" 117 420,00 грн. сплаченого пайового внеску та 3 140,00 грн. судового збору.

Рішення мотивовано нормами ст. 652 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Суд першої інстанції зазначає, що 12.11.2008р. Боярським лінійно-виробничим управлінням магістральних газопроводів УМГ "Київтрансгаз" складено акт-заборону з тих підстав, що будівництво бази відпочинку, згідно з затвердженим проектом будівництва, підпадає під охорону зону (200 метрів з обох сторін від осі газопроводу) на ділянці магістрального трубопроводу "Тула-Шостка-Київ" де заборонено виконувати будь-які монтажні і земельні роботи, у зв'язку з чим замовником, забудовником та інвестором не можливо здійснити реалізацію свого проекту будівництва на виділеній території.

Згідно з ч. 3 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Суд вказує, що пайовий внесок на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту є платою, яку замовник (забудовник) має перерахувати за право реалізувати свій проект будівництва на території населеного пункту, а в даному випадку замовник, забудовник та інвестор не мають право реалізувати свій проект будівництва на території населеного пункту з незалежних від них причин, має місце істотна зміна обставин, тому в первісному позові про стягнення з відповідачів заборгованості по сплаті пайового внеску та пені за договором пайової участі №46 від 28.01.2008 р. слід відмовити, а зустрічний позов в частині розірвання договору пайової участі №46 від 28.01.2008 р. на підставі ст. 652 Цивільного кодексу України є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2017р. у справі №910/32931/15 скасовано рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2017р. та прийнято нове рішення, яким задоволено первісний позов Департаменту економіки та інвестицій до ТОВ "База відпочинку "Рапід". Стягнуто з ТОВ "База відпочинку "Рапід" на користь Департаменту економіки та інвестицій 2 280 050,00 грн. заборгованості по сплаті пайового внеску за індексом інфляції, 233 270,00 грн. пені, зазначені кошти стягнуто на бюджетний рахунок розвитку спеціального фонду міського бюджету в Головному управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві: р/р 31517921700001, код банку 820019, код ЄДРПОУ 37993783, код доходів 24170000. Стягнуто з ТОВ "База відпочинку "Рапід" на користь Департаменту економіки та інвестицій 37 699,80 грн. судового збору за подання позову та 44 923,01 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. Відмовлено у задоволенні первісного позову Департаменту економіки та інвестицій до ПАТ "КВК "Рапід". Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ПАТ "КВК "Рапід".

Постанова мотивована тим, що замовником і зобов'язаною особою щодо сплати пайової участі у розумінні ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" є землекористувач - ТОВ "База відпочинку "Рапід". На момент подання позову вказана особа продовжує залишатися землекористувачем і замовником, тому відповідальність за сплату пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту в силу умов згаданого Закону покладаються на вказану особу.

Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що право на позов і юридичний інтерес у достроковому припиненні зобов'язання належить лише ТОВ "База відпочинку "Рапід", тому вимоги ЗАТ "КВК "Рапід" про розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин задоволенню не підлягають, оскільки вказана особа вибула зі складу суб'єктів сплати пайової участі.

Суд вказує, що зобов'язання зі сплати пайової участі виконано частково, і на момент вирішення спору судом першої інстанції заборгованість зі сплати пайової участі замовника (землекористувача) перед позивачем за первісним позовом становила 2 280 050,00 грн. (з врахуванням індексу інфляції).

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

ТОВ "База відпочинку "Рапід" звернулось до касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить частково скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2017р. у справі №910/32931/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ТОВ "База відпочинку "Рапід" заборгованості в розмірі 2 513 320,00 грн. та задовольнити зустрічний позов ПАТ "КВК "Рапід" про розірвання договору № 46 від 28.01.2008р. пайової участі (внесків) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.

Скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції при задоволенні первісного позову керувався виключно положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору.

Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції залишено поза увагою висновки Вищого господарського суду України наведені в постанові від 23.11.2016р. щодо необхідності дослідження судами обставин можливості практичної реалізації забудовником (інвестором) власного проекту будівництва на відведеній території та обов'язку здійснювати перерахування коштів для створення і розвитку інфраструктури.

ТОВ "База відпочинку "Рапід" наголошує на тому, що пайовий внесок є платою, яку інвестор (забудовник) має перерахувати місту для відшкодування витрат бюджету м. Києва на розширене відтворення його ресурсів та за право реалізувати свій проект будівництва (реконструкції) на території столиці, з метою поліпшення фінансового забезпечення комплексної забудови міста.

Скаржник посилається на п.п. 4.1.1 п. 4.1.4.4 розділу 4 рішення Київської міської ради від 27.01.2005р. № 11/2587 "Про Правила забудови м. Києва", відповідно до якого надання вихідних даних замовнику забезпечується відповідними органами державного нагляду, підрозділами Київської міської державної адміністрації, комунальними підприємствами, установами, організаціями, які експлуатують інженерні мережі та забезпечують підключення об'єктів будівництва до інженерних мереж. Вихідні дані на проектування включають містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, завдання на проектування, технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури, дані технічних обстежень, інші вихідні дані, що випливають з призначення об'єкта, необхідні для його проектування та здійснення інвестиційної діяльності.

Матеріали справи містять містобудівні умови, однак в останніх відсутні відомості про проходження поруч із земельною ділянкою магістрального трубопроводу "Тула-Шостка-Київ", охоронювана зона якого становить 200 метрів з обох сторін від осі газопроводу та припадання якої на територію земельної ділянки скаржника вносить суттєві обмеження щодо її забудови.

ТОВ "База відпочинку "Рапід" наголошує на тому, що обмеження не дають можливості побудувати (створити) базу відпочинку площею в 4 715 кв.м., а отже через неможливість такої побудови не виникне і необхідність підключення його до централізованих систем міських комунікацій та використання у зв'язку з цим прилеглої до відведеної земельної ділянки інфраструктури та додаткових витрат бюджету.

4. Позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу Департамент економіки та інвестицій просить залишити без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2017р. у справі № 910/32931/15, а касаційну скаргу - без задоволення.

Департамент економіки та інвестицій вказує на обізнаність наявності обставин, що ускладнюють можливість реалізації проекту з будівництва бази відпочинку, ПАТ "КВК "Рапід" до 25.06.2009р. продовжував виплати, обумовлені договором № 46, а 07.05.2009р., як землекористувач, уклав з ДК "Укртрансгаз" договір на встановлення обмежень (обтяжень) у використанні земельної ділянки, що знаходиться в межах охоронної зони магістрального газопроводу. Крім того, 03.07.2009р. ПАТ "КВК "Рапід" уклав додаткову угоду № 3 до договору № 46, в якій визнав існуючу у нього заборгованість зі сплати пайового внеску у сумі 1 281 710,00 грн. та взяв на себе зобов'язання з перерахування вказаної суми до 01.01.2013р.

Позивач зазначає, що відповідачі, будучі обізнаними про наявність перешкод з реалізації проекту будівництва бази відпочинку в повному обсязі тривалий проміжок часу не звертались з позовами про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, про внесення змін або розірвання договору пайової участі № 46, не розробили нового проекту забудови земельної ділянки, з урахуванням наявних обмежень.

У поясненнях на відзив ПАТ "КВК "Рапід" вказує на те, що укладаючи 28.01.2008р. договір пайової участі № 46 та враховуючи відсутність в погоджувально-дозвільних документах застережень щодо забудови земельної ділянки, у зв'язку з припаданням відведеної земельної ділянки під охоронну зону магістрального газопроводу, ПАТ "КВК "Рапід" не був обізнаним про обмеження щодо земельної ділянки та не міг передбачити такі наслідки на момент укладання договору.

ПАТ "КВК "Рапід" просить суд касаційної інстанції розглянути справу без його участі.

У поясненнях на відзив ТОВ "База відпочинку "Рапід" наголошує на тому, що жодних застережень та обмежень щодо забудови земельної ділянки, у зв'язку з припаданням відведеної земельної ділянки під охоронну зону магістрального газопроводу, наявні документи про містобудівні умови та обстеження, у тому числі листи АТ "Київпроект" № 1399 від 06.07.2004р., Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища № 19-6750 від 20.07.2004р., головного санітарного лікаря м. Києва № 5433 від 23.07.2004р., державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві № 08-8-20/4753 від 31.08.2004р., Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації № 01/03-3140 від 10.08.2004р., Київського комунального об"єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" № 1425 від 01.09.2004р. та державного комунального підприємства "Плесо" № 1038 від 14.09.2004р. не містили, а отже проектування бази відпочинку було проведено на всій площі земельної ділянки, наданої Київською міською радою в довгострокову оренду на підставі рішення № 903/2313 від 23.12.2004р.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

28 січня 2008 р. Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (перейменовано в Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ПАТ "КВК "Рапід" (забудовник) укладено договір № 46 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, предметом якого є сплата забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (далі - Договір) у зв'язку з будівництвом бази відпочинку, адміністративного корпусу та гостьової стоянки по вул. Деснянській у Деснянському районі м. Києва.

Відповідно до п. 2.1 Договору забудовник зобов'язаний перерахувати пайовий внесок у сумі 888 510,00 грн. на умовах, визначених у цьому Договорі.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що забудовник сплачує пайовий внесок у сумі, вказаній у п. 2.1 цього Договору у строк з серпня 2008 року по січень 2009 року включно рівними частинами щомісячно, але не пізніше 28-го числа на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

У п. 4.1 Договору сторони погодили, що у випадку порушення строків сплати щомісячних платежів пайового внеску забудовник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від розміру пайового внеску, зазначеного у п. 2.1 цього Договору за кожен день прострочення.

В подальшому сторонами укладались Додаткові угоди до Договору № 46 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 28.01.2008 р., а саме: в Додатковій угоді № 1 від 14.08.2008 р. сторони погодили, що забудовник сплачує пайовий внесок у сумі, вказаній у п. 2.1 цього Договору, по 10,00 тис. грн. щомісячно з вересня 2008 року по травень 2009 року, та залишок у сумі 798, 51 тис. грн. у строк з червня 2009 року по січень 2010 року виключно рівними частинами щомісячно, але не пізніше 28 числа кожного місяця; в Додатковій угоді № 2 від 03.07.2009 р. встановлено, що станом на 30.06.2009 р. забудовник згідно з Договором № 46 від 28.01.2008 р. перерахував пайові кошти у сумі 117, 42 тис. грн., залишкова сума пайового внеску, що підлягає перерахуванню забудовником становить 798, 51 тис. грн. (без ПДВ), залишок пайового внеску у сумі 798, 51 тис. грн. (без ПДВ) забудовник зобов'язується перерахувати у строк з січня 2012 року по грудень 2012 року включно рівними частинами щомісячно, але не пізніше 28 числа кожного місяця; в Додатковій угоді № 3 від 12.03.2012 р. передбачено, що заборгованість по сплаті пайової участі згідно Додаткової угоди № 2 від 03.07.2009 р. до Договору пайової участі № 46 від 28.01.2008 р. складає 1 281, 71 тис. грн., розмір якої скоригований Головним управлінням економіки та інвестиції на індекс інфляції (накопичувальний) від дати розрахунку, яку забудовник зобов'язується перерахувати в термін до 01.01.2013 р.

20 квітня 2012р. Головним управлінням економіки та інвестицій, ПАТ "КВК "Рапід" (замовник) та ТОВ "База відпочинку "Рапід" (забудовник-інвестор) укладено Додаткову угоду № 4 до Договору № 46 від 28.01.2008 р., за умовами якої визнано сторону Договору пайової участі ПАТ "КВК "Рапід" як "замовник"; включено третьою стороною Договору № 46 пайової участі від 28.01.2008 р. та Додаткових угод до нього (№ 1, № 2, № 3) забудовника-інвестора - ТОВ "База відпочинку "Рапід" та погоджено, що замовник та забудовник-інвестор зобов'язуються виконати спільно усі умови, передбачені Договором № 46 пайової участі від 28.01.2008р. та Додатковими угодами до нього у т.ч. цією Додатковою угодою.

Рішенням господарського суду міста Києва №2/355 від 12.11.2008р., яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2008р., задоволено позов ЗАТ "Київська виробнича компанія "Рапід" та ТОВ "База відпочинку "Рапід" до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №62-6-00217 від 14.04.2005р., внесено зміни до договору оренди земельної ділянки №62-6-00217 від 14.04.2005р. та зазначено, що всі права та обов'язки за договором переходять від ЗАТ "КВК" "Рапід", якому на підставі рішення Київради №903/2313 від 23.12.2004р. була передана в оренду земельна ділянка для будівництва, експлуатації та обслуговування бази відпочинку по вул. Деснянській у Деснянському районі м. Києва, до ТОВ "База відпочинку "Рапід".

6. Норми права та мотиви, з яких виходить суд касаційної інстанції при прийнятті постанови

Рішенням Київської міської ради від 27.02.2003р. №271/431 "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва" (в редакції на момент укладання договору) затверджені нормативи для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної, інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва та порядок залучення і використання пайових коштів.

Відповідно до п. 1 зазначеного Рішення пайова участь (внесок) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста (надалі - пайова участь) являє собою одноразовий внесок, який інвестор має сплатити до бюджету м. Києва без урахування ПДВ, що діє на дату сплати. Одноразовий внесок включає в себе наступні складові: - відшкодування витрат бюджету м. Києва на розширене відтворення його ресурсів; - плати інвестора за право реалізувати свій проект будівництва (реконструкції) на території столиці.

Згідно з пп. 4.5 п. 4 зазначеного Рішення вирішення питань щодо пайової участі та розрахунки розмірів пайового внеску здійснюються Управлінням після одержання звернення заявника і документів: при будівництві (реконструкції) - документи на землекористування та про затвердження у встановленому порядку проекту будівництва (реконструкції) з техніко-економічними показниками, лист-погодження Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища та позитивний висновок "Київдержекспертизи".

П. 1.2.1 рішення Київської міської ради від 27.01.2005р. № 11/2587 "Про Правила забудови м. Києва" (в редакції на момент укладання договору) передбачено, що власник або користувач земельної ділянки - особа, яка в установленому законодавством порядку отримала державний акт на право власності або державний акт на право постійного користування земельною ділянкою та має володіти, користуватись і розпоряджатись нею відповідно до її цільового призначення із дотриманням обов'язків і набуттям прав, встановлених законодавством з метою господарювання на ній. Замовник - юридична чи фізична особа, яка самостійно або за дорученням інвестора (власника об'єкта нерухомості) розміщує замовлення і укладає договори на виконання проектно-вишукувальних і будівельно-монтажних робіт по спорудженню будинків і споруд, прокладанню інженерних мереж, здає об'єкт (будову) в експлуатацію та виконує інші функції відповідно до законодавства; забудовник - особа, яка отримала право на забудову території, будівництво об'єкта та виконує функції замовника; інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових, залучених майнових та інтелектуальних цінностей у будівництво об'єкта інвестування, забезпечує його фінансування і розпоряджається вкладеними інвестиціями на свій розсуд з метою одержання прибутку (доходу) або соціального ефекту.

Згідно з п. 3.2.7 вказаного Рішення рішення Київради про відведення земельної ділянки у користування (власність) або надання в оренду із земель державної чи комунальної власності для будівництва об'єкта містобудування, прийняте у встановленому порядку, одночасно є дозволом на проектування, будівництво об'єкта, а також підставою для отримання інвестором (замовником) (після затвердження в установленому порядку проектної документації на будівництво, сплати пайової участі (внеску) на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури, благоустрою і озеленення міста Києва, отримання документа, що посвідчує право на земельну ділянку) дозволу на виконання будівельних робіт в управлінні Державного архітектурно-будівельного контролю в установленому порядку.

Ст. 1 Закону України "Про планування і забудову територій" (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку і подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (який набув чинності на час укладення Додаткової угоди № 4) визначено, що замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Згідно з п. 4, п. 5 ст. 26 вказаного Закону право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Ч . 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

За приписами ст. 271 Закону України "Про планування і забудову територій" замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 28.01.2008р., у рахуванням додаткових угод, Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ПАТ "КВК "Рапід" (замовник) та ТОВ "База відпочинку "Рапід" (забудовник-інвестор) укладено договір № 46 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, предметом якого є сплата забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв'язку з будівництвом бази відпочинку, адміністративного корпусу та гостьової стоянки по вул. Деснянській у Деснянському районі м. Києва.

12 листопада 2008р. Боярським лінійно-виробничим управлінням магістральних газопроводів УМГ "Київтрансгаз" складено акт-заборону з тих підстав, що будівництво бази відпочинку, згідно з затвердженим проектом будівництва, підпадає під охорону зону (200 метрів з обох сторін від осі газопроводу) на ділянці магістрального трубопроводу "Тула-Шостка-Київ" де заборонено виконувати будь-які монтажні і земельні роботи, у зв'язку з чим замовником, забудовником та інвестором не можливо здійснити реалізацію свого проекту будівництва на виділеній території.

Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 652 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.

ПАТ "КВК "Рапід" у зустрічному позові вказує на те, що укладаючи договір, керувався виготовленим та погодженим усіма відповідними інстанціями проектом забудови бази відпочинку, що було запорукою фактичної його реалізації, а тому зміну обставин (наявність заборон) не міг передбачити; усунути такі обставини після укладання договору не має змоги, а виконання договору порушить співвідношення майнових інтересів позивача та третьої особи, оскільки очікуваний результат сплати пайового внеску - можливість реалізувати власний проект будівництва, тобто те на, що розраховував є неможливим; умови договору не передбачають, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно до п. 1 Договору № 46 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, предметом договору є сплата забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв'язку з будівництвом бази відпочинку, адміністративного корпусу та гостьової стоянки по вул. Деснянській у Деснянському районі м. Києва.

Отже, реалізація спірного договору безпосередньо пов'язана із здійсненням відповідачами діяльності по будівництву зазначеної бази відпочинку.

Враховуючи, що пайовий внесок на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту є платою, яку замовник (забудовник) має перерахувати за право реалізувати свій проект будівництва на території населеного пункту, а в даному випадку замовник та забудовник-інвестор не мають можливості реалізувати свій проект з незалежних від них причин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність істотної зміни обставин та правомірно задовольнив зустрічний позов про розірвання договору пайової участі №46 від 28.01.2008р., на підставі ст. 652 Цивільного кодексу України, та відмовив у задоволенні первісного позову про стягнення пайового внеску та штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 652 ЦК України у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Ст. 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Відповідно до ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Враховуючи приписи ч. 3 ст. 652, ст. 1212 ЦК України, а також те, що договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 46 від 28.01.2008р. розірвано в судовому порядку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення зустрічного позову в частині стягнення частково сплаченого пайового внеску.

Ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

ПАТ "КВК "Рапід", як замовник, є стороною договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 46 від 28.01.2008р. та зобов'язався разом із забудовником-інвестором виконати спільно усі умови, передбачені Договором та Додатковими угодами до нього.

Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що у зв'язку з вибуттям ПАТ "КВК "Рапід" зі складу суб'єктів сплати пайової участі позов останнього про розірвання договору не підлягає задоволенню.

7. Висновки суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до ч.1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає висновок суду апеляційної інстанції про скасування рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2017р. у справі №910/32931/15 неправомірним.

8. Судові витрати

Зважаючи на те, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду частково задовольняє касаційну скаргу ТОВ "База відпочинку "Рапід", судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 312, 314, 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Рапід" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2017р. у справі № 910/32931/15 скасувати.

Рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2017р. у справі № 910/32931/15 залишити в силі.

Стягнути з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ЄДРПОУ 04633423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Рапід" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 7, ЄДРПОУ 35995972) 81 678,20 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя Л. В. Стратієнко

Суддя І. В. Ткач