Рішення

від 16.04.2018 по справі 2а-11743/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

16 квітня 2018 року 10:00 № 2а-11743/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., за участю секретаря судових засідань Огнивого Д.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Госпіталіті Індастрі Груп" доДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.02.2011 №0001262305 та від 28.02.2011 №0001252305 за участю:

представника позивача - Розума С.М.

представника відповідача - Гриценка Р.М.

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16 квітня 2018 року проголошено скорочену (вступну та резолютивну) частини рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Госпіталіті Індастрі Груп" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.02.2011 №0001262305 та від 28.02.2011 №0001252305.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.06.2017 №К/9991/56391/12 скасовано: постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2012 №2а-11743/11/2670 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012 №2а-11743/11/2670, а справу №2а-11743/11/2670 направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Розгляд справи здійснено із врахуванням частини п'ятої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позовні вимоги мотивовано тим, що, Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби протиправно, на підставі хибних висновків акта перевірки від 14.02.2011 №81/2305/35572992, які не відповідають фактичним обставинам, прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 28.02.2011 №0001262305 та від 28.02.2011 №0001252305.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акта перевірки від 14.02.2011 №81/2305/35572992 та відповідно, податкових повідомлень-рішень від 28.02.2011 №0001262305 та від 28.02.2011 №0001252305.

Відповідно до пунктів 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Під час судового розгляду справи, розгляд справи відкладався для повторного витребування доказів по справі.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби проведено невиїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Госпіталіті Індастрі Груп" з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.02.2010 по 31.03.2010.

Перевіркою встановлено наступні порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Госпіталіті Індастрі Груп":

- підпункту 7.2.1, підпункту 7.2.3, підпункту 7.2.6 пункту 7.2 та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість , в результаті чого нараховано податок на додану вартість за лютий 2010 року у розмірі 38 799, 00 грн., за березень 2010 року у розмірі 36 222, 00 грн., зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість за березень 2010 року у розмірі 4 312, 00 грн..

За наслідками перевірки Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби складено акт від 14.02.2011 №81/2305/35572992 (далі - Акт перевірки) та прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

від 28.02.2011 №0001262305, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму 4 312, 00 грн. за березень 2010 року;

від 28.02.2011 №0001252305, згідно з яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 93 776, 00 грн., в тому числі: 75 021, 00 грн. основного платежу та 18 755, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Рішенням Державної податкової адміністрації у місті Києві від 11.05.2011 №4872/10/25-114 про результати розгляду первинної скарги, податкові повідомлення-рішення від 28.02.2011 №0001262305 та від 28.02.2011 №0001252305 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Рішенням Державної податкової адміністрації України від 22.07.2011 №13364/6/25-0115 про результати розгляду скарги, податкові повідомлення-рішення від 28.02.2011 №0001262305, від 28.02.2011 №0001252305 та рішення Державної податкової адміністрації у місті Києві від 11.05.2011 №4872/10/25-114 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Госпіталіті Індастрі Груп", не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями, звернулось до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Так, виходячи з змісту підпункту 7.4.1, пункту 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Про податок на додану вартість (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цієї ж статті не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Для цілей визначення правомірності формування податкового кредиту та об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені господарські операції, підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друг 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Умови та порядок проведення податкових перевірок встановлені главою 8 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Госпіталіті Індастрі Груп", за наслідками якої були прийняті податкові повідомлення - рішення, з приводу правомірності яких виник спір, була проведена на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (у редакції на момент проведення перевірки позивача) документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно з приписами пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Норми пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України не містять застережень, зокрема, щодо виду складу злочину або ж суб'єктного складу осіб, за фактом якого та у відношенні яких порушено кримінальну справу.

Відповідно до пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надіслання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

За таких обставин, Податковим кодексом України чітко визначений статус матеріалів перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону і порядок визначення органом державної податкової служби податкового зобов'язання за наслідками такої перевірки.

Згідно наведених правових норм, матеріали документальної позапланової перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Такої ж позиції дотримувався Вищий адміністративний суду України в ухвалі від 07.06.2017 №К/9991/56391/12

Так, скасовуючи постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2012 №2а-11743/11/2670 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012 №2а-11743/11/2670, Вищий адміністративний суд наголосив на тому, що суди попередніх інстанцій, ухвалюючи судове рішення у цій справі, не перевірили та не встановили тих обставин, які є необхідними для правильного вирішення спору, а саме не звернули увагу на те, що перевірка позивача проводилась на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Отже, для прийняття податкового повідомлення-рішення за наслідками перевірки, що проводилась на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України повинно бути відповідне рішення суду, що набрало законної сили.

Під час судового розгляду справи суд з'ясовував у сторін питання наявності вироку суду з урахуванням якого, відповідно до приписів пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, було винесено податкові повідомлення-рішення від 28.02.2011 №0001262305 та від 28.02.2011 №0001252305, та було надано можливість сторонам підготувати додаткові пояснення по справі, у зв'язку з чим розгляд справи відкладався.

Проте, в судовому засіданні 16.04.2018 сторони знову не надали суду доказів щодо наявності вироку за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори товариства з обмеженою відповідальністю "Госпіталіті Індастрі Груп".

Враховуючи те, що податкові повідомлення-рішення від 28.02.2011 №0001262305 та від 28.02.2011 №0001252305 винесені Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на підставі висновків акту документальної перевірки, яку призначено відповідно до кримінально-процесуального закону, зважаючи на недоведеність з боку відповідача наявності на момент винесення податкових повідомлень-рішень від 28.02.2011 №0001262305 та від 28.02.2011 №0001252305 рішення суду, винесеного за результатами розгляду кримінальної справи по якій призначено податкову перевірку, суд вказує на передчасність прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень від 28.02.2011 №0001262305 та від 28.02.2011 №0001252305, у зв'язку з чим вказує на наявність підстав для визнання їх протиправними та скасування.

Зазначена позиція суду узгоджується із судовою практикою, висловленою в судових рішеннях, що набрали законної сили, зокрема, ухвалах Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012 у справі №2а-17427/11/2670, від 23.08.2012 у справі №2а-7565/12/2670, ухвалах Вищого адміністративного суду України від 28.08.2012 №К/9991/96613/11, від 24.09.2012 № К/9991/50512/12.

Враховуючи, що при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 28.02.2011 №0001262305 та від 28.02.2011 №0001252305 органом державної податкової служби порушено спосіб його прийняття, не дотримано приписів Податкового кодексу України щодо статусу матеріалів перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону і порядок визначення органом державної податкової служби податкового зобов'язання за наслідками такої перевірки, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Госпіталіті Індастрі Груп підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби від 28.02.2011 №0001262305 та від 28.02.2011 №0001252305.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст рішення виготовлено 17.04.2018.