Рішення

від 05.04.2018 по справі 754/16874/13-ц

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/212/18

Справа №754/16874/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

05 квітня 2018 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Таран Н.Г.

секретаря судового засідання: Двірко Т.В.,

за участі: позивача ОСОБА_1

представників позивача - адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5

представників відповідача ЖБК Будівельник-6 - Дмитриченко М.О., Гребенюк А.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4, Житлово - будівельного кооперативу Будівельник-6 про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої залиттям квартири,

В С Т А Н О В И В

В жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, Житлово-будівельного кооперативу Будівельник-6 (далі по тексту ЖБК "Будівельник-6), про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої залиттям квартири.

На обґрунтування позовних вимог зазначала, що їй на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1.

З 2004 року її квартира постійно заливається сусідами зверху. 02 січня 2011 року з 10:30 до 14:00 під час її відсутності вдома квартиру вкотре було залито сусідами з верхнього поверху кв. 121 сім'єю ОСОБА_4. Позивач звернулась до сусідів з нижнього поверху і від них дізналась, що їх помешкання теж залито. Після вказаного позивач звернулася до голови ЖБК Будівельник-6 Гребенюк А.Ф. та членів правління по телефону, щоб повідомити про факт залиття квартири та повідомила про необхідність негайного направлення представників для складання акту залиття квартири. Проте, отримала відмову у складанні акту про залиття квартири від голови правління ЖБК Будівельник-6 Гребенюк А.Ф., яка мотивувала це тим, що у позивача наявна заборгованість за житлово-комунальні послуги. Оскільки головою правління ЖБК Будівельник-6 Гребенюк А.Ф. було відмовлено позивачу у оформленні акта про залиття її квартири та не направлено уповноважених осіб для усунення причин та наслідків залиття, позивач запросила сусідів з квартири №95, 109, 116, 117, які своїми підписами підтвердили факт залиття квартири позивача та встановили, що причиною залиття було механічне пошкодження бочка унітазу сином ОСОБА_4, про що складено акт від 02 січня 2011 року. 08 січня 2011 року квартиру позивача повторно було залито. Знову позивач повідомила голову правління ЖБК Будівельник-6 Гребенюк А.Ф. та членів правління. Запросила прийняти або направити уповноважених представників для встановлення та усунення причин залиття та оформлення відповідного акту. Враховуючи повторну відмову голови ЖБК Будівельник-6 Гребенюк А.Ф. повторно сусідами у складі ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 було оглянуто квартиру НОМЕР_4 сусідів зверху. ЖБК Будівельник-6 комісію для складання акта про залиття кватири позивача не надіслав, від встановлення дійсних причин залиття квартири ухиляється, що підтверджуються неодноразовими зверненнями позивача до відповідних органів з метою відповідного реагування. ОСОБА_4, як власник квартири, яка знаходиться поверхом вище, винним себе не визнає та не бажає відшкодовувати завдана шкоду. Внаслідок систематичного залиття квартири позивача відповідачем ОСОБА_4, вона стала не придатна для проживання. Отже, позивачу окрім матеріальної шкоди завдана і моральна шкода, яка вплинула та погіршила стан здоров'я позивача. Вказане змусило позивача звернутися за допомогою до лікарів.

З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 22.04.2016 року позивач просила стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ЖБК Будівельник-6 на її користь майнову шкоду, завдану залиттям її квартири в розмірі: 20669,55 грн., що становить вартість втраченого ремонту, 7947,70 грн., що становить витрати, які необхідно понести для відновлення, згідно з кошторисом залитих місць станом на 10.03.2011 року, 17430,92 грн., що становить інфляційні витрати від знецінення коштів в розмірі 20669,55 грн., 3129,31 грн., що становить 3% річних від грошових коштів в розмірі 20669,55 грн. та моральної шкоди в розмірі 30000,00 грн.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 05.06.2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 29.07.2014 року, у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_4, Житлово-будівельного кооперативу Будівельник-6 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.08.2015 року касаційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника задоволено частково. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 05.06.25014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 29.07.2017 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представники адвокат ОСОБА_2, ОСОБА_3 підтримали збільшені позовні вимоги за викладеними в позові обставинами та просили суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 проти позовних вимог заперечував та просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представники відповідача - ЖБК Будівельник - 6 Дмитриченко М.О., Гребенюк А.Ф. просили в задоволенні позову відмовити в повному обсязі та пояснили, що шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Позивач не надає доказів, які б підтверджували, що саме з вини ЖБК Будівельник - 6 було завдано матеріальної та моральної шкоди та в чому саме полягає вина кооперативу.

Суд, вислухавши сторони у справі, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заявлений позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що згідно Договору дарування від 09.01.2001 року ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с.27 ТОМ-І).

Згідно з довідкою виданою ЖБК Будівельник-№6 від 19.05.2014 року ОСОБА_4 є власником кооперативної квартири АДРЕСА_2. Сума пайового внеску за квартиру сплачена в квітні 1985 року в повному обсязі (а.с.210 Том-І).

Відповідно до довідки ЖБК Будівельник-№6 від 19.05.2014 року, в квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_4, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 (а.с.212 Том-І)

02 січня 2011 року квартира НОМЕР_3 власником якої є позивачка, була залита сусідами з верхнього поверху, про що 02 січня 2011 року позивачем в присутності свідків було складено акт про залиття квартири сусідами з верхнього поверху квартири НОМЕР_4 ОСОБА_16 (а.с.39 Том-І).

Вказаний вище акт про залиття квартири НОМЕР_3 02 січня 2011 року був складений позивачем в присутності свідків у зв'язку з тим, що на заяву позивача від 04.01.2011 року (а.с.43 Том-І ), яка адресована голові правління ЖБК Будівельник-6 про обстеження її квартири та оформлення відповідного акту внаслідок залиття вона отримала письмову відмову від голови правління ЖБК Будівельник-6 Гребенюк А.Ф. від оформлення відповідного акту, у зв'язку з тим, що у позивача наявна заборгованість за житлово-комунальні послуги (а.с.42 Том-І).

08 січня 2011 року квартира НОМЕР_3 власником якої є позивачка, повторно була залита сусідами з верхнього поверху, про що 09 січня 2011 року позивачем в присутності свідків було складено акт про залиття квартири сусідами з верхнього поверху квартири НОМЕР_4 ОСОБА_16 (а.с.38 Том-І).

Вказаний вище акт про залиття квартири НОМЕР_3 08 січня 2011 року був складений позивачем в присутності свідків у зв'язку з тим, що на прохання позивача, щодо обстеження працівниками ЖБК Будівельник-6 її квартири та оформлення відповідного акту про залиття квартири вона отримала відмову від голови правління ЖБК Будівельник-6 Гребенюк А.Ф. від оформлення відповідного акту.

Крім того в матеріалах справи наявний акт №6 складений комісією ЖБК Будівельник-6 від 02.01.2011 року про залиття квартири №109, яка знаходиться поверхом нижче від квартири ОСОБА_1

У вказаному акті зазначено про те, що 02 січня 2011 року в будинку по АДРЕСА_3 відбулось залиття. Причини залиття: механічне пошкодження змивного бачка у туалетній кімнаті квартири НОМЕР_4, власником якої є відповідач - ОСОБА_4 (а.с.177 Том-І).

Отже, в урахуванням вищевикладеного можна дійти до висновку, про те, що 02 січня 2011 року та 08 січня 2011 року відбувалось залиття квартири позивачки ОСОБА_1 з розташованої поверхом вище квартири №21, власником якої є відповідач ОСОБА_4, що і підтверджується наданими позивачем доказами.

21.01.2014 року позивачем до суду було подано уточнення до позовної заяви, до якої додані чеки та видаткові накладні, копія договору підряду на виготовлення та встановлення метало-пластикових конструкцій.

Відповідно до листа Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 року №12/20-11-1975 Щодо ремонту квартири після залиття зазначено, що факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка, відповідно до укладеної угоди, є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка, відповідно до укладеної угоди, обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка, відповідно до укладеної угоди, надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою.

В акті повинні бути відображені: дата складання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 20 липня 2017 року за клопотанням представник відповідача ОСОБА_4 було призначено судову будівельно-технічну експертизу.

Відповідно до висновку №8900 судової будівельно-технічної експертизи від 05 жовтня 2017 року, яка проведена ТОВ Незалежний Інститут Судових Експертиз , вбачається, що дослідження проводилось методом зіставлення результатів візуального обстеження об'єкту дослідження та нормативними документами, чинними в галузі будівництва в Україні. Для вирішення питання проводились дослідження актів від 02 січня 2011 року та 09 січня 2011 року.

У зв'язку з невідповідністю актів від 02 січня 2011 року та 09 січня 2011 року Додатку 4 до пункту 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держкомітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76, питання щодо того, чимало місце залиття квартири АДРЕСА_1 в об'ємі та з підстав викладених у актах від 02.01.2011 року та 09.02.2011 року відноситься до правових, і відповідно, виходить за межі компетенції судового експерта.

У зв'язку з невідповідністю кошторису, наданого позивачем (арк. 70, 71 том 1 справи) вимогам Приложения Д ДБН Д. 1,1-1-2000 Правила визначення вартості будівництва , неможливо надати відповідь на питаннящодо того, чи відповідає визначений розмір шкоди завданої залиттям квартири АДРЕСА_1 у кошторисі наданому позивачем на підставі акту залиття від 02.01.2011 року щодо обсягу необхідного ремонту на відновлення квартири після залиття.

Щодо питання чи проводились в квартирі АДРЕСА_1 ремонтні роботи після січня 2011 року то перелік ремонтних робіт в квартирі АДРЕСА_1 які проводились після січня 2011 року, згідно інформації позивача ОСОБА_1, викладені в дослідницькій частині висновку по третьому питанню, та зображені на фототаблицях, які додаються до висновку експертизи.

У зв'язку з відсутністю в матеріалах справи актів комісійного квартири АДРЕСА_1 складених в січні 2011 року відповідно до вимог Додатку 4 до пункту 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держкомітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76, в яких повинна міститись інформація про характер, об'єми, місця пошкоджень оздоблення досліджуваної квартира унаслідок залиття, неможливо надати відповідь на питання якщо проводились ремонті роботи в квартирі АДРЕСА_1 то в якому об'ємі та на яку суму.

Стаття 22 ЦК України, визначає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому у даному випадку відповідно до ч. 1 даної статті збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За правилом ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому, правовідносини по відшкодуванню шкоди виникають в незалежності від наявності чи відсутності між сторонами будь-яких договірних зобов'язань, оскільки прямо пов'язані та зумовлюються подією, в результаті якої заподіяно шкоду

Як роз'яснив Верховний Суд України в постанові від 14 вересня 2016 року у справі № 6-725цс16, факт завдання особі шкоди, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов'язане з виконанням цими особами обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка завдала шкоду. Сторонами деліктного зобов'язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).

Як вказано в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Як вбачається з Актів про залиття квартири АДРЕСА_1 від 02 січня 2011 року та 08 січня 2011 року, причиною як першого, так і другого затоплення було залиття вказаної квартири сусідами квартири НОМЕР_4 з верхнього поверху ОСОБА_4.

Крім того казаний факт підтверджується актом №6 складеним комісією ЖБК Будівельник-6 від 02.01.2011 року про залиття квартири №109, яка знаходиться поверхом нижче від квартири ОСОБА_1, де вказано про те, що 02 січня 2011 року в будинку по АДРЕСА_3 відбулось залиття. Причини залиття: механічне пошкодження змивного бачка у туалетній кімнаті квартири НОМЕР_4, власником якої є відповідач - ОСОБА_4

Суд вважає, що факт залиття квартири позивача відповідачем ОСОБА_4 є безззаперечним, та лише обставина - відмова скадання відповідачем ЖБК "Будівельник - 6 " не може слугувати підставою, для уникнення відповідальності за заподіяну шкоду.

В матеріалах справи наявний кошторис на ремонт залитих місць в квартирі АДРЕСА_1 від 10.03.2011 року (а.с.70,71 Том-І), на загальну суму 7947,70 грн., який містить перелік та вартість необхідних в кухні, ванній кімнаті, на стінах ремонтно-відновлювальних робіт із усунення шкоди, заподіяної внаслідок залиття.

Крім того, позивачем до суду було подано видаткові накладні, товарні чеки та копію договору підряду на виготовлення та встановлення метало-пластикових конструкцій, відповідно до яких на відновлювальний ремонт для усунення шкоди, завданої залиттям квартири позивачем були витрачені грошові кошти в сумі 20669,55 грн. (а.с.65, 66, 145-158 Том-І).

З матеріалів справи вбачається, що вартість втраченого ремонту квартири позивача внаслідок її залиття складає 20669,55 грн., що підтверджується відповідними товарними чеками та видатковими накладними, вартість витрат, які необхідно понести для відновлення, згідно з кошторисом залитих місць станом на 10.03.2001 року складає 7947,70 грн.

Отже, зважаючи на вищевикладене та правила ст. 1166 ЦК України, вказана майнова шкода завдана внаслідок залиття квартири позивача підлягає відшкодуванню за рахунок особи, з вини та внаслідок неправомірних дій якої її заподіяно, тобто підлягає стягненню з ОСОБА_4

За правилом ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Крім того відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, ОСОБА_1 претензією від 05.03.2011 року було повідомлено про грошове зобов'язання, а саме завданих збитків, які підлягають стягненню у зв'язку із неправомірними діями у даному випадку необхідно застосувати вимоги ст. 625 ЦПК та стягнути з відповідача ОСОБА_4 інфляційні витрати від знецінення коштів та 3% річних за період з 06.04.2011 року по 20.04.2016 року.

Суд не вбачає підстав для солідарного стягнення з відповідачів ОСОБА_4 та ЖБК Будівельник-6 матеріальної шкоди заподіяної власнику зазначеної вище квартири внаслідок її залиття, оскільки ЖБК Будівельник-6 не вчинено жодних неправомірних дій внаслідок яких позивачу заподіяно, матеріальної шкоди.

Що стосується позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів з ОСОБА_4 та Житлово-будівельного кооперативу Будівельник-6 на користь ОСОБА_1 30000,00 грн. моральної шкоди суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово зверталась до відповідача ЖБК "Будівельник-6" з метою оформлення відповідних актів про залиття її квартири та встановлення причин та обсягів завданих збитків.

Однак, ЖБК Будівельник-6 письмово відмовляв позивачу у оформленні актів про залиття квартири, посилаючись на рішення загальних зборів від 21.06.2010 року, яким зокрема прийнято рішення не видавати боржникам довідок, актів обстеження, не надавати послуги сантехніка, електрика.

Відповідно до Протоколу №7 від 21.06.2010 року загальних зборів ЖБК Будівельник-6 , прийнято рішення про не видачу боржникам довідок, актів обстеження, не надання послуг сантехніка, електрика (а.с.116 Том-І).

Крім того, в судовому засіданні представниками ЖБК Будівельник-6 не заперечувався той факт, що оскільки, позивач є боржником, що підтверджується ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 09.07.2013 року (а.с.181-183 Том-І), їй було відмовлено у видачі актів про залиття квартири.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з відмовою головою правління ЖБК Будівельник-6 , оформити відповідні акти про залиття квартири позивача, вона вимушена була неодноразово звертатись з листами до Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, Прокуратури Деснянського району м. Києва для відповідного реагування.

Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація листами, які були направлені на адресу ЖБК Будівельник-6 , неодноразово наголошувала на тому, що головою правління ЖБК Будівельник-6 має бути розглянуто питання щодо обстеження квартири позивача та складення актів на предмет залиття, із зазначенням причини залиття та обсягів нанесення збитків для вирішення питання відшкодування збитків у встановленому порядку, оскільки на даний час законодавчо не врегульовано питання невидачі довідок через наявність у мешканців будинку боргів.

На вказані листи ЖБК Будівельник-6 жодним чином не відреагував та не оформив акти про залиття квартири позивача.

Згідно статті 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги , під утриманням будинків і прибудинкових територій розуміється господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Вказана стаття також визначає, що виконавцем послуг є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Стаття 13 Закону України Про житлово - комунальні послуги , визначає, що послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій включають в себе, зокрема, обслуговування внутрішньобудинкових мереж та поточний ремонт.

За змістом статті 21 цього Закону, яка визначає права і обов'язки виконавця, як учасника відносин у сфері надання житлово-комунальних послуг, виконавець зобов'язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством. (пункт 2, 7 частини 2).

Крім того, Розділом 2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року, передбачено, що технічне обслуговування жилих будинків - це комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.

Згідно пунктів 4.5.4, 4.5.5 Правил, несправності водовідвідних пристроїв усуваються в терміновому порядку. Внутрішні водостоки з дахів повинні безперебійно відводити дощові і талі води. При огляді системи внутрішніх водостоків необхідно обов'язково перевіряти, зокрема, стан і герметичність стиків трубопроводів; надійність і правильність кріплення стояків і водовідвідних трубопроводів

Разом з тим, зобов'язання голови правління ЖБК Будівельник-6 провести повну оплату заборгованості за комунальні послуги заради отримання акту про залиття квартири позивача, є нав'язуванням несправедливих умов договірних відносин, що виступає всупереч принципу добросовісності, а його наслідком виявилась неможливість експертом надати повні відповіді на запитання визначені ухвалою суду при призначені судової будівельно-технічної експертизи, оскільки однією з умов зазначених у вказаному висновку для надання відповідей на поставлені заспитання є акт про залиття складений обслуговуючою організацією, в даному випадку ЖБК Будівельник-6 , чого відповідачем категорично зроблено не було.

Отже, у зв'язку з неправомірними діями ЖБК Будівельник-6 , що виявилися у не оформленні акту про залиття квартири та бездіяльністю до встановлення причин неодноразового затоплення квартири позивача, відмовою відповідача ОСОБА_4, щодо добровільного відшкодування завданої залиттям квартири шкоди суд вважає доведеним факт спричинення моральної шкоди позивачці оскільки остання дійсно відчувала психологічні переживання з приводу пошкодження її квартири, змінився її звичайний уклад життя, так як вона вимушена була мешкати у приміщені яке не відповідає нормальним умовам для проживання, вимушена була витрачати власні кошти та проводити ремонтні роботи що створило значні незручності

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із нищенням чи пошкодженням її майна.

Як роз'яснено у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення

В судовому засіданні позивачка зазначила, що внаслідок залиття квартири з'явилися грибок та пліснява, які розповсюдились по стінах, що унеможливило проживання у власній квартирі у зв'язку з непридатністю до проживання, що призвело до необхідності пошуку тимчасового помешкання для проживання, до втрати нормальних життєвих умов, що негативно відобразилось на здоров"ї, в зв'язку з чим ОСОБА_1 була змушена звернутися до лікаря-дерматолога.

Згідно зі ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю якої було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що враховуючи характер завданої шкоди, глибину та тривалість фізичних та душевних страждань позивачки, наявність та тривалість вимушених змін у її життєвих та виробничих стосунках, приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_4 добровільно не відшкодував витрати, завдані залиттям квартири, ЖБК Будівельник-6 неправомірно відмовив позивачу в оформленні актів про залиття квартири, чим заподіяли моральні страждання позивачці, з врахуванням тих зусиль, які позивачка приклала для організації свого життя, виходячи з вимог розумності, виваженості та справедливості, суд вважає достатнім і необхідним стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_1 30000,00 грн. моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст. 23, 625, 1166, 1167, 1190 Цивільного Кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4, Житлово-будівельного кооперативу Будівельник-6 про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої залиттям квартири - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 49177,48 грн. майнової шкоди завданої залиттям квартири.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та Житлово - будівельного кооперативу Будівельник-6 на користь ОСОБА_1 30000,00 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 641,77 грн. суму сплаченого судового збору.

Стягнути з Житлово - будівельного кооперативу Будівельник-6 на користь ОСОБА_1 150,00 грн. суму сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Сторони по справі: позивач: ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: 02166, АДРЕСА_1

відповідач: ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_2, місце проживання: 02166, АДРЕСА_1.

Відповідач: ЖБК Будівельник-6 ЄДРПОУ 23377279, місце знаходження: 02166, м. Київ, вул. Жукова, 39-А

Повний текст рішення складено 16.04.2018 року.

Суддя: Н.Г. Таран