Рішення

від 16.04.2018 по справі 621/2822/17

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

621/2822/17

2/621/613/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2018 м. Зміїв

Зміївський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Бібіка О.В.

за участю секретаря - Акулової А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження у м. Змієві цивільну справу за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Зміївського районного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 22683100, місце знаходження: м. Зміїв Харківської області, вул. Адміністративна, 41) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

08.12.2017 Зміївський районний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, а 15.03.2018 з уточненням до позовної заяви, в якому просив суд ухвалити рішення на підставі якого стягнути з відповідача на їх користь незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 713,04 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17.03.2017 відповідач звернувся з відповідною заявою за сприянням працевлаштування до Зміївського районного центру зайнятості, де був зареєстрований як шукаючий роботу з відкриттям персональної картки.

Наказом від 17.03.2017 №НТ170317 ОСОБА_1 наданий статус безробітного. Наказом від 24.03.2017 № НТ 170324 призначена виплата допомоги по безробіттю, відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п. 1 розділу ІІ Порядку надання допомоги по безробіттю у тому числі одноразової її випалти для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 15.06.2015 № 613 з 24.03.2017 по 18.03.2018.

Під час реєстрації в службі зайнятості та подальших відвідувань Зміївського районного центру зайнятості ОСОБА_1 було роз'яснено чинне законодавство України про зайнятість, надані консультації з питань працевлаштування та порядку реєстрації в службі зайнятості.

В порушення вимог закону відповідач, перебуваючи на обліку в центрі зайнятості, як безробітний та отримуючи відповідну допомогу, надавав послуги ОСББ "Оксамит" за цивільно - правовим договором № 29 від 11.08.2017 з 11.08.2017 по 15.08.2017.

З 20.09.2017 наказом від 20.09.2017 № НТ 170920 ОСОБА_1 припинено виплату допомогита знято з обліку у зв"язку з встановленням факту подання недостовірних відомостей та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання йому статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття.

17.11.2017 директором Зміївського районного центру зайнятості видано наказ № 129 про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 в сумі 713,04 грн. за період з 11.08.2017 по 19.09.2017.

Зазначений наказ разом з листом-претензією було направлено на адресу відповідач та запропоновано повернути кошти у добровільному порядку.

У зв'язку з ти, що сума незаконно отриманої допомоги відповідачем не відшкодована, представник позивача змушений звернутися до суду з даним позовом.

Представник позивача Орленко В.Г., який діє на підставі доручення від 17.03.2017 за № 832, надав заяву, відповідно до якої заявлений позов підтримав в повному обсязі, просив суд його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся, про причину неявки суд не повідомив, будь - яких заяв, клопотань, у тому числі, відзиву на позовну заяву, до суду не надходило.

Відповідно до п. 9 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому, відповідно до частини третьої названої статті Кодексу якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині п"ятій статті 279 ЦПК України, відповідно до якої, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою представника позивача, наданою ним у письмовій заяві про розгляд справи без його участі, вважає за можливе розглянути справу за відсутності належно повідомленого про судове засідання відповідача.

Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з такого.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 2 ЦПК України).

Згідно з статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Судом встановлено, що 17.03.2017 ОСОБА_1 звернувся до Зміївського районного центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного. ( а.с. 14)

Крім того, 17.03.2017 ОСОБА_1 звернувся з заявою про надання статусу безробітного (а.с. 16)

Наказом директора Зміївського районного центру зайнятості від 24.03.2017 року за №

НТ 170324 призначена виплата допомоги по безробіттю, відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п. 1 розділу ІІ Порядку надання допомоги по безробіттю у тому числі одноразової її випалти для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 15.06.2015 № 613 з 24.03.2017 по 18.03.2018 (а.с 17)

Було відкрито персональнку картку № 202116120100020 від 01.12.2016 та № 202117092500003 від 25.09.2017 (а.с. 5, 6)

Надано копії рішень, прийнятих центром зайнятості щодо зареєстрованого безробітного ОСОБА_1 та відвідувань останнім центру зайнятості (а.с 7-12)

Проте, як вбачається з акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 74 - ПФУ від 01.06.2016, відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та "Про зайнятість населення", встановлено, що ОСОБА_1, перебуваючи з 17.03.2017 по 20.09.2017 на обліку в центрі зайнятості як безробітний, з 11.08.2017 по 15.08.2017 виконував роботу в ОСББ "Оксамит" за договором ЦПХ № 29 від 11.08.2017, за що отримав дохід ( а.с. 19)

Отже, даний факт свідчить про те, що відповідач перебував у цивільно-правових відносинах з ОСББ Оксамит , виконував роботи відповідно до договору, отримував оплату за виконані роботи, та свідомо й умисно приховав ці відомості від Зміївського районного центру зайнятості, де перебував на обліку як безробітний.

17.11.2017 директором Зміївського районного центру зайнятості видано наказ за №129 про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 (а.с. 22)

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їх прав на соціальний захист від безробіття, основні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України Про зайнятість населення та Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , в редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України Про зайнятість населення безробітним визнається особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 цього Закону статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Частиною 3 ст. 3 вказаного Закону передбачено, що зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами (контрактами), провадження підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону, до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Таким чином, особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, в підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, не можуть бути зареєстровані як безробітні, оскільки відносяться законодавством до категорії зайнятого населення.

Судом встановлено, що відповідач в період перебування на обліку в центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю відносився до категорії зайнятого населення.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 ЗУ Про зайнятість населення , відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Невиконання відповідачем обов'язку щодо повідомлення про своє працевлаштування призвело до безпідставної виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття.

Виходячи з положень частин 2, 3 ст. 36 ЗУ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття 02.03.2000, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, від 13.02.2009 N 60/62, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 N 60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України 13.02.2009 N 7-1, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з п. 7 Порядку від 13.02.2009 N 60/62, протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Наказ від 17.11.2017 про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 разом з листом-претензією від 17.11.2017 за № 3161, були направлені рекомендованим листом зі зворотнім повідомленням відповідачеві з пропозицією повернути кошти у добровільному порядку ( а.с. 22-23)

Проте дотепер відповіді на вказані листи відповідачем не надано та кошти службі зайнятості не повернуті.

Частиною третьою статті 36 Закону № Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України , майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Оскільки, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 неправомірно набуто право власності на виплачену Зміївським районним центром зайнятості допомогу по безробіттю у розмірі 713,04 грн. то стягнення цієї суми з нього як з недобросовісного набувача, підлягає у повному обсязі.

Крім того, відповідно до положення ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 належить стягнути судовий збір, сплачений позивачем при пред"явленні позову, у розмірі 1600 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст. ст. 12, 13, 76-83, 89, 141, 142, 206, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 16, 1166 ЦК України, Законом України Про зайнятість населення , Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним від 13.02.2009 N 60/62, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Зміївського районного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 22683100, місце знаходження: м. Зміїв Харківської області, вул. Адміністративна, 41) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Зміївського районного центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 713 (сімсот тринадцять) грн. 04 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Зміївського районного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 22683100) судовий збір у сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене повністю або частково безпосередньо до апеляційного суду Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Повне судове рішення складено 16 квітня 2018 року.

Головуючий: