Ухвала

від 29.05.2019 по справі 910/19577/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

м. Київ

29.05.2019Справа № 910/19577/17

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді - Князькова В. В.,

за участю секретаря судового засідання Скокіна О. Л.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг , м. Київ

до відповідача 1: Головного територіального управління юстиції у місті Києві в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, м. Київ

відповідача 2: Державного підприємства Сетам , м. Київ

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Публічного акціонерного товариства Укрсиббанк , м. Київ

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_1 , м. Київ

про визнання недійсними електронних торгів та протоколу електронних торгів, -

За участю представників:

від позивача: Суткович М. А.

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: Деяк Я. М.

від третьої особи 1: Лісовський С. В.

від третьої особи 2: з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг звернулось до Головного територіального управління юстиції у місті Києві в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві (відповідач 1) та Державного підприємства Сетам (відповідач 2) про визнання недійсними електронних торгів та протоколу електронних торгів №283961 від 08.09.2017 (лот №233159).

В обґрунтування заявленого позову Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг , зокрема, зазначає, що спірні електронні торги відбулись з порушенням вимог статті 57 Закону України Про виконавче провадження , оскільки початкова ціна предмета реалізації не відповідала ринковим цінам та була визначена на підставі звіту про оцінку майна, складеного з порушенням встановленого законодавством порядку оцінки нерухомого майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2017 порушено провадження у справі, до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів залучено Публічне акціонерне товариство Укрсиббанк (третя особа 1) та ОСОБА_1 (третя особа 2).

У зв`язку з набранням чинності з 15.12.2017 Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче судове засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2018, яку залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2018, у справі призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експерту поставлено наступне питання: яка ринкова (дійсна) вартість нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 3 (літ. А), станом на дату проведення торгів, а саме 08.09.2017. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

03.05.2019 на адресу Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 910/19577/17 разом з висновком експертів від 25.02.2019 № 9893/18-42 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 поновлено провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 29.05.2019.

У підготовчому судовому засіданні судом було поставлено на вирішення питання щодо визначення суду, до предметності юрисдикції якого віднесено розгляд даної справи.

Представник позивача у судове засідання з`явилась, вирішення питання щодо визначення підвідомчості спору залишила на вирішення суду.

Представники відповідача 2 та третьої особи 1 просили суд закрити провадження у справі.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з`явився. При цьому, належне повідомлення Головного територіального управління юстиції у місті Києві про дату, час та місце судового засідання підтверджується рекомендованим повідомленням №0103050191820.

Представник третьої особи 2 в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи з зв`язку з зайнятістю адвоката в іншому судовому процесі.

Розглянувши клопотання представника третьої особи 2 про відкладення розгляду справи, судом враховано, що основною умовою для відкладення судового засідання є саме неможливість вирішення спору у даному судовому засіданні. Вичерпний перелік підстав для відкладення розгляду справи передбачено частиною другою статті 202 Господарського процесуального кодексу України.

Як зазначено у п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Неможливість заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

За висновками суду, у даному випадку клопотання представника третьої особи 2 не підлягає задоволенню, оскільки з урахуванням конкретних обставин справи не доведено неможливості проведення судового засідання без уповноваженого представника третьої особи 2.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представників учасників справи, господарський суд виходить з наступного.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (ч. 1 ст. 124 Конституції України).

Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу положень статті 2 Закону України Про судоустрій України є, зокрема, захист гарантованих Конституцією та законами України, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За приписами частин 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Вичерпний перелік спорів, які відносяться до юрисдикції господарського суду, визначені у статті 20 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем , а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту цивільного права є визнання правочину недійсним. У частині другій статті 20 Господарського кодексу України визначено, що права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Виходячи з наведеного, сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба та організатор електронних торгів, та покупець - переможець електронних торгів.

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Тому у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів за позовом учасника електронних торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно виникнуть права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.

Таким чином, відчуження майна на спірних електронних торгах як угода купівлі-продажу є багатостороннім правочином, і під час подання позову про його оскарження такий позов подається до решти сторін цього правочину, з якими є матеріально - правовий спір, і ці сторони мають бути залучені до участі у справі. Відповідачами у справі окрім організаторів електронних торгів залучається також особа, визнана їх переможцем.

У даній справі позивач пред`явив позов лише до однієї зі сторін правочину - продавців: Головного територіального управління юстиції у місті Києві в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві та організатора електронних торгів - Державного підприємства Сетам . Переможець конкурсу - громадянин Дєдов Валерій Володимирович був залучений судом до участі у справі як третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів.

За змістом положень статей 2, 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З аналізу правової природи прилюдних торгів як договору купівлі-продажу, його суб`єктного складу та особливостей вказаного договору, однією зі сторін якого є фізична особа, чиї права на придбане майно оспорюються, можна зробити висновок, що предметом відповідної справи є спір про право цивільне.

Юрисдикційність справ про оскарження електронних торгів визначається з огляду на склад сторін правочину. Якщо набувачем (переможцем електронних торгів) є фізична особа, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Такі висновки суду підтверджуються правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 05.06.2018 у справі №910/856/17, у постанові від 21.03.2018 у справі № 725/3212/16-ц, а також висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 06.02.2018 року у справі №911/845/17 та від 14.03.2018 у справі №910/1454/17.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Тобто провадження у справі підлягає закриттю, якщо при її розгляді буде встановлена непідвідомчість господарському суду (стаття 12 цього ж Кодексу).

Враховуючи наведене, господарський суд дійшов висновку, що провадження у справі № 910/19577/17 підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, судом враховано, що обмеження позивача у його праві до доступ до суду є недопустимим.

Частиною другою статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини констатував порушення самої суті права заявника на доступ до суду , а отже, порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, указавши, що заявниця опинилася в замкнутому колі, у ситуації, коли внутрішньодержавні суди вказували один на одного і відмовлялися розглядати її справу, зважаючи на нібито обмеження своїх судових повноважень. Внутрішньодержавні суди фактично залишили заявницю у судовому вакуумі без будь-якої вини з її сторони . Європейський суд з прав людини також наголосив, що погоджується з тим, що правила визначення юрисдикції, що застосовуються до різних судів у межах однієї мережі судових систем держав, безумовно, розроблені таким чином, щоб забезпечити належну реалізацію правосуддя. Заінтересовані держави повинні очікувати, що такі правила будуть застосовуватися. Однак ці правила або їх застосування не повинні обмежувати сторони у використанні доступного засобу правового захисту (рішення від 22 грудня 2009 року у справі Безімянная проти Росії , заява № 21851/03).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг звертались до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Сетам , відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання електронних торгів та протоколу торгів недійсними. Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 21.09.2017 за № 760/18789/17 (провадження № 2/760/5806/17) позовну заяву повернуто позивачам та роз`яснено останнім право на звернення до належного суду за місцезнаходженням спірного нерухомого майна.

За таких обставин, на виконання вимоги частини другої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд роз`яснює позивачу право останнього звернутись з відповідними позовними вимогами до Шевченківського районного суду міста Києва (03057, м.Київ, вул. Дегтярівська, 31-А).

На виконання ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розподіл судових витрат господарський суд зазначає наступне.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи , яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Таким чином, наявні правові підставі для повернення Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг сплаченого та зарахованого до державного бюджету судового збору у разі звернення позивача до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 231, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі № 910/19577/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг до Головного територіального управління юстиції у місті Києві в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві та Державного підприємства Сетам про визнання недійсними електронних торгів та протоколу електронних торгів № 283961 від 08.09.2017 (лот № 233159) .

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 31.05.2019.

Суддя В. В. Князьков