Постанова

від 11.04.2018 по справі 910/19577/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2018 р. Справа№ 910/19577/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Скрипки І.М.

Тищенко А.І.

при секретарі Майданевич Г.А.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 11.04.2018р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2018 (повний текст складено 26.01.2018)

у справі № 910/19577/17 (суддя Князьков В.В.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-поліграфічне підприємство "Оберіг", м. Київ

до відповідача 1: Головного територіального управління юстиції у місті Києві в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, м. Київ

відповідача 2: Державного підприємства "Сетам", м. Київ

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк", м. Київ

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_2, м. Київ

про визнання недійсними електронних торгів та протоколу електронних торгів

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-поліграфічне підприємство "Оберіг" (позивач) до Головного територіального управління юстиції у місті Києві в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві (відповідач-1) та Державного підприємства "Сетам" (відповідач-2) про визнання недійсними електронних торгів та протоколу електронних торгів №283961 від 08.09.2017 (лот №233159).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2018 призначено у справі № 910/19577/17 судову експертизу та зупинено провадження у справі, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована значною різницю між результатами оцінки, визначеними у долучених до матеріалів справи звітах, а тому наявні умови, передбачені частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, для призначення у справі судової експертизи для визначення ринкової вартості нерухомого майна, реалізованого на спірних електронних торгах.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, третя особа-1 та третя особа-2 звернулися до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять оскаржувану ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2018 у справі № 910/19577/17 скасувати.

Одночасно третьою особою-2 заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у зв'язку з тим, що повний текст ухвали Господарського суду міста Києва від 24.01.2018 у справі № 910/19577/17 ОСОБА_2 отримав лише 30.01.2018.

Також, у апеляційній скарзі Публічного акціонерного товариство "Укрсиббанк" міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у зв'язку з тим, що повний текст ухвали Господарського суду міста Києва від 24.01.2018 у справі № 910/19577/17 Публічне акціонерне товариство "Укрсиббанк" отримало лише 29.01.2018, що підтверджується відповідною відміткою вхідної кореспонденції №4301.

Доводи апеляційних скарг зводяться до того, що заявлена позивачем вимога про призначення експертизи, заявлена з метою затягування розгляду справи та, взагалі, не відноситься до предмету і підстав позову, а ухвалу суду першої інстанції про часткове задоволення клопотання позивача про призначення експертизи та про зупинення провадження у справі прийнята, через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим апеляційні скарги мають бути задоволені, а ухвала місцевого господарського суду має бути скасована.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2018 апеляційні скарги ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Шапталі Є.Ю., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шаптала Є.Ю., судді Скрипка І.М., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2018 поновлено ОСОБА_2 та Публічному акціонерному товариству "Укрсиббанк" строк для подання апеляційних скарг на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2018 у справі № 910/19577/17, відкрито апеляційне провадження та призначено до розгляду на 11.04.2018, також, об'єднано в одне апеляційне провадження апеляційні скарги.

02.04.2018р. через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від позивача надійшов відзив на апеляційні скарги, у відповідності до якого останній просить суд відмовити в задоволенні апеляційних скарг, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2018 у справі № 910/19577/17 залишити без змін.

В судовому засіданні 11.04.2018 представники апелянтів підтримали доводи, викладені в апеляційних скаргах та просили задовольнити їх, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2018 у справі № 910/19577/17 скасувати та передати справа для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Позивач та відповідачі в судове засідання 11.04.2018 своїх представників не направили, причини неявки суду не повідомлені, про розгляд справи були повідомлені належним чином. Через канцелярію суду заяв та клопотань не подавали.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку, дотримання якого є процесуальною гарантією дотримання прав сторін спору.

Дослідивши матеріали справи, з метою дотримання розумних процесуальних строків розгляду апеляційних скарг на ухвалу місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції вважає можливим розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідачів.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено (редакція з 15.12.2017), що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" задоволенню не підлягають з наступних підстав.

В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-поліграфічне підприємство "Оберіг" (позивач) до Головного територіального управління юстиції у місті Києві в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві (відповідач 1) та Державного підприємства "Сетам" (відповідач 2) про визнання недійсними електронних торгів та протоколу електронних торгів №283961 від 08.09.2017 (лот №233159).

Позивачем, 23.01.2018 подано до місцевого господарського суду клопотання про призначення судової оціночно-будівельної експертизи, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-поліграфічне підприємство "Оберіг" просило суд поставити на вирішення експертизи такі питання:

- Яка ринкова вартість нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 станом на 25.05.2017?

- Чи відповідає оцінка нежитлового приміщення, яка виконана суб'єктом оціночної діяльності Приватного підприємства "Консалтингова група "АГРО-ЕКСПЕРТ", оцінювачем ОСОБА_3, оформлена звітом про незалежну оцінку майна від 25.05.2017, вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та інших нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, оціночним процедурам?

Разом з тим, в поданому клопотанні позивач просив суд доручити проведення судової експертизи експертам Товариства з обмеженою відповідальністю "Судова експертиза України" та зупинити провадження у справі на час проведення судової експертизи.

Враховуючи викладене в клопотанні позивача, місцевий господарський суд дійшов висновку з яким погоджується суд апеляційної інстанції про часткове задоволення клопотання позивача про призначення експертизи.

Як визначено ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Як встановлено ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом розгляду у даній справі є вимога позивача про визнання недійсними електронних торгів, проведених 08.09.2017, з реалізації нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, результати яких оформлені протоколом електронних торгів №283961 від 08.09.2017 (лот №233159).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-поліграфічне підприємство "Оберіг", в обґрунтування заявленого позову, зокрема, зазначає, що спірні електронні торги відбулись з порушенням вимог статті 57 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки початкова ціна предмета реалізації не відповідала ринковим цінам та була визначена на підставі звіту про оцінку майна, складеного з порушенням встановленого законодавством порядку оцінки нерухомого майна.

Отже, приймаючи до уваги предмет та підстави позовних вимог, до предмету доказування у даній справі входять обставини відповідності початкової ціни предмету реалізації його ринковій (дійсній) вартості на дату проведення спірних торгів.

Апеляційний господарський суд приймає до уваги те, що матеріали справи містять копію звіту про незалежну оцінку майна від 25.05.2017, складеного суб'єктом оціночної діяльності Приватного підприємства "Консалтингова група "АГРО-ЕКСПЕРТ", оцінювачем ОСОБА_3, відповідно до якого стартова ціна майна становить 3 117 700,00 грн.

Матеріали справи, також містять копію звіту про оцінку майна від 14.09.2017, який складений Товариством з обмеженою відповідальністю "Оціночна компанія "Мерило" на замовлення позивача та згідно з яким вартість реалізованого майна становить 10 294 622,04 грн.

Враховуючи вказані обставини, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо наявності умов, передбачених частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, для призначення у справі судової експертизи для визначення ринкової вартості нерухомого майна, реалізованого на спірних електронних торгах.

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Щодо запропонованих позивачем питань, з яких має бути проведена експертиза, місцевий господарський суд вірно звернув увагу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-поліграфічне підприємство "Оберіг", що при розгляді позову про визнання правочину недійсним, в силу положень частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, суд здійснює оцінку додержання вимог законодавства саме в момент вчинення такого правочину. Тому, визначальним при вирішенні даного спору є факт відповідності ціни продажу майна на спірних торгах ринковій вартості такого майна саме на дату проведення торгів.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на вирішення експерту має бути поставлено питання про те, яка була ринкова (дійсна) вартість нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, станом на дату проведення торгів, а саме 08.09.2017.

Щодо другого питання, запропонованого позивачем у клопотанні про призначення судової експертизи, суд першої інстанції вірно зазначив про те, що воно не може бути поставлене на вирішення експерту, оскільки, як вказано у частині 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України, предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Відповідні висновки, про які запитує позивач, можуть бути надані самостійно судом при прийнятті рішення у справі.

На рахунок визначення експертної установи, місцевий господарський суд дійшов висновку з яким погоджується суд апеляційної інстанції, а саме.

Згідно з ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані установи, а в інших випадках - також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.

У відповідності до ст. 7-1 Закону України "Про судову експертизу", підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Як встановлено п. 1.6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 (надалі - Інструкція), експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.

Відповідно до ч. 3 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Отже, право остаточного визначення експертної установи, яка буде проводити експертизу, належить органу, який призначає таку експертизу, а в даному випадку - суду, з урахуванням думок та пропозицій учасників справи, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, враховуючи зону регіонального обслуговування відповідної експертної установи.

Тому, місцевий господарський суд, врахувавши заперечення відповідача 2, третьої особи 1 та третьої особи 2 проти призначення проведення судової експертизи, враховуючи принцип рівності усіх учасників справи дійшов вірного висновку про доручення проведення судової експертизи державній експертній установі в межах відповідної зони регіонального обслуговування, а саме Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Беручи до уваги наведене, суд першої інстанції правомірно задовольнив клопотання позивача про зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право:

1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи, викладені апелянтами в апеляційних скаргах, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції у зв'язку з чим не підлягають задоволенню, а підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Судові витрати за розгляд апеляційних скарг у зв'язку з відмовою в їх задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянтів.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282, 284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2018 у справі № 910/19577/17 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2018р.у справі № 910/19577/15 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/19577/15 повернути до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до суду касаційної інстанції у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді І.М. Скрипка

А.І. Тищенко

Повний текст постанови складено 17.04.2018