Ухвала

від 12.04.2018 по справі 903/33/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

"12" квітня 2018 р. Справа № 903/33/17

Суддя господарського суду Волинської області Костюк С. В., розглянувши матеріали за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Продсільпром"

на дії заступника начальника відділу Першого відділу ДВС м.Луцька Головного ТУЮ у Волинській області

у справі № 903/33/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продсільпром"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Стальпром"

про стягнення 510 342,10 грн.          

за участю представників сторін:

від скаржника: н/з;

від боржника: н/з;

від ДВС: н/з.

У зв'язку з неявкою сторін, запис розгляду судової справи не здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”.

Суть скарги: Товариство з обмеженою відповідальністю "Продсільпром" звернулося до господарського суду зі скаргою від 26.03.2018 року на дії заступника начальника відділу Першого відділу ДВС м.Луцька Головного ТУЮ у Волинській області пов'язані з поверненням наказу № 903/33-1 від 30.03.2017 року стягувачу, в якій просить:

- визнати незаконною та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 26.02.2018 року у виконавчому провадженні № 53889703, винесену Першим відділом ДВС м.Луцька Головного ТУЮ у Волинській області;

- зобов'язати Перший відділ ДВС м.Луцька Головного ТУЮ у Волинській області відновити виконавче провадження № 53889703.

При обґрунтуванні скарги вказує, що 30.03.2017 року господарським судом видано наказ № 903/33-1; 26.02.2018 року Першим відділом ДВС м.Луцька Головного ТУЮ у Волинській області винесено постанову про повернення виконавчого документа.

Зазначає, що ДВС не здійснено всіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання рішення суду та оскаржуваною постановою фактично унеможливлено виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 02.04.2018 року скаргу прийнято до розгляду та призначено її розгляд на 12.04.2018 року, зобов'язано боржника та ДВС надати суду пояснення по суті зазначеного в скарзі.

10.04.2018 року скаржником подано клопотання про розгляд скарги за відсутності скаржника, у зв'язку з далеким географічним розташуванням товариства.

Боржник та ДВС в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали суду не виконали.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи те, що ДВС та боржник належним чином були повідомлені про розгляд скарги 12.04.2018 року, строк розгляду скарги є присічним, суд здійснює її розгляд за матеріалами поданими скаржником.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Рішенням господарського суду Волинської області від 28.03.2017 року позов задоволено повністю, стягнуто з ТзОВ “НВП “Стальпром” в користь ТзОВ “Продсільпром” 510 342,10 грн. попередньої оплати та 7655,13 грн. витрат по судовому збору.

На виконання судового рішення видано наказ № 903/33-1 від 30.03.2017 року на підставі яких державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП №53889703.

17.03.2018 року скаржником отримано постанову Першого відділу ДВС м.Луцька Головного ТУЮ у Волинській області про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону, та оригінал наказу від 30.03.2017 року № 903/33-1.

Вказана постанова мотивована тим, що згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців, нерухоме майно за боржником не зареєстроване. Згідно відповіді Територіального сервісного центру 0741- транспортних засобів за боржником не зареєстровано. Внесено обтяження до відповідних реєстрів. Згідно відповіді ДФС у боржника відкрито рахунки в установах банку, однак на вказаних рахунках відсутні кошти.

Відповідно до статті 1291 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 18 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 339, 340 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України.

Частиною 2 статті 20 ГК України як спосіб захисту прав суб'єктів господарювання передбачено визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право:

- проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

- викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

- накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

- вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

- у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

Частиною 4 ст. 18 визначено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

В свою чергу, жодним із наведених вище прав для виконання рішення суду заступник начальника відділу Першого відділу ДВС м.Луцька не скористався, що свідчить про те, що виконавчі дії з примусового виконання наказу господарського суду Волинської області від 30.03.2017 року № 903/33-1 в повному обсязі не проведені.

Приписами частини 2 статті 343 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Приймаючи до уваги вказані вище обставини, норми права та враховуючи те, що виконавчі дії з примусового виконання наказу господарського суду Волинської області від 30.03.2017 року № 903/33-1 відділом ДВС в повному обсязі не проведені, суд дійшов висновку про те, що скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ст. 73 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. (ст. 74 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Керуючись Конституцією України, Законом України “Про виконавче провадження”, статтями 73, 74, 86, 234, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, –

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Продсільпром" задоволити.

           2. Визнати незаконною та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 26.02.2018 року у виконавчому провадженні № 53889703, винесену Першим відділом ДВС м.Луцька Головного ТУЮ у Волинській області.

3. Зобов'язати Перший відділ ДВС м.Луцька Головного ТУЮ у Волинській області відновити виконавче провадження № 53889703 по виконанню наказу господарського суду Волинської області від 30.03.2017 року № 903/33-1.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення (ст.ст.256, 257 ГПК України).

          Ухвала підписана 17.04.2018 року.

          Суддя                                                                                 С. В. Костюк