Ухвала

від 04.02.2019 по справі 754/16874/13-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

04 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 754/16874/13-ц

провадження № 61-2113ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Алімов Дмитро Володимирович, на постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Житлово-будівельного кооперативу Будівельник-6 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, Житлово-будівельного кооперативу Будівельник-6 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 05 квітня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану залиттям квартири, у розмірі 49 177 грн 48 коп.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та Житлово-будівельного кооперативу Будівельник-6 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 30 000 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року рішення Деснянського районного суду м. Києва від 05 квітня 2018 року скасовано, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану залиттям квартири, у розмірі 7 947 грн 70 коп. та моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У січні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Алімов Д. В. , на зазначене судове рішення, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Крім того, особа, яка подала касаційну скаргу, просить поновити строк касаційного оскарження судового рішення, посилаючись на поважність причин пропуску цього строку.

У разі пропущення строку, встановленого статтею 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню, оскільки наведена та підтверджена заявником обставина, а саме: отримання постанови суду апеляційної інстанції лише 26 грудня 2018 року, свідчить про пропущення процесуального строку з поважних причин.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.

За правилом пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).

Позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач визначив її у грошовому вимірі.

Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пунктів 1, 10 частини першої статті 176 ЦПК України випливає, що ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується.

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2019 року - 1 921 грн.

Ціна позову у даній справі становить 79 177 грн 48 коп. (20 669,55 + 7 947,70 + 17 430,92 + 3 129,31 + 30 000,00 = 79 177,48), яка станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921*100=192 100).

Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень цього Кодексу, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом правилами пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України справи, зазначені в цьому положенні, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред'явленого позову та його предмета, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначеної справи до відповідної категорії.

Додатково Верховним Судом враховано, що судове рішення судом апеляційної інстанції постановлено після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , тобто після 15 грудня 2017 року.

Винятки, зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведені та не обґрунтовані.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, оскільки оскаржувана заявником постанова Київського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року ухвалена у малозначній справі, вона не підлягає касаційному оскарженню і у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Алімов Дмитро Володимирович, строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Алімов Дмитро Володимирович, на постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. В. Черняк